Мета: охарактеризувати соціально-економічне становище населення західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст., а також соціальні рухи, які відбувалися на українських землях в даний період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, вчити працювати з документами та ілюстраціями, аналізувати матеріал, визначати основне й другорядне, висловлювати свою точку зору; на прикладах соціальних виступів українського населення виховувати в учнів патріотичні почуття.
Основні поняття: соціальні рухи, опришки.
Обладнання: карта, документи, ілюстрації, таблиці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Бесіда за запитаннями
1. Які українські землі входили до складу Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст.? Покажіть їх на карті.
2. Пригадайте, яким було соціально-економічне становище західноукраїнських земель.
3. Яку національну і соціальну політику провадив австрійський уряд на українських землях?
4. Чи змінили становище українського населення реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ? Як змінилося становище українців за їх наступників?
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності
Учитель розповідає про зміну курсу періоду реакції на початку ХІХ ст.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота з джерелами інформації
Для опрацювання учням надається ілюстрація «Селянська хата» та документ.
Уривок з подорожніх листів письменника Василя Кельсієва
«Тогда над нами были атаманы, хлопы такие же, как мы, они гоняли нас на панщину. Три дня в неделю работали мы на панов, а три дня на себя. Опоздает человек на панщину хоть полчаса, еще день в неделю работать будет, а задолжал пану, то и п’ять, и шесть дней работал. Работали мы, а атаман стоял над нами с нагайкою и подстегивал».
Завдання
1. Використовуючи історичне джерело, охарактеризуйте соціальне становище західноукраїнського селянства.
2. Визначте причини селянських виступів у Західній Україні в першій половині ХІХ ст.
Робота за методом «Мозкова атака»
Питання про визначення причин селянських виступів вивчається методом «Мозкова атака» і складанням узагальнюючої таблиці.
Причини селянських повстань
• реакційна політика австрійського уряду щодо селянства;
• посилення соціального і національного гніту;
• жахливі побутові умови селянства;
• тяжка, виснажлива праця;
• сваволя та беззаконня поміщиків;
• безземелля, малоземелля, розорення селянських господарств;
• низькі врожаї та часті неврожаї;
• голод та епідемії
Розповідь учителя супроводжується складанням таблиці «Селянські виступи на Галичині, Буковині і в Закарпатті».
Селянські виступи на Галичині, Буковині і в Закарпатті
Галичина |
Буковина |
Закарпаття |
1817–1822 рр. — виступи селян Східної Галичини;1824–1826 рр. — виступи у Східній Галичині; відмова селян відпрацьовувати панщину; 1838 р. — відмова селян 39 громад Чортківщини відробляти панщину, зміщення сільської старшини, розправи над представниками поміщицької адміністрації; 1846–1848 рр. — антикріпосницькі виступи селян Галичини |
1838 р. — виступи селян Буковини; 1843–1844 рр. — рух селян 22 громад під проводом Лук’яна Кобилиці; відмова виконувати повинності, самовільне захоплення лісів і пасовищ, встановлення самоврядування. Жорстоко придушено |
1831 р. — «холерні бунти»; обурення селян забороною переміщення у зв’язку з епідемією холери. Придушені регулярними військами |
1819–1825 рр. — рух опришків на Західній Україні; діяло 50 загонів повстанців; понад 10 років на Буковині діяв загін на чолі з Мироном Штолюком; для придушення були введені польові суди і регулярні війська; окремі виступи тривали до 1848 р. |
Завдання
1. Як ви вважаєте, в чому полягало значення селянських виступів на Західній Україні в першій половині ХІХ ст.?
2. Чи згодні ви з думкою І. Франка, що селяни на західноукраїнських землях перетворилися на «самостійну суспільну силу, яку не можна вже було недооцінювати»?
Орієнтовне повідомлення учня «Постання під проводом Лук’яна Кобилиці».
Робота з документом
Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.
З протоколу допиту Лук’яна Кобилиці.
«Що ж стосується підбурювання тутешніх гірських підданих, …то його треба б приписати… головним чином Лук’яну Кобилиці, який поширив між підданими ідею, що вони вільні й мусять відібрати у дідичів ліси. Для обґрунтування цього твердження оповідав Кобилиця підданим, що він має цісарський патент, друкований золотими буквами, який забезпечує населенню Русько-Кимполунзької округи ці свободи. Але під час детального допиту він сказав, що не мав такого патенту, що він тільки купив книжку про права і повинності гірських підданих, яка мала позолочену печатку, й через це він дійшов думки, що вона писана золотими буквами. З цього патенту він сказав зробити багато копій для тутешніх підданих».
Завдання
1. Що нового ви дізналися про Лук’яна Кобилицю? Визначте його роль в українському національному русі.
2. Як ви вважаєте, чому керівники селянських виступів часто запевняли, що мають документи про звільнення селян, але поміщики це від них приховують?
V. Узагальнення та систематизація знань
Завдання
Порівняйте соціальні рухи першої половини ХІХ ст. у Наддніпрянській та Західній Україні за таким планом:
1. Причини.
2. Склад учасників.
3. Найбільші повстання.
4. Ватажки.
5. Причини поразки.
6. Значення.
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Декільком учням підготувати невеликі повідомлення про діячів Кирило-Мефодіївського братства.