Урок 5.

Тема. Від камерного портрета до камерної музики. Балад сумних мотиви й рапсодій поривання.

Мета: формування ключових компетентностей:

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з камерною музикою, формувати уявлення про балади і рапсодії, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва.

- розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Через музику виховувати інтерес до інших видів мистецтва, зокрема образотворчого. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

- виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання дитячих пісень різної тематики.

Обладнання: фортепіано, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, ударні інструменти.

Тип уроку: урок поглиблення в тему.

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під «Баладу про мальви» В.Івасюка.

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Повідомлення теми уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На відміну від переважно ліричних вокальних жанрів таких як романс, елегія, баркаролла, серенада, що мають наспівні мелодії, жанри рапсодії та балади найчастіше передають драматичні події в житті людини, епічні картини з життя народу.

IV.Розповідь-бесіда рапсодію та баладу.

Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. Первісно — танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою строфічною організацією.

Історія балади.

Балада зазнала посутніх змін від початків свого існування (12-13 ст.), коли вживалася як любовна пісня до танцю(вперше ввів Пон Шаптен), поширювалася у Провансі. Невдовзі в Італії, зокрема в доробку Данте Аліґ'єрі, під впливом канцони втратила свій таночний рефрен. У французькій поезії 14 століття балада набула канонічних ознак, мала постійні три строфи, сталу схему римування (аб аб бв бв), обов'язковий рефрен та звертання до певної особи; зазнала розквіту в творчості Ф. Війона (1431–1463).

• Головні ознаки народної балади: жанр фольклору, віршований, ліро-епічний твір;
• невелика кількість персонажів;
• зосередження уваги на моральних проблемах;
• напружений сюжет;
• легендність та фантастичність;
• драматична, часто несподівана розв'язка;
• присутність оповідача;
• використання діалогів і повторів;
• невеликий обсяг.

 Рапсодія — інструментальний твір, вид музичної фантазії на народні теми.

Це слово має тисячолітню історію. У Стародавній Греції на святкових бенкетах і змаганнях мандрівні співці-рапсоди, наслідуючи приклад легендарного Гомера, співуче декламували довгі, але дуже захоплюючі поеми.

V. Слухання «Балада про мальви» В.Івасюка.

«Балада про мальви» — пісня Володимира Івасюка на вірші Богдана Гури. Вперше була виконана Софією Ротару у 1975 році, згодом увійшла до альбому «Пісні Володимира Івасюка співає Софія Ротару».

«Балада про мальви» є однією з найулюбленіших серед українських виконавців пісень Володимира Івасюка. Вона дає можливість продемонструвати вокальні дані та показати глибину відчуттів.

VI.Слухання Угорська рапсодія №6 для фортепіано. Ференц Ліст

              Франц (Ференц) Ліст (угор. Liszt Ferenc, нім. Franz Liszt; 22 жовтня 1811, Добор'ян (Райдинг), Австрійська імперія — 31 липня 1886, Байройт, Німеччина) — угорський композитор, піаніст, педагог, диригент, публіцист, представник музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи.

               Франц Ліст — перший піаніст, що виступав із сольними концертами, через них заслужив визнання професіоналів і публіки. Попри те, що немає жодного звукозапису гри Ліста, його визнано одним з найвпливовіших піаністів своєї епохи. Також був знаним через свою благодійність: допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, учив безкоштовно талановитих студентів, сприяв фонду пам'яті Бетховена, пожертвував значні кошти на відкриття консерваторії в Будапешті.

                 Багато із його фортепіанних творів увійшли до «традиційного репертуару» — зокрема «Угорські рапсодії», «Соната сі-мінор» та два фортепіанні концерти. Зробив численні фортепіанні транскрипції популярних сцен із опер, симфоній, каприсів Паганіні, пісень Шуберта; окремі його фортепіанні твори вважаються найвидатнішими прикладами фортепіанної майстерності. Був автором хорової, вокальної та симфонічної музики, а органні твори Ліста посіли чільне місце у репертуарі органістів.

VII. Вокально-хорова робота.

Розспівування.

Розучування пісні В.Івасюка «Червона рута».

Виконання пісень вивчених на попередніх уроках.

VIII. Підсумок уроку.

Запитання до учнів:

-Що нове для себе ви сьогодні відкрили?

-Що сподобалось на цьому уроці вам найбільше?

-Хто такий Ференц Ліст?

-Що таке балада:

-Що таке рапсодія?

ІХ. Домашнє завдання.

Інформація про В.Івасюка.

Х. Вихід учнів з класу.