Формувати поняття про білки як природні полімери, первинну, вторинну, третинну й четвертинну структури білкових молекул; ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями білків на прикладі гідролізу й денатурації; показати кольорові реакції білків як якісні реакції на білки.
Вивчення нового матеріалу.
Білки: склад і будова, фізичні та хімічні властивості. Значення білків.
Тема уроку: Білки: склад і будова, фізичні та хімічні властивості. Значення білків.
Мета уроку: формувати поняття про білки як природні полімери, первинну, вторинну, третинну й четвертинну структури білкових молекул; ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями білків на прикладі гідролізу й денатурації; показати кольорові реакції білків як якісні реакції на білки.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: комп‘ютери, презентація, демонстрації «Розчинення й осадження білків», «Денатурація білків», лабораторний дослід 14 «Кольорові реакції білків».
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда:
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель хімії. Сьогодні ми ознайомимося із особливостями будови та властивостями органічних речовин, без яких неможливе життя на Землі. Ці сполуки – білки. Їх ще називають протеїнами (від грец. protos – перший, головний).
Проблемне запитання: Чому білки називають протеїнами?
ІV. Повідомлення теми уроку.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Поняття про білки.
Вчитель хімії.
2. Історія вивчення білків.
Вчитель біології.
3. Хімічний склад білків.
Вчитель хімії.
Бесіда:
Розглянемо ще раз схему утворення пептидного зв‘язку між залишками амінокислот.
Бесіда:
Отже, перетворення мономера у полімер відбувається таким чином:
Оскільки білки – це полімери, то вони мають великі значення молекулярних мас: від десятків тисяч до кількох мільйонів.
4. Класифікація білків.
Вчитель біології.
Вчитель хімії.
Бесіда:
Вчитель хімії.
Фізичні властивості білків: не мають температур плавлення і кипіння; частина білків розчиняється у воді з утворенням колоїдних розчинів.
Демонстрація. Розчинення й осадження білків.
Хімічні властивості білків.
Демонстрація. Денатурація білків.
Бесіда:
Білки – амфотерні сполуки зі слабко вираженими основними та кислотними властивостями.
При нагріванні із сильними кислотами або з лугами і під дією ферментів білки зазнають гідролізу (кислотно-основний та ферментативний гідроліз). Гідроліз відбувається в кілька стадій.
Бесіда:
Деякі реакції за участю білків супроводжуються зміною кольору, тому їх називають кольоровими. Вони є якісними реакціями на білки.
Лабораторний дослід 14. Кольорові реакції білків.
Вчитель біології. В останні роки біотехнологія досягнула значних успіхів в процесах штучного синтезу окремих білків. Але живі організми залишаються єдиними біотехнологічними лабораторіями, в яких повністю налагоджено синтез білка. Синтезувати білки безпосередньо з неорганічних речовин здатні лише рослини. У них та деяких бактеріях білки утворюються внаслідок фотосинтезу.
У гетеротрофних організмів біосинтез білка відбувається за участю нуклеїнових кислот із амінокислот, що утворилися в процесі гідролізу спожитих з їжею білків, або синтезованих в організмі.
Інформація про структуру білка закодована в генах – ділянках молекул ДНК. Гени знаходяться в ядрі в хромосомах.
І етап: транскрипція – переписування інформації з молекули ДНК на молекулу іРНК.
ІІ етап: трансляція – переведення інформації з молекули іРНК у послідовність амінокислотних залишків молекули білка, що синтезується, на рибосомі.
Вчитель біології. Значення білків у живій природі визначається їх функціями.
Розглянемо приклади деяких структурних білків.
Вчитель хімії. Білки мають і велике практичне значення.
Отже, ми тепер разом можемо дати відповідь на запитання: Чому білки називають протеїнами?
VІ. Узагальнення знань.
Тестові завдання:
а) – СО – О – б) – СО – NН –
в) – СО – NН2 – г) – СООН – NН2 –
а) каталіз біохімічних процесів;
б) транспорт речовин;
в) регуляція імунної системи живих організмів;
г) забезпечення будівельного матеріалу для тканин.
а) ксантопротеїнова реакція;
б) біуретова реакція.
а) при кип‘ятінні з концентрованою сульфатною кислотою;
б) під дією надлишку лугу;
в) під дією ферментів;
г) при додаванні кип‘яченої води.
а) пептидних зв‘язків;
б) первинної структури;
в) вторинної і третинної структур.
а) водневі зв‘язки між функціональними групами;
б) гідрофобна взаємодія між вуглеводневими радикалами;
в) дисульфідний зв‘язок;
г) пептидний зв‘язок.
а) послідовність амінокислот у білку;
б) амінокислотний склад білка;
в) молекулярна формула білка;
г) будова α-спіралі білка.
а) пептидних; б) водневих; в) дисульфідних.
а) води; б) кислот; в) радіації.
VІІ. Домашнє завдання.
Вивчити § 34, вправа 302.