8клас
Урок 60
Електричний струм у металах
Мета уроку:
навчальна:
розвивальна:
виховна:
Тип уроку: комбінований урок
Прилади та матеріали: навчальна презентація.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
Прийом «Мозковий штурм»
В основному метали – це речовини у твердому стані.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
З провідністю металів пов’язане широке застосування електричної енергії в житті людини, бо всі без винятку метали добре проводять електричний струм.
Сьогодні на уроці ми дізнаємось про природу струму в металах, особливості протікання струму металевими провідниками.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Електричний струм в металах
Метал - кристал, у вузлах якого розташовані позитивні іони, а між ними хаотично рухаються вільні електрони.
Розглянемо внутрішню будову металевих провідників.
У будь-якому металі частина електронів покидає свої місця в атомі, у результаті чого атом перетворюється на позитивний йон. Позитивні йони та нейтральні атоми в металах розміщуються у строгому порядку, утворюючи так звані кристалічні ґратки.
За відсутності електричного поля вільні електрони всередині металевого провідника рухаються хаотично у вигляді електронного газу. У будь-який момент часу швидкості руху різних електронів відрізняються значенням і напрямом. Траєкторією руху електронів є довільні ламані
Негативний заряд усіх вільних електронів за абсолютним значенням дорівнює позитивному заряду всіх йонів кристалічних ґраток. Тому за звичайних умов металевий провідник електрично нейтральний.
Природа носіїв зарядів у металах доведена класичними дослідами Рікке.
У 1899 р. німецький фізик-експериментатор Карл Рікке на трамвайній підстанції у Штутгарті вмикав у головний провід, яким подавалося живлення трамвайним лініям, послідовно три металевих циліндри, тісно притиснутих один до одного торцями: два крайніх - мідних, а середній - алюмінієвий. Через ці циліндри понад рік проходив електричний струм. У результаті точного зважування до експерименту та після експерименту виявилося, що дифузія в металах не відбулася: у мідних циліндрах не було атомів алюмінію, і навпаки.
Таким чином Рікке довів, що під час проходження провідником електричного струму йони не переміщуються, а в різних металах переміщуються лише електрони.
Досвід Рікке дозволяє зробити висновок, що струм у металах здійснюється не іонами, а електронами.
Перегляд відео «Рух електронів у металах»
За відсутності у провіднику електричного поля електрони рухаються хаотично, подібно до того, як рухаються молекули газів або рідин. У будь-який момент часу швидкості руху різних електронів відрізняються значенням і напрямком. За наявності у провіднику електричного поля електрони, зберігаючи свій хаотичний рух, починають зміщуватися в напрямку позитивного полюса джерела. Разом з безладним рухом електронів виникає і їх упорядкований рух.
Електричний струм у металах (металевих провідниках) – це напрямлений рух електронів під дією електричного поля.
2. Історична довідка «Досліди Толмена і Стюарта»
Прямі свідчення електронної природи струму в металі дали досліди, ідея яких належить російським ученим Мандельштаму і Папалексі, а також американським вченим Стюарту і Толмену. Перші виконали його в 1913 році, другі в 1916 році.
У досвіді котушка розкручувалася і різко зупинялася. Підключений до неї телефон (а в другому випадку гальванометр) фіксував появу струму в момент зупинки. Він виникав внаслідок інертності електронів. При зупинці вони продовжували деякий час рухатися і створювали струм. Напрямок струму говорило про те, що це негативні заряди рухаються. Тонкі дослідження дозволили визначити відношення маси частинок до їх заряду. Виявилося, що це електрони. Так було доведено, що струм у металах це спрямований рух електронів.
В основу класичної теорії провідності металів покладено такі положення:
У результаті досліджень вдалось оцінити швидкість упорядкованого руху електронів у металевому провіднику. Це значення має порядок 104 м/с. Як видно, це дуже мале значення. З практики відомо, що всі електроприлади, увімкнені в коло, починають працювати відразу після замикання кола, хоч би на якій відстані від перемикача вони розміщувалися. Звідси випливає, що швидкість поширення електричного струму в провіднику і швидкість впорядкованого руху електронів у ньому — це не одне й те саме!
Згідно з електронною теорією тепловий рух електронів не припиняється ніколи, тому електрони з величезними швидкостями рухаються в усіх напрямках. У разі створення на кінцях провідника електричного поля, на електрони починає діяти електрична сила, яка спричинює їх повільне зміщення в напрямку електричного поля. А швидкість поширення самого електричного поля в провіднику становить близько 300 000 км/с.
Ми вже знаємо, що при проходженні електричного струму по провіднику виділяється певна кількість тепла.
3. Залежність опору металів від температури
Проведемо дослід
З’єднаємо сталеву спіраль із джерелом струму й підігріватимемо її в полум’ї спиртівки. Напругу будемо підтримувати незмінною. Дослід демонструє: у міру нагрівання спіралі сила струму в ній зменшується, а це означає, що опір спіралі зростає. Якщо провести подібні досліди зі спіралями, виготовленими з інших речовин, можна переконатися, що зі збільшенням температури опір цих спіралей також збільшується, але зміна опору кожного разу буде іншою.
Висновок: опір металевого провідника збільшується в разі підвищення температури та зменшується в разі її зниження. Зміна опору залежить від матеріалу, з якого виготовлений провідник.
Знаючи, як залежить опір металевого провідника від температури, можна, вимірявши опір провідника, визначити його температуру. Цей факт покладено в основу роботи так званих термометрів опору.
Датчик (найчастіше платиновий дріт) розміщують у середовищі, температуру якого необхідно виміряти. Опір дроту вимірюється спеціальним приладом, і за відомим опором визначають температуру середовища. На практиці шкалу приладу відразу градуюють в одиницях температури.
4. Надпровідність
У 1911 р. нідерландський учений Г. Камерлінг-Оннес, досліджуючи, як поводиться ртуть за температур, близьких до абсолютного нуля (-273°С), помітив дивне явище: в разі зниження температури ртуті до 4,15 К (-269 °С) її питомий опір стрибком падає до нуля. Подібне відбувалося з оловом, свинцем та іншими металами. Це явище назвали надпровідністю.
Надпровідність – властивість багатьох провідників, що полягає в тому, що їх електричний опір стрибком падає до нуля при охолоджуванні нижче певної критичної температури.
Надпровідність неможливо пояснити з погляду елементарної електронної провідності металів. У 1957 р. група американських учених і незалежно від них радянський учений М. М. Боголюбов розробили квантову теорію надпровідності.
Найбільш широке реальне застосування надпровідність знаходить при створенні великих електромагнітних систем, бульбашкових водневих камер, великих прискорювачів елементарних частинок. В останні роки явище надпровідності все більш широко використовується при розробці турбогенераторів, електродвигунів, уніполярних машин, топологічних генераторів, жорстких і гнучких кабелів, комутаційних і струмообмежуючих пристроїв, магнітних сепараторів, транспортних систем, накопичувачах енергії, трансформаторів, двигунах та ін.
V. Застосування і закріплення вмінь та знань учнів
Бесіда
Завдання
Задача
У металевому провіднику завдовжки 10 см і з площею поперечного перерізу
0,4 см2 тече струм силою 80 А. Якою є середня швидкість напрямленого руху електронів у провіднику, якщо в кожному кубічному сантиметрі провідника міститься 2,5·1022 вільних електронів?
VI. Підсумок уроку
Що ми дізналися на уроці:
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати § 36.
2. Вправа № 36 (2,3)
3. Повідомлення за темою: «Використання явища надпровідності. Створення нових надпровідних матеріалів»