Вчитель: Рибіна О.Л.

Урок: Образотворче мистецтво в 7 класі

Дніпропетровська область, місто Кам’янське , Гімназія №27

Тема: Архітектура як вид мистецтва. Архітектурні стилі.

Мета: 

•      Навчальна: розширити знання учнів з архітектурного мистецтва; установити образний і функціональний взаємозв’язок принципів, відповідно до яких створюється архітектурна споруда (тріада Вітрувія – єдність користі, міцності, краси); ознайомити з класифікацією архітектурних об’єктів за призначенням; визначити художньокомпозиційні засоби архітектури.

Ознайомити з поняттям «архітектурний стиль»; навчити виділяти ознаки, що характеризують той чи інший стиль, дати елементарні знання про архітектурні креслення. 

•      Розвивальна: розвивати спостережливість, зорову пам’ять, образне й логічне мислення, естетичний смак, поважне ставлення до творів архітектурної спадщини світового значення. 

•      Виховна: формувати естетичні відчуття, смаки, активізувати пошукові ініціативи учнів.

Оснащення:

•      Матеріали та інструменти: фарби, пензлі, ємності для води, серветки, прості олівці, гумки.

•      Зоровий ряд: зразкові ілюстрації, малюнки, плакати, колажі.

Нетрадиційний урок образотворчого мистецтва. Робота по мікрогрупам. 

Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда.

-         Яка наука вивчає закономірності зображення предметного світу на площині відносно зорового сприйняття? (перспектива)

-         Назвіть основні елементи, необхідні при побудові лінійної перспективи об’ємних предметів у просторі. (лінія горизонту, точки сходження) (вчитель демонструє зразки ілюстрацій із зображенням перспективи, діти переглядають, аналізують і охарактеризовують зображення)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Упродовж багатьох століть людство мріє про машину часу, за допомогою якої можна було зазирнути в далеке минуле або вирушити в невідоме майбутнє.

 Уявімо, що ми маємо таку машину, і протягом уроку зробимо екскурсію до найдавніших цивілізацій та фантастичного майбутнього. Ми ознайомимось з матеріальними цінностями, які відомі лише за описом, і такими, що збереглися до наших днів, відчуємо вільний політ фантазії, уявляючи майбутнє.

ІV. Оголошення теми і мети уроку

Учитель: сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з архітектурою як видом мистецтва та її стилями. Архітектура (будівництво) це будівельне мистецтво, уміння проектувати і створювати населені пункти, житлові будинки та громадські будівлі. Вона організовує простір і формує середовище, в якому живе людина, створюючи умови для її праці, побуту й відпочинку. Відповідно до цього розрізняють архітектуру об’ємних споруд: житлову, виробничу, громадську; ландшафтну, пов’язану з організацією садово-паркового простору, та містобудування – створення нових міст і реконструкція старих міських районів.

Давньоримський теоретик Вітрувій писав, що архітектура має містити в собі три елементи: користь, міцність і красу. Кожна будівля має бути корисною відповідати своєму прямому призначенню. Це виявляється і в її зовнішньому вигляді і в характері внутрішніх приміщень. Житловий будинок, театр і навчальний заклад – три різні типи споруд, у кожного з них є своє призначення. Будівлі мають бути зручними: в одному випадку – для житла, в іншому – для показу спектаклів, у третьому – для навчання. Друга обов’язкова вимога, яка висувається до архітектурної споруди, - міцність. Тому слід враховувати особливості клімату, можливість стихійних лих (повінь, ураган, землетрус), і вибирати потрібний будівельний матеріал. 

Згадайте казку про трьох поросят, де, навіть, у дитячій історії долю героїв вирішувала міцність будівлі. 

Але архітектура не стала б мистецтвом, якби ігнорувалася третя вимога – краса. Будівля має «вписуватися» у навколишній пейзаж, гармонувати з ним, мати привабливий зовнішній вигляд і зі смаком оброблені внутрішні приміщення. У різні часи й у різних народів існували свої особливі уявлення про красу й художню гармонію. Те, що здавалося виразним і красивим в будівництві стародавнім грекам і римлянам, було абсолютно незрозумілим для архітекторів середніх віків; будівельники епохи Відродження, у свою чергу заперечували «готику». Сучасні уявлення про красу в архітектурі багато в чому відрізняються від тих, що існували, скажімо, сто років тому.

Архітектурі властива особливість не зображувати, а виражати те, що характерне для даної епохи та суспільства. Це і є стиль. Архітектуру не випадково називають кам’яною музикою. Використовуючи свої засоби, архітектура здатна примусити будівлю «говорити» і «співати».

Розглянемо детальніше різні стилі.  Попередниками «великих стилів» були архітектурні форми ранніх цивілізацій, держав античності Стародавньої Греції, Стародавнього Риму. На основі цієї спадщини в X-XII  ст. формується романський стиль. Він розвиває принципи римської архітектури. Основним будівельним матеріалом був камінь, стіни були надзвичайно масивними (до 4 метрів), тому форми були важкими, інтер’єри – похмурими. 

Поступово архітектурні форми ускладнюються, конструкції вдосконалюються, і стіни стають тоншими, вікна – більшими. Так формується готичний стиль, час існування XII-XV ст. Архітектори прагнуть зробити будівлю якомога вищою, з’являються загострені башти соборів. 

В Італії на початку XV ст.. зароджується стиль епохи Відродження (Ренесанс). Цей стиль орієнтувався на класичну спадщину Греції й Риму, проте мав свої власні риси: строгість пропорційних побудов, симетрія композицій, чіткий горизонтальний розподіл на поверхи, розробка конструкцій куполів великого діаметра (більше 40 м.).

У  XVII-XVIII ст.. в Італії розвивається новий стиль бароко (перлина химерної форми). З’являються овальні та трапецієподібні плани, химерно зігнуті драбини, велика кількість скульптур, яскраві кольори. Стає характерним поєднання масивного основного об’єму й рухомого, гнучкого декору; пристрасть до пишноти, видовищності, контрасту форм, матеріалів, кольору, світлотіні. 

Паралельно зі стилем бароко у Франції зароджується стиль класицизм. Головні ознаки: статичність і відповідність форм, логічність планування, симетрія планів, скромний декор.

Вчитель використовує плакати та ілюстрації художників та учнів.

V. Практична робота

Групи тягнуть жеребки і створюють ескізи архітектурних споруд того чи іншого стилю. Для допомоги дітям надається додаткова коротка характеристика стилів. 

          Кожен учень створює свій ескіз, але представляє роботу вся група разом. 

Слово вчителя.

         Побувавши у минулому, ми з вами тепер відправимося у майбутнє. 

Вчитель ознайомлює учнів з новим стилем в архітектурі – модерн. Демонструє фотографії архітектурних споруд всього сучасного світу.   Друга частина практичної роботи полягає у створенні колективної композиції «Школа майбутнього», де учні мають можливість проявити фантазію та вміння, об’єднати дивовижні конструкційні форми архітектурної споруди та ландшафтного дизайну.

         По закінченню роботи колективний захист, визначення переможців.

VI.      Актуалізація набутих знань

1.     Що таке архітектура?

2.     Які архітектурні стилі вам відомі?

3.     У якому стилі ви хотіли б побудувати свій будинок?

VII.  Підсумок уроку. Оцінювання робіт учнів. Рефлексія