Розробка уроку біології у 7 класі на тему:

 

«Розмноження та його  значення. Форми розмноження  тварин. Статеві  клітини  та запліднення».

 

 

 

                                          Кушнір Наталія Іванівна - учитель біології,                         

                          старший учитель

                                       СЗШ І – ІІІ ст. с.Губник, 

                                                                          Гайсинського району

                                                                          Вінницької області

 

 План-схема уроку

 

Етап уроку	Час (хв)	Форми і методи діяльності вчителя	Результат діяльності
І.Організаційний етап	2	Організація класу.	Налаштування учнів на сприйняття матеріалу, підведення до теми уроку
II. Актуалізація опорних знань	8	Кросворд «Тварини»	Повторення рекордів    тваринного світу
III. Мотивація навчальної діяльності	2	Бесіда, вірш.	Зацікавлення темою уроку, початкове сприйняття матеріалу
IV. Засвоєння нових   знань	20	Перегляд відеофрагментів, презентації. Пояснення вчителя з використанням підручника, складання схем, повідомлення учня.	Засвоєння матеріалу
V. Узагальнення і систематизація знань	8	Вправи                                 «Не помились», «Три відповіді із шести запропонованих», бесіда.	Систематизація знань
VI. Підсумок уроку	4	Формулювання  висновку	Виділення головного у вивченому
VII. Домашнє завдання	1	Репродуктивне завдання за підручником	Ефективне засвоєння матеріалу

 

 

 

 

 

Тема: Розмноження та його  значення. Форми розмноження  тварин.    Статеві  клітини  та запліднення.

Щоб збільшити чисельність свого виду,

обов’язково потрібно розмножуватись.

Мета уроку: розширити знання учнів про розмноження тварин та його значення,  удосконалювати вміння учнів встановлювати форми розмноження тварин та характеризувати їх, розглянути будову статевих клітин; розвивати логічне та критичне мислення;  формувати  екологічну  культуру .

Основні поняття: статеві клітини, зовнішнє запліднення, внутрішнє запліднення, роздільностатевість, гермафродитизм, регенерація.

Обладнання і матеріали: таблиці «Розмноження тварин», відео- фрагменти регенерації тварин та їхнього розмноження, презентація «Запліднення».

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                        Хід уроку

                                              Девіз уроку:

                                                               Не просто слухати, а чути

                                                                       Не просто  дивитись, а бачити

      Не просто відповідати, а міркувати,

                                                                    Дружно і плідно працювати!

 

І. Організація класу.

        Яким ви хотіли б, щоб був сьогоднішній урок? (учні відповідають)

Тож будьте    Уважними

 Розумними

 Організованими

 Кмітливими,

 

                        а також  веселими та активними!

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

      Тварини живуть на Землі майже скрізь: від помірних регіонів до жарких   посушливих   пустель і вологих тропічних  лісів. Найбільші з них сягають ваги понад сто тон, найменших можна побачити  тільки під мікроскопом.

 

Щоб пригадати рекорди  тваринного світу, розв’яжемо кросворд:

 

1 . . Т                                                                                                                                                                                                                                                             2.  . . . В . .

       3  . . .  А . .

                                                                      4 . .   Р . . .

           5   . И  . . .  .

           6   . . .  Н

         7 . И . . .

 

1 – найбільша тварина на Землі (кит)

2 – птах найхолоднішого материка Землі (пінгвін)

3 – найшвидша наземна тварина (гепард)

4 – найбільший сучасний птах Землі (страус)

5 – найвища тварина на Землі (жирафа)

6 – найбільша тварина суходолу (слон)

7 – найбільша кішка на Землі (тигр)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й завдань уроку.

 

         Сучасні тварини дожили до наших днів тому, що їхні далекі предки змогли залишити схожих на себе нащадків. Бо ж рано чи пізно всі структури тіла тварини зношуються і організм вмирає, якщо раніше його не з’їв хижак або не спостигла хвороба. Але загибель одного організму не означає загибелі виду в цілому, бо завдяки розмноженню з’являються нові і нові покоління тварин.

 

 Земноводні й риби, звірі і комахи,

 Безумовно, також плазуни і птахи

 Про збільшення роду неодмінно дбають,

 Та свою малечу не всі доглядають.

 Тож, працюйте дружно і старанно, діти,

 Сьогодні ці проблеми ми маємо  дослідити.

 

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями  мети і завдань уроку.

 

ІV.  Засвоєння нових знань.

 

 1.  Розмноження, його значення.  (Розповідь учителя, словникова робота).

 Продовження  існування виду можливе за умови відтворення тваринами  подібних  до себе – розмноження. Це загальна властивість всіх живих організмів.

  

Розмноження — де здатність живих організмів відтворювати собі подібних, збільшуючи при цьому кількість особин свого виду. 

Біологічне значення: забезпечує існування виду протягом багатьох тисячоліть, сприяє збільшенню чисельності особин виду, їхньому розселенню на нових територіях.

         Кожен вид має дати достатню кількість потомства, щоб компенсувати втрати, спричинені природними процесами. Тільки це є запорукою виживання тварин.

Залежно від своїх розмірів і тривалості життя тварини розмножуються по-різному. Великі тварини, як правило, народжують одне дитинча, розвиток якого триває досить довго. Більш примітивні тварини відкладають тисячі ікринок або яєць і подальшу їхню долю віддають на волю випадку.

2. Форми розмноження тварин.  (Бесіда, складання схеми, перегляд відеофрагментів про регенерацію та розмноження тварин).

Тварини, так само як і рослини і гриби, розмножуються  нестатевим, вегетативним та статевим способами.

                                                        Способи розмноження

                                   

 статеве нестатеве вегетативне

(злиття   двох  статевих                     (- поділ  клітини;  (частинами  тіла)                            клітин – гамет)                                    - множинний поділ;

                                                              - брунькування)                

 

 

   За нестатевого розмноження нова тварина розвивається з однієї нестатевої клітини. Найпоширеніший спосіб нестатевого розмноження – поділ клітини навпіл, коли материнська клітина ділиться і дає початок двом однаковим  за розмірами і спадковим матеріалом дочірнім клітинам.

 

 

В інших  випадках спостерігаються  брунькування клітини або її множинний поділ.

За брунькування від материнської клітини відокремлюється брунька(як-от у гідри).

 

         

 

 За множинного поділу  одна материнська клітина  дає початок багатьом дочірнім.

 

У багатоклітинних тварин (наприклад, у кишковопорожнинних) можливе й  вегетативне  розмноження.  Крім кишковопорожнинних, воно зустрічається у губок, плоских і деяких кільчастих червів. У багатоклітинних тварин новий організм утворюється з групи клітин, відокремленою від материнського організму.

 

Гідра розмножується брунькуванням, дощовий черв'як і медуза - можуть розмножуватися фрагментацією.

 

       

 

Здатність відновлювати цілий організм  із його фрагмента – регенерація.

 

Запам'ятайте:

Можемо різати гідру сміливо

Відновить своє тіло

Це не сенсація,

А регенерація.

 

Регенерація – відновлення втрачених або пошкоджених органів, а також оновлення цілого організму з його частини. Наприклад, у гідри організм може бути оновлений з 1/200 його частини, у планарії – з 1/100. Губку можна  розтовкти в ступці й пропустити через сито, вона збереться в один чи декілька організмів. Морські огірки  рятують себе тим, що викидають назустріч хижаку свої нутрощі. Ящірка  ламає хвіст  у разі небезпеки. З підвищенням рівня організації тварин здатність до регенерації зменшується.

 

                 

 

 Італійський дослідник природи Ладзаро  Спалланцані, вивчаючи садового равлика(1768р.), встановив, що той, навіть втративши голову, здатен відновити її з усіма органами.

Риби також можуть відновлювати деякі органи. Втрачені плавці, пошкоджена луска, зябра, чутливі вусики біля рота поступово відновлюються.

 

Найкраще  пристосовуються до навколишнього середовища тварини, що з’явилися на світ внаслідок статевого розмноження. Адже вони отримують спадковий матеріал  не тільки від материнського, а й від батьківського організму.

 

    Статеве  розмноження  у тварин  забезпечують спеціалізовані статеві клітини – чоловічі (сперматозоїди) та жіночі (яйцеклітини).

    Утворення чоловічих і жіночих статевих клітин  -  гамет – з їх подальшим злиттям забезпечує перекомбінацію  батьківських ознак і появі в нащадків нових можливостей пристосування до змін умов середовища. Таким чином, статеве  розмноження  прогресивніше за вегетативне.

 

 3. Запліднення, його види. (Перегляд  презентації, бесіда).

Запліднення – процес злиття чоловічої та жіночої гамет з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму.

                           

 

       Зовнішнє запліднення характерне для водних тварин (двостулкові молюски, кісткові риби, амфібії), а внутрішнє – для наземних тварин (черевоногі молюски, павуки, комахи, плазуни, птахи, ссавці).

Зовнішнє запліднення 

Внутрішнє  запліднення

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Статева система.(Самостійна робота з підручником, складання таблиці 1.)

У процесі еволюційного розвитку у тварин почала формуватися спеціальна статева система, яка складається з органів утворення гамет і протоків для їх виведення під час зовнішнього запліднення або пристосувань для внутрішнього запліднення.                                          

        За наявності органів утворення гамет тварини можуть бути самцями (чоловіча стать) і самками (жіноча стать) або гермафродитами (є чоловічі й жіночі залози – органи утворення гамет). Чоловічі залози – сім’яники, жіночі – яєчники. У сім’яниках  утворюються сперматозоїди, в яєчниках утворюються яйцеклітини.

Основними способами статевого розмноження є партеногенез, гермафродитизм та роздільностатевість.

                                 Таблиця  1.

                                         Основні способи статевого розмноження

Назва	Визначення	Приклади
Партеногенез	Розвиток організмів з незаплідненої яйцеклітини	Кавказька скельна ящірка, сріблястий карась, дафнія, попелиця, коловертка
Гермафродитизм	Розмноження за участю чоловічих та жіночих гамет, які розвиваються в одному організмі	Паразитичні плоскі черви, дощові черв’яки, черевоногі молюски, гідра
Роздільностатевість	Розмноження, коли сперматозоїди утворюються в чоловічому організмі, яйцеклітини – в жіночому	Круглі черви, головоногі молюски, членистоногі, хребетні тварини

 

 

 

 

  Повідомлення учня «Це цікаво»

У природі є цікаве явище - неотенія. Це здатність розмножуватись на личинковій стадії. Деякі тварини можуть розмножуватись на стадії личинки. Таку тварину можна бачити в наших акваріумах. Це аксолотлі, личинки амбістоми - хвостатої амфібії.

Морська зірка може утворити нове тіло з одного свого променя.

Середня тривалість вагітності  у деяких видів(у днях):

слон 620                                 тигр                                 106

чорний носоріг 450                   бобер                               105

жираф 450 вовк 70

синій кит 330                                 сіра білка                         40

шимпанзе 225               хатня  миша 21

сніжний баран 175     хом’як   17-20

       Найменша тривалість вагітності спостерігається в сірого хом'ячка: 11 - 13 днів, а найбільша у слонів - 1,5 року та китів - 2 роки.

      Фактори середовища також можуть суттєво впливати на розви­ток статевих ознак. Так, розвиток зародків крокодилів у чоловічі чи жіночі особини обумовлюється температурою, за якої відбува­ється інкубація яєць. Якщо інкубація відбувалася за температури 32-33 °С, то з яєць вилупляться самці, а якщо температура була нижче або вище цього інтервалу — то самки.

 

V. Узагальнення  та систематизація  знань.

1. Вправа «Не помились»

Учитель називає тварину, учні  вказують, до якого класу вона  належать і визначають особливості  розмноження цієї тварини:

Вуж – Плазуни

Карась – Кісткові риби

Коала - Ссавці

Пелікан – Птахи

Акула – Хрящові риби

Махаон – Комахи

Квакша - Земноводні

2. Вибрати три відповіді із шести запропонованих:

     2.1  Які тварини здатні до нестатевого розмноження?

1) клоп-черепашка

          2) аурелія

          3) інфузорія-туфелька

4) річковий рак

5) павук-сріблянка

6) гідра прісноводна

Відповіді: 2, 3, 6.

 

2.   Які  організми здатні до  статевого розмноження?

          1) амеба протей

          2) аурелія

          3) евглена зелена

4) мокриця

5) гідра прісноводна

6) дизентерійна амеба

Відповіді: 2, 4, 5.

 

 

3. Заповнення таблиці.

 

Тварини	Особливості  статевих  систем
Губки Кишковопорожнинні	Різностатеві гамети в ектодермі (гермафродити)
Плоскі черви	В основному гермафродити
Круглі черви	Роздільностатеві
Кільчасті  черви	Більшість - гермафродити
Молюски: Черевоногі Двостулкові Головоногі	Гермафродити Роздільностатеві Роздільностатеві
Членистоногі: Ракоподібні Павукоподібні Комахи	Роздільностатеві роздільностатеві Роздільностатеві У Ракоподібних і Комах можливий партеногенез – розвиток нового організму з незаплідненої яйцеклітини. Новий організм не здатний до розмноження (робочі бджоли).
Хребетні	Роздільностатеві

 

Бесіда за запитаннями:

1. Які переваги і недоліки нестатевого розмноження ви знаєте?

Переваги: бере участь лише одна особина, здатна швидко збільшувати чисельність виду та заселяти нові території.

Недоліки: всі особини мають однаковий набір генів (є клонами), пристосовані до умов проживання материнського організму, зміни в довкіллі можуть призвести до загибелі всіх особин даного виду на території. 

2. У чому переваги статевого розмноження у порівнянні з нестатевим?

Статеве розмноження підвищує генетичну різноманітність виду, що дозволяє йому вижити в умовах істотних змін у довкіллі. Дочірній організм, який розвивається із  зиготи, може поєднувати ознаки обох батьків.

Переваги: забезпечує унікальність набору генів кожної дочірньої особини у пристосуванні до умов середовища, зміна довкілля не веде до загибелі усього виду, більш прогресивною форма розмноження, серед тварин переважає саме статевий спосіб розмноження.

3. Які організми називають гермафродитами? Наведіть приклади гермафродитів.

Організми, в яких одночасно є і чоловічі і жіночі статеві залози, називають гермафродитами (гідра, паразитичні плоскі черви, кільчасті малощетинкові черви, черевоногі молюски, коралові риби).

 

 

VІ.  Підсумок уроку.

Формулювання висновку

 

Розмноження – універсальна властивість живих організмів, здійснювана на певному етапі розвитку. Окремі особини можуть бути безплідними і загинути, не давши потомства. Але якщо усі особини виду перестануть розмножуватися, то вид зникне з лиця Землі!

 

Ми залишаємо нащадків після себе

На нас подібних і не зовсім схожих,

Адже життя обмежене у часі

І повторити вже його не зможем.

І не лише людина, а й тварина

Щоби  собі подібних відтворити

Повинна думать про життя майбутнє

Слід на Землі повинна залишити.

І чи статеве чи вегетативне

Відтворення буде собі подібних

Життя – це забезпечить неперервність

І виживання видів всім потрібних.

 

 VІІ.   Домашнє завдання.                                                                                                     Опрацювати §§ 38, 39. Дати відповіді на  контрольні  запитання.

Порівняти яйцеклітину та сперматозоїд, знайти спільні та відмінні риси.

 

 

 

Література:

 

 

1. Кулініч О.М. Уроки біології. 7 клас: кн.. для вчителя. – Київ: Ґенеза, 2015. – 152с.

 

2. Резніченко В. П. Цікава біологія. – Кам’янець - Подільський: «Аксіома», 2005. – 242 с.

 

3. Соболь В. І. Біологія. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 2015. – 292с.

 

4. Стецюк Л. І. Структуровані конспекти з біології. 7 клас.  – Навчально- методичний посібник для вчителів і школярів: - Вінниця, 2004. – 171 с.