Урок 9 клас "Складне речення з різними видами зв’язку.Безсмертний дотик до душі письменницьким пером Богдана Бастюка(література рідного краю)"

Інтегрований урок

Тема: Складне  речення з різними видами зв’язку.Безсмертний дотик до душі письменницьким пером Богдана Бастюка(література рідного краю)

Мета:

• сформувати в учнів поняття про складне речення з різними видами

зв’язку;

• навчити визначати основні ознаки цих синтаксичний конструкцій,

 їх структуру;

• розвивати вміння з’ясовувати вид складних речень з різними видами зв’язку, відрізняти їх від інших складних речень;
• виробляти творчі вміння складати такі речення відповідно до комунікативного завдання;
• виховувати любов і повагу до  творчості Богдана Бастюка, до нев’янучої краси рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

          Міжпредметні зв’язки: використання складних речень у творчості Б.Бастюка ( література рідного краю)

          Обладнання: портрет Б.Бастюка, відеозапис, схеми, картки із складними реченнями, ілюстративний матеріал, картки самооцінювання.

          Епіграф:

                  Синтаксис нанизує чудово

Речень – намистин міцний разок,

Є у них зв’язок сполучниковий,

Безсполучниковий є зв’язок.

 

Доторкнися рідної скарбниці,

Мудрістю наповнена вона,

Вивчи синтаксичні одиниці,

Мова – знань безмежних глибина.

          I. Організаційно-вступна частина

           Надворі гуляє весна, і хоч вона ще холодом іноді повіє, але ознаки її повсюди: тануть сніги, скресає річка, птахи повертаються до своїх гнізд. Весняний місяць березень повністю вступає у свої права. І в такі дні,як ніколи, хочеться відродити в пам’яті творчість Богдана Бастюка – славного сина українського народу, національна тематика творчості якого стане об’єктом вивчення на сьогоднішньому уроці. Відлетів на лелечім крилі письменник — прозаїк, тонкий лірик, блискучий гуморист, глибокий і щирий у слові, мудрий галичанин, добрий друг, один з монолітних каменів, на якому стояла Спілка письменників Тернопільщини. Коли вмирає поет , гине частка світу. Відламався край, поменшало нам радості, не стало сміху.
Богдан Бастюк залишив по собі велику творчу спадщину. Він автор збірок поезій «Коріння», «Вдома», «Трава у профіль», «Сто мініатюр», «Цілушка», «Мандрівка порами року», «Словини»; книжок гумору «Дефіцитна кандидатура», «Сільська аеробіка», «На кривому цвяшку», «Сміхомаргіналії»; повістей «Сопигора», «Пасинки Європи», «Війна у війні».
Лауреат премій імені братів Лепких, імені Степана Рудацького, імені Уласа Самчука.

           Сьогодні на уроці мови ми будемо працювати над дослідженням його творчого почерку, мовно-стилістичними особливостями поезії та прози письменника.

Богдан Бастюк відтворив героїчне минуле нашого народу за допомогою стилістичних засобів мови: фонетичних, лексичних, морфологічних, синтаксичних. Слово – це незамінний будівельний матеріал думки, а думка – господар слів. Вона вказує словами, як треба поводитись у реченні. А речення є основною одиницею синтаксису.

II. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Сьогодні на уроці ми розглянемо з вами тему: «Складні речення із різними видами зв’язку», при цьому повторимо уже вивчений матеріал про складні речення, ознайомимося з особливостями будови складного речення із різними  видами зв’язку, складатимемо схеми, конструюватимемо складні синтаксичні конструкції, розвиватимемо творчі особисті уміння.

Завдання:

• досліджувати смислові зв’язки між простими реченнями у складному із різними видами зв’язку;
• удосконалювати роботу творчо-дослідницького характеру;
• досліджувати роль складних речень із різними видами зв’язку у поезіях та прозі Богдана Бастюка

III. Актуалізація та корекція опорних знань учнів

Клас  наш поділено на три групи. Кожна із груп мала конкретне дослідницьке завдання.

1 група – «Історики».

2 група – «Мовознавці».

3 група – «Літературознавці».

Кожна із груп мала певне завдання, яке, безперечно, стосувалося творчості Богдана Бастюка.

Дослідження учнів 1 групи

Наше завдання – тема України в поетичних збірках Богдана Бастюка. Перша  збірка, якою Богдан Бастюк увійшов в літературу, вийшла друком 1978 року у видавництві “Радянський письменник”. На той час авторові виповнилося 27 років, він ще навчався у Львівському сільськогосподарському інституті. Поезії одразу ж привернули до себе увагу тих, хто закоханий у художнє слово і вміє тонко відчувати його неперебутню красу. Часто з перших кроків можна визначити увесь подальший шлях поета, і ті, хто повірив у щирість і задушевність поетового слова, підтримав його на старті, не помилилися.

Збірка “Коріння” (так називалася дебютна книжка) засвідчила, що в літературу прийшов поет із своїм неповторним голосом і тематикою. І хоча обсягом ця книжечка була вельми вутлою (39 ст.), з неї повіяло чимось хвилюючим і щемливим. Весь півторатисячний наклад збірки був розкуплений.

Друга збірка – “Вдома” – з’явилася друком у тому ж видавництві через довгих одинадцять років. Час, що відділяв дебют від нової книги, не пройшов для поета даремно. Якісний стрибок був настільки потужний, що книгу сприйняли, як зрілу річ цілком сформованої особистості. Вже перші поезії засвідчили, що витоки цієї поезії ідуть від народного мелосу, від тих пісень, що супроводжують нас усе життя, до яких людина звертається у хвилини радості і туги.

Творчості Б.Бастюка наче не торкнулися такі спокусливі новомодні віяння як структуралізм та авангардизм, котрі на той час буквально затопили українські видання. У його віршах не було ні туманних конвекційних алегорій, ні нагромадження хитромудрих екзотеричних метафор, які фетишували “вісімдесятники”.

Пишучи про рідну землю, поет не може обминути її історії, не згадати про ті невигойні рани, які залишила війна:

Пам’ять у всіх єдина

І довго, на сотні літ,

Зволоженими очима

Дивиться нам услід.

Одначе ретроспекції Б.Бастюка на воєнну тематику не можна віднести до кращих творів збірки “Вдома”, бо в них ще відчувається те характерне для “підсовітської поезії” зміщення акцентів і ретушування правди. Як от, скажімо, у вірші “Червона околиця”:

Усе, що маю доброго в душі,

Чим дорожу у будень і при святі,

З дзвінкого проросло “товариші”

В далекому тепер тридцять дев’ятім.

Але такі рядки були не більше, як данина жорсткій цензурі, і вдумливими читачами сприймалися, за висловом Є.Маланюка, “як пиття кумису у ханському наметі ХІІ століття”.

Чергова збірка лірики “Трава у профіль” вийшла друком у львівському “Каменярі”, і кожному, хто візьме її в руки, одразу вона  запахне хлібом. І отим свіжоспеченим, який мати виймає з печі, і отим половіючим підспекотним сонцем, на безкрайній ниві Збірка “Трава у профіль” відкриває нам поета як тонкого і проникливого лірика, який бачить і чує те, що дається тільки вибраним людям:

Навіщо все? – ця втома на плечі.

Ці клопоти: –і спірка розпочата.

А поряд мерзнуть яблука вночі,

Аби до ранку прожили зернята.

Дорога поета – це дорога до себе, а відтак – до людей, до поля, до села. Людина народжена для щастя. Але в чому воно – людське щастя? “Воно і вибагливе, й химерне, обходження минаючи облесне. В незамкнені, смішне, постука двері, на стерні ляже, й там жнивами скресне”.

Поет живе як творить і творить як живе. Звідки це відчуття? Від землі. Бо все на світі від неї – “всеплодющої нашої матері”.

Але чи не найповніше поетичний талант Б.Бастюка розкрився у поемі “Рід”, першій епічній картині в поетичному доробку митця. “Рід” – це історія окремого роду тісно переплетена з історією народу. Рядки в ній так міцно припасовані один до одного, як скиби на свіжозораному лані. Тут і усе село з його колоритними особистостями, і важкі повоєнні роки, коли “справи в щойно створеній артілі були такі, що знав би, то й не бравсь”, коли “район плодив суворі повеління, коли що сіять і в який, даруйте, час”, коли “ставали голови правління в чергу до каси, до печатки і за нас, дітей селянських, думали й рішали”. Словом, тут наша сувора, потворна і вузлувата, як жили на селянській руці, доля.

Збірка “Трава у профіль” – то цікаві відкриття, читаєш і раз по раз натрапляєш на такі “золотинки”, що серце засвідчується, як от “Скирти”, “Саркастична балада про третього”, “До питання про вторинність рідної літератури”, “Сенс”, “Сонячний годинник” і багато інших.

Поет завжди тяжів до слова стислого, лаконічного і вибухового, тому невипадковою видається в його доробку збірка “Сто мініатюр”, видана на Тернопільщині. Ці сяйливі четверики духовно споріднені з такими широковідомими творами як “Летючі катрени” Ліни Костенко і рубаї Дмитра Павличка. У них відточене кожне слово і майже нічого немає зайвого: ні тієї титли, ні коми.

До свого ювілею поет підготував ще одну збірку лірики під промовистою і поетичною назваю “Цілушка”. У ній замкнута наша епоха та найпотаємніші поривання поета. Окремі її вірші приходять до читачів на сторінках газет і журналів, як от цей:

Вкраїні не світіть

Словами з воску й лою.

Бо їй, хоч фрази ті

Знайдуть прихильну пресу,

Ще довго тупотіть

Повільною ходою,

Даруйте,

У хвості всесвітнього прогресу...

Вкраїну не ганьбіть

Розмовами про бідність.

То – не найперша з бід,

Коли порахувати.

В собі з усіх скарбів

Один плекаймо –

ГІДНІСТЬ.

А більше нам нема чого жадати.

Слово вчителя

Поет закоханий у рідний край, нашу Україну і свій народ, але його любов не галаслива і не тріскуча, а, сказати б, притишена і печальна, як, власне, кожне справжнє почуття. В ній більше болю, ніж світлої радості. І ця любов породжує пекучі, часто гіркі і зболені рядки.Творчість Богдана Бастюка дає відповіді на запитання і завдання сьогодення. Наше завдання – це робота зі складним реченням.

 

Речення – не просто слів живиця,

Що для мови сили додає,

Це ж бо спілкування одиниця,

Думка в нім завершена вже є.

 

 

Поведеш неквапливо ти речі

Про навчання, чи про вихідні,

У розмові з’являться, до речі,

Речення лише розповідні.

 

А якщо захочеш запитати,

То прийдуть питальні в самий раз.

Побажать, просить чи наказати –

Спонукальні є в скарбниці в нас.

 

Коли в реченні одна основа,

То його вважаємо простим,

Коли дві і більше зложить мова –

То назвемо речення складним

 

Синтаксис нанизує чудово

Речень – намистин міцний разок.

Є у них зв’язок сполучниковий,

Безсполучниковий  є зв’язок.

 

Доторкнися рідної скарбниці,

Мудрістю наповнена вона,

Вивчи синтаксичні одиниці,

Мова – знань безмежних глибина.

 

Епіграфом нашого уроку будуть саме слова про духовну скарбницю – рідне слово, про синтаксис, що взяв собі за основу речення, про головне наше завдання – вивчати, любити, берегти рідну мову.

IV. Застосування учнями знань, умінь і навичок

Перш, ніж перейти до нової теми, ми повторимо той матеріал (методом «Вільного мікрофона») про складне речення, який уже вивчали.

• Яке речення називається складним?

(Складним називається речення, що складається з двох або більше простих речень, об’єднаних в одне синтаксичне ціле за змістом, інтонацією, сполучниковим і безсполучниковим зв’язком).

• Який спосіб поєднання частин мають складні речення?

(Вони є складні сполучникові і складні безсполучникові).

• На які види поділяються складні сполучникові речення?

(Складносурядні та складнопідрядні)

• Яке речення називається двокомпонентним, багатокомпонентним?

Робота в групах

1 група – Яке речення називається складносурядним?

(Рівноправні речення, з’єднані сурядним зв’язком).

 

2 група – Яке речення називається складнопідрядним?

(Два залежні одне від одного речення, з’єднані сполучниками підрядності або сполучниковими словами).

 

3 група – Яке речення називається безсполучниковим?

(Два і більше рівноправні речення, що виділяються на письмі комами, а в усній мові інтонацією).

 

Творчо-дослідницький етап

 Кожна група отримує речення.

• Зробити синтаксичний розбір.
• Побудувати структурну схему.

1 група

З мелодій сивих сива мати

Ступає стежкою,а син

Пішов за край свій воювати…(Збірка “Трава у профіль”)

 Складне, складносурядне речення, складається із двох простих, з’єднаних протиставним сполучником а.

Перше просте речення – З мелодій сивих сива мати ступає стежкою – просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

Друге просте речення – а син пішов за край свій воювати – просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене .  

           2 група

 Була б дрібніша змістом і не повна

Сьогодні біографія моя,

Якби ріллі не грали круто жовна

В подільських відвойованих краях. (Збірка “Трава у профіль”)

Складне, складнопідрядне речення, складається з двох простих.

Перше просте речення – це головне речення – Була б дрібніша змістом і не повна сьогодні біографія моя– просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене однорідними присудками.

Друге просте речення – це підрядне причини – Якби ріллі не грали круто жовна в подільських відвойованих краях - просте, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.

 

 

3 група

Зозулі щедро накували долі,

Вітри громів злетілися здаля,

 із ярини розбудженого поля

 вела між люди Досвіток Земля. (Збірка “Трава у профіль”)

Складне безсполучникове речення, що складається із трьох простих речень.

1,2,3 речення – просте, двоскладне, повне,поширене, неускладнене.

Метод «Прес»

 До якого стилю належать дані речення?

Свою думку обґрунтуйте.

 ( речення належать до художнього стилю мовлення, бо за жанром ці твори – вірші).

У реченнях є характерні мовні засоби:

•  епітети : «розбудженого поля», «відвойованих краях»;
• персоніфікація: «вітри громів злетілися», «вела між люди Досвіток Земля» , «грали круто жовна»;

-гіпербола: «з мелодій сивих сива мати ступає стежкою»

Група «Мовознавці» мала завдання систематизувати та узагальнити матеріал про складне речення, зробивши для цього опорну схему.

 Складні речення поділяються на сполучникові і безсполучникові. Сполучникові складні речення поділяються на складносурядні, коли прості речення з’єднані сурядними сполучниками, і складнопідрядні, коли складні речення з’єднані сполучниками підрядності або сполучними словами. Безсполучникові складні речення з’єднуються за допомогою інтонації, в усній мові, й розділових знаків – на письмі. Окрему групу складних речень становлять речення зі сполучниковим і безсполучниковим зв’язком.

Складне речення

 

 

 Дивлячись на опорну схему скажіть, із якими реченнями вам ще не  доводилося працювати?

 Повідомлення на лінгвістичну тему

 У складних реченнях, що мають декілька простих, можуть бути різні види зв’язку: сурядний та підрядний, сполучниковий та безсполучниковий. Це, зокрема, складні речення:

• із сполучниковим сурядним і підрядним зв’язками;
• із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язками;
• із підрядним і безсполучниковим зв’язками;
• із сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язками.

 Отже, це складні синтаксичні конструкції, що складаються із багатокомпонентних речень із різними типами зв’язку між його частинами – сполучниковим та безсполучниковим.

Складні речення, у яких поєднуються різні види сполучникового та безсполучникового зв’язку, називають ще й реченнями змішаного типу. Вони можуть поєднувати різну кількість компонентів.

Виконання проблемно-пошукових завдань

З’ясувати, із кількох частин складаються складні синтаксичні конструкції, охарактеризувати засоби зв’язку у них, визначити вид сполучників (сурядний , підрядний).

Життя – жнива в своїй найпершій суті,

          Пісочком стануть скельні стрімчаки,

А учорашнє, нинішнє, майбутнє –

Немов коріння, стебла, корінці... (Збірка “Вдома”)

         Це складна синтаксична конструкція з різними типами зв’язку. У ній три граматичні основи: життя – жнива . пісочком стануть  стрімчаки , учорашнє, нинішнє, майбутнє – немов коріння, стебла, корінці...

         Перше і друге речення – зв’язок безсполучниковий, між другим і третім реченням – сурядний,  сполучник а. Це складне речення із безсполучниковим і сурядним зв’язком.

 Я в поля у привільному полоні,

Я перед ним не був ні в тих, ні в сих,

Бо знаю на його крутій долоні

Найменшу крихту сколень крем’яних. (Збірка “Вдома”)

 Складне речення з безсполучниковим і підрядним зв’язком. Три граматичні  основи. Між першим і другим реченням безсполучниковий зв’язок, між другим і третім реченням зв’язок підрядний, за допомогою сполучника бо. Це складне речення із безсполучниковим і підрядним зв’язком.

І ми пішли – три сонячні годинники –

Стежиною помежи пшеницями,

Де сіяв жайвір співу насінинки

І пахло поле хлібними димами,

І схлипувала стежка теплим пилом

 З-під клеєних крамничних підошов.

Складна синтаксична конструкція із підрядним та сурядним  зв’язком.

Між першим і другим реченням підрядний зв’язок,

Між другим і третім –сурядний,

Між третім і четвертим – сурядний.

       Робота із підручником

 Вправа 282. (с.224)

Зачитують завдання

1 група

 Шевченкова весна щороку приходить на Україну, наш народ вшановує пам’ять  великого Кобзаря, що вічно житиме у людських серцях.

 Складне багатокомпонентне речення із безсполучниковим і підрядним зв’язком.

 2 група

 Шумлять колосисті лани, де народився Тарас Шевченко, і лине пісня волі над Каневом, де знаходиться могила Кобзаря.

 Складне багатокомпонентне речення із сурядним і підрядним зв’язком.

 3 група

 Проходять століття, на зміну одним поколінням приходять інші, але вічною буде пам’ять про Тараса Шевченка, якого назвали у народі Кобзарем.

 Складне багатокомпонентне речення із безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком.

 Група «Літературознавці»

       Досліджуючи поетичний синтаксис творчості Богдана Бастюка, ми зробили висновок, що тут простежується використання інверсії з метою наголошення важливих  моментів у житті автора,що сформували його як творчу людину. Так у творі «» читаємо такий початок:

Була б дрібніша змістом і не повна

Сьогодні біографія моя,

Якби ріллі не грали круто жовна

В подільських відвойованих краях.

Якби услід за зимами й літами

Із пам’яттю моєю за одно

Не линуло ланке за сошниками

У глиб землі, трасуюче зерно...

 

 У цих творах часто використана анафора:

Я в поля у привільному полоні,

Я перед ним не був ні в тих, ні в сих.

Бо знаю на його крутій долоні

Найменшу крихту сколень крем’яних.

 

           Навіщо все? – ця втома на плечі.

Ці клопоти: –і спірка розпочата.

А поряд мерзнуть яблука вночі,

Аби до ранку прожили зернята.(«Сенс»)

«Йти до життя і…жити»-

Гасло вибагливих? Ні.

Буденна потреба любити,

 Що вічно живе в мені.(«Поклик»)

 Риторичні запитання виражають ставлення та роздуми автора до героїв творів, описуваних подій:

І тихо роздивлявсь  тебе у профіль,

Розгадував ,але чи розгадав? ( “Трава у профіль”)

 Ці звертання не тільки називають особу або предмет, але й доповнюють складні речення, виражають самі почуття автора до сказаного.

 За допомогою антитези поет наголошує на активній життєвій позиції людини,бажанні залишити добрий слід на землі:

І не скніти в теплі отерпло,

Не боятися, що впадеш.

На землі так стояти твердо,

Щоб не вірили,як заснеш…(« Слово про рядового»)

 

Коли ж осінній дощ посіяв

Сум у шипшинові кущі,

З усенької планети сім’ям

На щастя ми дали ключі.(«Дім»)

Поетичний синтаксис:

Анафора

Інверсія

Антитеза

Риторичні фігури (риторичні звертання, риторичні запитання)

 

 

 

 Отже, досліджуючи питання поетичного синтаксису у творчості Богдан Бастюка, ми бачимо, що поезії насичені не тільки простими ускладненими реченнями. Переважна більшість речень складні: сполучникові із сурядним і підрядним зв’язком. Але все – таки найбільшу кількість складають речення із безсполучниковим зв’язком.

      Пошукове завдання

 Серед даних рядків Богдана Бастюка  знайти речення:

а) що складається із трьох простих, у яких  підрядний  і сурядний зв’язок;

б) складається із чотирьох простих  безсполучниковим і підрядним  зв’язком;

г) складається із трьох простих речень із безсполучниковим і підрядним зв’язком.

До мови маминої

         Мово українська! Джерельно-давня, багата, ніжна, мов скрипка, рокітлива, як громи весняні, щира і цнотливо-чиста, немов дівчатко у віночку. Тішуся, що маю Тебе і кожної днини знаходжу щось нове й безцінне у Тобі. Невичерпна, незнищенна,вічна…

         То кому ж Ти не підходиш, не надаєшся і не даєшся із народжених в Україні? Хто соромиться Тебе, нехтує і навіть гидує Тобою?
Після тривалих спостережень усвідомив: чомусь Ти, мамина мово, не надаєшся усілякій недокультурній і недоосвіченій нечисті,чомусь Ти, древня і прародинна, не до шмиги тим, кому не по дорозі із законом. Нехтують Тобою відомої поведінки жіночки й дівчата, соромляться Тебе зі спортовців чи не ті, у кого надмір м’язової тканини і брак сіренької, мозкової… Шпичкою у язиках Ти, кришталева і дзвінка, співуча і гармонійна усіляким зрадникам, збоченцям, перекинчикам, безбатченкам, манкуртам, міщухам, які від села вже відбилися, а до міста ще не дісталися. Чужа Ти «елітним» пенсіонерам із числа тих, хто мордував, розстрілював, вивозив і конвоював…

          Чужа Ти «п’ятій колоні» і здичавілим шовіністам.
Тож від усього серця дякую Тобі, мамина мово, за те, що тут, на моїй землі і під моїм небом, безпомильно і чесно вказуєш своїм перстом на тих, із ким і не варто вступати в розмову. Дякую за те, що вчиш розрізняти людей справжніх, чистих і не лукавих, і з якими я на цій землі і під оцим небом завжди щасливий привітатися і щиро по-дружньому й породинному побесідувати.

          Дякую Тобі за те, мово мамина!

 А зараз відкриємо творчу лабораторію.

а) відео (перегляд )

б) написати твір-мініатюру із двох – трьох складних речень із різними видами зв’язку на тему: «Вічно слово Бастюкове житиме між нами», («Невмируща слава»);

в) зачитування творчих робіт.

       Заключний етап уроку

• Чи збагатив вас сьогоднішній урок знаннями?
• Що  нового ви дізналися на уроці?
• Чи потрібна вам ця тема?
• Коли вона для вас найпотрібніша?
• Чи достатньо знань по цій темі отриманих тільки на одному уроці?

         Слово вчителя

 Звісно, цих знань, отриманих на одному уроці, вам замало. Тому над цією темою ми будемо працювати ще протягом трьох уроків: вивчимо пунктограму у складних реченнях із різними видами зв’язку, робитимемо повний синтаксичний розбір таких речень, розвиватимемо свою творчість.

 Перед кожним із вас картка самооцінювання, підійдіть об’єктивно до цього і оцініть кожен свою роботу на уроці.

 Домашнє завдання

        Ви отримали картки. Спочатку працювали із карткою голубого кольору. Покладіть її перед собою. Потім із карткою жовтого кольору. Із двох карток  у вас утворився колір прапора України. Написати твір-мініатюру «Під синьо-жовтим знаменом я гордо українцем звуся», увівши у нього складні речення із різними видами зв’язку, бо культурологічна лінія наступного уроку «Символи нашої держави».

...

Пам’ять у всіх єдина

І довго, на сотні літ,

Зволоженими очима

Дивиться нам услід.

Усе, що маю доброго в душі,

Чим дорожу у будень і при святі,

З дзвінкого проросло “товариші”

В далекому тепер тридцять дев’ятім.

 

Вкраїні не світіть

Словами з воску й лою.

Бо їй, хоч фрази ті

Знайдуть прихильну пресу,

Ще довго тупотіть

Повільною ходою,

Даруйте,

У хвості всесвітнього прогресу...

Вкраїну не ганьбіть

Розмовами про бідність.

То – не найперша з бід,

Коли порахувати.

В собі з усіх скарбів

Один плекаймо –

ГІДНІСТЬ.

А більше нам нема чого жадати.