Урок 11. Тема. «Запровадження християнства князем Володимиром на Русі».

 

 

 

 

м. Кролевець Сумська область

ПІДГОТУВАЛА РАДЧЕНКО І.Ю.

 

 

 

 

 

Урок 11.

Тема: Запровадження християнства князем Володимиром на Русі.

Мета: показати передумови та наслідки запровадження християнства на Русі як державної релігії; визначити значення прийняття Володимиром православ’я; розвивати в учнів навички роботи з історичними джерелами, уміння аналізувати матеріал та виділяти головне, робити висновки, узагальнення, сприяти формування шанобливого ставлення до історії українського народу.

Основні поняття: пантеон, язичництво, християнство, монотеїзм

Дати: 988 р. – хрещення Київської Русі (Русі – України)

Структура уроку.

І. Підготовка до уроку.

ІІ. Учитель: Ми продовжуємо роботу над темою «Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Великого». Міні – тести

1.Основною військовою силою і одночасно примітивним апаратом державного управління в часи Київської Русі (Русь – Україна) була (о) А) віче Б) дружина В)ополчення	Б
2.Християнами, як вважають учені були київські князі: А) Аскольд і Олег Б) Олег і Ольга В) Аскольд і Ольга	В
3.Володимир Великий правив Київською Руссю (Русь – Україна) в: А) 956 – 972 рр. Б) 980 – 1015 рр. В) 1019 – 1054 рр.	Б
4.Легенда про Кирила Кожум’яку пов’язана з боротьбою Володимира Великого з А) печенігами Б) хозарами В) візантійцями	А
5.« Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться». Такими були плани київського князя: А) Ігоря Б) Святослава В) Володимира	Б
6.Печеніги стали господарями степів України після походів  князя Київської Русі: А) Ігоря Б) Святослава В) Володимира	Б

 

ІІІ. Учні обмінюються бланками, учитель зачитує вірні відповіді, учні перевіряють тести та виставляють кількість вірних відповідей. Асистент передає бланки вчителю.

ІV. Учитель проходить по класу та дивиться виконання  опорного конспекту № 7 та вказує, що в учнів є час для заповнення опорного конспекту до уроку узагальнення.

V. Учні формуються у групи чи пари.

Завдання (Всі групи отримують однакові завдання.

Потрібно знайти найшвидше помилки та довести правильність відповіді):

«Знайди помилку»

1. Володимир Великий здійснив реформи: адміністративну, військову, оборонну, містобудування, судову, міську, фінансову, релігійну (міську)
2. 982 р. Володимир підкорив ятвягів (в’ятичів)
3. За часів Володимира почали карбувати монети – «залізняки» та «срібники» (златники)
4. Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з половцями ( печенігами)
5. Суть містобудівної реформи полягала у розмежуванні єпископського та градського судів (судова реформа)
6. Наприкінці Х ст. Володимир Великий встановив дипломатичні відносини з Чехією, Угорщиною, Францією. (Польщею)

Учні представляють результати своєї роботи.

VІ. Учитель називає тему та мету уроку.

Учитель: У ході вивчення даної теми ми доведемо, що запровадження християнства – це закономірний політичний захід Володимира Великого.

Давайте пригадаємо, якими були вірування слов’ян язичників. (Співбесіда. Учні пригадують язичницьких богів та яким силам природи, господарству вони відповідали).

Ми з вами будемо заповнювати опорний конспект № 9. По ходу уроку ви можете вносити записи до нього.

Віра	Язичництво	Християнство 9.. р.  - запровадження князем ……………….. християнства як державної релігії Русі.
Вірування
Поширення
Організація
Культові споруди
Служителі віри
Джерела віровчення
Пантеон
Історичне значення

 

Учитель: Прийшовши до влади, Володимир Великий спробував здійснити релігійну реформу, суть якої полягала в модернізації язичництва, запровадженні на Русі культу єдиного бога — громовержця Перуна. Ієрархія новоствореного пантеону відповідала розкладу політичних сил у країні, адже верховним божеством було визнано не полянського Даждьбога, а новгородського Перуна. Вочевидь, Володимир мав зважати як на новгородську еліту, завдяки матеріальній підтримці якої він прийшов до влади, так і на норманських найманців, на силу яких він спирався. Проте язичництво вже не здатне було відповідати потребам часу: воно гальмувало процес державотворення; не захищало багатство і привілеї феодальної верхівки, що набирала силу; ускладнювало встановлення зв’язків з християнськими країнами. Тому запровадження нової державної монотеїстичної релігії стало життєвою потребою. Давайте спробуємо з’ясувати, чи було випадковим звернення саме до християнства, які коріння воно мало на Русі?

(Учні висловлюють свої думки. Учитель показує презентацію «Поширення християнства»

1. Поширення християнства за часів святих апостолів. Скіфська єпархія. Апостол Андрій.
2. Аскольд приймає хрещення
3. Князь Ігор толерантно ставився до християнства і не заважав його проникненню в країну.
4. Діяльність Кирила і Мефодія, проникнення християнства через Галичину на Волинь
5. Княгиня Ольга, поширення християнської віри
6. Ярополк та Олег були християнами
7. Володимир Великий)

Учитель: Ви почули нові поняття, на які ви звернули увагу?

(Політеїзм, монотеїзм, язичництво, християнство, пантеон).

(Учні групуються навколо довідників та відшукують дані поняття)

Політеїзм – багатобожжя, віра в багатьох богів.

Монотеїзм – віровчення про існування єдиного бога, Творця всього сущого, видимого і невидимого, творіннями  якого  є всі істоти, як духовні так і фізичні.

Язичництво – етнічна (народна) релігія найдавнішої доби, що існувала до прийняття однієї із світових релігій.

Християнство – одна із світових релігій, заснована на житті та вченні Ісуса Христа (Син Божий та Спаситель людства). Віра в триєдиного бога: Бога Отця, Бога Сина, Бога Святого Духа.

Пантеон – місце, присвячене всім язичницьким богам.

(Учні повідомляють про результати своєї роботи)

Учитель: Вибір Володимир Великий зупинив на християнстві візантійського зразка.

Запитання

Як ви вважаєте, чи випадковим був цей вибір?

(Робота з літописом  «Повість минулих літ»)

(Відповіді учнів)

Учитель. Дійсно, цей вибір не був випадковим. Ви переконалися, що християнство проникало в слов’янське суспільство поступово і мало багато прихильників. Відповідно до візантійської моделі християнства світська влада домінувала над релігійною, що цілком влаштовувало великого князя: він отримував ідеологічну підтримку своїм державницьким планам. Візантійське православ’я Русь долучало до християнського віровчення рідною мовою, що значно прискорювало і спрощувало процес поширення та утвердження нової релігії.

Поміркуйте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь. Назвіть причини запровадження християнства як державної релігії.

Робота в парах методом «Мозкова атака»

Результат обговорення учнями:

1) зміцнення держави;

2) поширення європейської культури;

3) посилення міжнародного авторитету Русі;

4) посилення влади князя.

Учитель: Як же пройшов процес хрещення Русі.

(Індивідуальна робота з підручником. П. 3, § 6, учні ланцюжком озвучують результати роботи)

1.   Візантійський імператор Василій ІІ звернувся до Володимира з проханням про військову допомогу для придушення бунту.
2.   Київський князь погодився за умови, якщо сестра імператора Анна стане його дружиною.

3.Однак після того, як військо київського князя допомогло імператору придушити бунтівних феодалів, Василій ІІ відмовився віддати свою сестру за Володимира.

4.Для того щоб примусити Василія ІІ виконати обіцянку, князь Володимир у 988 р. захопив місто Херсонес (Корсунь) — оплот візантійського панування на Кримському півострові.

5. Імператор був змушений виконати умови угоди, але зобов’язав

Володимира перед шлюбом з Анною охреститися, оскільки християнка не може стати дружиною язичника.

6.Князь на це погодився.

7. Після охрещення Володимира візантійськими священиками в Херсонесі він узяв шлюб з Анною.

8.Повернувшись до Києва, Володимир організував хрещення населення своєї столиці.

9. Пізніше почалося хрещення жителів інших земель Русі

Учитель: Були негативні та позитивні сторони хрещення Русі. Давайте назвемо позитивні сторони цього процесу.

1. Воно сприяло руйнації залишків родових відносин у східних слов’ян.

2. Держава ставала централізованою, що на той час давало змогу захисту від зовнішніх ворогів, посилення економічних, культурних зв’язків між окремими частинами держави.

3. Зміцнилася князівська влада.

4.Прийняття християнства долучило Русь до кола цивілізованих держав того часу.

5.Воно зміцнило міжнародний авторитет Русі, відкрило перед київськими князями можливості для встановлення рівноправних зв’язків із європейськими країнами.

6.Християнство спричинило поступові докорінні зміни у світорозумінні східних слов’ян, стало підґрунтям для формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література, мистецтво тощо.

Учитель. Не треба думати, що народ легко зрікся від своєї батьківської віри й дарма намагається літописець переконати нас, що народ хрестився з радістю. Князь наважився порушити народну святиню. Дійсно, у великому місті важко уникнути хрещення і, відповідно, кари могутнього князя. Держава Володимира була надто велика, а тому цей процес тривав аж до ХІІІ століття.

Таким чином, Київська Русь здійснила свій цивілізаційний вибір, пов’язавши свою долю з християнським Заходом, а не ісламським сходом, що суттєво вплинуло на подальший розвиток руських земель.

Прийняття християнства не з Риму, а з Візантії, згодом, коли 1054 р. відбувся розкол між цими двома християнськими центрами, призвело до того, що подальше релігійне життя Русі відбувалось у річищі православ’я. Враховуючи значення православних традицій в історії українського суспільства, Указом президента 2008 р. 28 липня було встановлено (день пам’яті рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Русі) як День хрещення Київської Русі-України.

Учитель: Ми з вами дізналися про процес хрещення Київської Русі (Русі – України), на основі отриманих знань ви заповните опорний конспект № 9.

VІІ. Узагальнення.

Переставте букви

ХОВССРИИТТЯН (християнство)

ПААРЯ’ВВЛСО (Православ’я)

Домашнє завдання: § 6, п. 3, опорний конспект № 9, внести дані про князя Володимира Великого до таблиці № 1, підготувати  повідомлення про Ярослава Мудрого - і. з.

 

 

 

 

 

 

Віра	Язичництво	Християнство 988 р.  - запровадження князем  Володимиром християнства як державної релігії Русі.
Вірування	Багатобожжя	Віра в Триєдиного Бога
Поширення	Племінна, територіальна, обмежена	Одна із світових релігій
Організація	Чітка релігійна організація відсутня	Сувора церковна організація - ієрархія
Культові споруди	Капище	Церква (храм)
Служителі віри	Жерці	Священики
Джерела віровчення	Усний переказ, міфи	Біблія
Пантеон	Вшанування сил природи	Віра у надприродну силу  Бога
Історичне значення Завдяки цій події Русь змогла увійти до кола християнських держав світу та підтримувати рівноправні відносини з Візантією, Німеччиною та іншими державами. Наприкінці X — на початку XI ст. Русь досягла небаченої могутності, зміцнилося її внутрішнє становище та зріс міжнародний авторитет.