Система уроків з теми «Ф.М.Достоєвський «Злочин і кара» з першого уроку спрямована на розкриття біблейської теми у романі. Прогнозоване читання оповідання «У Христа на ялинці», яким починається тема, дає можливість ввести учнів у світ письменника. На думку автора важливо розкрити психологічний стан головного героя за допомогою музичних творів сучасної групи «Арія». Метою автора було не тільки прослідкувати злочин, а, що найважливіше, показати як автор проводить свого героя до покаяння. Герменевтичні запитання та завдання допоможуть замислитися над проблемами, які постають у творі. Інтерактивні завдання допоможуть активізувати роботу учнів на уроці, навчать здобувати інформацію. Учитель сам вибирає, які завдання будуть найбільш ефективними. Рекомендується використання музики групи «Арія» на декількох уроках, так, щоб підготувати до сприйняття презентацій останнього уроку з теми.
На 7 уроці демонструються 2 презентації: «У пошуках виходу», потім «Выход 1» – після оголошення теми та мети у кінці уроку. За наявністю достатньої кількості комп’ютерів – завдання в групах виконується на комп’ютері. Скористайтеся файлом «Завдання». Натискуючи на номер групи – діти вибирають варіант відповіді. Із завданням учні знайомляться на уроці. Після виконання відповіді озвучуються. Якщо техніки немає – завдання роздаються на папері, можливо демонструвати їх на мультимедійній дошці.
Тема уроку: Біблейські мотиви й числова символіка в романі "Злочин і кара"
Мета:
Форма роботи: групова, індивідуальна
Методи роботи: спостереження, дослідження, “занурення” у текст.
Обладнання: комп’ютери 4-5 , мультимедійна дошка
Какой поэт, какой художник
К тебе не приходил, любя:
Еврей, христианин, безбожник -
Все, все учились у тебя!
И сколько мыслей гениальных
С тобой невидимо слиты:
Сквозь блеск твоих страниц кристальных
Нам светят гениев мечты.
В.Брюсов о Библии
(діти записують, що очікують узнати)
(робота з епіграфами)
Учні відповідають на запитання, використовуючи Біблійні Заповіді, які учитель роздає кожному учневі або показує на екрані
(Кого вбив ? Альону Дмитрівну, Лізавету, ненароджену дитину, матір помирає від горя, себе як людину)
Новий Завіт – порушив найголовнішу заповідь - «Люби ближнього свого»
Скільки заповідей порушив герой?
Яке значення для людини має число? З давніх давен існували магічні числа. Не обійшлося без них і в літературі. У казках це 3, 7, 11. Сонет складається з катренів (4) та терцет (3). Дослідіть, які числа вставляє автор у роман і чому? Чи зв’язані ці числа з Біблією?
(робота в малих групах; кожна група пропонує свій варіант відповіді в уривках з тексту та пояснює символіку чисел.)
1 група
В уривку вставляє цифру 30
Чому автор використовує це число? Число 30 зв’язано з притчею, у якій Іуда зрадив Христа за 30 срібних монет.
2 група
«…он узнал, что завтра, ровно в … часов вечера, Лизаветы, старухиной сестры, не будет дома…»
• Свидригайлов прожил с Марфой Петровной всего … лет, но для него они были как … лет каторги
• Сон Раскольникова, когда он представляет себя … мальчиком
• «Им оставалось ещё … лет. … лет, только … лет! В начале своего счастья они оба готовы были смотреть на эти … лет как на … дней»
Вставляється цифра 7.
Де ще в романі зустрічається цифра 7? З якою метою її використовує автор?
Роман має 7 частин: 6 частин й епілог. Рокова година для Раскольнікова – 7 годин вечора. Цифра 7 переслідує Раскольнікова. Теологи називають число 7 святим числом, тому що число 7 – це поєднання числа 3, символізуючого божественний ідеал (Свята трійця) і числа 4 – число світового порядку. Таким чином, число 7 є символом “зв’язку” Бога і людини. Тому, “посилаючи” Раскольнікова на вбивство саме о 7 годині вечора, Достоєвський заздалегідь прирікає його на поразку, тому що герой хоче розірвати цей зв’язок.
Ось чому, щоб відродити цей зв’язок, щоби знову стати людиною, герой повинен знову пройти через це святе число. В епілозі роману виникає число 7 , але вже не як символ загибелі, а як рятівне число.
3 група
Вставляється число 11
Число 11 не випадкове. Достоєвський добре пам’ятав євангельську притчу про виноградаря й працівників.
(учні розповідають притчу, якщо діти не знають притчі, учитель зачитує її).
Висновки:
Описуючи зустрічі Раскольникова з Мармеладовим, Сонею й Порфирієм Петровичем об 11 годині, Достоєвський нагадує, що ще не пізно в цю євангельську годину зізнатися й покаятися, стати з останнього, який прийшов об одинадцятій годині, першим.
4 група
• Раскольников прячет вещи во дворе под камень, где строится … дом;
• убогая комната Мармеладова находится на … этаже;
• чтение про Лазаря происходит через … дня после преступления Раскольникова, т.е. через … дня после его нравственной смерти.
• «А те … года считаю за время, в которое я был похоронен живой и зарыт в гробу, выход из каторги представлялся мне как светлое пробуждение и воскресение в новую жизнь», - писал Достоевский младшему брату сс як
Вставляється число 4
У романі часто повторюється число 4. Сходи й число 4 зв’язані, тому що сходи ведуть до певного повторюваного рівня висоти – до четвертого.
У кожному випадку це навколишнє оточення відзначає критичний момент психічної еволюції Раскольникова: убивство, пошуки схованки, перша зустріч із Сонею й остаточне визнання.
Висновки: Число 4 має основне значення. Є чотири пори року, чотири Євангелія, чотири сторони світу. От, наприклад, слова Соні: “Стань на перехресті, поклонися всьому світу на всі чотири сторони”.
Читання про Лазаря відбувається через чотири дні після злочину Раскольникова, тобто через чотири дні після його моральної смерті.
Зв’язок між Раскольниковим і Лазарем не переривається протягом усього роману. Кімната Раскольникова вподібнюється труні неодноразово. Під каменем він схоронив награбоване. Слова Христа “відніміть камінь” означають: покайтеся, зізнайтеся у своєму злочині.
Зіставлення з Лазарем розроблено в романі глибоко й послідовно.
По всьому творові автор залишив слова-ключі, які вказують на притчу про Лазаря.
У цитатах вкажіть символічне слово, яке асоціюється з притчею про Лазаря
У перекладі
Висловлювання учнів.
З самого початку автор вказує на те, що Раскольников «помер», кімнатка його схожа на труну, він ніби перейшов через міст до мертвих - читач чує звуки, які асоціюються з забиванням труни, відчуває жару, задуху. Ідея індивідуалізму відсторонює героя від людей. Розколює його на два «Я» - убивцю й Людину. Алі він як і Лазар відроджується. «Камінь» антигуманної ідеї знімається з його душі. Допомагає йому Соня (мучениця, яка як і Христос, пройшла через страждання заради інших), саме вона Любов’ю направила його на шлях спокутування, морального воскресіння. Тільки через неймовірні страждання повинен пройти грішник, щоб спокутувати свою гріхи.
Чому письменник назвав дружину Свидригайлова таким ім’ям? Яку роль грає ця притча в романі?
Відповідь учня: (Притча про Марфу й Марію).
Що не зробила Марфа? Чи винна вона в духовному каліцтві Свидригайлова?
Сон про трихіни. Що вони символізують?
Яке значення останнього сну героя?
Робота з притчами: вказати зв’язок біблійних притч з твором
Довести свою думку
Раскольніков - невдаха чи «блудний син»
Має право на прощення Не має права
«Тварь дрожащая» чи Людина
Достоєвського можна по праву назвати художником-пророком. Він передбачав трагічну ситуацію, у якій виявилося людство й сучасний мир. Письменника страшить усе: влада грошей, падіння моральності, кількість злочинів. Тільки сьогодні, коли наша держава й увесь світ виявилися на краю прірви, коли стало ясно, що насильство в будь-якій формі може привести до катастрофи, до знищення життя на Землі, для нас відкривається пророчий зміст формули Достоєвського “Упокорся, горда людина!”
“Головне – люби інших, як себе…”
Духовне відродження через жалісливу любов і діяльність – така філософська концепція Достоєвського. І для розкриття її автор використає міфи й образи, запозичені з Біблії.
При підбитті підсумків учитель звертає увагу учнів на очікувані результати й запитує в учнів:
• Що нового ви дізналися на уроці?
• Що здивувало, з чим ви не згодні?
Додаток
КАЇН І АВЕЛЬ, у Біблії, два брати, сини Адама й Єви. Відповідно до Книги Буття, Каїн був першим в історії вбивцею, а Авель – першою жертвою вбивства. Єврейське ім’я Каїн виявляє подібність із дієсловом «Канн» (робити на світло), ужитим Євою, що сказала: «зробила я людини» (Побут 4:1), а також зі словами «каїн» (коваль) і «Канн» (ревнивий). Ім’я Авель (по-єврейськи сс як) можливо сходить до єврейського слова «сс як» (подих).
Авель був скотарем, Каїн – хліборобом. Каїн приніс у дарунок Богу від плодів землі, Авель же приніс у жертву первородних тварин своєї череди. Каїн, розсердившись, що Бог віддав перевагу жертві Авеля, убив свого брата. Коли Бог запитав його: «де Авель, брат твій?» - він відповів: «хіба я сторож братові моєму?» (Побут 4:9). Бог карає Каїна прокльоном: «ти будеш вигнанцем і блукачем на землі» (Побут 4:12), але при цьому мітить його «Каїновою печаткою», щоб ніхто його не вбив. Каїн іде в «землю Нод» (країну скитання), до сходу від Едему.
Через всю Біблію проходить мотив переваги, що віддає Богом молодшим братам, наприклад Іакову, Йосипові або Давидові; Авель – перший у цьому ряді. Деякі дослідники бачать у біблійному оповіданні відбиття конфлікту між двома укладами життя, скотарським і землеробським. Однак більш істотно, що дарунки, принесені Каїном і Авелем, - це перші жертвоприносини, про які згадується в Біблії. Тому висловлювалося припущення, що в цьому переказі відбилася віра в те, що Богу більше бажані приношення тварин, а не рослин.
Особливо важливо, що в цьому оповіданні одержує подальший розвиток тема моральної відповідальності, що вперше пролунала в попереднім оповіданні про Адама й Єву. Коли Каїн починає заздрити братові, Бог говорить йому: «Якщо робиш добре, то чому не піднімаєш голови? А якщо не робиш доброго, то у дверей гріх лежать; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним» (Побут 4:7). Це перша поява слова «гріх» («хет») у Біблії. Гріх Каїна особливо вражає уяву, тому що це не просто вбивство, але братовбивство.
Згідно раввинської традиції, Каїн покаявся у своєму гріху й згодом був ненавмисно вбитий своїм нащадком, сліпим Ламехом. Якщо Каїн у Новому Завіті згадується як зразок лиходійства (1 Ин 3:12), то Авель – як перший праведник, що перетерпів насильницьку смерть (Мф 23:35), і як приклад віри (Евр 11:4). У християнської сс якький традиції Авель – це typos (прообраз) Христа. З іншого боку, існують свідчення, що деякі гностики поклонялися Каїнові як супротивникові ізраїльського Бога-Творця, шанування якого вони відкидали.
У Біблії говориться, що Каїн женився, мав потомство й побудував перше місто (Побут 4:17-24). Очевидно, дружиною Каїна стала одна з його сестер (Побут 5:4). Нащадки Каїна по чоловічій лінії не пережили потопу, однак «кенеї», плем’я ковалів і металургів, що згадуються як сучасники Авраама (Побут 15:19), Мойсея (Суд 1:16), Девори (Суд 4:11) і Саула (1 Цар 15:6), можливо, вели своє походження від Каїна. В англосаксонському епосі Беовульфа чудовиська сс якь – нащадка Каїна.
ВІДРОДЖЕННЯ ЛАЗАРЯ
(Іоанн, 11:38-46)
(38) Ісус же, уболіваючи внутрішньо, приходить до труни. То була печера, і камінь лежав на ній. (39) Ісус говорить: відніміть камінь. Сестра померлого, Марфа, говорить Йому: Господи! Уже смердить; тому що чотири дні, як він у труні. (40) Ісус говорить їй: чи не сказав Я тобі, що, якщо будеш вірувати, побачиш славу Божию? (41) Отже відняли камінь від печери, де лежав померлий. Ісус же звів очі до неба й сказав: Отче! Дякую Тобі, що Ти почув Мене. (42) Я й знав, що Ти завжди почуєш Мене; але сказав це для народу, що тут стоїть, щоб повірили, що Ти послав Мене. (43) Сказавши це, Він воззвав: Лазар! Іди геть. (44) И вийшов померлий, оповитий по руках і ногам похоронними завісами, і обличчя його обв’язано було хусткою. Ісус говорить їм: розв’яжіть його, нехай іде. (45) Тоді багато хто з Іудеїв, що прийшли до Марії й бачили, що створив Ісус, увірували в Нього. (46) А деякі з них пішли до фарисеїв і сказали їм, що зробив Ісус.
Церква завжди надавала дуже велике значення історії відродження Лазаря. Вона — ця історія — важлива тому, що Ісус виявив тут своє найбільше чудо — відродження з мертвих. Повчальність цього чуда більша, ніж чудес зцілення калік або пробудження від сну, нехай і дуже довгого. Ще в період раннього християнства Відродження Лазаря вважалося прообразом Відродження Христа й воскресіння всіх померлих у день Страшного Суду. Крім того, Відродження Лазаря вважалося символом духовного відродження, і тому в раннім церковному мистецтві цей сюжет сполучався з темою Водохрещення, зокрема з Водохрещенням Ісуса Христа.
(Ин. 11:38-46
Біблійний потоп
Руйнування миру водою; ілюстрація Гюстава Дорі
Гюстав Дорі. Сцена потопу. Ілюстрація до Біблії.
Основні статті: Ной, Ноїв ковчег
Відповідно до Книги Буття, потоп з’явився Божественною карою за моральне падіння людства. Бог вирішив винищити в такий спосіб все людство, залишивши в живих лише благочестивого Ноя і його сім’ю – єдиних праведників, що жили у той час на землі.
Бог завчасно повідомив Ноя про своє рішення і повелів побудувати Ковчег – судно, здатне пережити потоп, що готується. Бог дав Ною точні вказівки, як побудувати ковчег і спорядити його для тривалого плавання.
До початку робіт з побудови ковчега Ною було 500 років і в нього вже було три сини. Після будівлі ковчега, перед потопом, Ною було 600 років. У такий спосіб на будівлю ковчега пішло 100 років.
Коли робота була завершена, Ною було велено зайти в ковчег із сім’єю і взяти із собою по парі від кожного виду тварин, що живуть на землі. Ной виконав вказівку, і коли двері ковчега закрилися, води обрушилися на землю. Повінь тривала 40 днів і ночей і майже все живе на землі загинуло, залишився лише Ной і його супутники, тварини морські, бджоли й деякі інші. Вода стояла так високо, що ковчег, що плавав на її поверхні, був вище гірських піків. Через 150 днів вода стала убувати, і в сімнадцятий день сьомого місяця ковчег пристав до гори Арарат. Однак, лише першого числа десятого місяця здалися гірські вершини. Ной чекав ще 40 днів, після чого випустив ворона, що, не знайшовши суші, щораз вертався назад. Потім Ной тричі (з перервами по сім днів) випускав голуба. У перший раз голуб також повернувся ні з чим, у другий – приніс у дзьобі свіжий оливковий лист, що означало, що здалася поверхня землі. Втретє голуб не повернувся. Тоді Ной зміг покинути корабель, і його нащадки знову заселили землю.
Десять заповідей (Втор.5:7-21)
1. Так не буде в тебе інших богів перед лицем Моїм.
2. Не роби собі кумира й ніякого зображення того, що на небі вгорі й що на землі внизу, і що у водах нижче землі, не поклоняйся їм і не служи їм
3. Не вимовляй імені Господа, Бога твого, дарма; тому що не залишить Господь (Бог твій) без покарання того, хто вживає ім’я Його дарма.
4. Пам’ятай день суботній, щоб свято зберігати його, як заповів тобі Господь, Бог твій; шість днів працюй і роби всякі справи твої, а день сьомий – субота Господові, Богу твоєму. Не роби ніякої справи, ні ти, ні син твій, ні дочка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, не осів твій, ні всяку худобу твій, ні прибулець твій, котрий у тебе, щоб відпочив раб твій, і раба твоя (і осів твій,) як і ти; і помни, що (ти) був рабом у землі Єгипетської, але Господь, Бог твій, вивів тебе відтіля рукою залізною й мишцею високою, тому й повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботній (і свято зберігати його).
5. Шануй батька твого й матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб протривали дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, що Господь, Бог твій, дає тобі.
6. Не вбивай.
7. «Не прелюбодействуй».
8. Не кради.
9. Не вимовляй помилкового свідчення на ближнього твого.
10. Не бажай дружини ближнього твого й не бажай будинку ближнього твого, ні поля його, ні раба його, ні раби його, ні вола його, ні осла його, (ні всякої худоби його,) ні всього, що є в ближнього твого.
Джерела
Сайти
Світлана Костянтинівна Бак
«старший учитель» вищої категорії Троянської ЗШ І-ІІІ ступенів
Голованівський р-н Кіровоградська обл.