ККлас	77-а	77-б	77-в
ДДата

Сімаковська Т.В.

учитель інтегрованого курсу «Мистецтво»

(музичне мистецтво)

Кам’янець-Подільського НВК №14

 

Урок 10

Тема: Народна творчість – натхнення для сучасних митців (2).

 Мета: формування ключових компетентностей:

-загальнокультурна компетентність: оволодіння досягненнями культури;

-міжпредметна естетична компетентність: виявлення естетичного  ставлення до світу в різних сферах діяльності людини;

-вміння вчитися: організовувати своє робоче місце, планувати свої дії;

-предметних компетентностей:

-знайомити учнів з українським народним  мистецтвом, формувати уявлення про народну музику, імітацію, значення голосу людини в розвитку музичного мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу. Розвивати в учнів здібності щодо образного сприйняття музичних творів та навички виконавського розвитку музики. Розвивати творчі здібності учнів, естетичний смак.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання історичних пісень різної тематики, виховувати інтерес та любов до музики як виду мистецтва, повагу до української народної музики. Через музику виховувати інтерес до історії та інших видів мистецтва, зокрема образотворчого.

Обладнання: фортепіано, дошка, комп’ютер, аудіозаписи, мультимедійна презентація, відеозаписи,  ударні інструменти, дитячі шумові інструменти, qr-коди(як роздатковий матеріал як наочний матеріал), підручники.

Тип уроку: урок поглиблення в  тему.

 

Хід уроку:

І. Вхід учнів до класу під музику Б.Барток «Музика для струнних, ударних і челести»

ІІ. Організація класу до уроку.

Музичне вітання.

Перевірка присутніх.

Перевірка домашнього завдання. (Повідомлення про Бела Бартока.)

 

 

ІІІ. Актуалізаці опорних знань.

Запитання до учнів:

-Які музичні твори ми слухали минулого уроку?

-Яку пісню почали розучувати мминулого уроку?

-Які ви знаєте  ремікси і римейки на українські народні пісні?

 

IV.Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Народна музика... Вона рполоняє наші серця і душі, вона є грунтом для творчості багатьох музиканті-професіоналів. У них сміється і плаче народ, радіє і тривожиться нація. Такою ж милозвучною і душевною народна музика є для інших народів. Кожен народ любить, поважає та співає свою народну музику.

Сьогодні ми з вами продовжуємо говорити  про музику нашого народу та інших народів, а також про музикантів, які цікавилися і досліджували музику різних народів.

-Пригадайте митців, які популяризували українську музику.

 

V. Розповідь-бесіда про Бела Бартока (на основі набутих знань домашнього завдання).

Дата народження: 25 березня 1881 року
Дата смерті: 26 вересня 1945 року
Місце народження: Банат, Австро-Угорщина

Барток Бела Віктор Янош – славетний угорський композитор. Так само Бела Барток був відомий як виконавець, музикознавець.

Бела З’явився на світ у невеликому угорському селі в березні 1881 року в інтелігентній родині. Батько був директором училища, навчає сільськогосподарським премудростям. Мати, Паула, викладала в школі.

Так як батько грав у сільському оркестрі, а мати музикувала на піаніно, Білого ріс в оточенні звуків музики. У досить юному чотирирічному віці хлопчик вже міг зіграти прості мелодії.

Мати, помітивши здібності, стала більше приділяти музичної освіти хлопчика. Результатом став подарунок у вигляді гри в чотири руки на одному з сімейних урочистостей.

Все змінилося після смерті батька. Хлопчик з матір’ю переїхали в більш велике поселення, Севлюш. Саме там Білого вперше виступив вже не в сімейному колі, а перед значною аудиторією.

Це був благодійний концерт, де було виконано не тільки витвір Бетховена, але й власне твір хлопчика. Слухачі були вражені.

Одним із слухачів виявився директор школи, де викладала Паула. Результатом стало дозвіл від директора на річний виїзд Білі з матір’ю у велике місто-Братиславу. Там Білого отримав щасливу можливість взяти кілька уроків у знаменитих викладачів гри на роялі.

Може бути, саме ці отримані знання допомогли Белі вступити в будапештську академію музики без іспитів. Вразивши професорів на першому прослуховуванні, Білого продовжував їх дивувати своїми здібностями вже під час навчання. У 1903 році він створив твір великої форми – симфонію.

А через чотири роки Барток сам став професором академії, в якій колись навчався. Белі вдавалося поєднувати кілька активностей – він викладав студентам гру на своєму улюбленому інструменті.

Паралельно вів наукову діяльність – колекціонував і вивчав фольклорні твори народів Румунії, Словаччини, Туреччини. І, звичайно, давав концерти. Особливо вдавалися для виконання твору Листа. З особливим успіхом гастролі проходили в Європі. Бував Барток і в СРСР.

Перед другою Світовою війною Білого перебрався в Нью-Йорк. Причиною цього стало поширення фашистських ідей в Румунії. У США він і помер від онкологічного захворювання крові. Залишився ряд недописаних творів, які все ж були завершені Т. Шерлі.

Досягнення Бела Бартока:

• Створив 6 квартетів для струнних інструментів, оперу і балет
• Автор безлічі сюїт, сонат, концертів, кантат і рапсодій
• Посмертно нагороджений Міжнародною премією Миру
• Зібрав понад 30 000 фольклорних творів

Дати з біографії Бела Бартока:

• 1881 р. народився в Австро-Угорщині
• 1888 р. помер батько
• 1892 р. перший виступ на публіці
• 1899 р. отримав без екзаменів у музичну академію
• 1907 р. став професором
• 1940 р. переїхав до Нью-Йорк
• 1945 р. помер від захворювання крові

Цікаві факти Бела Бартока:

•            На честь композитора названо один з кратерів Меркурія
•            В Парижі є сквер імені композитора з розташованим на ньому пам’ятником
•            Вивчав не тільки фольклорні твори жителів країн Європи, але й арабські, турецькі, українські пісні

(Джерело: http://mykniga.com.ua/biograph/biografiya-bela-bartoka-biografiya-bartoka-foto-video.html)

 

VI. Слухання Б.Барток «Музика для струнних, ударних і челести»

Музика для струнних, ударних і челести — твір Бела Бартока, написаний 1936 року. Вперше виконана у Базелі, Швейцарія, 21 січня 1937 силами Базельського камерного оркестру під орудою Пауля Захера (Sacher), в тому ж році була опублікована видавництвом Universal Edition.

Як і слідує з назви, твір написаний для струнних інструментів (скрипки, альти, віолончелі, контрабаси і арфа), ударних інструменти (ксилофон, малий барабан, тарілки, там-там, великий барабан, литаври) і челести. Ансамбль включає також фортепіано, що можу бути класифіковане і як струнний і як ударний. Твір включає 4 частини:

1.           Andante tranquillo
2.           Allegro
3.           Adagio
4.           Allegro molto

Перша частина являє собою повільну фугу, що розгортається і згортається у ноту ля. Друга частина - швидка, відзначена гучним синкопованим фортепіано і акцентами ударних та струнних піцикато, що створюють ефект вихрястого танцю. Третя частина - повільна, написана у манері т.зв. "нічної музики" (англ. night music), вона широко використовує прийом глісандо на литаврах, а вступне соло ксилофона визначається ритмом, що спирається на послідовність Фібоначчі — 1:2:3:5:8:5:3:2:1. Остання частина має характер живого народного танцю.

Серед записів цього твору - запис Чиказького симфонічного оркестру під орудою Фріца Райнера (1960), що був удостоєний премії Ґреммі. В СРСР цей твір записав оркестр Ленінградської філармонії під орудою Є.Мравінськогов 1965 році.

Челе́ста (італ. celesta, від celeste — небесний) — ударно-клавішний музичний інструмент, формою схожий на піаніно. Використовується у симфонічному оркестрі. Відрізняється ніжним звучанням, яке нагадує звук дзвіночків. Діапазон челести становить 1-5 октави.

У 1860-х роках французький майстер Віктор Мюстель створив музичний інструмент «дульсітон». Пізніше, в 1886 році, його син Огюст Мюстельвдосконалив «дульсітон», який з того часу отримав назву «челеста». Одним із перших цей інструмент використав російський композитор Петро Чайковський, який почув його у Парижі — челеста звучить у його балеті «Лускунчик» («Танець феї Драже», 1892) та балладі «Воєвода» (1891).

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Слухання.

Запитання до учнів:

-Які зображальні виконавські прийоми використав композитор для відтворення національної угорської атмосфери?

-Якого характеру музика?

-Які емоції викликає ця музика?

-Які інструменти звучать у цьому творі?

 

VII. Вокально-хорова робота.

Розспівування.

Ммм... (на мурмурандо) по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

Мі ме ма мо му... по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку. (Звертаю увагу на округленість звуку та артикуляцію.)

До мі соль мі до по півтонах  у висхідному і нисхідному порядку.

Демонстрація пісні «А я пливу у човні» І.Білик

Розучування пісні «А я пливу у човні» І.Білик

Виконання пісні «Гей, ви, козаченьки» Н.Яремчук

Виконання пісень вивчених на попередніх уроках.

 

 

VIII. Підсумок уроку.

Запитання до учнів:

-Що нове для себе ви сьогодні відкрили?

-Що сподобалось на цьому уроці вам найбільше?

-Яку музику ми з вами сьогодні слухали?

-Про якого композитора говорили?

-Що ви найкраще запам’ятали про Б.Бартока?

 

 

ІХ. Домашнє завдання.

Слухати та аналізувати музику (на власний вибір).

 

 

Х. Вихід учнів з класу під Б.Барток «Музика для струнних, ударних і челести»