Урок. «Бертóльт Брехт (1898–1956). Життєвий і творчий шлях письменника. Епічний театр Б. Брехта: теоретичні засади й художня практика».

Тема. Бертольт Брехт – драматург-новатор.  Епічний театр Брехта: теоретичні засади й художня практика. 

Мета: - формувати ключові компетентності:

• уміння вчитися – стимулювати учнів до самостійного здобуття знань;
• загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; розвивати логічне й образнее мислення, культуру спілкування;
• соціальну – розвивати вміння працювати в колективі;
• інформаційну – формувати бажання й уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
• комунікативну – формувати мету власної діяльності та організовуватися для спільної пошуково-дослідницької діяльності;

- формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично-зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

• літературознавчої – ознайомити учнів з біографією та творчістю німецького драматурга, прозаїка, поета Б. Брехта; розкрити сутність його новаторства в галузі драматургії; показати своєрідність «епічного театру» Брехта; 
• емоційно-ціннісної – висловлювати власне ставлення до художніх творів з урахуванням утілених у них моральних цінностей;
• культурологічної – сприяти вихованню поваги до театрального  мистецтва та культури, високих моральних рис: гуманізму,  благородства у стосунках, уміння допомагати іншим, бути вірним своїм принципам; прищеплювати любов до художньої літератури;

-  сприяти реалізації завдань наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури:

• «Громадянська відповідальність» (НЛ-2) - Формування відповідального члена громади та суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також — виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції та вектори розвитку суспільства.

Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстративні матеріали.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда.

•                 Із чим пов’язані активні пошуки засобів виразності у світовій літературі другої половини ХХ століття?
•                 Охарактеризуйте напрями, які виникли в повоєнній літературі.
•                 Розкажіть про тематику творів та жанрові особливості світової літератури, джерела її збагачення.
•                 Як ви розумієте поняття «література розрахунку з минулим»? Назвіть її представників. (Генріх Белль, Бертольт Брехт)

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1.               Слово вчителя. Сьогодні ми відкриємо  надзвичайно цікаву сторінку в історії  розвитку світової літератури і познайомимось з великим митцем, який успішно працював у різних областях культури. Це  талановитий  поет, драматург, прозаїк, критик, обдарований режисер, видатний теоретик театру,  громадський діяч.

Ім'я його Бертольт Брехт. Повне ім'я – Ойсен Бертольд Фрідріх Брехт. Уважно подивіться на портрет письменника.

2.               Прочитайте вислови Б. Брехта. Як ви їх розумієте? Поясніть.

•                 Боятися треба не смерті, а пустого життя.
•                 Великі вчителі! Виголошуючи промови, не затикайте вух.
•                 Мистецтво вимагає знань.
•                 Недостатньо бути лікарем, треба ще вміти допомогти.
•                 Нещасна та країна, яка потребує героїв.
•                 Найголовніше - навчити людину мислити.
•                 Слова мають свою власну душу.
•                 У людини має бути хоча б на дві копійки надії, інакше жити неможливо.
•                 Усі види мистецтв слугують найвеличнішому з-поміж мистецтв – мистецтву жити на землі.
•                 Труднощі подолання гір лишилися позаду. Перед нами — труднощі руху рівниною.
•                 Безпомилкова ознака того, що щось не є мистецтвом або хтось не розуміє мистецтва, — це нудьга. Мистецтво повинно бути засобом виховання, але його мета — задоволення.

3.               Постановка проблемних питань. То ж якою ви  уявили для  себе  особистість Бертольта Брехта?

Щоб пересвідчитись чи правильними були ваші судження, і зрозуміти чому його вважають митцем-новатором, пропоную познайомитися з біографією письменника.

      4.   Виступ учнів з індивідуальними повідомленнями за біографією письменника (з  використанням презентації).   

1 учень.  Бертольт Брехт народився 10 лютого 1898 року в старовинному баварському містечку Аугсбурзі. Його батько був директором великої паперової фабрики.

Навчався Брехт у реальній гімназії, з якої ледь не був виключений. Причиною стало те, що під час Першої світової війни гімназистам запропонували написати твір на тему: «Солодко й почесно вмирати за Батьківщину» (Горацій). Сімнадцятирічний Брехт написав: «Вислів, що вмерти за Батьківщину солодко й почесно, можна розцінювати як тенденційну пропаганду. Прощатися із життям завжди важко, у ліжку так само, як на полі бою, а надто молодим людям у розквіті сил. Лише пустоголові дурні можуть зайти у своєму марнославстві так далеко, щоб говорити про легкий стрибок крізь темну браму, та й то лише допоки вони впевнені, що їхня смерть ще далеко». 

 У 16 років він почав друкувати свої вірші й есе. Автор підписував їх напівпсевдонімом Берт Брехт. Згодом скорочене ім’я знову стало повним, змінивши на кінці букву «д» на «т».

У 1917 – 18 рр., закінчивши гімназію, він вивчав природничі науки, медицину та літературу в Мюнхенському університеті. Однак  війна затяглася, і Брехта мобілізували та відправили служити санітаром у шпиталі на Східний фронт. Побачивши на власні очі жахи й безглуздя війни, Б.Брехт у 1918 році створює вірш «Легенда про мертвого солдата»:

Коли ж Війна під гуркіт гармат

Зустріла четверту весну свою,

Висновку мусив дійти солдат

І загинув геройські в бою.

Ревла канонада. Свистіла сталь.

Ворог не зовсім знеміг.

І кайзер відчув до солдата жаль:

Він в землю дочасно ліг.

Вже літо. Солдат спочиває, лінько.

Над цвинтарем сонце сія.

Якось уночі приходить військова

Лікарська комісія…

А далі з убивчим сарказмом поет зображує намагання можновладців повернути солдата на поле бою. Дарма, що солдат мертвий, - лікарі увіллють йому в рот вина і оживлять його; дарма, що загиблий мовчить, - німий кращий за того, хто розмовляє; нічого, що труп розкладається, - кадило попа розвіє сморід. Отже, «солдат загалом годиться для війни».

Вчитель . Цей  твір став популярним  і через 15 років  саме за цей вірш  гітлерівський режим позбавить поета Бертольта Брехта німецького громадянства, бо «Легенда про мертвого солдата»  була сатира не лише на кайзерівську Німеччину, то було відверте неприйняття Брехтом насильницької  моралі мілітаризованої держави.

Тож Брехт – талановитий поет, який мав  мужність говорити правду попри будь-які заборони й обмеження, всупереч політиці правлячих кіл, нехтуючи власним благополуччям.

2 учень. 1918 року в Німеччині спалахнула революція, але надій Брехта не виправдала. Нові драматичні події у житті він художньо осмислює в перших незвичних драмах – «Барабани серед ночі», «У нетрях міст».

Протягом 1918 – 20 – х рр. формуються теоретико – драматичні уявлення Б.Брехта. За цей час він написав 26 театральних рецензій на вистави аугсбурзького театру.

29 вересня 1922 року в Мюнхені відбулася прем’єра п’єси «Барабани серед ночі». Молодому драматургові була присуджена найпрестижніша в країні літературна премія імені Клейста, яку він сприйняв як належне.

Після війни Брехт відновив свої заняття в Мюнхенському університеті, однак кар’єра лікаря його вже не приваблювала. Студента частіше можна було побачити в кав’ярні   «Стефанія», де збиралася богема. Під час «пивного путчу» 1923 р. у Мюнхені ім’я Брехта було занесене фашистами до списків тих, кого потрібно знищити в першу чергу.

1923 – 24 рр. були для Б.Брехта надзвичайно важливими. Він працює у Мюнхенському Камерному театрі і звертається до драматургії Крістофера Марло, готує до постановки його хроніку «Едвард ІІ», в якій вперше застосовує прийоми й принципи, що згодом посіли почесне місце в системі «епічного театру».

1924 року переїжджає до Берліна для роботи у Німецькому театрі.

1927 р. окремим виданням виходять вірші, написані Брехтом протягом 10 років. Збірка називалася «Домашні проповіді» й засвідчила неприйняття поетом буржуазного світу, просякнутого брехнею.

П’єса «Тригрошова опера» (1928) принесла драматургові світове визнання.

3 учень. За своїми переконаннями Брехт був комуністом, а його п’єси мали яскраво виражене ідеологічне спрямування, що шокувало значну частину «добропорядної» буржуазної аудиторії.  Коли до влади прийшли фашисти, він зрозумів, що за їхнього правління в нього немає майбутнього. Тому у 1933 р. Брехт разом із родиною покинув Німеччину. Через 2 роки батьківщина позбавила його громадянства, і він після війни не тільки не вимагав його повернення, а й з неприхованою глузливістю зробив собі австрійський паспорт.

Перебуваючи в еміграції, Брехт проводив активну антифашистську пропаганду, писав і ставив антифашистські п’єси, серед яких «Матінка Кураж та її діти» (1939). Спочатку (перші 6 років) драматург жив у Данії. Напередодні вступу фашистів до Фінляндії, письменник залишив її. З рукописом п’єси «Життя Галілея» утік до США, де прожив з 1941 до 1947 року. В Америці навколо митця згуртувалася частина німецької антифашистської еміграції, у Брехта з’явилося чимало американських друзів, серед яких актор Чарлі Чаплін. В еміграції були написані такі відомі п’єси, як «Добра людина із Сичуані» (1938 – 40 ), «Кавказьке крейдяне коло» (1944 – 45) і переглянуто концепцію «Життя Галілея». 

У 1946 в США набирала оберти кампанія «боротьби з комуністами», і Б.Брехта підозрювали в належності до «комуністичної змови в Голівуді». Тож 31 жовтня 1947 року він вилетів до Парижа. Американська прем’єра «Життя Галілея» відбулася в грудні без автора.

22 жовтня 1948 р. Брехт повернувся до Берліна. Нарешті він отримав змогу створити власний театр, реалізувати себе і як режисер, і як драматург, і як громадський діяч. 1950 р. його обрали віце – президентом Академії мистецтв НДР. Вистави «Берлінер ансамбль» мали неабиякий успіх, популярність Брехта зростала. Суспільним явищем стала постановка в 1970 – х п’єси «Життя Галілея» московським Театром на Таганці.

Останні роки життя письменника були надзвичайно напруженими. «Берлінер ансамбль» готував до прем’єри третю редакцію «Життя Галілея». Але Брехт її не побачив. 14 серпня 1956 року він помер від серцевого нападу на репетиції п’єси.

5. Закріплення матеріалу «Відомі люди. Бертольд Брехт». https://www.youtube.com/watch?v=lMc4xD3b9oE

6. Вчитель. Бертольт Брехт – син Німецької землі, землі філософів, поетів, вірив у мирні можливості для свого народу і завжди говорив те, що йому підказувало серце.

Бертольт Брехт ввійшов в літературу, як засновник теорії та практики «епічного театру» - театру пристрасної мистецької думки, спрямованої на перетворення світу і людини. У своїй програмній праці  «Сучасний театр - театр епічний» Брехт подає схему, в якій порівнює драматичну та епічну форми театру.

Драматична форма театру	Епічна форма театру
Дія	Розповідь
Залучає глядача до сценічної дії і розтрачає його активність	Робить глядача спостерігачем, але пробуджує його активність
Дає глядачеві змогу виявляти почуття	Примушує глядача приймати рішення
Переживання	Світогляд
Глядач співпереживає	Глядач вивчає
Гіпноз	Аргументація
Сприймання консервується	Сприймання переходить у пізнання

Побачивши, як спрощено почали тлумачити наведену схему, автор згодом доопрацьовує її і публікує (1938) у такому вигляді:

Драматична форма театру	Епічна форма театру
Дія	Розповідь  про неї
Залучає глядача до дії	Глядач -  спостерігач
Виснажує його активність	Пробуджує його активність
Пробуджує емоції глядача	Змушує глядача приймати рішення
Передає глядачеві хвилювання	Дає глядачеві знання
Глядач є учасником подій	Глядач «відчужується» від подій
Навіювання	Аргументація
Сприймання консервується	Переходить у пізнання
Глядач перебуває в центрі, співпереживає подіям	Глядач безпосередньо стикається з подіями та аналізує їх
Людина є «відомим»	Людина є «невідомим», тобто предметом дослідження
Людина є незмінною	Людина змінює дійсність і змінюється сама
Зацікавлення розв’язкою дії	Зацікавлення перебігом дії
Попередня сцена обумовлює наступну	Кожна сцена незалежна, самодостатня
Розвиток	Монтаж
Події розвиваються лінійно	Події розвиваються зигзагоподібно
Еволюційна обумовленість	Стрибки
Людина як щось незмінне	Людина як  процес
Буття визначається мисленням	Мислення визначається буттям
Почуття	Розум

Розглядаємо дану схему.

Вчитель. Опрацюйте статтю підручника і дайте відповідь, в чому полягає сутність брехтівської теорії нового театру?

Орієнтовна відповідь. На  даній схемі, праворуч,  визначено основні ознаки брехтівської теорії нового театру, сам Брехт називав його «епічним», «повчальним», «раціональним», «інтелектуальним». Основні положення теорії «епічного театру» Б.Брехта полягають у тому, що

1. Головним має бути звернення  не до почуттів, а до розуму глядача. Емоції породжують катарсис (очищення душі), однак висновки глядач має робити з дійсності.
2. Потрібно зацікавити глядача не перебігом подій та очікуванням розв’язки, а ідеями твору й перебігом авторської думки.
3. Головний художній прийом – «ефект відчуження», коли щось загальновідоме й буденне позбавляється традиційних рис, звичності та зображується в несподіваному ракурсі. «Ефекту відчуження» режисер досягав за рахунок умовності костюмів і декорацій, використання табличок із написами перед початком нового епізоду, уведення пісень-зонгів, які не є частиною сюжету, а пояснюють чи оцінюють події у зверненні акторів безпосередньо до глядача.
4. Підкреслена театральна умовність зображуваного, дистанціювання від глядача. Актор не перевтілюється в героя, а залишається собою, оцінюючи персонаж.
5. Сутність драматичного конфлікту полягає в зіткненні ідей, розв’язка переноситься зі сцени в зал – дійти певного висновку має глядач.

Вчитель. За задумом автора, це повинна була бути драма, в якій головна роль відводилася не дії, а розповіді (звідси і назва «епічність»). У процесі такої розповіді сцена повинна була залишатися саме сценою, а не «правдоподібною» імітацією життя, персонаж – роллю, яку виконує актор (на відміну від традиційної практики «перевтілення» актора в героя), зображуване – виключно сценічною зарисовкою, позбавленою від ілюзії «подоби» життя.

Прагнучи відтворити «розповідь», Брехт замінив класичний поділ драми на дії та акти, хронікальною композицією, по якій сюжет п’єси створювали хронологічно пов’язані між собою картини. Крім того в «епічну драму» вводилися різноманітні коментарі, які так само наближали її до «розповіді»: заголовки, які описували зміст картин; пісні («зонги»), які додатково пояснювали, що відбувається на сцені; звернення акторів до публіки; написи спроектовані на екран та ін.

Одним з найяскравіших художніх відкриттів був «ефект відчуження». Його суть полягала в тому, що буденне явище подавалося в новому світлі і уявлялося тепер як дивне, вирване з буденного плану життя, «чуже». Це також підштовхувало глядача до аналізу того, що показувалося на кону. «Ефект відчуження» був стрижнем, який пронизував усі рівні «епічною драми»: сюжет, систему образів, художні деталі, мову та інше, аж до декорацій, особливостей акторської техніки та сценічного освітлення ..

Цікаво, що «ефект очуження» широко використовувався ще у Давньому східному театрі. Цьому питанню Брехт присвятив окрему статтю («"Ефект очуження" у китайському сценічному мистецтві»), в якій навів чимало прикладів майстерного використання зазначеного прийому у східній драмі. Ось деякі з них: бідність символізувало шовкове вбрання, на яке хаотично нашивалися клаптики матерії іншого кольору, теж шовкової - вони мали позначати латки; характери зображувалися за допомогою давніх китайських масок; якщо актору потрібно було передати глибоке хвилювання персонажа, він перегрібав пасмо, але робив це без будь-якого вибуху почуттів - стримано, немов відтворюючи певний ритуал.

В театрі Брехта «ефект відчуження» передбачає незвичайне зображення звичайного. Досягти цього можна за рахунок умовності костюмів і декорацій, використання табличок із написами перед початком нового епізоду, уведення пісень – зонгів, які не є частиною сюжету, а пояснюють або оцінюють події у зверненні акторів безпосередньо до глядача.

 «Ефект відчуження» допомагає в конкретно- історичному бачити загальне.

Тобто «епічний театр» формує стійкий інтерес до пізнання твору, до розвитку дій, щоб глядач мав критично оцінити те, що відбувається на сцені. Театр Брехта має філософський та дидактичний характер. Його завдання – учити думати, виховувати активну особистість, спонукати змінювати світ на краще.

Щоб краще зрозуміти сутність епічного театру, пропоную переглянути уривок з вистави «Тригрошова опера» https://www.youtube.com/watch?v=SvWWwDKs5tY

https://www.youtube.com/watch?v=WL2TXZNr6Qg

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Тест по біографії Бертольта Брехта.

1. Бертольт Брехт відомий письменник…

А) англійський,            Б) французький,

В) німецький,               Г) американський;

2. Писати і друкувати твори Брехт почав:

А) у дитинстві,              Б) навчаючись у гімназії,

В) навчаючись в університеті,    Г) у зрілому віці.

3. До якого літературного жанру належать перші надруковані твори? Це були…

А) вірші та есе,       Б) драматичні твори,

В) оповідання та новели,     Г) наукові статті.

4. За який твір  гітлерівський режим позбавив поета Бертольта Брехта німецького громадянства?

А) «Життя Галілея»,          Б) «Матінка Кураж та її діти»,

В) «Тригрошова опера»,   Г) «Легенда про мертвого солдата».

5. В Мюнхенському університеті Брехт вивчав:

А) юриспруденцію,          Б) філософію,

В) медицину,                    Г) технічні науки.

6. Яка п’єса принесла драматургові світове визнання й засвідчила пошуки нової театральної техніки:

А) «Тригрошова опера»,     Б) «Кавказьке крейдяне коло»,

В) «Добра людина із Сичуані»,   Г) «Життя Галілея».

7. За своїми переконаннями Брехт був:

А) комуністом,         Б) демократом,

В) анархістом,          Г) радикалом.   

8. Як називався брехтівський театр?

А) «Глобус»,      Б) «Берлінський ансамбль»,

В) «Березіль»,    Г) Берлінська комічна опера.

9. В якій країні перебував в еміграції Брехт в період з 1941 по 1947роки?

А) Росія,    Б) США,

В) Данія,    Г) Австралія.

10. Останні роки життя Брехт прожив:

А) у Парижі,     Б) Мюнхені,

В) Берліні,         Г) Празі.

11. Теоретичні основи концепції епічного театру викладені Брехтом у праці:

А) «Про експериментальний театр», 

Б) «Сучасний театр – театр епічний»,

В) «Про мистецтво театру»,

Г) «Три епічні драми».

2. Бесіда:

- Тож якою ви  уявили для  себе  особистість Бертольта Брехта?

- Прочитайте літературний портрет Б. Брехта, написаний його другом і дослідником творчості. На які риси характеру він вказує, що нове для вас відкриває?

«Зовнішність цього аугсбуржця суперечила усталеному уявленню про письменника. Він ходив у штанах із сірої грубої тканини, носив щось на зразок блузи і насунутий на лоб шкіряний кашкет. Худорляве тіло, точно виліплений череп. Глибоко запалі, загрозливі очі. Важко було уявити, що вони спроможні були вкриватися поволокою «втаємниченого творчого натхнення», але цілком можливо було уявити, як вони здатні зламати волю співрозмовника. Коли Брехт виконував власні балади, його палаючий, гранично зосереджений погляд просто гіпнотизував».

- Які творчі жанри опанував Брехт? (Був поетом, прозаїком, драматургом, теоретиком мистецтва, публіцистом, створив свій театр, керував ним).

- Назвіть найвидатніші п'єси Брехта. ("Страх і відчай у Третій імперії", "Життя Галілея", "Добра людина із Сичуані", "Кавказьке крейдяне коло", "Тригрошова опера", "Матінка Кураж та її діти").

- Чому його вважають митцем-новатором? 

- Що означає "епічний театр" Брехта? (Епічна драма вимагала осмислення долі не окремих, нехай і трагічно великих одинаків (Лір, Гамлет), а значних людських спільнот).

- У чому полягають особливості «епічного театру»?

- В чому полягає основний конфлікт його драм? (Між ідеологіями, філософськими системами, народами, тобто епічно значущий).

- Яка основна мета епічної драми? (Вразити, приголомшити не стільки емоційний світ, скільки інтелект людини. Люди мають не співпереживати зображуваному, а вчитися у зображуваного).

- Що таке "ефект очуження"? (Незвичайне зображення звичайного, буденного).

 

VІ. Домашнє завдання.  Знати біографію Б.Брехта. Прочитати п’єсу «Матінка Кураж та її діти»

 

Бібліографія

1. Волощук Є. Зарубіжна література. Хрестоматія-посібник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Київ: Генеза, 2003. – 555 с.
2. Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мельник А.О. Світова література. Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Харків: «Сиция», 2011. – 320 с.
3. Паращич В.В. Усі уроки світової літератури. 11 клас. – Харків: «Видавництво групи «Основа», 2012. – 335 с.
4. Штейнбук Ф.М. Вивчення зарубіжної літератури. 11 клас. «Авторський урок». – Харків: «Ранок», 2003. – 255 с.

Джерела.

1.               Бертольд Брехт(1898-1956) . Життєвий і творчий шлях драматурга.

http://edufuture.biz/index.php?title_._

2.               Галілео Галілей. Автобіографічний фільм https://www.youtube.com/watch?v=X1OIm_pqwNY&feature=youtu.be)URL   
3.               Матеріали до вивчення п'єси Бертольда Брехта "Життя Галілея". Конспект уроку Наше неуцтво безмежне. Так зменшимо його хоча б на крихту!  http://osvita.ua/school/lessons_summary/in_lit/3378/
4.               Про епічний театр. https://www.lektorium.tv/lecture/28647
5.               http://klas.sadzhavka.org.ua/course/view.php?id=8