Тема. Соціально-економічне становище українського населення під владою Російської імперій в першій половині ХІХ ст. Соціальні рухи.

Мета: охарактеризувати політику російського уряду щодо українських земель в першій половині ХІХ ст., форми протесту населення та виступи українського селянства, козаків та військових поселенців; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, визначати причини історичних подій, працювати з документами, схемами, таблицями; на прикладах виступів українського населення виховувати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: русифікація, денаціоналізація, уніфікація, генерал-губернаторство, форми протесту, «київська козаччина».

Обладнання: карта, схеми, таблиці, роздавальні картки з історичними джерелами, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Діалогічне спілкування

1. Які українські землі входили до складу Росії в першій половині ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.

2. Яку національну і соціальну політику проводив російський уряд щодо українських земель?

3. Поясніть такі принципи російської політики, як уніфікація, денаціоналізація, інтеграція, бюрократизація.

4. Що ви можете сказати про становище українського населення під владою Росії на початку ХІХ ст.?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Учитель прикріплює на дошці три таблиці (або їх можна роздати учням на парти): «Посилення соціального і національного гніту», «Форми селянського протесту», «Найбільші повстання» — і просить учнів визначити, який зв’язок існує між даними явищами та подіями. Учні мають відзначити, що посилення соціального гніту призводить до зростання протесту українського селянства і до великих повстань та заворушень. Виконуючи такий вид робіт, діти вчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Далі учні працюють з таблицями.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з таблицями

Таблиця 1

Посилення соціального гніту

• На території України утворювалися генерал-губернаторства, збільшувалася кількість поліцейських і військових, кількість військових поселень, у Києві будується фортеця.

• Зростає кількість неукраїнського населення міст, знищуються залишки Магдебурзького права.

• Відбувається русифікація українського населення (насадження російської мови, культури і звичаїв).

• Зменшення селянських наділів, зростання кількості безземельних селян, зростання податків і повинностей, застосування поміщиками місячини (безземельні селяни обробляли поміщицьку землю за щомісячний пайок)

• Посилюється політичний нагляд за Україною з боку спеціально утворених органів безпеки: «Третього відділення власної Його імператорської Величності Канцелярії» та «Корпуса жандармерії»

Завдання
1. Якою була політика російського царизму щодо України в першій половині ХІХ ст.?
2. Які факти свідчать про посилення соціального і національного гніту українського населення?

Таблиця 2

Форми селянського протесту

• скарги царю та в урядові установи;

• відмова виконувати повинності й сплачувати податки;

• втечі з маєтків;

• підпали поміщицьких маєтків;

• непокора, збройний опір поміщикам;

• напади на маєтки, розподіл поміщицького майна;

• убивства поміщиків або управителів;

• масові повстання

Завдання

1. Визначте, який характер мали форми протесту українського населення проти посилення соціального гніту.

2. Які з них можна назвати активними, а які пасивними?

Розповідь учителя про найбільші виступи селян супроводжується складанням хронологічної таблиці та показом на карті місць повстань.

Найбільші повстання

Завдання

1. Які соціальні верстви українського населення брали участь у заворушеннях, виступах та повстаннях першої половини ХІХ ст.?

2. Чи можна стверджувати, що соціальні виступи першої половини ХІХ ст. набули масового характеру? Чому?

Робота з джерелами інформації (по групам)

1-а група. Для опрацювання учням надається ілюстрація «Покарання шпіцрутенами» та документ.

Донесення катеринославського віце-губернатора Міністерству внутрішніх справ про селянський рух та його придушення на Катеринославщині у 1820 р.
«…Наполегливість у відшуканні вольності розкрила в них здібність до тактичного захисту, нерідко видно було виставлені з їхнього боку наглядачі пікети, роз’їзди, рекогносцировки військових сил, які оточували їх селища, рішучість в нападах на озброєних…; видно було також вдосконалені засоби оповіщення і з’єднання багатьох сіл; отже, як тільки втихомирення відбувалося на значній площі багатьох селищ, інші вже, з’єднані в озброєну юрбу, були готові боротися за свободу. Така незвичайна швидкість, схильність до однодумності і мужня готовність до захисту і повалення порядку і правил, які стримували бешкетні вчинки, загрожували не тільки всій губернії порушенням тиші і спокою, але лихо це могло легко запанувати і в сусідніх… губерніях, якби зусилля і засоби до відвернення цього нещастя не були швидко, твердо і розумно вжиті. Якби направлення достатньої кількості військ і допомога п. генерал-ад’ютанта і кавалера Чернишова не сприяли припиненню цього зла, яке лютувало в цій місцевості і в близьких сусідніх губерніях, то однодумні переконання, звичаї і сподівання легко об’єднали б в мріях про вольність жителів усього південного краю».

Завдання

1. Який ви можете зробити висновок про масштаби повстання на основі даного документа?

2. Які факти, що згадуються в документі, свідчать про високий рівень організації повстання?

3. На основі ілюстрації визначте, як відбувалася розправа над учасниками повстань.

2-а група. На опрацювання учням надається ілюстрація з портретом У. Кармелюка, українська народна казка та українська народна пісня.

Кармалюк і багач (українська народна казка)

Одного разу йшла вдова на базар. Була вона дуже бідна. Йде вона лісом, аж видить, виходить Кармалюк. Розпитав її, звідки вона і куди йде, дав грошей, щоб купила собі корову. Купила вона корову, привела додому. Сусіди питають, де взяла. Вона й розказала, як було. Почув це один багач. І йому захотілося корову мати дурно.
Перевдягнувся він в лахи та йде лісом. Здибав Кармалюка. Взнав Кармалюк багача, а той каже: - Маю кілька копійок і йду, може щось куплю. А Кармалюк каже: - На тобі гроші, купиш мені цвяшків. А наступного разу дам тобі на корову.
Купив багач цвяшків та й повертається. Кармалюк узяв ті цвяшки та всі й позабивав багачеві в п’яти. - Так тобі, - каже, - щоб більше мене не обманював.

За Сибіром сонце сходить (українська народна пісня)

…Зібрав собі славних хлопців, —

Що ж кому до того?

Засідаєм при дорозі

Ждать подорожнього.

Чи хто їде, чи хто йде,

Треба їх спитати,

Як не має він грошей —

Треба йому дати!

Завдання

1. Проаналізувавши ілюстрацію, українську народну казку та українську народну пісню, спробуйте охарактеризувати історичну постать Устима Кармелюка.

2. Як ви вважаєте, в чому полягає героїзм і трагізм особистості Устима Кармелюка?

3. Чому, на вашу думку, образ Устима Кармелюка знайшов своє відображення у творах усної народної творчості?

Учитель.

Царський уряд намагався розв’язати селянське питання і зняти соціальне напруження в суспільстві. З цією метою було прийнято ряд державних нормативних документів:

• 1803 р. — указ про «вільних хліборобів», за яким окремим селянам передбачалася можливість звільнення від кріпосницької залежності на основі спільного рішення селянської общини і поміщика. Поміщики тепер мали право відпускати своїх селян на волю за викуп.

• 1839–1841 рр. — реформа керування державними селянами. Для державних селян ліквідовувалася панщина, тепер вони вимушені були платити грошовий оброк.

• 1847–1848 рр. — інвентарна реформа на Правобережній Україні. У маєтку кожного поміщика вводилася інвентарна книга, куди записувалися норми панщини й повинності кріпаків. Панщина зменшувалася до трьох днів на тиждень.

Звичайно, ці нормативні акти дещо полегшували становище селянства та обмежували свавілля поміщиків, але зняти соціальне напруження в суспільстві не змогли. Поміщики не хотіли втрачати свою даремну робочу силу, кріпаки ж не мали коштів, щоб викупитися. Крім того, нововведення спричинили розшарування селянства і залученню його до ринкових відносин.

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання
Як впливала антикріпосницька боротьба в Україні на подальший розвиток суспільства?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підібрати літературні твори, де зображені соціальні рухи першої половини ХІХ ст.

3. Одному учневі підготувати повідомлення про Лук’яна Кобилицю.