ПРОЄКТ
Урок розроблено

Чифурко Іриною Євгенівною, вчителькою української мови і літератури Чернівецької гімназії №11

Голубчик Тетяною Василівною, вчителькою біології Чернівецької гімназії №11

Тема: Богдан Гура «Балада про мальви». Поетичне звернення до матерів, діти яких загинули на війні. Символічний образ мальви, його роль у розкритті ідеї твору.

 

Очікувані результати: учень/учениця

•                      свідомо слухає навчальну інформацію про сучасні українські балади та навчальний матеріал про них [9 МОВ 1.1.1];
•                      відповідає на запитання за змістом навчального матеріалу [9 МОВ 1.1.2- 1];
•                      самостійно добирає різні способи і засоби візуалізації для передачі навчальної інформації [9 МОВ 1.2.3];
•                      виявляє важливі деталі почутого навчального матеріалу та художніх творів для ілюстрування власного його розуміння [9 МОВ 1.4.1-2];
•                      інтегрує почуте із власним і суспільно-історичним досвідом [9 МОВ 1.4.5];
•                      розрізняє основні факти і судження, розуміє підтекст в художніх текстах [9 МОВ 1.4.6];
•                      оцінює зміст і форму художніх текстів [9 МОВ 1.5.1];
•                      дослухається до інших думок, демонструючи готовність до зміни власної позиції за умови отримання достатньої аргументації [9 МОВ 1.5.1- 6];
•                      виокремлює в художніх творах важливі деталі [9 МОВ 1.5.3];
•                      характеризує роль, виражальні можливості та вплив на слухача важливих деталей, зокрема художніх [9 МОВ 1.5.3-1];
•                      обґрунтовує власну позицію щодо особистісно та суспільно важливих питань, порушених у художніх текстах [9 МОВ 1.6.1];
•                      доречно використовує цитати з текстів для підтвердження та увиразнення власних поглядів, ідей, переконань [9 МОВ 1.6.1-3];
•                      коментує особливості вираження емоційного стану на основі аналізу художніх творів для розвитку власного емоційного інтелекту [9 МОВ 1.8.4-1];
•                      застосовує різні види критичного читання художніх творів [9 МОВ 2.1.1-1];
•                      використовує різні складники тексту для оптимізації роботи з текстовою інформацією [9 МОВ 2.1.2-1];
•                      співвідносить зміст художніх творів із історичним і соціокультурним контекстом, світоглядною позицією автора [9 МОВ 2.1.3-1];
•                      сприймає тексти відповідно до особливостей національної культури та доби [9 МОВ 2.1.3];
•                      визначає і коментує порушені в художніх текстах проблеми [9 МОВ 2.2.1];
•                      інтегрує інформацію, подану в різні способи, у межах одного або кількох текстів у цифровому середовищі [9 МОВ 2.2.5];
•                      висловлює власні почуття і враження від прочитання художніх текстів, аналізуючи наявні в них виражальні засоби [9 МОВ 2.3.2];
•                      представляє текстову інформацію з одного або кількох джерел, комбінуючи різні способи і засоби візуалізації змісту [9 МОВ 2.6.1-2];
•                      створює на основі вивченого навчального матеріалу власний або колективний медійний продукт [9 МОВ 2.7.2-1];
•                      зіставляє власну думку, зафіксовану в письмовій формі, із думкою інших осіб [9 МОВ 3.1.2-2];
•                      обстоює власну позицію щодо порушеної проблеми, аналізуючи та узагальнюючи різні погляди та ідеї [9 МОВ 3.1.2-3];
•                      виконує різні ролі у груповій онлайн-комунікації, обирає потрібні стратегії співпраці в різних ситуаціях спілкування [9 МОВ 3.2.2-1];
•                      складає та оформлює власні тексти різних типів, стилів і жанрів відповідно до усталених словотвірних, лексичних, орфографічних, граматичних, пунктуаційних і стилістичних норм [9 МОВ 3.1.4-1];
•                      удосконалює власний стиль мовлення, використовуючи різні джерела [9 МОВ 4.2.4].
•                      виявляє протиріччя в інформації щодо ознак, будови і властивостей об’єктів природи, умов виникнення і перебігу природних явищ [9 ПРО 1.1.1-1]
•                      формулює проблему, доступну для дослідження, пояснює свій вибір [9 ПРО 1.1.1-2]
•                      визначає мету і завдання відповідно до сформульованої проблеми дослідження [9 ПРО 1.2.1-1]
•                      складає план дослідження [9 ПРО 1.3.2-1]
•                      спостерігає, досліджує об’єкти та явища за складеним планом з використанням математичних, реальних, комп’ютерних моделей [9 ПРО 1.4.1-1]
•                      вибирає необхідний для виконання дослідження інструментарій [9 ПРО 1.4.2-1]
•                      фіксує результати дослідження у самостійно визначений спосіб [9 ПРО 1.4.2-2]
•                      встановлює на основі результатів дослідження самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб причиново-наслідкові зв’язки між будовою і властивостями об’єктів дослідження [9 ПРО 1.5.1-1]
•                      формулює самостійно висновки відповідно до мети дослідження [9 ПРО 1.5.3-1]
•                      презентує результати дослідження у самостійно обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв [9 ПРО 1.5.4-1]
•                      пропонує різні способи досягнення мети дослідження [9 ПРО 1.6.1-2]
•                      аналізує самостійно доцільність визначених етапів і складеного плану дослідження [9 ПРО 1.6.1-4]
•                      пояснює на основі особистого досвіду важливість різних видів, типів і форм дослідження природи [9 ПРО 1.6.1-1]
•                      пропонує різні способи досягнення мети дослідження [9 ПРО 1.6.1-2]
•                      обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи [9 ПРО 1.6.2-1]
•                      аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію природничого змісту, здобуту з різних джерел [9 ПРО 2.1.1-1]
•                      зіставляє наукове і псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого змісту [9 ПРО 2.1.1-3]
•                      оцінює самостійно достовірність здобутої інформації та її необхідність / важливість для розв’язання навчальної проблеми [6 ПРО 2.1.1-4]
•                      описує явища і процеси, використовуючи наукову термінологію [9 ПРО 2.2.1-1]
•                      відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, пов’язуючи її з реальними об’єктами [9 ПРО 2.2.1-2]
•                      презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв [9 ПРО 2.2.1-3]
•                      формулює самостійно словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації (табличної, графічної / інфографіки) [9 ПРО 2.2.1-4]
•                      розробляє самостійно / в групі  відповідні продукти (проекти, буклети, колажі,  постери тощо) на основі опрацьованої інформації природничого змісту, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв [9 ПРО 2.2.1-5]
•                      презентує створені продукти в обраний спосіб, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв [9 ПРО 2.2.1-6]
•                      визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми [9 ПРО 3.1.1-2]
•                      оцінює довкілля як джерело здоров’я, добробуту та безпеки людини і суспільства [9 ПРО 3.1.1-3]
•                      визначає кілька ознак / властивостей, за якими об’єкти природи об’єднано в окремі групи [9 ПРО 3.2.1-1]
•                      вирізняє з-поміж об’єктів / явищ природи ті, що мають кілька спільних ознак / властивостей [9 ПРО 3.2.1-2]
•                      розрізняє / систематизує / упорядковує самостійно об’єкти / явища природи за визначеними ознаками / властивостями [9 ПРО 3.2.1-3]
•                      установлює самостійно причиново-наслідкові зв’язки між певними явищами і процесами та їх наслідками [9 ПРО 3.3.1-1]

 

Види навчальної діяльності: емоційне налаштування “Тиша”, метод “Вільне слово”, вправи “Символ у літературі”, “Промптинг”, “Науковий факт/Символічне значення”, інтерактив “Так/Ні”, робота з текстом, робота в групах, створення проєкту “Мальва: карта пам’яті   України”, завдання “Компас надій”.

Тип уроку: урок-проєкт з елементами STREAM.

Обладнання: мультимедійний комплекс, текст поезії, ілюстрації та фото мальв, текст до вправи “Науковий факт/Символічне значення”, аудіозапис тихої інструментальної музики, мультимедійна презентація, репродукції картин “Мальви біля хати” Є.К.Вжещ та “У Малих Данилівцях” С. І. Васильківський, жетони “так” або “ні”, заготовки компасів.

 

Урок формує такі компетентності:

•      вільне володіння державною мовою;
•      спілкування іноземними мовами;
•      математична;
•      інноваційність;
•      інформаційно-комунікаційна компетентність;
•      навчання впродовж життя;
•      громадянські та соціальні компетентності;
•      культурна;
•      екологічна;
•      підприємливість і фінансова грамотність.

Наскрізні вміння:

•      читання з розумінням;
•      уміння висловлювати власну думку;
•      критично та системно мислити;
•      здатність логічно обґрунтовувати позицію;
•      діяти творчо, ініціативно;
•      вміння конструктивно керувати емоціями;
•      вміння оцінювати ризики та приймати рішення;
•      вміти розв'язувати проблеми;
•      здатність співпрацювати з іншими людьми.

 

Життя – як пісня, що не віддзвенить.

Я в мальві знов для тебе буду жить.

Б. Гура

 

Перебіг уроку

 

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Емоційне налаштування “Тиша”.

Учитель вмикає 30 секунд тиші. На екрані — фото мальв біля української хати. Учитель ставить запитання до класу:

•      Що ви почули?
•      Які асоціації викликає ця квітка?

2. Метод “Вільне слово”.

Учні та учениці висловлюють свою думку.

 

II. Актуалізація суб’єктивного досвіду учнів.

1. Вправа “Символ у літературі”. Інтерактив “Так/Ні”.

Учні відповідають на запитання “так” або “ні”, підносячи вгору жетони.

•                    Символ має лише одне значення.

•                    Квіти часто є символами в поезії.
•                    Мати в літературі - тільки реальний образ.
•                    Мальва символізує страх.
•                    Балада - це ліричний твір.
•                    Богдан Гура - сучасний письменник.
•                    Балада “Мальви” покладена на музику.

2. Вправа “Науковий факт/Символічне значення”.

Учні та учениці позначають у тексті літерою Ф - науковий факт, літерою С - символічне значення і порівнюють відповіді із сусідом за партою та обговорюють розбіжності.

Текст

Мальва або калачики (лат. Malva sylvestris L., 1753) - трав'яниста рослина з родина Мальвові (Malvaceae), до нас потрапила з Середньої Азії в XV столітті. Її вирощували ще в Стародавній Греції і в Стародавньому Єгипті. Відомо близько 30 видів цієї рослини. Мальва - символ любові до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Уособлює духовне коріння людини, її вірність духовній спадщині предків. Чи не найбільш поширеною і улюбленою в Україні здавна вважали рожу рожеву, або мальву. Мальва - давня і надійна берегиня будинку. Народні повір'я свідчать, що добрі душі предків поселяються на мальві і охороняють мешканців оселі. А ще ця квітка дуже гарна, тому невипадково мальви найрізноманітніших забарвлень здавна прикрашали українські садиби. Висаджувати мальви краще на задньому плані в змішаних квітниках або палісадниках. Відмінно виглядають мальви, висаджені вздовж парканів, особливо якщо рослина вище огорожі.

3. Вправа “Промптинг”.

Учні та учениці створюють такий промпт, за якою штучний інтелект намалює унікальне зображення за поданим текстом. Згенеровані малюнки розміщують у Canva, порівнюють з репродукціями відомих художників.

https://www.canva.com/design/DAHQBGh-G1U/gPp7jzfLSkw5-PzoQVg0lQ/edit

 

“Мальви біля хати”. Є.К.Вжещ.Кінець ХІХ ст

 

“У Малих Данилівцях” С. І. Васильківський. ІІ пол. ХІХ ст. - початку ХХ ст.

 

ІІІ. Оголошення теми уроку. Цілевизначення і планування.

1. Оголошення теми уроку.

2. Учитель звертає увагу на епіграф уроку.

 

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Робота з текстом

Виразне читання балади.

Балада про мальви

Заснули мальви коло хати,

Їх місяць вийшов колихати.

І тільки мати не засне,

Мати не засне, –

Жде вона мене.

 

Приспів:

О, мамо рідна, ти мене не жди,

Мені в наш дім ніколи не прийти.

З мойого серця мальва проросла

І кров’ю зацвіла.

 

Не плач, не плач, бо ти вже не одна,

Багато мальв насіяла війна.

Вони шепочуть для тебе восени:

“Засни, засни, засни, засни…”

 

У матерів є любі діти,

А у моєї – тільки квіти.

Самотні квіти під вікном,

Квіти під вікном

Заснули вже давно.

 

Приспів

 

Як сонце зійде – вийди на поріг,

І люди схиляться тобі до ніг.

Пройдися полем – мальви буйних лук

Торкнуться твоїх рук.

 

Життя – як пісня, що не віддзвенить.

Я в мальві знов для тебе буду жить.

Якщо ж я ласку не встигла принести –

Прости, прости, прости, прости.

 

2. Робота в групах. Створення проєкту “Мальва: карта пам’яті    України”.

Учні об’єднуються в групи, по-різному осмислюють художній образ мальви в баладі Богдана Гури, показують, як один символ поєднує природу, культуру, мистецтво й простір України.
Група 1. “Серце проєкту”.

Завдання для групи:

•                     Визначте провідну ідею балади.
•                     Доберіть 1–2 цитати, які стануть епіграфом вашої роботи.
•                     Поясніть, чому мальва - символ України та матері.

Група 2. “Слово, що тримає пам’ять”.

Завдання для групи:

•                    Створіть колективний твір-роздум (8–10 речень) на тему “Мальва на сторожі пам’яті”, ввівши в текст 1 звертання, 1 складне речення, 2 дієслова, що відображають почуття, 1 біологічний термін.

Група 3. “Жива рослина”.

Завдання для групи:

•                    Дослідіть умови росту мальви, тривалість життя, здатність рослини до відновлення, лікувальні властивості.
•                    Прослідкуйте, як ці властивості підсилюють символіку балади.

Група 4. “Простір пам’яті”.

Завдання для групи:

•                     Позначте на карті України регіони, де традиційно росте мальва.
•                     Додайте підпис: «Мальва росте там, де є дім».
•                     Поясніть, чому символи мають географічну пам’ять.

Група 5. “Звучання образу”.

Завдання для групи:

•                     Оберіть мелодію або пісню, яка, на вашу думку, емоційно перегукується з баладою.
•                     Поясніть, який настрій вона створює і чому саме ця музика “говорить” мовою мальви.

Група 6. “Образ без слів”.

Завдання для групи:

•                    Створіть візуальний центр проєкту: мальва як дерево пам’яті, мальва-мати, мальва-Україна, дотримуючись таких умов: кольори передають емоцію, без прямого зображення війни, образ - символічний.

2. Презентація спільного проєкту.

Учні “складають” проєкт у вигляді колажу на дошці.

 

V. Підбиття підсумків уроку

1. Завдання “Компас надій”.

Учитель демонструє зображення компаса і роздає кожному учню заготовку компаса. Компас має 4 сторони світу, кожна з яких — ціннісна опора. Учні записують у секторах компасу відповіді на запитання.

Сектори “Компасу надій”:

•                  Північ - ПАМ’ЯТЬ

Що мати зберігає у своєму серці?

•                  Південь - ЛЮБОВ

Як любов матері проявляється навіть після втрати?

•                  Захід - БІЛЬ

Який біль переживає мати і як він показаний у баладі?

•                  Схід - НАДІЯ

На що сподівається мати? Що не дає їй зламатися?

 

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Рефлексія.

Учні завершують фразу: “Мій внутрішній компас після цього уроку показує на…”

 

VІІ. Оголошення та коментар домашнього завдання.

Завдання для всього класу.

1. Заповнити таблицю

Мальва в українській культурі	Образ мальви в баладі
Символ дому, роду, пам’яті
Росте біля оселі
Квітка життя

 

2. Застосувавши “Визначник рослин України” стор 12, 14, 459-461, визначте назви рослин, що розміщені на фотографіях. Скористайтесь Google Об'єктив, щоб перевірити свої припущення та дайте опис популярним сортам мальви Chaters Double й Gibbortello.

Індивідуальні завдання.
1. Зробіть переклад балади іноземними мовами за допомогою ШІ-перекладачів (DeepL, Google Translate, ChatGPT тощо). Пропагуйте твір, розмістивши його в соцмережах.

2. Створити ілюстрацію або фотоколаж до поезії.

 

Джерела

1.               Модельна навчальна програма «Українська література. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Слижук О. А, Тригуб І. А.)
2.               Українська література: підручник для 8 класу закладів загальної середньої освіти/ Калинич О.В., Дячок С.О.// За редакцією проф. Ю.І. Ковбасенко. Тернопіль: Астон, 2025. –  304 с.
3.               Визначник рослин України : учбовий посібник / Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР, А.І. Барбарич, Є.М. Брадіс, О.Д. Вісюлін, М.І. Котов та ін.; Редкол.: Відп. ред. д. К. Зеров. — вид. друге, виправлене і доповнене. — Київ : Урожай, 1965. – 875 с. : іл.
4.               Визначник рослин України (1965) : Барбарич А.І. : Free Download, Borrow, and Streaming : Internet Archive. Internet Archive. URL: https://archive.org/details/vyznr0slyn/page/461/mode/2up