29 травня о 18:00Вебінар: Фізика для сучасного школяра: традиції, інновації, STEM

Урок "Борис Пастернак. Життя і творчий шлях митця"

Про матеріал

Мета уроку:

- визначити етапи життєвого та творчого шляху Б. Пастернака;

- окреслити його еволюцію від футуристських пошуків до філософсько-поетичного осягнення вічних тем;

- проаналізувати особливості пейзажної лірики поета;

- заохочувати учнів до проектної діяльності на основі вільного вибору кожного, поглибити знання про створення мультимедіа;

- створювати умови для розвитку теоретичних, дослідницьких, пошукових, креативних здібностей учнів.

Перегляд файлу

 

Розробка уроку за модульною системою навчання

 

ТЕМА. Борис Пастернак. Життя і творчий шлях митця. Еволюція від футуристських формальних пошуків до філософсько-поетичного осягнення «вічних тем». Особливості пейзажної лірики: одухотворення образів природи, передача настроїв потрясіння, захвату буттям; лейтмотивні образи (зима, весна, дощ, вітер, ніч, сад) (слайд 1)

 

 

 

Мета:

  • визначити етапи життєвого та творчого шляху Б. Пастернака;
  •  окреслити його еволюцію від футуристських пошуків до філософсько-поетичного осягнення вічних тем;
  • проаналізувати особливості пейзажної лірики поета;
  • заохочувати учнів до проектної діяльності на основі вільного вибору кожного, поглибити знання про створення мультимедіа;
  • створювати умови для розвитку теоретичних, дослідницьких, пошукових, креативних здібностей учнів.

 

Обладнання: запис теми уроку на дошці: «Во всем мне хочется дойти до самой сути»; фотопортрет Бориса Пастернака; мультимедіа про життя і творчість поета; твори російських композиторів       О. Скрябіна, С. Рахманінова, П. Чайковського; епіграф до уроку (слайд 2):

Где человек, до конца понявший Пастернака? Пастернак – это «тайнопись», «иносказание», «шифр». Пастернака долго читать невыносимо от напряжения (мозгового и глазного), как когда смотришь в чрезмерно острые стекла, не по глазу (кому он по глазу?)

                           М. Цвєтаєва

 

ХІД УРОКУ

І міні-модуль (змістовно-пошуковий)

І. Оголошення теми, мети та завдань уроку

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

  1. Що таке футуризм? Які причини його виникнення? На яких засадах будувалася його естетика?
  2. Як склалася доля поетів-футуристів?

ІІІ. Опрацювання теми уроку

  1. Завдання учням: скласти конспект лекції.
  2. Слово вчителя про життя та творчий шлях поета (лекція супроводжується показом мультимедійної презентації).

Борис Пастернак народився в Москві 29 січня 1980 року в родині Леоніда Йосиповича Пастернака, відомого художника-графіка, та піаністки Розалії Ісидорівни Пастернак-Кауфман. (Слайд 3, 4).

Удома влаштовувалися музичні вечори. На них запрошували музикантів, письменників і художників. Величезну роль відігравало знайомство з Левом Толстим та Олександром Скрябіним. (Слайд 5).

Борис зростав в атмосфері мистецтва. Мати змалку почала навчати його музики. Найбільше Пастернак любив тоді музичне мистецтво, а в ньому – Олександра Скрябіна. (Слайд 6). Борис показував йому свої перші музичні твори. Вельми хвилювався, але Скрябін несподівано похвалив їх і поцікавився, де Борис навчається. На той час молодий поет обрав собі юридичний факультет. Скрябін порадив Пастернакові негайно перевестися на історико-філологічний факультет Московського університету, що Борис і зробив. Згодом Пастернак навчатиметься в німецькому місті Марбурзі, де із захопленням вивчатиме філософію Гегеля і Канта.

В особі Пастернака поєднуються філософ, поет і музикант. Він завжди прагнув дати філософське пояснення світу, але водночас відчував його як тонкий лірик, який прагне вічної гармонії. Саме цим він відрізняється від інших поетів ХХ ст., хоча спершу Пастернак підтримував зв'язок із футуристами і символістами, він знайшов свій шлях у мистецтві. Ще в ранніх збірках поета («Близнюк у хмарах», 1913; «Поверх бар’єрів», 1916) визначились основні риси естетики Пастернака. (Слайд 7).

Поезія Пастернака із самого початку була зорієнтована не на революційне перетворення світу (як у футуристів, з якими він починав свій літературний шлях), а на утвердження вічних законів природи, мистецтва, людського життя. У перших книгах поет проголосив два основні закони буття: закон свободи і закон духовно-історичної еволюції.  Порушення цих законів, на його думку, веде до деградації суспільства. Написана влітку 1917 року книга лірики «Сестра моя, життя» поставила поета в число перших літературних імен свого часу. (Слайд 8). Задовго до її публікації 1922 р. вона стала популярною ще у списках, а її видання викликало найприхильніші відгуки поетів різних напрямів: В. Брюсова, М. Цвєтаєвої, В. Маяковського,              О. Мандельштама і М. Асєєва.

Пастернак завжди займав позицію незалежного поета. Проте це було не тільки джерелом натхнення, а й причиною для болісних роздумів. Його довго мучило те, що він не міг прийняти довколишню дійсність. Але влітку 1930 року тривога вщухла. Поет відчув новий приплив творчих сил, нове народження. Тому не випадково у 1930-1931 роках Б. Пастернак напише збірку «Друге народження».

З початку 30-х років Пастернак брав активну участь у створенні Спілки письменників і виступив із промовою на першому його з’їзді. Тоді про нього багато писали, він сподівався бути суспільно корисним. Він сміливо відповідав на критику, обстоював свою думку самостійного художника.

У роки війни і сталінського терору «вічним супутником», духовним прикладом і співрозмовником Пастернака став Шекспір. Переклади творів Шекспіра були не тільки джерелом заробітку, а й давали йому моральну опору. (Слайд 9).

Радість перемоги у війні відроджувала надії на довгоочікуване відродження суспільства. Проте радісні передвістя волі виявилися помилковими. Але в їхньому світі Пастернак почав писати роман «Доктор Живаго». Ідеологічний погром, який почався із серпня 1946 р. ждановською постановою, супроводжувався хвилями нових репресій. З цього року Пастернак сім разів висувався на Нобелівську премію з літератури. 1958 року він був нагороджений нею «за видатні досягнення у сучасній ліричній поезії і продовження шляхетних традицій великої російської прози». (Слайд 11).

Однак після цього вибухнув необґрунтований політичний скандал, який в усьому світі став відомим як «справа Пастернака» і за своєю формою нагадував найгірші явища минулого. Відповівши спочатку подякою за заслужену ним нагороду, Пастернак через тиждень погроз і цькування був змушений відмовитися від премії. Письменника змусили підписати не ним складені друкові заяви. Було зупинено усі видання його перекладів, що залишило Пастернака без заробітку.

Проте відмова від премії нічого не змінила. Обшуків і арештів не можна було спинити, однак Пастернак цього вже не побачив. 30 травня 1960 року душа покинула його тіло.

 

ІV. Підбиття підсумків роботи І міні-модуля

Питання до учнів:

  1. Які чинники суттєво вплинули на формування творчої особистості Б. Пастернака?
  2. Чому поет, дебютувавши як футурист, пізніше відходить від творчої практики цього літературного напряму?
  3. Які мотиви переважають у ліриці Б. Пастернака?

 

 

ІІ міні-модуль (адаптивно-перетворюючий)

 

V.  Слово вчителя з елементами бесіди

 

Епіграфом до уроку були обрані ці слова Марини Цвєтаєвої, яка попереджує читача про філософську насиченість його лірики. І не тільки. Вся його поезія – своєрідний атлас квітів із безліччю тонів, півтонів і відтінків. Давайте проведемо аналіз на лексичному рівні вірша «Светает», який, за думкою сучасників поета, був одним із самих характерних, самих «пастернаковських». (Слайд 12).

Світає… Чути легкий шелест листви, до якої торкається вітерець. Хитається гілочка бузку… У першій строфі можна побачити три кольори: сіруватий – колір пір’я птаха, зелений – такою повинна бути в цю пору листва, бузковий – у суцвіття.

І ось по саду пробігають перші промінці сонця (у другій строфі). І сад «обрызганный, закапанный» дощем, що пройшов уночі, загоряється: у кожній краплині-запонці спалахує синій вогник. Але не можна забувати про багатство відтінків: «запонки» різні за розміром і формою, вони виблискують усіма гранями діаманту. І здається, що музикальна тональність цієї строфи: «мі мажор».

Олександр Блок, який був присутній на скрябінському експерименті, зазначив, що звук мі викликав у композиторів одну і теж кольорову асоціацію – блакитну! Спробуємо і ми пофантазувати: звук мі і небесний колір – пастернаківська кольорова музика цієї строфи.

Третя та четверта строфи цього вірша – замальовка нічного саду. За  О. Блоком, немов рояль з німими клавішами, дріт від якого йде до апарата, що висвітлює всю занурену у морок залу в кольори, які відповідають кольору нот. Чорний колір ночі. Тривожний, глухий акорд: «забормотал», «в окошко торкался», «ставень дребезжал».

І заключна п’ята строфа: сад пробуджується, анемон роздивляється прийдешній день. Все та  ж кольорова гамма і та ж звукова тональність.

За своєю композицією вірш «Светает» нагадує сонату, що супроводжується світло-кольоровими ефектами. В цьому – поетичний феномен Пастернака.

 

VІ.  Аналіз вірша «Лютий! Дістати чорнил і плакати…»

 

  •         Слово вчителя. Цей вірш належить до ранньої лірики Пастернака. Написаний у 1912 році, коли поет захоплювався символізмом. Тому цей вірш слід сприймати через символістську естетику. (Вірш читає вчитель (слайд 13).

Актуалізація опорних знань учнів

  • Тема цього вірша.

        (Зображення природи, боротьби зими і весни, а через природу – зображення руху людської душі, її потягу до змін у житті, до духовного ідеалу, до творчості)

  • Яка ідея?

        (Перетворення, цілковита зміна у природі та в душі людини)

  • Композиція твору.

        (Вірш починається ліричним зачином у формі імперативу. Дієслова «дістати», «плакати», «писати» набувають особливого значення, символізують рушійний процес, що розпочався скрізь – і в природі, і в суспільстві, і в душі людини. Тема загальних зрушень знаходить розвиток в основній частині вірша, яка є закликом поета перенестися у світ весни, натхнення, світлих ідеалів. Композицію вірша логічно завершує кінцівка, в якій звучить ідея творчості.

У душі ліричного героя здійснюється народження поета. А сам автор прагне до того, щоб відбулося нове духовне народження світу і всього людства)

  • Охарактеризуйте образ ліричного героя.

(Це творча особистість, яка тонко сприймає світ, відчуває красу природи, знаходить у ній асоціації зі своїм душевним станом. Ліричний герой прагне свободи і творчості. Для нього життя має зміст тільки тоді, коли воно набуває духовної суті. Але ліричному героєві мало самому досягти моральних ідеалів, він закликає до перетворення весь навколишній світ, про що свідчать використані у вірші форми імперативу)

  • В чому особливість поетичної мови?

(У вірші багато символів («весна», «дощ», «вітер»), які символізують процес перетворення. Поет використовує епітети, метафори, порівняння, гіперболи. Тропи допомагають поетові відтворити складні зміни, що відбуваються у природі та в душі людини.

Синтаксична побудова вірша досить неоднорідна: використовуються прості і складні, поширені і непоширені речення. Це створює особливу психологічну напруженість твору. Нерівномірність синтаксичного потоку символізує складну боротьбу різних начал у природі і в житті)

  • Які особливості віршування?

(Твір написаний чотиристопним ямбом з пірихієм. Перехресне римування. Рими жіночі та чоловічі. Усе це надає віршу особливої проникливої і довірливої інтонації твір сприймається як крик перших весняних граків і як крик душі, що усвідомила свою творчу силу і захотіла про це розповісти світові)

 

ІІІ міні-модуль (адаптивно-перетворюючий)

 

VІІ.  Аналіз вірша «Гамлет»

 

Слово вчителя. Повернемося до слайду 9. Вірш «Гамлет» відкриває цикл віршів Юрія Живаго до роману «Доктор Живаго». Цьому творові Пастернак надавав особливого значення. Герой роману Юрій Живаго помирає, але вірш, написаний начебто від його особи, стверджує невмирущість духу і свободи людини.

 

Актуалізація опорних знань учнів

 

  • Тема цього вірша.

        (Вибір моральної позиції людини у світі зла та насильства)

  • Яка ідея?

        (Ліричний герой усвідомлює трагедію історії, у якій він живе, розуміє, що він, можливо, один-єдиний намагається боротися з неправдою, але все ж таки до кінця готовий іти своєю важкою дорогою)

  • Композиція твору.

        (Вірш – це логічні роздуми ліричного героя. Початок (зачин) відразу знайомить читача з людиною, котра потрапила на перехрестя долі)

  • Охарактеризуйте образ ліричного героя.

(Ліричний герой намагається усвідомити, осмислити минуле і теперішнє, щоб визначити шляхи розвитку майбутнього. Слово «вік» має узагальнююче значення. Це не тільки «вік» героя, а й століття, епоха. Ліричний герой Пастернака відшукати і свій власний зміст життя, і й сенс буття всього світу. В основній частині вірша відчувається напружена боротьба, яка відбувається в душі героя, проте насамкінець ця боротьба завершується перемогою людини над собою, перемогою внутрішньої свободи над трагедією реальності, перемогою духу над мороком смерті.

Пастернаківський герой – це герой ХХ століття, але який переймається тими ж філософськими проблемами, що і його попередники. Це людина, яка протистоїть «фарисейству» і бореться з ним тільки одним доступним йому засобом – силою духу, внутрішньої свободи і творчості)

  • В чому особливість поетичної мови?

(Різні тропи допомагають поетові у символічній формі показати духовний стан людини і світу. Особлива важлива метафора «присмерк ночі». Мова йде, звичайно, не про ніч, а про морок зла і насильства, які панують у світі. Усі речення повні)

  • Які особливості віршування?

(Вірш написаний п’ятистопним хореєм, який широко використовував у своїй філософській поезії М. Лермонтов. Пастернак продовжує класичні традиції. Римування перехресне. Рими жіночі й чоловічі)

 

  • Біблейські мовити у вірші (доповнення вчителя)

Звернемося до біблійного сюжету – моління Христа в Гефсиманському саду. Напередодні зради Іуди Ісус, що свідомо йшов на хрест, молився за все людство. Але в якійсь момент він засумнівався, а чи є сенс жертвувати собою заради людей, котрі сплять безпробудним духовним сном. Про сумніви Христа свідчить біблійний вислів: «Авва Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо мене цю чашу», який безпосередньо відтворюється у вірші Пастернака. Такі ж сумніви – боротися із злом чи змиритися з долею – відчував і шекспірівський Гамлет (монолог «Бути чи не бути…»), і Юрій Живаго, і сам Борис Пастернак. (Слайд 10).

 

VІІІ.  Підбиття підсумків роботи

 

Запитання і завдання для учнів:

  1. Які чинники суттєво вплинули на формування творчої особистості Б. Пастернака?
  2. Чому поет, дебютувавши як футурист, пізніше відходить від творчої практики цього літературного напряму?
  3. Які мотиви переважають у ліриці Б. Пастернака?
  4. Багато віршів Пастернака стали романсами (наприклад, «Нікого не буде в домі…», «Зимова ніч»). Як ви гадаєте, чому?
  5. Які філософські питання поставлені у віршах Пастернака і як вони розв’язуються автором?

ІХ.  Домашнє завдання (слайд 16)

  1. Зробіть повний ідейно-художній аналіз вірша Пастернака «Зимова ніч». Визначте художні засоби розкриття теми.
  2. Вивчити один із проаналізованих на уроці віршів напам’ять і підготуватися до його виразного читання.
  3. Підготуватися до тематичної атестації за вивченою темою: «Срібна доба» російської поезії».
  4. Індивідуальне завдання: доопрацювати презентації літературних напрямів.
  5. Підготувати подарунки улюбленим поетам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
20 травня
Переглядів
16
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку