Урок " Байки Езопа"

Тема уроку.  Байка як жанр літератури та її особливості.

   Езоп – легендарний поет, засновник жанру байки.                                                          Висвітлення народної мудрості та узагальнення                                                                       моральних якостей у байках Езопа.

Мета уроку. Зацікавити учнів творчістю давньогрецького байкаря                                                Езопа, дати поняття про байку, як літер. жанр,                   

     звернути увагу на особливість її побудови; розкрити                                                 своєрідний історичний шлях байки.

Розвивати навички виразного читання, вміння аналізувати                та коментувати прочитане, виділяти основну думку кожної байки, розвивати вміння зіставляти описане в байках із сьогоднішнім реальним життям, допомогти учням усвідомити важливість самокритичного погляду для успішної життєдіяльності людини.

Виховувати критичне ставлення до своїх і чужих вчинків,    вміти розрізняти добро і зло, спонукати до роздумів, запалити бажання самовдосконалюватися, формувати духовний світ учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: портрет Езопа, репродукція картини Д.Веласкеса "Езоп", словники літературознавчих термінів, тексти легенд про Езопа.

                                                       І скільки не беруть живлющої води,

                                                        Не висиха Езопова криниця.

                                                                    М.Годованець.              

                                Хід уроку

            Вступна бесіда

-Подивіться, діти, на ці ілюстрації і скажіть, які твори вони вам нагадують?(слайд )

-Що ви знаєте про байку?

-Назвіть відомих байкарів

Мотивація уроку

-Чи хочете ви дізнатися, чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі?

Повідомлення теми і мети уроку, епіграфа.

                             Мультимедійна презентація.(Слайди )

Формування нових знань, умінь і навичок.

Історичний шлях байки.

Народилася байка у фольклорі різних народів. Віками не старіє цей жанр, невеликий за розміром, глибокий за змістом, повчальний за характером, яскравий своїм сатиричним забарвленням.

 У байки довгий шлях розвитку. Спочатку ми знаходимо її елементи в казках про тварин. Пізніше вона стає літературним твором, який постійно оновлюється. Найдавніші байки стали джерелом сюжеті, мотивів, образів, які надавали їм кожного разу своєрідного звучання, національного колориту.

 В центрі байки завжди лежить якась одна подія, навколо якої розвивається дія. Мова байок про стан. У давні часи вони писалися прозою, пізніше у них з’явилися ритм і рима. Більшіть учених вважає, що вони мають дві частини: оповідну( розповідь) та повчальну(мораль). Мораль є своєрідним висновком, міститься на початку чи в кінці. Як правило, вона коротка і влучна, подібна до прислів’їв. Байка завжди має алегоричний зміст. Уперше алегоричну мову застосував грек Езоп, якого вважають засновником жанру байки. (Слайд)

ІІІ. Осмислення

1. "Теоретична скринька"  (Слайд ).

Учитель. З’ясуємо, що таке алегорія, "Езопова мова", уособлення.

Робота із словником літературознавчих термінів.

Алегорія (грецьк. – інакомовність, іносказання) – зображення життєвих подій і явищ, що таять у собі прихований зміст.

"Езопова мова" – вимушене іносказання, художнє мовлення, насичене недомовками та іронічними натяками.

Персоніфікація (уособлення) – художній прийом перенесення властивостей людей на тварин, рослин, предмети.

Езоп – легендарний поет, засновник жанру байки.

(Учень отримав випереджальне завдання: підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Езопа.( Слайд )

•    Демонстрація портрета Езопа.
•    За переказами, Езоп жив у давній Греції дві з половиною тисячі років тому (у VI ст. до н.е.). Кажуть, що байкар був рабом-невільником, за походженням фракійцем чи фрігійцем. Мав велике черево, чималу голову, горб на спині. Проте цей негарний раб вирізнявся неабияким розумом. Про його мудрість складалися легенди, які свідчили про те, що він був розумніший від своїх сучасників і повчав їх своїми байками.

Езоп складав байки усно, в прозовій формі. Він будував їх як алегоричні розповіді. Тобто використовував  інокомовлення: живою розмовною мовою розповідається проста буденна історія, а висновки з неї робляться узагальнені, придатні для будь-якої людини, що потрапила в подібну ситуацію. Таким чином, користуючись "езоповою мовою", можна в усі часи висміювати і викривати людські недоліки, вади.

7. Прийом "Дивуй".

Легенди про Езопа.

(Прослуховування легенд у виконанні читців класу)

• Про Езопа збереглося чимало переказів. В одному з них, наприклад, розповідається, що одного разу господар послав Езопа до міста з якимось дорученням. Дорогою йому зустрівся суддя і суворо запитав:

• Куди ти йдеш?
• Не знаю, - відповів Езоп.

Така відповідь здалася судді підозрілою, і він звелів відвести Езопа до в'язниці.

— Але ж я сказав щиру правду, — запевняв Езоп. — Звідки мені було знати, що я потраплю до в'язниці?

Суддя засміявся і відпустив його.

• Друга легенда розповідає, що одного разу Ксанф наказав Езопові приготувати для своїх гостей страви з найдорожчих продуктів. Раб-мудрець купив свинячих язиків і подав на стіл багато чого, але все тільки з язиків. Здивований хазяїн запитав, чому самі тільки язики на святковому столі.

— А хіба може щось бути кращим від язика? — відповів той.— Він об’єднує людей, він відкриває шлях до знань. Він вчить, переконує, перед ним відчиняються усі двері!

Наступного разу Ксанф наказав приготувати стра­ви із найдешевших продуктів. І знову Езоп приготував язик. На обурення Ксанфа він відповів:

— Але ж язик — то наймерзотніша річ у світі. Він причина усіх чвар, судів, війн. І якщо це орган правди, то разом з тим — брехні і наклепів.

8. Складання сенкану "Езоп".

Езоп

Розумний, мудрий.

Складає, повчає, висміює.

Засновник жанру байки.

Байкар.

9. На мультимедійній дошці експозиція репродукції картини відомого іспанського художника ХVІІ століття Дієго Веласкеса.

(опис портрету)

Езоп постає перед глядачами людиною незалежною і спокійною. Він тримає книгу в правій руці, трохи відхилившись назад. Ліву руку заклав за пазуху.

Дуже виразне обличчя Езопа: набрякло-поблякле від життєвих незгод, випадкових ночівель десь просто неба або на холодній підлозі. Воно має свій чіткий вираз: широкі вилиці, нерозчесане волосся, зморшки біля губ.

У спокійно-втомленому обличчі, схопленому в момент роздумів від прочитаного, відчувається прихована сила переживань, багате внутрішнє життя.

Застигла поза Езопа з непорушним обличчям і задумливими примруженими очима свідчить про те, що саме цієї миті він про щось розмірковує.

10. "Запитання → відповідь."

• Яким художнім прийомом користується Дієго Веласкес для утворення життєвого пріоритету Езопа?
• Чи відчули ви приховане запитання в погляді байкаря?

Учитель.

    -   Так, байка і сьогодні розважає та повчає. Можливо, саме тому вона така популярна.

Вважають, що Езоп створив близько 400-650 байок. Ми ознайомимося лише з деякими із них.

                   Завдання №1. (Слайд )

       Учитель.

• В байках тварини, рослини розмовляють як люди і наділені вони  рисами характеру людей.

Встановіть відповідність.

                   Завдання № 2. (Слайд )

. Підготовка до «читання у ролях» байки «Вовк і Ягня».

  • Читання байки учнями мовчки.

• Розподілення «ролей» (Автор, Вовк, Ягня).

• Обговорення інтонацій, що виражатимуть характер персонажів. (Вовк — агресивність, злість, напад тощо; Ягня — страх, захист тощо; автор — неспішність розповіді, виразність, емоційність тощо ).

.  Читання у ролях  байки «Вовк і Ягня».

   Обговорення прочитаного.

-  Які почуття викликають у вас персонажі твору?  Визначте ставлення автора до героїв.

- Які риси характерів людей уособлюють Вовк та Ягня?

• • Що засуджується у байці? (Осуд свавілля та насильства).
• • Як ви зрозуміли мораль твору?

•  
• 12. Обговорення прочитаного.
• • Про що розповідається у байці?
• • Чому Лисиці вдалося обдурити Крука?
• • Розкрийте алегоричний зміст байки.
• • Що висміюється у творі?
•  Як ви зрозуміли висновок: «Ця байка стосується нерозумної людини»?

11. Презентація групових робіт.  (Слайд )

Критично оцініть свою роботу в групі.

1. група. Байка "Крук і Лисиця".

Персонажі байки:

Крук – тип нерозумної, надто довірливої людини, яка сприймає будь-які слова за щиру правду.

Лисиця – тип хитрої, лицемірної людини.

Мораль: нерозумну людину можна вмовити виконати будь-що.

Засуджуються: лукавство, нерозважливість, дурість, нещирість.

ІІ група. Байка "Мурашка і Цикада". (Слайд )

Персонажі  байки:

Мурашка – тип людини, яка постійно працює.

Цикада – тип людини, яка не звикла працювати.

Мораль: не можна бути в житті безтурботним, не дбати про майбутнє, зневажати працю.

Засуджуються: легковажне ставлення до життя, лінощі, безпорадність.

Прославляється: повага до праці та працьовитих людей.

III група. Байка « Хліборобові діти »

Персонажі байки:

Хлібороб – тип людини, яка живе в злагоді з людьми.

Діти хлібороба – тип людини, між якими виникає незгода.

Мораль: уславлення розуму та злагоди між людьми.

Обговорення результатів роботи в групах.

     Підсумок уроку. (Слайд )

      Робота з епіграфом

• Як ви розумієте слова М.Годованця.
• Чому байки Езопа актуальні і сьогодні?

    Домашнє завдання.  (слайд )

  Історичний шлях байки.(Додаток до уроку)

    Рольова гра "Дослідник"

(Учень отримав випереджальне завдання: дослідити історичний шлях байки. Зараз він представить до вашої уваги матеріали своєї дослідницької роботи)

Матеріали дослідницької роботи учня.

Народження байки сягає глибини тисячоліть. Витоки її ми знаходимо в античному світі, біля джерел людської цивілізації.

Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп. Це напівлегендарна, напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще за античних часів. Проте першу згадку про Езопа знаходимо у відомого старогрецького історика Vст. до н.е. Геродота, який називає його рабом з острова Самоса за часів фараона Азаміса.

Пізніше Езоп був викуплений з рабства і служив при дворі лідійського царя. Йому приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас.

Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками — римським поетом Федром (І ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. е.)

Байки Федра спрямовані проти рабовласників і носять викривальний характер. Байкар засуджує соціальну нерівність і прославляє мудрість простої людини. Автор головну увагу приділяє повчанню, моралі і менше дбає про цікаву сюжетну фабулу.

У центральній Європі цей жанр особливо став популярним у другій половині XVII ст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена (1621-1695).

Байки принесли Лафонтену всесвітню славу і зробили письменника класиком французької літератури.

Його байки — це жива і яскрава картина життя всіх прошарків французького суспільства — від селянина-бідняка до короля. Їм притаманна їдка іронія, високий громадянський пафос. Мораль виражає віру автора в торжество справедливості і людського розуму.

«Справжнім своїм торжеством на святій Русі,— з гордістю писав В.Г.Бєлінський, — байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар».

Криловська байка вперше стає гострою, часто політичною сатирою на вельмож. У ній пристрасно звучить протест проти нерівності, несправедливості, проти зла і кривди.

Байка в Україні стала популярною із XVIIст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа ХVІІІ ст.. Григорія Сковороди. Була вона в його збірці "Байки харківські" ще прозовою, але такою мудро-повчальною, що мораль інколи перевищувала фабулу в кілька разів.

Писали ці твори і П.Глазовий і П. Годованець.

Підсумок уроку