Урок " Біологія - наука про живу природу"

Про матеріал

Загальне завдання біології полягає в різноплановому вивченні окремо взятих рослин і їхніх сукупностей - рослинних угруповань, із яких формуються ліси, луки, степи. Структура і закономірності росту рослин, їхні стосунки з навколишньою природою, закономірності поширення й розподілу окремих видів і всього рослинного світу на Земній кулі; походження і еволюція царства рослин, причини його різноманітності і класифікація; запаси в природі господарських рослин і шляхи раціонального їх використання, розроблення наукових основ введення в культуру нових кормових, лікарських, плодових, овочевих, технічних та інших рослин - ось далеко не повний перелік питань, вивченням яких займаються біологічні науки.

Перегляд файлу

ВІДДІЛ ОСВІТИ

БОБРОВИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БРАНИЦЬКА ГІМНАЗІЯ

Урок з біології у 6 класі

на тему «оБіологія - наука про живу природу»

Учитель Сідько Ольга Михайлівна

ТЕМА оБіологія - наука про живу природу

І. ОРІЄНТАЦІЯ, МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Урок зорієнтовано на вміння пов’язувати науку біологію, з хімією, медициною, сільським господарством, лісовим господарством, географією, геологією, фізикою, математикою, кібернетикою, космонавтикою, технікою.

Ваші таланти і здібності з плином

часу поліпшуються , але для

цього вам доведеться почати
(Мартін Лютер Кінг)

Читання поезій супроводжується демонстрацією слайдів із зображенням живих організмів. Наприклад:

Берізонька.

Берізонько, берізонько, ти, мавко лісова,

зелені твої кіски вітрисько розвіва.

Стоїш ти при дорозі у травах і кущах,

і білі свої ноги все миєш на дощах.

Прошу вас, із берези ви соку не точіть,

ви краще їй сестричку зелену посадіть.

Ви краще їй шпаківню поставте на гілках,

щоб прилітав до неї друг лісу, добрий птах!

Л. Забашта.

Благословенний час той і година,

Коли земля ця цвітом процвіла...

Благословенна кожна полонина

І кожний порух свіжого стебла...

М. Рильський «Карпатські октави»

Відгадайте ребуси

$C:\Users\admin_Yq\Desktop\q2s4uyz.png$

$C:\Users\admin_Yq\Desktop\xyzjxfne.jpg$ $C:\Users\admin_Yq\Desktop\mfueb5v7.png$

Як ви думаєте, що ми вивчатимемо ?

ІІ. ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

Тема уроку: Біологія - наука про живу природу

Мета уроку: знаннєвий компонент-учні формують цілісне уявлення про біологію як систему наук про живу природу; діяльнісний компонент-здобувачі освіти розглядають об’єкти й методи біології; ціннісний компонент - діти вказують значення біології в житті людини.

Результат уроку: учні вивчили вчених, які зробили великий внесок у розвиток біології, засвоїли основні галузі біології.

Без рослин неможливо уявити життя на Землі, оскільки в процесі фотосинтезу не тільки утворюються органічні речовини з неорганічних, а й виділяється в атмосферу кисень, необхідний для дихання всіх організмів.

Використовуючи для утворення органічних речовин мінеральні солі і воду з ґрунту, вуглекислий газ і азот із атмосфери, рослини беруть активну участь у кругообігу речовин у природі. Рослинними продуктами живляться інші живі організми, в тому числі й людина. Рослини людина використовує як паливо, будівельний матеріал і сировину для багатьох галузей народного господарства (в тому числі лікарська сировина).

ІІІ. ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЯ

Питання для бесіди

1. Що ми відносимо до неживої природи?

2. Що ми відносимо до живої природи?

3. Які природні об’єкти вивчає біологія?

Розповідь учителя з елементами бесіди

Планету Земля оточують кілька оболонок, серед яких виділяють атмосферу, гідросферу, літосферу й біосферу.

Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення

Біологія - система наук про життя в усіх його проявах на всіх рівнях організації - від молекулярного до біосферного.Науки, з якими тісно пов’язана біологія: хімія, медицина, сільське господарство, лісове господарство, географія, геологія, фізика, математика, кібернетика, космонавтика, техніка.

Ще первісними народами, а пізніше в стародавніх державах Індії, Єгипті, Китаї та країнах Близького Сходу, які вже мали писемність, було накопичено багато різноманітних і корисних відомостей про рослини. Проте перше письмове узагальнення знань про рослини, яке дійшло до нас, відоме лише з античної Греції (IV-III ст. до н.е.), а отже, і виникнення ботаніки як науки датується саме цим часом. Теофраст (372-287 до н.е.) батько ботаніки, учень великого Аристотеля - залишив по собі декілька книг, присвячених рослинам.

Подальший розвиток ботаніки визначався в основному потребами землеробства й медицини, оскільки дуже важливо було навчитися розрізняти рослини корисні й отруйні - насамперед за зовнішніми ознаками.

Так, найдавніші спостереження первісного землероба про дивну здатність рослини, що восени гине, у відроджуватися навесні вигляді молодих проростків, що виходять із насіння, у тлумаченні давньоєгипетських жерців набуло форму міфу про бога Осіріса (Озіріса), що вмирає і знову воскресає через якийсь час після поховання.

Аристотель здійснив грандіозну спробу філософськи осмислити всілякі галузі живої і неживої природи. Вивченню рослинного світу він присвятив спеціальну працю "Теорія рослин". На жаль, текст цього твору не зберігся, тож сучасна історія ботаніки має у своєму розпорядженні лише окремі висловлювання великого вченого.

Більш докладну інформацію про світ рослин ми знаходимо в працях учня Аристотеля Теофраста. У «Природній історії рослин» Теофраст згадує про 450 рослин і робить першу спробу їхньої наукової класифікації.

Усі відомі в стародавності рослини Теофраст поділяє на 4 класи: дерева, чагарники, напівчагарники і трави. У межах цих чотирьох великих систематичних підрозділів він довільно зближає окремі групи рослин, описуючи їх як дикі й культурні, вічнозелені та листопадні, рослини суші й рослини вод і т.ін.

Заслугою Теофраста є також встановлення основних морфологічних понять, постановка ряду питань в галузі фізіології рослин і опис деяких особливостей їхнього географічного поширення. Теофраст знав про існування двох груп рослин: квітучих і ніколи не квітучих. Він знав про розходження внутрішньої структури стовбура звичайних дерев і пальм, хоча й не намагався покласти ці розходження в основу своєї класифікації.

Інші вчені Давнього світу так чи інакше пов’язані з ботанікою, не піднімалися вище Теофраста ні в описі форм рослин, ні в розумінні їхньої природи.

Праці Теофраста заклали основи ботаніки, стали першою спробою з’єднати розрізнені спостереження й відомості про рослини в єдину продуману і логічно послідовну систему знань.

У середньовіччі значною мірою уповільнився процес науки, розповсюдилися забобонні легенди та тлумачення з релігійних книг, які не допускали самостійного дослідження природи. В той же період де-не-де вирощувалися лікарські рослини та вивчалися їхні властивості.

І лише з XV ст., в епоху Відродження, у розвитку ботанічної науки відбувся рішучий злам, обумовлений значними змінами як ідеологічного, так і соціально-економічного характеру. Цей період ознаменувався численними географічними відкриттями, завдяки чому до Європи з далеких заморських країн потрапило багато невідомих рослин. У зв’язку з цим перед ботаніками постало важливе завдання “інвентаризації” всіх відомих видів рослин, тобто опису їх класифікації. Це спричинилося до появи і швидкого вдосконалення різних способів збереження рослинних форм із метою порівняльного їх вивчення: замальовування, словесного опису, вирощування в ботанічних садах, засушування. Тоді ж було складено перші правила гербаризації. Приблизно в цей же період закладаються основи сучасної ботанічної термінології.

Фізіологія та анатомія рослин зародилися в XVII ст.. Оскільки на той час хімія перебувала в зачатковому стані і не було відоме явище фотосинтезу, голландський природодослідник Ван Гельмонт (1579-1644), прагнучи з’ясувати, звідки рослина бере речовини для побудови свого тіла, вперше поставив досліди з вивчення живлення рослин. У досліді з вирощуванням гілки верби він також уперше застосував метод визначення маси рослини та ґрунту на початку і наприкінці досліду, а ще - маси витраченої для поливу води, однак зробив неправильний висновок, що рослина будує своє тіло з води.

Більш доступним на той час було вивчення процесу пересування речовин у рослинах, оскільки видатний англійський фізик Роберт Гук (1635-1703) удосконалив мікроскоп і застосував його для дослідження різних дрібних структур, у тому числі й частин рослини. Саме він у 1665 р. вперше опублікував опис клітинної будови рослин і ввів термін “клітина” (лат. “cellula” - комірка). Однак остаточно як наука фізіологія рослин сформувалася лише після з’ясування суті процесу фотосинтезу.

І все ж таки пануючим напрямком у ботаніці аж до XIX ст. залишилася систематика рослин, яка досягла найвищого виразу в працях великого шведського ботаніка Карла Ліннея (1707-1778).

Величезними успіхами в ботанічній науці позначене XIX ст. Саме тоді виникають або формуються розділи ботаніки - географія рослин, екологія рослин, геоботаніка, палеоботаніка.

У XX ст. великих успіхів досягли експериментальні розділи ботаніки. Учені простежили, як виникає багато складних речовин у рослинах, а також синтезували деякі з них. Експериментальні й математичні методи проникли в ті розділи ботаніки, котрі до цього залишалися суто описовими.

Можливості наукового пізнання значно розширилася після винайдення електронного мікроскопа (1940), який дає збільшення в десятки і сотні тисяч раз. Синтез електронної мікроскопії, біохімії і біофізики спричинив появу нової сучасної науки - молекулярної біології.

Учені, які зробили великий внесок у розвиток біології, - Аристотель, Теофраст, Гален, К. Лінней, Ж. Кюв’є, Ж. Б. Ламарк, Ч. Дарвін, Е. Геккель, Г. Мендель, Л. Пастер, Д. Й. Івановський, Р. Кох, Т. Морган, І. П. Павлов, І. М. Сєченов, К. А. Тимірязєв, М. І. Вавилов, Ф. Добжанський, Я. Флемінг, Дж. Вотсон, Ф. Крік.

Видатні українські вчені-біологи: І. І. Мечников, С. Г. Навашин, В. І. Вернадський, І. І. Шмальгаузен, О. В. Палладін, М. Ф. Гамалія, Д. К. Заболотний, О. В. Фомін, М. Г. Холодний.

Основні галузі біології

Назва галузі	Що вивчає	Коли виникла
Ботаніка	Рослини	У давні часи
Зоологія	Тварин	У давні часи
Мікологія	Гриби	У давні часи
Морфологія	Особливості зовнішньої будови живих організмів	У давні часи
Анатомія	Особливості внутрішньої будови живих організмів	У давні часи
Систематика	Класифікацію й номенклатуру живих організмів	XVIII ст.
Цитологія	Клітини живих організмів	XVII–XIX ст.
Гістологія	Тканини живих організмів	XVII–XIX ст.
Фізіологія	Життєдіяльність живих організмів	XVII–XIX ст.
Ембріологія	Розвиток живих організмів	XVII–XIX ст.
Мікробіологія	Мікроорганізми	XVII–XIX ст.
Вірусологія	Віруси	XIX–ХХ ст.
Генетика	Спадковість і мінливість живих організмів	XIX–ХХ ст.
Еволюційна біологія	Еволюцію живих організмів	XIX ст.
Біохімія	Хімічні процеси в живих організмах	XIX ст.
Біофізика	Фізичні процеси в живих організмах	ХХ ст.
Радіобіологія	Вплив радіації на живі організми	ХХ ст.
Космічна біологія	Життєдіяльність організмів в умовах космічного простору	ХХ ст.