Урок. Аудіювання. "Усмішка"

УРОК

Тема. Контрольна робота. Аудіювання . «Усмішка».

Мета: перевіряти вміння сприймати па слух незнайомий текст з одного прослуховування й розуміти фактичний зміст, причинно-наслідкові зв'язки, основну думку ви­словлювання; розвивати спостережливість, уважність; виховувати повагу одне до одного.

ХІД УРОКУ

Організація класу до уроку

Підготовка до слухання тексту

Пригадайте,  чи змінювала коли-небудь усмішка іншої людини ваш настрій?

Чи вдалося вам змінити комусь настрій, подарувати людині усмішку? 

Послухайте оповідання Василя Сухомлинського «Усмішка».

ПІ. Словникова робота

Затьмаритися — покритися тьмою; стати темним.

Почимчикувати — швидко йти маленькими кроками.

Повагом — повільно, не поспішаючи. 

Ціпок — палиця.

IV. Слухання тексту

    Був травневий сонячний ранок. На зелених луках, що почина­лися одразу ж за селом, розквітли жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, у блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.

     Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчику­вала зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, або цілий світ бачив її усмішку. .

     Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи. 

Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов й назустріч. Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка, несла назуст­річ дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в гли­бині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалася, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви, дідусю!»

     Та дід не усміхнувся. Погляд його залишився похмурий, брови — насуплені, очі — злі.

Страх оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її обличчі. І тієї ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зеле­ний луг посірів. Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало бліде, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось-ось помре.

Дівчинка заплакала.  За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.

   Дівчинка йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона поба­чила г - знову назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціп­ком старенька дибає.

 Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І така була добра та щира її усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами.  Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли  й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.

 (291 слово)

В. Сухомлинський

Перевірка розуміння прослуханого за питаннями .

1. Коли дівчинка вийшла з хати?

а) Удень;

б) зранку; 

в) увечері.

2. Куди побігла, дівчинка?

а) До лісу;

б) па річку;,

в) на луки.

3. Маленька дівчинка усміхнулася після того, як побачила:

а) джмеля;

б) пташку;

в) метелика.

4. Що хотіла дівчинка подарувати дідусеві?

а) Усмішку;

б) барвистого метелика;

в) сонячний ранок.

5. Коли страх оволодів серцем дівчинки?

а) Коли вона сама опинилася на луках;

б) коли дід не усміхнувся;

в) коли метелик, полетів від неї.

6. Чому світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав?

а) Дідусь посміхнуся маленькій дівчинці;

б) дівчинка зустріла Добру бабусю, яка їй посміхнулася;

в) сонечко вийшло з-за хмар.

Підсумок уроку