Урок«А доброта, як сонце на світанку»+Презентація

КЗ “НВК Сватiвська ЗОШ I ст.-гiмназiя”

Година спілкування(5-6 класи)

«А доброта, як сонце на світанку»

                                                                                                 Підготувала

Куденко Любов Анатолiївна,

вчитель  КЗ “НВК Сватiвська ЗОШ

I ст.-гiмназiя”

Сватове

2020

Мета: дати дітям уявлення про душевну красу, про значення добра в житті людини; активізувати їхню особисту діяльність і розвинути здатність допомагати та співчувати людям; сприяти розвитку творчої активності, формуванню ключових компетентностей учнів

Обладнання: сонце та промені з паперу, серця різнокольорові з паперу (кожному), аркуші паперу, олівці, ноутбук, проектор,екран, .

Хід заняття

1. Подаруй посмішку другу (Вітання в колі: пошлемо одне одному добрі думки і добрі відчуття, посміхнемося  один одному.)

2. Мотивація

Що ж таке добро? Навіщо людям доброта?

Слайд 2

Вчитель: А я дарую вам маленькі серця із побажаннями (діти вибирають різнокольорові (4 кольори) серця і зачитують побажання. Приємно тебе бачити, у тебе гарна посмішка, доброго дня, вітаю, сьогодні у тебе все вийде…)

 3.Утворення 4 груп за кольором сердець (Кожний учень пише своє ім’я  на серці.)

а) правила групи визначають самі учні(вчитель записує на дошці)

б) кожна група отримує завдання, час на підготовку.

І група: Вправа «Заверши думку»

-        Добро – це … (здатність поступатися власними інтересами заради блага інших…)

-        Добро асоціюється із … (життями, доброзичливістю, співчуттям та турботливістю до слабких, хворих)

-        Добра людина схожа на … (на яснее сонечко, матусю, весняну квітку…)

-        Добро твориться без… (розрахунків, за потреби дарувати світові любов…)

ІІ група: Вправа «Асоціації» (Учні записують на дошці асоціації зі словом «добро»)

любов   повага   радість

Добро

милосердя   допомога   турбота

Визначають «помічників» і «ворогів» людської риси «доброти»

«Помічники» - щедрість, допомога, ласка, розуміння…

«Вороги» - жадібність, заздрість, злість, байдужість…

ІІІ група: Вправа «Добрі поради»

-        Поводитися так, щоб іншим було приємно з вами

-        Допомагати слабким, хворим, старим, а також тим, хто потрапив у біду.

-        Не заздрити: - забули – попросіть вибачення…

ІV група: Вправа «Уявіть добро» (Намалювати доброту, радість, приємне самовідчуття, задоволення…)

(Виступ і захист своїх завдань по групам)

Слайд 4

Вчитель: У народі поняття добра пов'язувалося з такими поважливими поняттями, як «людина», «рід», «діло», «розум», «доля», «душа», «серце» тощо. У стародавніх іменах Доброслав, Добромисл теж не випадково є перша частина. Називаючи так дітей, батьки вірили, що у них буде добра, світла доля. У стародавніх колядках, побажаннях, примовках люди зичили одне одному саме добра, коли зустрічатися: «Добрий вечір», «Дай, Боже, час добрий». Коли були в гостях, прощаючись, теж зичили тільки добра: «На добро!», «У добрий час» (побажання щасливої дороги в житті). Існував звичай платити добром за добро, і хто його порушував, піддавався загальному осудові.

      У народних казках ті герої, що чинять саме добрі справи, завжди одержують винагороду, досягають бажаного. Так високо оцінювали люди добро!

       Котигоро́шко — герой однойменної української народної казки. Хлопчик надзвичайної сили, який народився від горошини та визволив своїх братів і сестру з полону змія.   

         Козаки́ — герої мультиплікаційних фільмів, знятих на українській студії «Київнаукфільм».  Козаки опинялись в різних життєвих ситуаціях але ніколи не відмовлялись допомогти іншим героям мультфільму.

         Ми знаємо безліч прислів'їв, приказок про добро: «Темного лугу калина, доброго роду дитина», «Лихо не без добра»

 Вправа «Виправ помилку» (Знайти початок у правій колонці,

 а його закінчення - у лівій.)   

 Слайд 7

Вправа «Моя найкраща риса характеру»

Слайд 8

 Вправа «Промені добра»

Вчитель: Якось Сонце, оббігаючи, як завше, Землю, помітило серед трави незвичну тваринку, якої раніше не зустрічало. Та й поведінка її була якась дивна: вона ніби щось шукала, тупцюючи на місці, чи не знала куди йти.

—  Ти хто, і що ти тут робиш? — гукнуло Сонце.

— Мене звати Кріт, я живу в нірці під землею, там завжди приємно, прохолодно і темно. Ой, нарешті я знайшов свою нірку!

— Зачекай, — гукнуло Сонце. — Я хочу подивитися твою темряву, скільки ходжу по землі не чуло про неї і не бачило.

— Ось заховаюся в нірці, — відповів Кріт, — тоді заглядай у неї скільки хочеш, бо надто ти сліпуче.

   Сонце, скільки можна було, нагнулося і заглянуло в нірку. Уважно роздивилося, заглянуло в кожну щілинку, розігнулося, потім з недовірою нахилилося над ніркою ще раз.

— Напевне, мене Кріт обдурив, — подумало. — Ніякої темряви я щось не бачу. Ну нора, звичайна дірка в землі, грудки, корінці, а де ж темрява?

     Неподалік у пилюці порпалася курка.

— Гей, приятелько, — гукнуло Сонце. — А тут у вас десь є темрява?

— Ну, звичайно ж, — відказала Курка. — У мене в курнику навіть зараз темно. А вночі, то взагалі хоч в око стрель.

— А можеш мені показати її?

Курка здивовано подивилася на Сонце, мало що розуміючи.

— Дивись… Тільки що там дивитися… Темрява як темрява…

Сонце зазирнуло в курник, ретельно обнишпорило всі закутки й розчаровано озирнулося на Курку.

— Та нема там ніякої темряви… Звичайні стіни, звичайні жердини, купа соломи, а темряви немає…

     На цьому пригоди Сонця тільки почалися. До кого вона тільки не зверталася за допомогою!

     Усі впевнено казали, що темрява справді існує, люб'язно погоджувалися показати йому її, але нікому цього не вдалося. Хоч плач, темрява, яка щойно була от у тому закутку, у тій от ущелині, у тамтій гущавині, десь зникала, як тільки Сонце туди зазирало.

— Обманюють, — думало Сонце. — Сміються з мене. Ніякої темряви немає. Я що, сліпе, хіба не бачу… — і воно ображено одвернулося.

      І там, звідки Сонце одвертало свій погляд, наставала темрява. Звичайна темрява, яка зазвичай приходить туди, де немає світла. Бо, власне, темрява — це відсутність світла, як зло — відсутність добра, війна — відсутність миру.

     Тому й не дивно, що Сонце не знайшло темряви. Бо коли ти сам є світлом, де ж вона візьметься, ота темрява?

А без чого сонечко не зможе подолати темряву? Звичайно, без променів.                                                 (звучить пісня «Промінчик доброти»)

   Кожна група отримує промені, пише побажання.

   До сонечка, яке висить на дошці, учні приклеюють промені с побажаннями.

4.Підсумок: Хай завжди ваші серця і душі будуть відкриті для добрих справ, будьте сонечком, світлом для людей,які вас оточують.

Слайд 10