Урок 6 клас Атмосферні опади

Урок       6клас                                                                     Дата______________________

Тема. АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мета: поглиблення та систематизація знань про види атмосферних опадів; формування знань про особливості опадів та закономірності їх розподілу на території Землі; розвиток навичок характеризувати різноманітні види опадів та умови їх утворення.

Тип уроку: комбінований.

Опорні поняття: атмосфера, хмари, вологість повітря, дощ, сніг, град, роса, іній, агрегатні стани води.

Базові поняття: атмосферні опади, закономірності розподілу опадів, опадомір, діаграми атмосферних опадів.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Обмін тестовими запитаннями, підготовленими вдома, відповідь на запитання, перевірка.

2. Прийом «Естафета» (по рядах)

Картки для естафети

Картка 1

1. Постійні вітри, що дмуть від тропічних широт у бік екватора,— __________________

2. Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий — _________

3. Найнижче розташовуються хмари __________________________

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску — ______________

5. Тепловий пояс між тропіками та полярними колами — _________

6. Повітря, що містить максимально можливу кількість водяної пари, називають

7. Дуже різноманітні та вигадливі за формою хмари — ____________

8. Прилад для визначення напрямку вітру — ____________________

9. Процес переходу речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний —

10. Хмари, що розташовуються на дуже великій висоті та схожі на нитки,—

11. Тепловий пояс за полярним колом — _______________________

3. Прийом «Географічна мозаїка»

Завдання. Складіть визначення понять, використовуючи наведені нижче слова.

• Вітер, повітря, в, це, горизонтальний, рух, напрямок.

• Шар, тропосфера, це, атмосфера, нижній.

• Такі, що мають, це, повітряні маси, властивості, однорідні, частини тропосфери.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Атмосферні опади — дощ, сніг, град, роса, іній — усім вам добре відомі. Їх поява в атмосфері пов’язана з унікальними властивостями води. Тепер, знаючи про випаровування та конденсацію, насичене і не насичене водяною парою повітря, ви легко зможете пояснити їх виникнення. Дії атмосферних опадів дуже суперечливі. Наприклад, дощ несе живильну вологу рослинам, а може бути джерелом руйнівних повеней. Або сніг — вкриває посіви та коріння рослин від згубних морозів, а може стати причиною обриву ліній електропередач, заносів, аварій на дорогах. То які вони — атмосферні опади, знайомі незнайомці? Поговорімо про них більш докладно, примірявши на себе роль одного з «капелюхів».

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

Атмосферні опади та їх роль у житті людей. (Метод «кольорових капелюхів»)

Атмосферні опади. Практична робота 6 (продовження)

З чого складаються хмари й туман? Які опади переважаютьу вашій місцевості? З яких хмар випадають опади?
Як утворюються опади? Вивчаючи хмари, ви дізналися, що вони складаються з крижинок і крапель води. Найдрібніші частинки води та льоду переносяться повітряними потоками, при цьому вони стикаються одна з одною й збільшуються. Великі кристали льоду або краплі води, незважаючи на висхідні потоки повітря, під дією сили тяжіння спрямовуються вниз. Якшо вони не встигають випаруватися в підхмарному шарі, то на поверхню Землі випадають опади (мал. 91).
Атмосферні опади — це вода у твердому або рідкому стані, шо випадає з хмар або з повітря на земну поверхню.
Швидкість падіння опадів різна. Наприклад, сніжинка падає зі швидкістю приблизно 1 м с крапля дощу радіусом майже 1 мм — із швидкістю майже 6.5 м с.
Види опадів. Розрізняють рідкі та тверді опади. До рідма'належать дощ. роса, туман, до твердих — сніг. град. іній, паморозь.
Більшість опадів буває у вигляді дошу. Дрібні краплинки зливаються і. нарешті, стають настільки важкими, шо вже не можуть утриматись у повітрі й падають униз.
Дощі спричиняють зниження температури повітря, бо багато тепла витрачається на випаровування води.
Коли температура повітря стає нижчою від 0 °С. вода в хмарах замерзає, утворюючи сніжинки. Це унікальне явище природи цікаве тим. шо кожен із фігурних кристаликів води є неповторним. Не буває абсолютно однакових сніжинок. їх розміри, кількість граней і "промінчиків".
залежить віл висоти утворення та температури (мал. 92).
У високих вертикальних хмарах у теплу погоду може утворюватися град — завбільшки від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Це відбувається тоді, коли тепле повітря піднімається вгору. Воно підхоплює хмари, де температура знижується до-10 °С.
При цьому сніжинки замерзають і перетворюються на град.
Градинки стають настільки важкими, шо потоки повітря вже не можуть їх підхоплювати. Тоді град падає на Землю. Він може завдати серйозної шкоди не лише врожаю, а й дрібним птахам, тваринам і навіть будівлям. Для боротьби з градом використовують спеціальні гармати, з яких вистрілюють у хмари снарядами з хімічними речовинами.
Найпоширенішим видом опадів, шо випадають безпосередньо з повітря, є роса. Вона утворюється зазвичай улітку у вечірні та вранішні години на поверхнях різних предметів. Причиною утворення роси є конденсація. Тепле й вологе повітря, потрапляючи на охолоджену поверхню, згущується, залишаючи краплинки води. Роса утворюється лише в безхмарну або малохмарну погоду. Якщо темпера тура поверхні опускається нижче 0 °С. утворюється іній, або паморозь.
Під час проходження вологої повітряної маси над охолодженою поверхнею Землі водяна пара конденсується в дрібні краплинки води, що зависають у повітрі. Утворюється туман.
Інтенсивність опадів. Опади бувають різної інтенсивності, яка визначається кількістю опадів, що випали за 1 хв. Для зливових опадів характерна велика інтенсивність, ате мала тривалість. Вони випадають із купчасто-дощовнх хмар. З шарувато-дошових і високошаруватих хмар випадають тривалі з рівномірною інтенсивністю опади, які називають затяжними (облоговими).
Вимірювання кількості атмосферних опадів. Кількість опалів має велике значення для господарської діяльності людини. Якшо вології мало або. навпаки, багато, то гинуть урожаї, порушується постачання водою населення, заводів і фабрик. На метеорологічних станціях постійно слідкують за атмосферними опадами.
Кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра (мах 93) у міліметрах.
Опаломір — це відро, у яке потрапляють опали, і мірний стакан, у який зливається вола з вілра. Показники знімають лва рази на лобу: о 7 гол. і о 19 гол. Кількість опалів за лобу вираховують шляхом складання результатів лвох вимірів.
Кількість опалів за місяць лорівнює сумі опалів, що випали за всі лні цього місяця. Сума опалів за всі місяці року — це річна кількість опалів. Для порівняння кількості опалів, що випали в різних точках Землі за рік. підраховують середню багаторічну кількість опадів. Середня багаторічна кількість опалів і режим їх випадання відображають на діаграмах кількості опалів.
Важливе значення для сільського господарства мають спостереження за станом снігового покриву. Чим більше сніп- на полях, тим менше промерзне ґрунт і більше вологи буде в ґрунті весною.
Висоту снігового покриву вимірюють за допомогою снігомірної рейки. Це планка, поділена на сантиметри. Рахунок проводять від землі до поверхні сніп,-.
Причини, що впливають на кількість опадів. Річна сума міліметрів опадів — важливий показник поголи даної місцевості. У середньому за рік на нашій планеті випадає ИЗО мм опалів. Оскільки найбільше хмар утворюється в місцях зниженого тиску, то половина опалів на Землі буває в районі екватора. У тропіках їх кількість різко зменшується, дещо збільшується в помірних широтах, а в полярних областях знову спостерігається зниження їх кількості.
Багато опалів випадає на навітряних схилах гір. морських узбережжях і островах- особливо біля теплих течій.
Карта розподілу опадів. Відомо, що на картах погоди умовними знаками позначають основну метеорологічну інформацію. Для відображення кількості опадів використовують лінії ізогієти та фонове забарвлення.
Річний розподіл опадів відображають на діаграмах. Вони точно показують не тільки кількість опалів, а й їх розподілення протягом року.

Практична робота  (продовження)
Складання графіка зміни температури повітря, діаграм хмарності й опадів, рози вітрів. їх аналіз
1. Побудуйте діаграму опадів за сезонами, використовуючи дані календаря погоди. Зафарбуйте різними кольорами стовпчики діаграми кожного сезону.
2. Визначте особливості розподілу опадів протягом року в м. Лондоні. Владивостоці. Києві. Сочі за допомогою таблиці * Розподіл кількості опадів протягом року. Місячна та річна кількість опадів (мм).
3. Побудувати в зошиті діаграму атмосферних опадів за наведеними нижче даними.

•  Атмосферні опади — це вода у твердом}- або рідкому стані, що випадає з хмар або виділяється з повітря на земну поверхню. Залежно від температури утворення розрізняють рідкі та тверді опади.
•  Більшість опадів випадає з хмар у вигляді дощу. Проте іноді волога конденсується на охолоджених предметах безпосередньо з повітря, утворюючи росу, іній, туман, паморозь.
Ключові терміни і поняття
Атмосферні опади, рідкі та тверді опади, інтенсивність опадів, опадомір.
Запитання та завдання
1.   Що називають опадами?
2.   Назвіть причини утворення опадів.
3.   Чи завжди опади випадають із хмар?
4.   Назвіть види опадів, які найчастіше бувають у вашій місцевості. Розкажіть про їх виникнення.
5.   Як і для чого вимірюють кількість опадів?
6.   Назвіть закономірності поширення опадів на земній кулі.
Розгляньте кліматичну карту.- світу. Як на карті позначено кількість опадів? Знайдіть райони з найменшою кількістю опадів. Позначте їх на контурній карті щтрихуванням.
Спостерігаючи за періодичною зміною хмар, можна передбачити зміни погоди. Наприклад, якщо високі перисті хмари спочатку змінюються перисто-шаруватими, а потім суцільною пеленою шаруватих із дрібним дощем, то треба чекати потепління.
Здається неймовірним, але підчас дощу випадає набагато більше води, ніж міститься в хмарі. Справа в тому, що підчас дощу хмара, як велетенський насос, засмоктує водяну пару з атмосфери і, маючи нижчу температуру, доводить її до точки роси. Унаслідок цього дощ іде не лише із самої хмари, а й із насиченого повітря.
Змішуючись у повітрі з частинками пилу, пилку рослин, штучними хімічними сполуками, дощ, сніг і град можуть забарвлюватись у різні кольори. Тому інколи випадають незвичайні опади червоного, жовтого або зеленого кольорів.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

1. Користуючись кліматичною картою, визначте найбільш «мокрі» та «сухі» райони Землі; поясніть їх виникнення.

2. Користуючись кліматичною картою, визначте середньорічну кількість опадів, що випадає у вашій місцевості.

Прийом «Проблемне питання»

1. Чому в областях зниженого атмосферного тиску випадає багато опадів, а в областях підвищеного атмосферного тиску — мало?

2. Чому у великих містах атмосферних опадів випадає більше, ніж у приміських районах?

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

Обговорення результатів роботи.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти план параграфа.

•

Додатковий матеріал до уроку

• «Наймокріше» місце земної кулі — Черрапунджа — невеличке індійське селище у південному передгір’ї Гімалаїв. Тут щороку в середньому випадає понад 12 тис. мм опадів. Понад 10 млн цебер на кожний гектар! У «рекордний» 1947 рік кількість опадів тут становила 24 326 мм!

• На Землі є місцевість, де дощ іде «на замовлення». Це — північно-західна провінція Китаю Юньнань. Дощ починається тут навіть від голосного окрику. Причому випадає тим рясніший, чим сильніший голос. Пояснюється це тим, що тут, у горах Ґаолінґ, знаходяться озера, які настільки перенасичують повітря вологою, що найменший струс його зумовлює утворення дощових краплин.

• Полюс посушливості, радше за все, перебуває в Чілійській пустелі Атакама, що простягається вздовж західного узбережжя Південної Америки. Дощів там взагалі не буває. Кількість опадів вимірюється десятими частками міліметра — у вигляді ранкових туманів. За останніми даними, посуха триває тут уже понад чотири століття!

• Найбільший град випав 28 березня 1867 р. в околицях міста Белларі в Індії. Градини мали розмір невеликої дині, деякі з них важили майже півтора кілограма. Подібний град випав у 1986 р. у Банґладеш, позбавивши життя 92 мешканців.

• Найбільш грозовим місцем є місто Боґор на острові Ява, розташоване на північному схилі гори Саланг поблизу столиці Індонезії Джакарти. Тут блискавки спалахують у середньому 322 дні на рік.