Сімаковська Т.В.

учитель інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво)

Кам’янець-Подільського НВК №14

Урок 9

Тема: Народна творчість – натхнення для сучасних митців (1).

 Мета: формування ключових компетентностей:

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з українським народним  мистецтвом, формувати уявлення про народну музику, імітацію, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу. Розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання історичних пісень різної тематики, виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва, повагу до української народної музики. Через музику виховувати інтерес до історії та інших видів мистецтва, зокрема образотворчого.

Обладнання: фортепіано, дошка, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, відеозаписи,  ударні інструменти, дитячі шумові інструменти, qr-коди(як роздатковий матеріал як наочний матеріал), підручники.

Тип уроку: урок введення в  тему.

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під музику З.Кодай «Танці з Галанти».

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Актуалізаці опорних знань.

Запитання до учнів:

-Що таке Козацьке бароко?

-Хто тока Маруся Чурай?

-Які пісні написала Маруся Чурай?

-Які музичні твори ми слухали минулого уроку?

-Яку пісню почали розучувати мминулого уроку?

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Запитання до учнів:

-Що вам відомо про українську народну музику?

-Які українські народні пісні ви знаєте?

-Чи чули ви ремікси і римейки на українські народні пісні?

Народна музика... Вона рполоняє наші серця і душі, вона є грунтом для творчості багатьох музиканті-професіоналів. У них сміється і плаче народ, радіє і тривожиться нація. Такою ж милозвучною і душевною народна музика є для інших народів. Кожен народ любить, поважає та співає свою народну музику.

Сьогодні ми з вами поговоримо про музику нашого народу та інших народів, а також про музикантів, які цікавилися і досліджували музику різних народів.

-Пригадайте митців, які популяризували українську музику.

V. Розповідь-бесіда у формі гри  «Журналісти»  (Золтан Кодай).

Журналіст №1

Золтан Кодай (16 грудня 1882 — 6 березня 1967) — угорський композитор і музикознавець. Президент Угорської Академії Наук у з 24 липня 1946 по 29 листопада 1949.

Журналіст №2

Освіту отримав у Будапештському університеті як лінгвіст і одночасно в Королівській угорській академії музики як композитор. По закінченні курсу протягом року навчався в Парижі у Шарля Відора.

Журналіст №3

З 1905 р. займався збором угорського музичного фольклору, з цією метою їздив по селах різних угорських провінцій. Починаючи з 1906 року спільно з Бела Бартоком публікував численні збірники народних пісень. З 1912 коду — професор Королівської угорської академії музики. Серед його учнів — Габор Дарваш, Антал Дораті, Золтан Гардона та інші. У цей період композитор активно займався теорією музики, писав роботи по музичній педагогіці. Зокрема, спільно зі своїм учнем Й. Адамом розробив так званий «метод Кодая».

Журналіст №4

У роки Першої світової війни спільно з Бартоком працював у музичному секторі прес-служби військового міністерства Австро-Угорщини в Будапешті. У 1942 році вийшов у відставку отримавши звання почесного професора, в кінці Другої світової війни став президентом Угорської ради мистецтв. З 1964 — почесний президент Міжнародного товариства музичної освіти. За заслуги в галузі музичного мистецтва був відзначений нагородами Угорської Народної Республіки.

https://uk.wikipedia.org/wiki (Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.)

VI. Слухання З.Кодай «Танці з Галанти»

Цікавим зразком опрацювання музичного фолькльору є симфонічний твір «Танці з Галанти». Це витончено оркестрові народні мелодії. Галанта – назва угорського містечка поблизу міста Пожонь, старовинної угорської столиці. Композитор часто там бував у дитинстві і ось вирішив з часом використати почуті народні мелодії для створення «Танців» з угорським народним колоритом.

Слухання.

Запитання до учнів:

-Чи схожа мелодія цих танців з укр.нар.танцями?

-Якого характеру музика?

-Як танцювати під цю музику?

VII. Творче завдання.

Уявіть, що ви композитори. Якій українській народній пісні ви б дали нове зовсім інше життя? Як це би звучало? Чому саме такий римейк? (Учні вибирають народну пісню і описують словами її нове звучання, застосування нових музичних інструментів, нові виконавські способи.)

VIII. Вокально-хорова робота.

Розспівування.

Ммм... (на мурмурандо) по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

Мі ме ма мо му... по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку. (Звертаю увагу на округленість звуку та артикуляцію.)

До мі соль мі до по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

ПЕРПЕНДИКУЛЯР виконуємо в різному темпі і в різній кількості учнів.

Слухання пісні «Гей, ви, козаченьки» Н.Яремчук

Продовження розучування пісні «Гей, ви, козаченьки» Н.Яремчук

Виконання пісень вивчених на попередніх уроках.

ІХ. Підсумок уроку.

Запитання до учнів:

-Що нове для себе ви сьогодні відкрили?

-Що сподобалось на цьому уроці вам найбільше?

-Яку музику ми з вами сьогодні слухали?

-Про якого композитора говорили?

Х. Домашнє завдання.

Повідомлення про Бела Бартока.

ХІ. Вихід учнів з класу під пісню Гей, ви, козаченьки Н.Яремчук