Урок №1
Тема: Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини.
Мета:
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методи і методичні прийоми: словесні, наочні, репродуктивні, проблемно-пошукові методи.
Обладнання: підручник, робочі зошити.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку.
Розумна людина не та,
що багато знає, а та,
що знає саму себе.
Й. Ґете
Ми з вами підійшли до наступного розділу курсу «Біологія» — «Біологія людини», вивчення якого дасть вам уявлення про те, що становить собою наш організм. Організм людини, як і кожна біологічна система, підпорядковується законам природи. За своєю будовою і функціями наш організм багато в чому подібний до організму вищих тварин. Проте трудова діяльність, мова, мислення, поведінка різко відрізняють людину від найрозвинутіших тварин. Біологічні основи цих відмінностей необхідно знати кожній освіченій людині. Людина — це дивовижне творіння природи. Кожна людина є неповторною, унікальною, непередбачуваною.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Вправа «Асоціативний кущ».
Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «людина». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці (можливі варіанти відповідей учнів: еукаріот, розмовляє, мислить, спілкується, аналізує, працює).
ІV. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
1. Біосоціальна природа людини.
Організм людини – це не лише біологічна система, яка складається з клітин, тканин, органів і систем органів. Людина – це найдосконаліший витвір природи з дивовижним внутрішнім світом. Кожна людина – це неповторність (індивід, індивідуальність). Для того, щоб зрозуміти, чому людина – біосоціальна істота, слід розібратися в значенні терміна «біосоціальний». Поняття має на увазі систему поведінки, яка є симбіозом біологічних і соціальних факторів. Говорячи по-іншому, поведінка людей одночасно визначається природними інстинктами та соціумом.
Людина – біосоціальна істота, яка підкоряється біологічним законам, є невід’ємною частиною природи. Людина – це вищий ступінь розвитку живих організмів на Землі.
2. Науки, що вивчають людину.
Пізнаючи закони навколишнього світу, людина почала вивчати і свій власний організм. Виникли науки, серед яких найважливіше місце посідають анатомія й фізіологія.
Запитання до учнів:
Анатомія — наука про будову окремих органів, їхніх систем і організму в цілому.
Фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму.
Цитологія — наука, що вивчає будову та функції клітин.
Гістологія — наука, що вивчає будову та функції тканин.
Анатомія — наука про будову організму.
Фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму.
Генетика — наука про спадковість і мінливість організмів.
Біохімія — наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах.
Біофізика — наука, що вивчає закономірності та особливості перебігу фізичних процесів у живих організмах.
Ембріологія — наука, що вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка.
Гігієна — наука, що вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я.
Екологія людини — наука, що досліджує вплив на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.
Медицина — наука, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, продовження її життя, запобігання хворобам.
Валеологія — наука, що вивчає методи здорового способу життя.
Технологія «Мікрофон»
(учитель записує на дошці всі відповіді учнів, а потім допомагає їм сформулювати визначення цього поняття).
Біологія людини — наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та географічне розселення людей.
3. Методи дослідження організму людини.
3.1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.
Описати зовнішню будову тіла людини нескладно: будь-яку його частину ми можемо побачити безпосередньо. Проте, як з’ясувати, що міститься під шкірним покривом тіла? Одним із найважливіших і найдавніших методів, що дає змогу відповісти на це запитання, є розтин мертвого тіла й вивчення його органів.
Невипадково назва науки про будову організму походить від грецького слова «анатоме» — розтинання. Так, ще в Стародавньому Єгипті жерці, які розтинали тіла померлих, готуючи їх для бальзамування, склали один із перших описів внутрішньої будови організму людини.
Хоча людський організм лікарі вивчали й за часів античності, і за часів середньовіччя, систематичні анатомічні дослідження розпочалися лише в епоху Відродження — після скасування заборони на розтин тіл, накладеної християнською церквою. Лише через декілька століть із розвитком фізики вчені-анатоми й лікарі змогли «зазирнути» всередину живого організму людини.
Запитання до учнів: які сучасні методи дослідження організму людини ви знаєте? (мікроскопія, рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), електрокардіографія)
Завдяки відкриттю рентгенівських променів дослідники вперше одержали зображення внутрішніх органів на спеціальних плівках. Внутрішні органи можна побачити й на моніторі приладу для ультразвукового дослідження (УЗД), піддаючи певні ділянки тіла дії звукових хвиль високої частоти. Щоб роздивитися органи зсередини, застосовують ендоскоп — гнучку пластикову трубку, у якій містяться спеціальні волокна, що проводять світло. Ендоскоп уводять у шлунок, бронхи тощо й через об’єктив, розміщений на зовнішньому кінці приладу, досліджують внутрішню поверхню органа.
3.2. Запис опорного конспекту в робочий зошит.
Методи дослідження організму людини:
Методи |
Характеристика |
Мікроскопія |
Вивчення зразків тканин чи клітин за допомогою мікроскопа |
Ультразвукова діагностика |
Одержання на екрані зображення внутрішніх органів у результаті відбиття ультразвукових хвиль від їхніх меж |
Рентгенографія |
Одержання рентгенівських знімків різних органів |
Ендоскопія |
Введення ендоскопа (зонд з освітлювальним приладом) в порожнини тіла і внутрішніх органів з метою їх огляду та фотографування |
Термографія |
Одержання інформації про тепловіддачу різних частин тіла |
Електроенцефалографія |
Реєстрація біострумів мозку при різних станах організму |
Сканувальна томографія |
Одержання на екрані комп’ютера зображення окремих шарів досліджуваного органа |
Електрокардіографія |
Реєстрація біострумів серця для визначення стану його працездатності |
V. Узагальнення і систематизація знань.
5.1. Вправа «Ти — мені, я — тобі».
Учні по черзі ставлять товаришам по 2 запитання з теми уроку.
5.2. Аналіз епіграфа уроку.
5.3. Технологія «Незакінчені речення».
Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:
— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...
— Урок важливий, тому що...
— Мені сподобалось...
— Мені не сподобалось...
— Від наступного уроку я чекаю....
VI. Підбиття підсумків уроку.
VIІ. Повідомлення домашнього завдання.
Опрацювати конспект в робочому зошиті.