Урок «Арт-кав`ярня на Монмартрі».Тема уроку: «Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького модернізму».

Зарубіжна література 10 клас

       Урок «Арт-кав`ярня на Монмартрі».

       Тема уроку: «Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького модернізму».

Мета: - Розвивати в учнів образне та логічне мислення, навички аналізу та    узагальнення вивченого;

• Допомогти учням усвідомити спорідненість предметів, інтеграцію  і використання їх в єдиній системі знань;
• Виховувати високі естетичні смаки на кращих зразках світового мистецтва.

Тип уроку: Інтегрований урок зарубіжної літератури, медіа культури, мистецтва.

Обладнання: Медіапроектор, ноутбук, репродукції картин художників, виставка мистецьких альбомів, літератури, оформлення кабінету в стилі арт-кафе.

Хід уроку.

Звучить пісня у виконанні Іва Монтана «Старий Париж», на екрані кліп: види старовинного Парижу.

Вчитель:  Шановні відвідувачі кав`ярні на Монмартрі, сьогодні ми полинемо з вами у атмосферу артистичного, мистецького Парижу кінця ХІХ століття. У нашій кав`ярні зібрались мистецтвознавці, художники і поети. Вам пощастило водночас побачити і почути Шарля Бодлера, Поля Верлена, та Артюра Рембо. Королі поезії, законодавці поетичної моди, яскраві особистості.

  Взагалі, Париж і зокрема Монмартр були своєрідною Меккою, місцем, куди прагнули творчі душі, де сконцентрувалося все найкраще у мистецтві Франції та й Європи у другій половині ХІХ століття. Там витає дух модернізму, полутони, полу- тіні, імпресія і символіка, суміш всього реального та ефемерного, що хвилює справжніх цінителів мистецтва і сьогодні.

  Тож запрошуємо вас за філіжанкою кави приєднатися до цієї незвичайної атмосфери старого Парижу. Наші мистецтвознавці проведуть вас у цей незвичайний світ.

Мистецтвознавці: «Споглядання прекрасного – це двобій, в якім митець ридає перед поразкою своєю». Так писав Шарль Бодлер у своїй «Сповіді митця» про вплив природи, взагалі чогось прекрасного на митця. Мистецтво другої половини ХІХ століття нагадує яскравий килим, зітканий з різноманітних фрагментів.

Учні-мистецтвознавці представляють презентацію «Художники-імпресіоністи».

Вчитель: Кінець ХІХ ст. позначається загальною кризою, яка охопила різні сфери життя: економіку, політику, культуру. Однак ідейний розбіг у настроях, невпевненість у майбутньому, передчуття близьких історичних і соціальних перетворень сповнювали душі людей тривогою, та разом з тим заохочували до пошуків нових ідеалів як у житті, так і у творчості. Тож давайте послухаємо наших літературознавців. Що ж стало естетичним вираженням духовного перевороту у цей час?

Літературознавці: Ситуація кінця ХІХ століття була суперечливою в історичному, естетичному і світоглядному планах. Нестабільність та хаос життя, втрата ідеалів і колишніх цінностей знайшли вираження у специфічному умонастрої, що має назву декаданс.

Учні-літературознавці розповідають про декаданс, «ідеал чистого мистецтва» у представників «Парнасу». (Презентація).

Літературознавці: Але навіщо літературознавчі мудрування, якщо ми можемо безпосередньо звернутися до королів поезії і почути, як вони сприймають життя, що їх хвилює, що надихає. Месьє Шарль Бодлер, дозвольте вас запитати, чому краса має таку надзвичайну цінність для вас?

Шарль Бодлер: Я – поет, а поет завжди мріє про ідеал, але де його знайти? «Хворе» суспільство ніколи не досягне ідеалу, та й не прагне до нього. «Я знайшов визначення Прекрасного, мого Прекрасного. Це щось полум`яне й сумне, щось трохи розпливчасте, що залишає місце для здогаду…».

Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні –

В твоєму погляді – покара і вина,

Безумні злочини й діяння благородні;

Захмелюєш серця, подібно до вина.

Це байдуже, хто ти, чи Діва, чи Сирена,

Чи Бог, чи Сатана, чи ніжний Херувим,

Щоб лиш тягар життя, о владарко натхненна,

Зробила легшим ти, а всесвіт – менш гидким!

Літературознавці: Невипадково вас, месьє, називають королем поетів, справжнім Богом, апостолом сучасності, а дехто з недоброзичливців вважає аморальною людиною і богохульником. Так хто ж ви насправді? Давайте заглянемо до книги вашого життя.

Презентація, присвячена життю і творчості Шарля Бодлера.

Мистецтвознавці:

• А мені на думку прийшов ваш вірш «Альбатрос» (читає вірш напам`ять). Як точно ви визначили високе призначення поета літати у сферах духу, свободи, творчості, досягати високого ідеалу та краси.

А що з цього приводу думаєте ви, шановний Поль Верлен? Багато хто вважає    вас пристрасним і неврівноваженим, чутливим і надзвичайно емоційним.

Поль Верлен:  Я згоден, що в мистецтві немає місця раціоналізму. Для мене головне – інтуітивне пізнання. Лише з ним і можливо осягнути таємничий світ людських почуттів, природи, думок, мрій. Лірика має звернутися до душі людини, змушуючи її "шукати нову блакить, нову любов".

 Єдина істина, що мені відкрилася протягом життя - це мудрість гармонії, якої завжди прагнула моя душа. Символом ідеалу для мене став образ флейти — інструмента, який"народжує звуки від повітря ззовні, оживлює їх серцем і посилає чарівні мелодії, щоб одухотворити цей світ". (Верлен читає рукопис вірша).

Вже нічого більше — хочу тільки флейти

В тихому лелінні дальніх вечорів...

Так мене втомили ці падіння й злети,

Що ніщо не миле — хочу тільки флейти

В дальньому лелінні тихих вечорів...

Не буяння плоті, не жагучі сплети

Маряться герою по трудах війни...

 Мила, будь єлеєм, будь водою Лети:

Не шалійте, сурми, ви лелійте, флейти,

Серце прагне миру. миру й тишини.

Літературознавці: Так, невипадково Анатоль Франс називає вас «Найбільш оригінальним, грішним, містичним. Найбільш натхненним і справжнім серед сучасних поетів». Синтез імпресіонізму і символізму у ваших віршах, їхня надзвичайна музичність заворожують і зачаровують. «Найперше — музика у слові».

  Тож давайте прослухаємо трагічну і парадоксальну, ліричну і жагучу партитуру вашого життя.

Презентація, присвячена життю і творчості Поля Верлена.

Літературознавці:

Поряд з визначними поетами французького символізму Бодлером і Верленом невипадково сидить  чи не найтрагічніший поет того часу Артюр Рембо. На мить увірвався він у літературу, всього на п`ять років, але його творчість, гарячкова і відчайдушна, трагічна і енергійна, схвилювала сучасників і нащадків.

 "Ангелом і демоном" назвав його Поль Верлен, захоплюючись "стрімким польотом його поетичної фантазії, що ширяла в різних, подекуди суперечливих, сферах людського духу". А ким ви вважаєте себе у світі поезії, шановний поете?

Артюр Рембо: Я вважаю себе бунтівником, тому що спромігся піднятися над своєю епохою і зазирнути "в небачені глибини особистого світу, з яким ніколи не може бути згоди, як і з людством».  Я не терплю ніякого насильства, відчуваю себе істотою, що належить до "іншої раси", "чужинцем" у світі, настільки ж неприємним для оточення, наскільки й воно неприємне мені.
"Я той", хто страждає, і хто збунтувався".

Доволі плакав я! Жорстокі всі світання,

Гіркі усі сонця й пекельний молодик;

Заціпило мені від лютого кохання.

Нехай тріщить мій кіль! Поринути в потік!

За європейською сумуючи водою,

Холодну та брудну калюжу бачу я,

Де вутлий корабель, як мотиля весною,

Пускає в присмерку засмучене хлоп'я.

І я, купаючись у ваших млостях, хвилі,

Не можу більше йти в кільватері купців,

Під оком злих мостів я пропливать не в силі,

Ані збивать пиху з вогнів і прапорів.

Літературознавці: Рембо завершує свою творчість книгою "Пора в пеклі" (літо 1873 р.), у якій він підбиває підсумок своїм символістським шуканням, назвавши їх "історією одного з моїх божевіль". По яких же хвилях кидало його, людину-корабель, об які рифи било, на які скелі кидало?

Презентація, присвячена життю і творчості Артюра Рембо.

Вчитель:  Такі різні, але талановиті митці – законодавці нового напряму в літературі, який відзначив і початок ХХ століття. Тож «треба брати від символізму найкраще. Любов, краса і шукання правди – це сфера символьної поезії, вона найкраще про це може оповісти». (П. Вороний).

  Шановні поети, а як ви вважаєте, чому саме ваша творчість стала окрасою, символом поезії другої половини ХІХ століття?

• Мсьє Бодлер, як ви відповісте?
• Шановний мсьє Верлен, а що скажете ви?
• Звичайно, шалений, загадковий Артюр Рембо!

Слово поетам.

Вчитель: А я хочу звернутися до наших мистецтвознавців і літературознавців: як ви думаєте, чому поезія Франції другої половини ХІХ століття залишила такий слід в світовій літературі?

Слово мистецтвознавцям і літературознавцям.

Вчитель: Париж, Монмартр, квітучі каштани і срібляста Сена. Це водночас далеке і близьке нам, адже в усі часи людям притаманні хвилі емоцій, глибини почуттів, чуттєве сприйняття кольорів у вируванні життя. Прислухайтесь, придивіться, відчуйте.

Звучить пісня Шарля Азнавура «Вічна любов».