Тема: Виділення, його значення для організму.

«Виділити» з організму   –    це вивести зайве, непотрібне…

Цілі уроку:
освітня: сформувати в учнів поняття виділення, виявити особливості видільної системи основних систематичних груп тварин; проаналізувати еволюційні зміни видільної системи у тварин;
розвиваюча: розвивати допитливість, пізнавальний інтерес, удосконалювати навички роботи з підручником, додатковими джерелами інформації,  розвивати  логічне та критичне мислення;                                                                                                                     виховна: виховувати дбайливе ставлення до природи, спостережливість, комунікативні компетентності учнів.                                                                                                                                                  Обладнання й матеріали: підручники, таблиці «Внутрішня будова  комах», «Внутрішня будова  риб», «Внутрішня будова  птахів», «Внутрішня будова  ссавців», додаткові джерела інформації (довідники, енциклопедії), анімації «Видільні системи тварин».
Базові поняття і терміни уроку: виділення, нирки, мальпігієві судини, обмін речовин, зелені залози, сечоводи, сечовий міхур, жирове тіло.
Тип уроку: засвоєння нових знань.                                                      

План-схема уроку

 

Етап уроку	Час       (хв)	Форми і методи                           діяльності вчителя	Результат діяльності
І. Організаційний         етап	2	Організація класу. Психологічний настрій. Розминка «Епіграф», дискусія	Налаштування на сприйняття матеріалу, опора на власний досвід
II. Актуалізація опорних знань	10	Біологічна загадка,      робота з термінами,                 «Факт чи міф»  .	Визначення рівня знань з теми «Кров і кровообіг»
III. Мотивація навчальної діяльності	3	Проблемне запитання	Створення проблемної ситуації для активного сприйняття матеріалу
IV. Засвоєння нових знань	16	Пояснення вчителя з використанням підручника, словникова робота, робота в групах, бесіда, заповнення таблиці «Видільні системи тварин», повідомлення учнів.	Сприйняття та засвоєння матеріалу.
	2	Демонстрація анімацій процесів виділення у тварин	Осмислення взаємозв’язків у вивченому
V. Узагальнення і систематизація знань	8	Вправа «Установіть відповідність», сенкан, бесіда.	Закріплення та узагальнення знань.
VI. Підсумки	3	Формулювання висновків.	Виділення головного у вивченому матеріалі
VII. Домашнє завдання	1	Репродуктивні завдання за  підручником.	Підготовка до самостійної роботи.

 

 

                                                                 Хід уроку

 

І. Організація класу.

Прийом «Психологічний настрій»

 Добрий день! Я вітаю вас з  гарним  днем і хочу, щоб в  цей день чудовим зробили ваш і мій настрій ваша продуктивна робота на уроці. Поруч із вами лежать «картки настрою». Завершіть малюнок так, щоб вираз обличчя виражав ваш настрій.

Розминка «Епіграф»: висловіть думки про епіграф (дискусія).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Біологічна загадка. Буває червона, синя, зелена, жовта, безбарвна. Тече  в організмі тварин. (Кров)

Робота з термінами: клітини крові, артеріальна та венозна кров, замкнена та незамкнена кровоносні  системи; теплокровні та холоднокровні організми.

 

 Факт чи міф  (біологічний диктант «Кров і  кровообіг»):

1. У кровоносній системі  всіх тварин є серце. (Міф)

2. Кров, насичена киснем, - артеріальна, насичена вуглекислим газом – венозна. (Факт)

3. Кровоносна система буває замкнена  та незамкнена. (Факт)

4. У кільчастих червів кровоносна система  з’явилася вперше. (Факт)

5. У членистоногих замкнена кровоносна система. (Міф)

6. Молюски мають серце з кількох камер і незамкнену кровоносну систему. (Факт)

7. Двокамерне  серце характерне для риб. (Факт)

8. В амфібій одне коло кровообігу. (Міф)

9. Рептилії мають трикамерне серце та два кола кровообігу. (Факт)

10. У горобця та кішки  чотирикамерне серце  і два кола кровообігу. (Факт)

 

Дайте  відповіді  на запитання:

-  У хребетних тварин кров буває червона і холодна та червона і гаряча. Вона циркулює замкненою системою… (З дитячої енциклопедії ). Пригадайте: якого кольору кров у риби? птаха? свині? Чи погоджуєтесь ви із цитатою з енциклопедії?

-  Чи є  залежність  між будовою  кровоносної  системи хребетних  тварин  та їхньою тепло- чи холоднокровністю?  Яка?                           

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й завдань уроку.

          Уявіть, що у вас в руках знаходиться коробка, в яку ви повинні скласти  всі свої старі речі: іграшки, якими ви давно не граєтесь, зошити, де вже немає чистих аркушів, книжки, що ви вже прочитали, одяг, який давно замалий на вас. Усе це ви постійно повинні носити з собою. Не дуже хороша ідея збирати і зберігати те, що вам не потрібне, чи не так? Кожен живий організм прагне полегшити своє існування  в цьому світі, тому постійно викидає те,  що йому не потрібне. Цей процес очистки організму називається виділенням. Виділення – це своєрідне неперервне прибирання й підтримка чистоти в організмі.

Проблемне питання.

- Чи можна процес виділення назвати одним  з найважливіших процесів життєдіяльності, захистом від шкідливої дії отруйних речовин?

 

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями  мети і завдань уроку.

 

ІV.  Засвоєння нових знань.

 

1. Значення виділення для організму.  (Розповідь вчителя, словникова робота.).

 

Розповідь учителя

 

 У  тварин організм –

                                     злагоджений механізм,

                                     щоб без збою працювати

                                     він навчився виділяти:

                                     видаляти речовини,

                                     небезпечні для  тварини.

                                     В плазунів, ссавців, птахів,

                                     земноводних, павуків

  йде процес цей своєрідний –

                                     для життя він необхідний.

  Адже без гомеостазу

                                      гине організм  одразу.

 

      Виділення — важлива ознака живого. Рослини в процесі життєдіяльності утворюють дуже мало шкідливих і непотрібних сполук, але й вони видаляються з клітин. Під осінь такі продукти  нагромаджуються в листі дерев, і будуть видалені під час листопаду.

         З організму тварин  видаляються дуже різні речовини, які можуть накопичуватись і спричинювати порушення нормальної життєдіяльності організму. Такими сполуками можуть бути: 1) кінцеві продукти окиснення (вуглекислий газ, вода); 2) надлишок води й солей; 3) отруйні сполуки, що надійшли до організму  з їжею або утворилися під час реакцій (наприклад, амоніак); 4) кінцеві продукти обміну білків (це нітрогенвмісні сполуки – амоніак, сечовина, сечова  кислота); 5) чужорідні речовини (наприклад, отрутохімікати).

Виділення — це процес видалення з організму шкідливих і непотрібних продуктів обміну речовин.

Видільна система — це сукупність органів, які виводять з організму в навколишнє середовище надлишок води, кінцеві продукти обміну речовин, солі та отруйні речовини, що надійшли в організм або утворилися в ньому.

 

       Значення органів виділення у тварин полягає у видалені з організму надлишкових речовин, що допомагає підтримувати нормальну життєдіяльність.

 Органи виділення виконують багато функцій, але всі вони пов’язані забезпеченням збереження постійності стану внутрішнього середовища організму – гомеостазу.

 

 

2. Органи виділення тварин. (Розповідь вчителя, робота в групах, бесіда, заповнення таблиці, повідомлення учнів)

 

Розповідь учителя

У тварин різних систематичних груп процеси виділення з організму продуктів обміну відбуваються по-різному.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, як відбувається виділення в одноклітинних тварин.

Очікувана відповідь учнів:

Одноклітинні організми (амеба, інфузорія-туфелька) видаляють продукти життєдіяльності через поверхню тіла. У прісноводних одноклітинних є скоротлива вакуоля, яка видаляє надлишок води.

 

Запитання до учнів:

— Спрогнозуйте, що може відбутися з амебою, якщо в неї видалити скоротливу вакуолю.

Очікувана відповідь учнів:

Амеба загине, її просто може розірвати від надлишку води.

 

Це цікаво

Скоротливі вакуолі одноклітинних тварин за півгодини можуть вивести назовні кількість води, що дорівнює об’єму тіла. Організм людини таку кількість води виводить приблизно за три тижні.

 

Запитання до учнів:

— Чи мають губки та кишковопорожнинні спеціалізовані органи виділення?

— Як у них відбувається видалення з організму продуктів обміну речовин?

Очікувана відповідь учнів:

Кишковопорожнинні й губки не мають спеціалізованих органів або систем виділення. Виділення продуктів обміну речовин у них відбувається клітинами ектодерми шляхом дифузії безпосередньо у воду навколишнього середовища.

 

Розповідь учителя

Видільна система вперше з’являється у плоских червів.

У плоских та круглих червів виділення здійснюється через  розгалужені канальці  -  протонефридії.

 

У кільчастих червів органами  виділення слугують метанефридії. Метанефридії – парні органи кільчастих червів, у кожному сегменті пара лійкоподібних отворів з війками, які продовжуються трубочками, що відкриваються назовні видільними порами на сусідньому сегменті.

 

У молюсків одна або дві нирки біля навколосерцевої сумки, яка заповнена кров'ю та з'єднана з нирками спеціальними протоками – целомодуктами.

 

 

     Ракоподібним притаманні зелені залози в передній частині головогрудей, які відкриваються назовні  видільними  порами  біля  основ  довгих  вусиків.

 

У павукоподібних та комах органи виділення – мальпігієві судини. Іх названо на честь італійського вченого XVII ст. Мальпігі.

 

Робота у групах

Запитання для опрацювання:

I група — Які особливості будови і функціонування видільної системи риб?

II група — Які особливості будови і функціонування видільної системи амфібій і рептилій?

IІІ група — Які особливості будови і функціонування видільної системи птахів?

IV  група — Які особливості будови і функціонування видільної системи ссавців?

 

 

Обговорення відповідей учнів.

 

Заповнення таблиці.

 

                                Будова видільної системи тварин

 

Група тварин	Особливості будови видільної системи
Одноклітинні	Клітинна мембрана, скоротливі вакуолі
Кишковопорожнинні	Клітини ектодерми
Плоскі черви	Протонефридії
Кільчасті черви	Метанефридії
Ракоподібні	Зелені залози
Комахи, павукоподібні	Мальпігієві судини
Риби	Тулубові нирки — сечоводи — сечовий міхур — сечовидільний канал
Земноводні	Тулубові нирки — сечоводи — сечовий міхур — клоака
Плазуни	Тазові  нирки — сечоводи — сечовий міхур — клоака
Птахи	Тазові  нирки — сечоводи — клоака
Ссавці	Тазові нирки — сечоводи — сечовий міхур — сечовидільний канал

 

 

Розповідь учителя

У ссавців продукти обміну можуть виділятися через шкіру (потові залози) та інші органи.

— А які додаткові органи виділення характерні для інших тварин?

 

Повідомлення учнів про додаткові органи виділення тварин.

 

Формулювання висновку

Таким чином еволюція видільної системи відбувалася шляхом створення спеціалізованих органів видалення з організму непотрібних, шкідливих речовин, що утворюються в процесі життєдіяльності.

3. Демонстрація анімацій процесів виділення у тварин.

 

V. Узагальнення  та систематизація  знань.

 

1. «Установіть відповідність»

Установіть відповідність між назвою виду тварин та органами виділення, що їм притаманні. Запишіть у зошит відповідні пари: літера і цифра.

 

Тварини	Органи виділення
1. Дощовий черв'як	А. Бобоподібні нирки, сечоводи, які впадають у клоаку, є сечовий міхур
2. Річковий рак	Б. Бобоподібні нирки, сечоводи, які впадають у сечовий міхур, сечівник
3. Бобер річковий	В. Мальпігієві судини
4. Колорадський жук	Г. Примітивні нирки, які пов'язані з мантійною порожниною
5. Виноградний слимак	Д. Бобоподібні нирки, сечоводи, які впадають у клоаку, немає сечового міхура
6. Окунь звичайний	Е. Зелені залози
7. Ластівка міська	Є. Стрічкоподібні нирки, сечоводи, сечовий міхур
8. Ящірка прудка	Ж. Видільні трубки, які починаються лійками.

 

1 – Ж, 2 – Е, 3 – Б, 4 – В, 5 – Г, 6 – А, 7 – Б, 8 – Є

 

 2.  Складання  сенкану  на тему «Нирка».

 

Наприклад:                                Нирка

          маленька, бобовидна

              відфільтровує, очищує, видаляє

         це є біологічний фільтр

 орган

 

3. Бесіда за запитаннями:

 

1. Чому організму тварин необхідне виділення?

У процесі обміну в клітинах утворюються шкідливі або непотрібні речовини (надлишок води та солей, а також отруйних речовин, що утворилися в організмі або надійшли з їжею), які потрібно виводити з організму.

 

 

 

2. У яких тварин видільна система пов'язана з порожнинною рідиною, а у яких із кров'ю?

У плоских та круглих червів – з порожниною тіла, у молюсків та членистоногих з кров'ю.

 

3. Яким чином забезпечується економія води при виділенні у наземних членистоногих тварин?

У павукоподібних та комах мальпігієві судини всмоктують воду з неперетравлених залишків їжі в кишечнику і транспортують її до клітин крові.

 

4. Які особливості будови та функціонування видільної системи птахів дозволяють зменшити їхню польотну вагу?

Відсутність сечового міхура, де збирається рідина.

 

  5. Що таке "крокодилячі сльози"?

Коли хочуть підкреслити нещирість людських переживань, кажуть: «Ллє крокодилячі сльози». Дійсно, з очей крокодила постійно ллються сльози. Існує давня легенда про те, що крокодили плачуть гіркими сльозами, поїдаючи людей.
     Насправді крокодил плаче зовсім не від жалю до своєї жертви і не від сорому. Цьому явищу є наукове пояснення. Справа в тому, що нирки цієї тварини недосконалі, тому для видалення з організму надлишку солей у нього є особливі залози, розташовані біля очей. Коли ці залози працюють, то створюється враження, що хижак плаче! 
А емоцій у рептилій взагалі немає. Так що сумувати крокодили не можуть...

 

V. Підсумки. Формулювання висновків.

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Мені сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

 

VІІ. Домашнє завдання

 Опрацювати параграф 38  підручника.

 Скласти  кросворд з ключовим словом  «Виділення».

 Підготуватись  до самостійної роботи. 

 

 

 

Література:

 

 

 

1. Кулініч О.М. Уроки біології. 7 клас: кн.. для вчителя. – Київ: Ґенеза, 2015. – 152с.

 

2. Резніченко В. П. Цікава біологія. – Кам’янець - Подільський: «Аксіома», 2005. – 242 с.

 

3. Романова Л. С.  Життя плазунів. – Київ «Наукова думка», 1974. – 216с.

 

4. Соболь В. І. Біологія. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2015. – 292с.

 

5. Стецюк Л. І. Структуровані конспекти з біології. 7 клас.  – Навчально- методичний посібник для вчителів і школярів: - Вінниця, 2004. – 171 с. 

 

6. Талпош В. С.  У світі плазунів. Зоовікторина. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. – 120с.