Урок №3 "Історія проведення Чемпіонатів Європи з футболу"

Урок № 3

Тема. Виступи збірної України у відбіркових та фінальних етапах ЧЄ і Світу. Тренери, провідні гравці, бомбардири, лідери за кількістю проведених ігор.

Завдання уроку:

1.Ознайомити учнів з тренерами, провідними гравцями, бомбардирами, лідерами за кількістю проведених ігор.

2.Підвищувати інтерес учнів до виступів збірної України у відбіркових та фінальних етапах чемпіонатів Європи і Світу.

3.Виховувати патріотичні почуття, гордість за країну.

Обладнання: фото, вирізки з газет, біографії українських провідних гравців, бомбардирів.

Хід уроку:

1.Розповідь вчителя.

На попередньому уроці ви дізналися про українських футболістів, що входили до складу команди Радянського Союзу і відзначилися у фінальних етапах чемпіонатів Європи. Сьогодні дізнаєтеся про ФІФА, чемпіонати світу, переможців і виступи збірної України у чемпіонатах світу.

Ітак, ФІФА.

21 травня 1904 році у Парижі чотири країни, а саме: Бельгія, Данія, Нідерланди, Швейцарія утворили Міжнародну федерацію футбольних асоціацій (ФІФА). Мета організації полягала в об’єднанні національних футбольних федерацій і проведенні міжнародних змагань. На початку ХХ сторіччя кожен міжнародний матч був подією. Це зараз щорічно проводиться понад сто зустрічей між національними збірними командами і тисячі міжнародних матчів між клубами. Розігрується декілька десятків турнірів всесвітнього, континентального і регіонального масштабів. Найбільш значущий із них – чемпіонат світу.

А спочатку не все було так просто. Першим президентом ФІФА було обрано француза Роберта Герена.

Саме він найбільш палко і послідовно працював у напрямку створення цієї організації. Та й сам він був різнобічною особистістю. Роберт Герен поєднував роботу президента Французької федерації і спортивного журналіста газети «Le Matin». Крім того він був дипломованим інженером. Саме Герен першим почав «проштовхувати» ідею проведення міжнародних чемпіонатів – спочатку на рівні клубів, потім серед збірних. Його перебування на посаді голови ФІФА було недовгим, трішки більше, ніж два роки.

Взагалі, вам потрібно знати, що великий футбол існує у двох видах – під прапором національних збірних і клубів. Збірні команди зустрічаються на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і континентів. Цікавим є те, що головні футбольні турніри народжувалися з різницею у 30 років.

Так ось, на конгресі 1904 року дев’ятим пунктом Уставу делегати записали: «ФІФА має право організації міжнародних чемпіонатів». У 1905 році на конгресі ФІФА голландець Карл Антон Віллєм Хіршман висунув пропозицію провести клубний чемпіонат з 15 учасниками – по одному від країни. На його думку команди повинні бути поділені на 4 групи:

1 група: Англія, Шотландія, Уєльс, Північна Ірландія.

2 група: Бельгія, Франція, Голландія, Іспанія.

3 група: Італія, Австрія, Щвейцарія, Угорщина.

4 група: Данія, Німеччина, Швеція.

Уявляєте, Ліга чемпіонів могла б з’явитися на світ не в 1991 році, а ще в 1905! Але біда в тому, що ідеї Хіршмана випереджали свій час. Останнім терміном подачі заявок для участі у чемпіонаті було визнано 31 серпня 1905 року. Цей день настав, а жодної заявки не надійшло. Не маючи сил знести такої поразки, Герен на наступному конгресі ФІФА, що відбувся 4 червня 1906 року склав з себе повноваження президента.

Наступним президентом ФІФА (після Герена) став англієць Даніел Берлі Вулфолл. Він, як і більшість його земляків, вважав Англію «пупом Землі», і значні перемоги британських команд над небританськими зайвий раз впевнювали його в цьому. Несміливі спроби його підлеглих заговорити про міжнародний чемпіонат душилися Вулфоллом у зародку. Так тривало до 1918 року, коли ситуація різко змінилася. По – перше, 24 жовтня 1918 року помер Вулфолл. По – друге, закінчилася друга світова війна. Британці, як переможці, вимагали розповсюдити санкції проти тих держав, які зазнали поразки у війні і на футбол. Звісно, це не знайшло підтримки і тоді чотири британські федерації на знак протеста вийшли із ФІФА.

9 місяців Міжнародна асоціація залишалася без президента, поки 1 квітня 1921 року на цю посаду не було обрано Жюля Риме, який відмінно проявив себе під час проведення Олімпійського турніру 1920 року. Саме йому вдалося ввести у життя ідею проведення чемпіонатів світу і тим самим збессмертити своє ім’я. Жюль Риме повів грамотну політику. Він відчув, що час для проведення чемпіонату світу, в якому б могли брати участь всі футболісти – любителі, професіонали – вже настав. 29 травня 1928 року було прийняте рішення історичного масштабу. В цей день делегати, що зібралися в Амстердамі на Конгресі ФІФА, більшістю голосів (27 проти 5) проголосували за проведення Кубка світу вже в 1930 році. В Амстердамі було оговорено все, крім того, хто стане господарем першого Кубка світу. Це питання відклали ще на один рік. 18 – 19 травня 1929 року в Барселоні пройшов наступний Конгрес ФІФА. Свої кандидатури виставили 5 европейських країн (Італія, Швеція, Голландія, Угорщина, Іспанія), а також одна неєвропейська країна – Уругвай. Побачивши це, представники Старого світу одноголосно зняли свої кандидатури, залишивши Уругвай насамоті. Під «тривалі овації», так говорить преса того часу, Уругвай було обрано країною – господарем І Кубка світу

             Жюль Риме                                                                І президент ФІФА Роберт Герен

Що стосується трофея, то на замовлення ФІФА французький ювелір Абель Ляфер виготовив повністю золоту, вагою 1800 грамів, статуетку древньогрецької богині перемоги Ніки з піднятими угору руками. З «Золотою богинею» траплялися цікаві історії. У 1966 році її викрали вперше. Поліція Скотланд – Ярда (це трапилося в Англії) збилася з ніг, і врешті – решт знайшла пропажу. Але у 1983 році «богиню» викрадають вдруге – і на цей раз вона зникає назавжди. Тут вже винні бразильці. Саме їм було передано трофей на вічне збереження за три перемоги на чемпіонатах світу (1958, 1962, 1970).

З 1974 року замість «Золотої богині» розигрується перехідний приз – Кубок світу ФІФА. Виготовлений він з чистого золота італійським ювеліром Сильвіо Газзанігой. Його вага – 4970 грам, висота 36см. На невеличкому постаменті мініатюрна модель земної кулі. Переможці отримують швидше за все точну, але позолочену копію Кубка.                    

Золота богиня Ніка                                                                   Кубок світу ФІФА

Перший чемпіонат світу відбувся в 1930 році в Уругваї. Він приніс перемогу господарям турніру. Але, якщо ви уважно роздивитеся таблички, які я вам роздала, то побачите, що найсильнішими на чемпіонатах світу були бразильці – 5 перемог.

У відбіркових (кваліфікаційних) і фінальних змаганнях чемпіонатів світу беруть участь футболісти майже ста країн.

З 1930 по 2010 роки пройшло 19 чемпіонатів світу. Відбувалися вони з періодичністю один раз на чотири роки. Після третього чемпіонату світу (1938 рік) турнір не проводився 11 років (до 1950 року). Це пов’язано з подіями другої світової війни.

Призери чемпіонатів світу з футболу

Як же виступала збірна України у відбіркових та фінальних етапах чемпіонатів Світу?

З 1930 по 1990 роки не брала участі так, як Українська РСР до 24 серпня 1991 року була частиною Радянського Союзу.

На восьмому чемпіонаті світу, що відбувся у 1966 році збірна СРСР виборола 4 місце після Англії, ФРН, Португалії.

У 1994 році збірна України не була допущена ФІФА до участі у кваліфікації.

У 1998 році – не пройшла плей – офф кваліфікації, поступилася майбутньому третьому призеру ЧС 1998 року збірній Хорватії 0:2 на виїзді і 1:2 вдома.

У 2002 році– не пройшла плей – офф кваліфікації, поступилася майбутньому фіналісту ЧС 2002 року збірній Німеччині 1:1 вдома і 1:4 на виїзді.

У 2006 році – ¼ фіналу – 5 – 8 місця поряд з такими командами як Бразилія, Аргентина, Англія.

У 2010 році - не пройшла плей – офф кваліфікації, поступилася збірній Греції 0:0 на виїзді і 0:1 вдома.

За весь період проведення турніру збірна Бразилії п’ять разів ставала чемпіоном світу. Це: 1958, 1962, 1970, 1994, 2002 роки.

Італійська збірна вигравала Кубок світу чотири рази (1934, 1938, 1982, 2006 роки).

Команда ФРН тричі здобувала золото чемпіонату світу (1954, 1974, 1990 роки),

Уругвай (1930, 1950 роки) та Аргентина (1978, 1986 роки) двічі вигравали Кубок світу.

Лідером за кількістю забитих голів за один матч визнано росіянина Олега Саленко, який забив на ЧС – 1994 року 5 голів у ворота Камеруна.

Кращим бомбардиром чемпіонату світу визнані:

Фонтен (Франція, 1958р.), 13 м’ячів;

Кочиш (Угорщина, 1954р.), 11 м’ячів;

Мюллер (Німеччина, 1970р.), 10 м’ячів.

Роналдо (Зубастик)

ІІ.Висновок. Найбільш вдало збірна України виступила на 18 чемпіонаті Світу, що проходив у Німеччині у 2006 році. Вона дійшла до ¼ фіналу, поділила 5 – 8 місця поряд з такими командами як Бразилія, Аргентина, Англія.

ІІІ.Домашнє завдання. Повторити вивчений матеріал, підготувати доповіді за темою: «Футбольні традиції мого краю».

Словничок

Міжнародна рада за Правилами виробила правила гри, обов’язкові для всіх національних асоціацій, що входять до ФІФА. Тільки Міжнародній раді дано право вносити зміни до правил. Такого права не має навіть ФІФА.

Що ж являє собою орган, що стоїть на сторожі футбольних законів?

До Міжнародної ради, за Правилами, входять керівники чотирьох британських футбольних федерацій (Англії, Шотландії, Ірландії, Уєльсу), а також президент ФІФА, яким нині є Йозеф Блаттер. Кожна з федерацій представлена президентом, відповідальним секретарем і одним – двома представниками. Міжнародна рада збирається один раз на рік на 2 – 3 дні в червні в одній із країн британських футбольних федерацій. У складі Міжнародної ради немає відомих арбітрів, проте до неї входять люди, що поважають правила гри у футбол і не віддають їх на розтерзання аматорам – ініціаторам усіляких сумнівних реформ.