Урок №20, 4 клас "Українські мотиви симфоній"

Відділ освіти  Лохвицької райдержадміністрації

 

 

Районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

Розробка уроку музичного мистецтва у 4 класі

з теми «Українські  мотиви симфоній»

 

 

 

 

 

 

                                                                       Дзюба Тетяна Олексіївна –

                                                                              учитель музичного мистецтва

                                                                  Гирявоїсковецької ЗОШ

                                              І –ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

Лохвиця, 2017

Упорядник: Дзюба Т. О., 2017. – 11с.

 

 

Рецензенти: Максимейко Н. І. – заступник директора з навчально – виховної              роботи Гирявоїсковецької ЗОШ І – ІІІ ступенів

 

 

 

Розробка уроку дає змогу ознайомити учнів з використанням українського  фольклору в симфонічній  музиці, поглиблює знання учнів про творчість     М. Калачевського, розвиває здібності аналізувати музичні твори.

 

 

 

Матеріал посібника може бути використаний на уроці музичного мистецтва

 у 4 класі

 

 

 

 

 

 

Посібник призначений для вчителів музичного мистецтва

 

 

Матеріал апробований в Гирявоїсковецькій ЗОШ І- ІІІ ступенів

 

 

 

 

Музичне мистецтво, 4 клас ІІ семестр. Урок  20

Тема уроку: Українські  мотиви симфоній

Мета:

• дати уявлення про  використання українського  фольклору в симфонічній  музиці;

 

• поглибити знання учнів про творчість М. Калачевського;

 

•  розвивати здібності аналізувати музичні твори;

 

 

• розучити пісню муз. Д Січинського, сл. В. Лебедової

«Чом, чом, чом, земле моя»;

 

•  закріпити поняття «симфонія», «музична форма рондо», «рефрен»;

 

• удосконалювати вокальні навички і музичну пам’ять;

 

• прищеплювати любов до українського  фольклору та  народної пісні;

 

• виховувати почуття патріотизму, естетичний смак.

 

Тип уроку: урок поглиблення  знань.

 

Обладнання: музичний інструмент (баян), ноутбук,  мультимедійна      презентація,  підручники.

 

Музичний матеріал:  відеоролики: Д. Гнатюк «Чом, чом, чом, земле моя»; фолкартель Слобода «Дівка в сінях стояла», Симфонія невідомого автора(фінал); П. Чайковський «Неаполітанська пісенька»;                                  М. Калачевський «Українська симфонія» ІІ частина;  фізкультхвилинка; розспівки.

 

Підручник:  Музичне мистецтво : підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закладів. Лобова О.В. — Київ : Школяр, 2015. — 176 с.

 

 

Хід  уроку:

Вхід під звучання  фрагменту П.Чайковського «Неаполітанський танець».

І. Організаційний момент.  Музичне вітання.

Слайд №1

Доброго ранку, і поле і луг!                                                                                    Доброго ранку, учитель і друг!                                                                                                      Все, що навколо існує,                                                                                                      Хай нашу пісню почує. /двічі                                                                                             -Добрий день!                                                                                                                          -Добрий день!

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

   Я рада вас вітати на сьогоднішньому  уроці, який, сподіваюсь, стане для вас приємним та корисним, а першим кроком до цього є ваші чарівні усмішки, що несуть позитивний заряд і відкривають широкі можливості для подальшої співпраці.

    У вас на партах  лежать незвичайні пелюсточці. Це своєрідна перепустка у світ відкриттів, що стануть особливістю сьогоднішнього уроку. Додаючи на кожному з етапів по одній пелюсточці до цього дивовижного смайлика, ви наприкінці уроку отримаєте чарівну квітку, що стане вашою винагородою за роботу на уроці.

(Вчитель прикріплює смайлик на дошку).

ІІІ. Актуалізація знань.

  На попередньому уроці ви мали можливість переконатися, що у музичному мистецтві часто відбувається «перетворення» музичних жанрів. Тобто пісня може перетворитися на п’єсу, а потім – на танець.

• Скажіть, чи впізнали  ви  твір , який звучав коли ви заходили до класу?
• Який музичний інструмент виконував цей твір?
• Які  перетворення  відбулися  з  мелодією  італійської народної  пісеньки?
• А хто пригадає, що ж надихнуло  російського композитора для створення фортепіанної п’єси з використанням народної пісеньки?
• Назвіть основні музично – театральні  жанри.
• З якими  видами мистецтва пов’язана  музика в опері  та  балету?

ІV.  Оголошення теми і мети уроку.

        Новий  матеріал для  засвоєння.

        Бесіда  про  українські  мотиви  симфоній.

 

• Розгляньте малюнки у підручнику на с.98.

Слайд №2

                              

 

 

• Які фольклорні твори вони вам нагадують?

Дуже багато  пісень і танців створив український народ! Ліричні й жартівливі, колискові та думи, календарно – обрядові пісні, що супроводжують людину  протягом  усього  життя… А  поруч – запальний  козачок  і задерикуватий  гопак, мужній аркан, гомінка коломийка, чарівлива метелиця… Ці  мелодії  жили  у  віках, переходили від батьків до дітей.

  Скарбниця  музичного  фольклору  завжди надихала  композиторів. І  тоді  народні  наспіви  відроджувались у п’єсах, концертах, рапсодіях, симфоніях…

Український  фольклор  - бажаний  «гість» у симфонічних творах. Понад  130  років тому Михайло Калачевський написав  твір, музика  якого повністю  побудована  на мелодіях  народних  пісень… Цей  твір  композитор так і  назвав: «Українська симфонія».

Слайд №3

  Отже, тема нашого уроку така:

«Українські мотиви симфоній».

 

 

Слайд №4

На сьогоднішньому уроці ми з вами  простежимо, як композитори використовували український фольклору в симфонічній  музиці, познайомимося з творчістю М. Калачевського, розучимо пісню муз. Д Січинського сл. В. Лебедової «Чом, чом, чом, земле моя» та закріпимо поняття «симфонія», «музична форма рондо», «рефрен» , а  також відкриємо чарівний світ  українського фольклору збагативши себе духовно.

 

Зараз прикріпіть -пелюстку№1, як перший крок у світ відкриттів.

• Поясніть, чому твір М. Калачевського  названо  «Українська симфонія».

• На вашу думку, чому  композитор звернувся  до українського  фольклору?

V. Знайомство  з  українською народною піснею

«Дівка в сінях стояла».

Слайд №5

 Так розпочинається українська народна пісня «Дівка в сінях  стояла». У  цьому  фольклорному  творі  передано  розмову  дотепної  дівчини та хитруватого  козака.

 Дівчина  запрошує  парубка  на побачення, а той відмовляється, «страхаючись»  батька, матері, собак, мишей…

VІ. Слухання української народної пісні «Дівка в сінях стояла»

А зараз перегляньте і прослухайте відео  української народної  пісні «Дівка в сінях стояла» у виконанні ансамблю «Слобода».

(Показ відео пісні «Дівка в сінях стояла»).

• Які враження на вас справила ця пісня?

 

    На  мелодії  цієї старовинної  пісні-танцю український  композитор Михайло  Калачевський  побудував  музику  другої  частини «Української симфонії».

 

Зараз прикріпіть-пелюстку№2, яка є другим кроком у світ відкриттів.

 

VІІ.  Знайомство з творчістю композитора Михайла Калачевського     та «Українською симфонією».

На попередньому уроці було створено творчу групу «Фольклор», яка підготувала нам повідомлення про творчість композитора М. Калачевського та «Українську симфонію».

Слайд №6

                                              

 

 

• Михайло  Калачевський (1851 - 1907) – український  композитор,  піаніст, громадський діяч народився в с. Попівка  на  Полтавщині.  Його  дитячі роки  минули  в  оточені, де звучала  народна  музика, тож  хлопчик змалку  захопився  музичним фольклором. А  професійну музичну освіту  він  здобув  у  Лейпцизький  консерваторії, де  навчався  на  кілька  років  пізніше  від М. Лисенка, у  тих самих  педагогів.

 

• Дипломною  роботою по закінченні  консерваторії  (1876) стала «Українська симфонія». Уперше вона прозвучала на випускному  екзамені  та публічному   концерті, програма якого  складалася  з  творів  випускників консерваторії.

 

Слайд №7

                       

• А зараз прослухайте легенду про роз'їзд "Калачевський".

За кілька кілометрів від залізничної лінії Кременчук-Полтава знаходився дідівський хутір М.М. Калачевського, куди він часто їздив потягом з цілим гуртом шанувальників. Кожного разу, не доїжджаючи до станції Омельник, композитор зривав стопкран, зупиняючи потяг в місці, звідки було найближче до хутора, і, заплативши штраф, далі прямував бричкою, що чекала біля колії. З часом машиністи, попереджуючи витівки дивакуватого пасажира, почали самі зупиняти в цьому місці потяг, а пізніше тут офіційно була встановлена зупинка "Калачевський". Під цією назвою вона існує посьогодні.

 

Слайд №8

 

•  «Українська симфонія» складається з 4 частин, усі теми яких  побудовано на мелодіях  українських пісень. Використавши  фольклорні  твори, композитор  зумів  зберегти  їх  жанрові  особливості й створити  образи  м’якої  лірики, дотепного  жарту, героїко-епічної пісні  і сцени народних  веселощів.

 

• В основі першої  частини – наспіви пісень «Віють вітри» і «Йшли  корови із діброви». Друга  частина – жартівлива народна  сцена, музика  якої  «виросла» з першої фрази  пісні «Дівка в сінях стояла». У третій  частині – Романсі – звучить  мелодія  історичної  пісні «Побратався сокіл з сизокрилим орлом». А фінал  побудований на зіставленні двох  тем, в основі яких – танцювальні пісні  «Ой гай, гай» і «Ой джигуне, джигуне».

 

Дякую за цікаві і змістовні повідомлення.

• Давайте пригадаємо, що ж таке  симфонія?

Слайд №9         

Симфонія

(з грец. - співзвуччя) – великий твір для симфонічного оркестру, що є провідним жанром симфонічної музики.

Симфонія (з грец. - співзвуччя) – великий твір для симфонічного оркестру, що є провідним жанром симфонічної музики).

 

VІІІ. Слухання «Українська симфонія» М.Калачевський.

Видатний український композитор Михайло Калачевський у ІІ частині своє «Української симфонії» використав мелодію заспіву української народної жартівливої пісні «Дівка в сінях стояла». ІІ частина є майстерною симфонічною розробкою цієї пісні.

А зараз перегляньте і прослухайте відео «Українська симфонія»

 М. Калачевського.

• Яку  частину пісенного  куплету використав композитор?

 

• Як  розвивається мелодія  пісні  у симфонічному творі?

А зараз прикріпіть - пелюстку№3, яка є третім кроком у світ    відкриттів.

 

ІХ. Знайомство з «Симфонією невідомого автора початку XIX    століття». 

Слайд №10

 

                          

 

Не  всі  фольклорні  наспіви дійшли  до  наших  днів. А у професійній  музиці деякі  твори… «загубили» автора!

     Історики  знайшли партитуру симфонії, написаної  200 років тому. Завдяки нотному запису музика збереглася, а прізвище – ні! Так й існує цей  твір під  назвою «Симфонія невідомого автора початку XIX століття».  Але  кожний  слухач цієї музики без  вагань скаже :  її  автор  дуже  добре  знався на українському фольклорі!

  У  фіналі симфонії створено яскраву  картину  народного  побуту. Композитор «намалював» її, використовуючи  інтонації українських народних  мелодій. Головна тема фіналу  - веселий козачок – ніби йде колом, чергуючись з мелодією  ліричного дівочого  танцю, героїчно – мужньо козацькою темою, пісенним мотивом…

Погляньте на ст.100, де чітко показано за якою схемою створювалася ця симфонія.

Зачитайте будь-ласка, що таке музична форма рондо.

А зараз зверніть увагу сюди:

Слайд №11

Рондо (з італ.-коло)- музична форма, в якій рефрен (основна тема, з фр.-приспів) проходить кілька разів, чергуючись з епізодами різного характеру:

 

Х. Слухання «Симфонії невідомого автора початку XIX століття»

(Фінал)

• Перегляньте і прослухайте відео Фінал симфонії невідомого автора початку XIX століття, позначайте рефрен підняттям обох  рук, а нові  епізоди – однієї руки.

 

(Учні виконують рухи руками під час слухання симфонії).

 

• Поміркуйте якими  засобами автор створив картину українського  свята?

 

 

Зараз прикріпіть – пелюстку №4, яка є четвертим кроком у світ відкритті.

Я бачу ви вже трішки втомилися тож давайте відпочинимо. 

ХІ. Фізкультхвилинка.

( Діти виконують рухи під супровід відео «Я не можу зрозуміти»).

А зараз прикріпіть – пелюстку №5, яка є п’ятим кроком у світ відкриттів.

ХІІ. Розспівування.  Вправи для розвитку музичного  слуху та голосу:

• Вправи  висхідним та низхідним рухом.

 

(Відео розспівки - супровід).

 

А зараз прикріпіть – пелюстку №6, яка є шостим кроком у світ відкриттів.

ХІІІ. Розучування пісні «Чом, чом, чом, земле моя» Д.Січинського та В. Лебедєвої.

  Авторами пісні  «Чом, чом, чом, земле моя» є поетеса Віра Лебедєва та український композитор Денис Січинський, однак цей твір настільки пронизаний народністю, що його можна віднести до професійних у народному дусі.

     Пісня «Чом, чом, чом, земле моя» вирізняється світлим ліризмом і широкою наспівністю, протяжністю. У ній передані почуття любові до рідного краю, гордості за нього.

Послухайте пісню у виконанні народного артиста України тенора Дмитра Гнатюка «Чом, чом, чом, земле моя» Д. Січинського та В. Лебедової.

 

(Відеоролик пісні «Чом, чом, чом, земле моя» у виконанні Д. Гнатюка)

 

• Поміркуйте чому митці оспівують Батьківщину в своїй творчості?

 

А зараз ми з вами розучимо цю пісню. Подивіться на нотний запис цієї пісні.

Слайд №12

• З якої нотки починається пісня?

 

• Які за тривалістю ноти в цій пісні?

 

• Що робить крапочка біля ноти?

 

• Які паузи зустрічаються в цій пісні?

Зверніть увагу на поєднання рівних четвертних тривалостей із пунктирним ритмом, розподіл дихання на фразу в помірному темпі, протяжний, величний спів.                      

     Розгляньте малюнок «Моя Батьківщина» української школярки Вероніки Бобошко.

А зараз прикріпіть пелюстку №7 – яка є завершальним етапом нашої подорожі у світ нових відкриттів.

ХІХ. Підсумок  уроку.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми з вами  простежили, як композитори використовували український фольклор в симфонічній  музиці.  Тож давайте складимо «асоціативний кущ » до нашої теми уроку .

• Давайте пригадаємо яка тема нашого уроку?

 

В мене на столі лежать аркуші паперу з різними музичними поняттями та прізвищами композиторів,  а також з різними назвами музичних творів. Вам потрібно вибрати все те, що відповідає нашій темі уроку.

 

(Діти підходять до столу і вибирають правильні відповіді і прикріпляють навколо теми уроку.)

Домашнє завдання.

Відтворіть художній образ пісні «Чом, чом, чом, земле моя» у власному малюнку, а на наступному уроці зробимо виставку ваших робіт під назвою «Моя Батьківщина».

Музичне прощання.

Ось закінчився урок ,

-До побачення .

-До побачення.

Вихід з класу під музику «Українська симфонія» М.Калачевський.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Гумінська О.О. Уроки музики в загальноосвітній школі: Методичний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 104 с.

2. Лобова О. В. музичне мистецтво: підруч. Для 4 кл. загальноосвіт. навч. закладів.- Київ: Школяр,2015.-176с.: іл.

3.       Лобова О. В. Уроки музичного мистецтва в 4 класі: Методичний посібник.- Київ: Школяр, 2015. -104с.