Урок. «Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину»

БИТВИ   НА  ЖОВТИХ  ВОДАХ,   ПІД КОРСУНЕМ  ТА  ПИЛЯВЦЯМИ.             ВИЗВОЛЬНИЙ  ПОХІД  УКРАЇНСЬКОГО  ВІЙСЬКА  В  ГАЛИЧИНУ (Слайд 1)

Мета: охарактеризувати і дати оцінку основним подіям Національно-визвольної війни 1648 – поч. 1649 років, визначити їх значення; показати напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни, місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів; визначити хронологічну послідовність основних подій; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки, визначати значення історичних подій, висловлювати свою думку щодо них, складати хронологічну таблицю; виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Очікувані результати: учні зможуть: називати основні дати першого періоду Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького; показувати на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини; встановлювати хронологічну послідовність подій періоду; застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни: «Національно - визвольна війна», «Військо Запорізьке», «Гетьманщина», «битва під Жовтими Водами», «битва під Корсунем», «битва під Старокостянтиновом»,  «Пилявецька битва», «облога Львова і Замостя»; визначати причини, суть та наслідки основних явищ і подій періоду, роль кожної з найбільших битв у розгортанні національно-визвольної боротьби, мирних угод козаків із польським урядом; характеризувати та оцінювати діяльність гетьмана Б. Хмельницького; висловлювати ставлення до історичних діячів, судження про доленосні події доби.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник  Історія України : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016., атлас, контурні карти, тексти джерел, роздавальний матеріал (готується окремо для кожної групи), ілюстрації, заготовки таблиці «Національно-визвольна війна», мультимедіа-проектор, екран, компьютер.

Основні терміни та поняття: «битва під Жовтими Водами», «битва під Корсунем», «битва під Старокостянтиновом»,  «Пилявецька битва», «облога Львова і Замостя».

Історичні  постаті: Б. Хмельницький,  Т. Хмельницький,  М. Кривоніс,  І.Богун, Іслам Ґірай, Тугай-Бей, С.Потоцький, М.Потоцький, Барабаш, Я.Тишкевич,                   Я.Вишневецький, М.Калиновський, Д.Заславський, М.Остророг, О. Конецполь-ський,  Ян ІІ Казимир.

Основні дати та події:  5 – 6 травня 1648 р. – битва під Жовтими Водами;

                                        15 – 16 травня 1648 р. – битва під Корсунем; 

                                        15 – 16 липня 1648 р. – битва під Старокостянтиновом;

                                        11 – 13 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями;

                                        27 вересня – 16 жовтня 1648 р. – облога Львова;

                                        28 жовтня – 14 листопада 1648 р. – облога Замостя. 

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

Оголошення теми та очікуваних результатів.

ІІ. Актуалізація знань учнів

Бесіда  (Слайд 2)

1.  Назвіть  причини  Національно-визвольної  війни  українського народу проти Речі Посполитої.

2.  Коли вона розпочалася і хто її очолив?

3.  Визначте рушійні сили війни та її характер.

4.  Який суспільний стан відігравав провідну роль у ході Визвольної війни?

5.  Яких заходів уживав Б. Хмельницький для підготовки війни?

6.  З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?

7.  Як ви вважаєте, якими мотивами керувався Б. Хмельницький, коли розпочинав підготовку до війни, -  особистими чи загальнонаціональними? Свою відповідь обгрунтуйте.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з картою (Слайд 3)

       Вислухавши інформацію вчителя, учні за допомогою карти атласа «Національно-визвольна війна українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (події 1648 – 1650рр.)» виконують завдання.

1. З якими державами межували володіння Запорозької Січі?
2. Знайдіть місто, в якому Б. Хмельницький уклав угоду з кримським ханом Іслам-Ґіраєм.
3. Де Б. Хмельницького 19 квітня 1648 р. оголосив війну Польщі?

ІV. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу     (Слайд 4)

1. Підготовка до національно-визвольної боротьби. Битва на Жовтих Водах.
2. Перемога під Корсунем.
3. Битва під Пилявцями.
4. Визвольний похід козацького війська в Галичину.

Робота в групах за переглянутим фільмом та історичними джерелами.

     Вчитель розбивається клас на групи та пропонує на основі переглянутого анімаційного фільму, історичних джерел та підручника виконати завдання.

1-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Битва під Жовтими Водами» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання. (Слайди 5 – 8)

1.  Де і коли відбулася битва під Жовтими Водами?
2.  Хто був союзником Б. Хмельницького у цій битві?

      3.  У чому полягало значєння перемоги козацького війська під Жовтими Водами?

2-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Битва під Корсунем» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання. (Слайди  9 – 13)

      1.   Де і коли сталася битва під Корсунем?

      2.   Хто переміг у цій битві і завдяки чому?

      3.  Наведіть факти, які свідчать про військовий талант Б. Хмельницького.

      4.  У чому полягали наслідки цієї битви для України і Польщі?

3-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Битва під Пилявцями» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання. (Слайди  21 – 25)

1. Де і коли сталася битва під Пилявцями?
2. Складіть коротку розповідь про перебіг подій у цій битві.

     3.  У чому полягало значення цієї битви?

4-а група. Після перегляду анімаційного фільму «Історія України. Похід Богдана Хмельницького на Львів» та опрацювавши матеріали підручника й історичних джерел, дайте відповіді на запитання.

1. Якими були результати  визвольного походу українського війська в Галичину?

     Під час демонстрації результатів своєї роботи учні починають на цьому уроці складати хронологічну таблицю подій Національно-визвольної війни, над якою продовжуватимуть працювати і на наступних уроках.

Національно-визвольна війна
Дата	Подія	Значення події

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею  (Cлайд  26)

      Проставте в таблицю номери тверджень, які стосуються битв Національно-визвольної війни.

Битва під Жовтими Водами	Битва під Корсунем	Битва під Пилявцями	Облога Львова	Облога Замостя

 

1. Загони Хмельницького разом із ординцями під керівництвом Тугай-Бея вирушили назустріч полякам.
2. Козаки вимагали від поляків видати їм Я.Вишневецького та О.Конецпольського.
3. Перехід реєстрових полків на бік Хмельницького.
4. Козаки сміялися з поляків: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати».
5. Вирішальний бій відбувся 6 травня.
6. Польськими військами командував Стефан Потоцький.
7. Створення шляхетського ополчення із німецьких, голландських та французьких найманців.
8. Боротьба розгорталася за греблю через річку Ікву.
9. Польський табір був оточений та атакований козаками в урочищі Горохова Діброва.
10.  Хмельницький запросив 200 000 червонців викупу.
11.  Хмельницький взяв викуп 20 000 злотих.
12.  Поляком довелося постояти всю ніч у бойовому порядку.
13.  Взяття в полон коронних гетьманів М. Потоцького і М. Калиновського.
14.  Після цієї битви війська Хмельницького повернули на схід.
15.  Польське військо відступало у паніці, кинувши зброю.
16.  Початок переговорів з польським урядом.
17.  Загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок.
18.  Хмельницький чекав вибору нового короля в Польщі.
19.  20-тисячне польське військо було знищене.
20.  Укладення перемир'я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.

Слово  вчителя

        Блискучі перемоги повстанців під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями над регулярними військовими формуваннями Речі Посполитої зумовили вихід визвольної боротьби за межі звичайного повстання. За короткий час вона охопила майже всю територію України, під знамена повсталих одностайно стали  козаки, селяни, міщани духаховенство та частина шляхти. Така масштабність національно-

визвольної та антифеодальної боротьби, активність повстанських формувань у західних районах Волинського та Руського воєводств зумовили посилення панічних настроїв у самій Польщі. Звістка про те, що Б. Хмельницький наближається до Львова за спогадами очевидців, призвела до того, що «майже весь Люблін впав духом, і все, що живе, вирушило у путь». Не кращою була ситуація у Варшаві: «Тут немає нікого, хто б не думав про порятунок найціннішого свого майна і свого життя» .

Синтез думок

        Однак  восени 1648р. Б. Хмельницький, маючи можливість розгромити польську армію і захопити столцю, обмежився лише викупом зі Львова й укладенням перемир’я під Замостям. Що це було: виважений крок чи фатальна помилка козацького ватажка? Які ж фактори вплинули на такі рішення і остаточно визначили їх вибір?

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

    Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок та оцінювання досягнень.

Основні висновки

      Отже, укладення перемир'я під Замостям (листопад 1648 р.) було наслідком взаємодії комплексу чинників. Найголовніші з них – прогресуюча втрата боєздатності козацького війська,  послаблення підтримки з боку татар, реальність поповнення польської армїї збройними формуваннями Литви та Австрії, вихід військ повстанців на етнографічні кордони України, захист старшиною власних вузько станових інтересів, відсутність чіткої програми подальших дій, обстоювання гетьманом та його прибічниками  ідеї «козацького автономізму», нездатність козацької еліти побачити реальність перспектив створення незалежної української держави.

VІІ.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ  (Cлайд  27)

       Опрацювати матеріал підручника на с.104 – 113; засвоїти зміст нових понять; описати одну із битв, вивчену на уроці, Національно-визвольної війни, уявивши себе її учасником.

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

 

1. Грушевский М.С. Очерки истории украинского народа. – К., 1991.
2. Дорошенко Д. Нарис історії України. – К., 1991.
3. Історія України : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016.
4. Сергійчук Н.І. Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах XVI – середини XVII ст. – К., 1991.
5. Струкевич О.К., Романюк І.М., Пірус Т.П. Історія України: Підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.:  Грамота, 2008.
6. Хрестоматія з історії Української РСР. – К., 1987.
7. Хрестоматія з історії Української РСР // За ред. І.О. Гуржія. – К., 1959. – Т. 1.
8. Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. – К., 1960.