Урок. О. Пчілка " Котова" Узагальнення ознак байки

Тема. НАУКА О. ПЧІЛКА «КОТОВА» (БАЙКА). УЗАГАЛЬНЕННЯ СУТТЄВИХ ОЗНАК БАЙКИ

Мета: збагатити знання дітей про життя і творчість О. Пчілки; вдосконалювати вміння виразно читати байку, характеризувати дійових осіб, зна­ходити головну думку, визначити суттєві ознаки байки; виховувати інте­рес до байки, почуття відповідальності.

Обладнання: портрет О. Пчілки.

ХІД УРОКУ

Організаційний момент

Актуалізація опорних знань

Бесіда. Яку тему ми вивчаємо?

Чим відрізняються байки від інших жанрів?

Твори яких байкарів ви читали?

 Зачитайте мораль байок.«Зозуля і Півень» Л. Глібова та І. Крилова.

Інсценізація байок.

Підготовка до вивчення нового матеріалу.

 — Що ви знаєте про Олену Пчілку?  Які твори вона писала?

Повідомлення теми і мети уроку

Робота з підручником. Читання учнями (самостійно) статті про життя  «письменниці.

Олена Пчілка (Ольга Петрівна Драгоманова, в одруженні — Косач) народилася 29 червня 1849 року в м. Гадячі на Полтавщині. Батько її, дрібний поміщик Петро Якимович Драгоманов, передова й освічена для свого часу людина, служив юристом при військовому міністерстві. Він мав і літературний хист — писав оповідання і вірші російською мовою. Стежив за сучасною літературою, виховував у гуманістичному дусі своїх дітей. Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895), старший брат Ольги, став відомим вченим-істориком, літературним критиком, громадським діячем. Його вплив на становлення молодшої сестри як письменниці незаперечний.

1866 року Ольга закінчила зразковий пансіон шляхетних дівчат у Києві, де здобула ґрунтовні знання з літератури, оволоділа німецькою і французькою мовами. Ідеї, якими жила у той час громадськість Києва, захоплювали брата і сестру Драгоманових, їхнє найближче оточення. Серед знайомих Михайла Драгоманова був і Петро Антонович Косач, який згодом став чоловіком Ольги, батьком Лесі Українки, її братів і сестер. Вони одружилися 1868 року і незабаром виїхали до Новограда-Волинського (Звягеля), де після закінчення університету П. А. Косач одержав посаду голови з'їзду мирових посередників. 25 лютого 1871 року у Звягелі народилася друга дитина — донька Лариса (Леся Українка). 1879 р. Косачі переїхали до Луцька (Петра Антоновича переведено сюди на ту ж посаду), а 1880 р. — до села Колодяжного у Ковельському повіті.

Ознайомлення з байкою «Котова наука»

 І. Робота над байкою.

 Читання байки вчителем. Перевірка сприймання.

 — Між ким відбулась розмова в байці?

 — За що сварив Петрусь Мурку?  Що на це відповів кіт?

Словникова робота.

 Поясніть значення слів: розманіживсь, наморився, хижа, іншого займа.

3) Читання байки учням (мовчки).

 Завдання: поділити байку на логічно завершені частини.

Читання байки вголос за частинами.

— В  якій частині розкривається мораль байки? Зачитайте.  —Які малюнки можна створити за сюжетом байки?

 Закріплення матеріалу.

• Які людські вади засуджує автор?

 —Чому байка називається «Котова наука»? Яким у байці зображено котика, а яким — Петруся?

 4. Читання байки за особами.

V. Підсумок уроку

1. Гра «З'єднай назву байки з її автором».

Отже, 

2. Творча робота.

— Об'єднайтесь у групи. Спробуйте створити власну байку (прозову або віршовану) таким чином, щоб одне з поданих прислів'їв було її мо­раллю.

Варіанти прислів'їв

Якщо будеш працювати — крізь успіх будеш мати.

Слово чемне кожному приємне.

Під лежачий камінь і вода не тече.

Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

Рання пташка росу п'є, а пізня сльози ллє.

Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Той дає раду, хто знає правду. 

На чужу роботу дивитися — ситому не бути.

VI. Домашнє завдання

Виразно читати байку за особами.

              Варіанти прислів'їв

Якщо будеш працювати — крізь успіх будеш мати.

Слово чемне кожному приємне.

Під лежачий камінь і вода не тече.

Здобудеш освіту — побачиш більше світу.

Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти.

Рання пташка росу п'є, а пізня сльози ллє.

Мудрий не все каже, що знає, а дурний не все знає, що каже.

Той дає раду, хто знає правду. 

На чужу роботу дивитися — ситому не бути.