Урок "Будова клітини наелектронно-мікроскопічному рівні"

Тема. Будова клітини на електронно-мікроскопічному рівні

Мета: продовжити вивчення будови клітини;  ознайомити учнів із компонентами клітини та їхніми функціями; виховувати зацікавленість, спостережливість, вміння аналізувати і самостійно працювати з додатковою літературою.

Обладнання: малюнки, мультимедійна презентація.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Продовж речення»

1. Клітина – це …
2. Вона складається з трьох основних компонентів …
3. Ядро – це …
4. Основною функцією ядра є …
5. Клітинна мембрана забезпечує …
6. Цитоплазма – це …
7. Прості органічні речовини …
8. Складані органічні речовини …
9. ДНК – це …
10. Основні властивості клітини …
11. Органели – це …

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Цікаво знати!

Першою людиною, яка побачила клітини, був англійській вчений Роберт Гук. У 1665 році, намагаючись зрозуміти, чому коркове дерево так добре плаває, він почав розглядати тонкі зрізи корки за допомогою мікроскопа. Гук виявив, корка розділена на безліч крихітних комірок, які нагадали йому монастирські келії. Він назвав ці комірки клітинами (англ. Cell – келія, комірка, клітина). У 1675 році італійський лікар М. Мальпігі, а у 1682 році – англійський ботанік Н. Грю підтвердили клітинну будову рослин.

У 1674 році голландський майстер Антоній ван Левенгук за допомогою мікроскопу вперше побачив у краплині води «тваринок» - живі організми, що рухались (амеби, бактерії).

Також Левенгук вперше спостерігав тваринні клітини – еритроцити та сперматозоїди. Таким чином, вже на початку XVIII століття вчені знали, що під великим збільшенням рослини мають коміркову будову і бачили деякі організми, які пізніше отримали назву одноклітинних.  У 1802 – 1808 роках французький вчений Ф. Мірбель встановив, що всі рослини складаються з тканин, утворених клітинами.

Хоча їх відкрили не одночасно, але вчені виявили спільні і відмінні органели для них. Тож на сьогоднішньому уроці ми з вами виявимо спільні органели та з’ясуємо їхню будову і функції. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Завчасно зробити контури двох клітин і заготовки органел, які можна кріпити. По тому, які діти будуть робити доповіді, приклеювати спільні органели і для рослинної і для тваринної  клітини.

Клітинна мембрана

Саме слово «мембрана» з латини перекладається як «плівка», хоча мембрана являє собою не просто свого роду плівку, в яку загорнута клітина, а сукупність двох плівок, з’єднаних між собою і таких, що володіють різними властивостями. Кліти́нна мембра́на, також плазмале́ма, плазмати́чна або цитоплазмати́чна мембра́на - зовнішня оболонка живої клітини, яка відокремлює цитоплазму клітини від навколишнього середовища. Складається з двох шарів ліпідів, також містить білки і вуглеводи.

Клітинна мембрана є напівпроникним бар'єром, що вибірково пропускає молекули всередину клітини та з неї назовні. Структури мембрани підтримують сталий вміст води, іонів, речовин всередині клітини. Плазмалема часто містить додаткові утворення для руху, захисту, живлення, взаємодії з іншими клітинами.

Значення мембрани просто величезне, адже вона не просто відокремлює одну клітину від іншої, але й забезпечує взаємодію клітини, як з іншими клітинами, так і навколишнім середовищем.

Цитоплазма

Цитопла́зма — основна за об'ємом частина клітини, її внутрішній вміст. За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури — цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні органели, крім ядра.

Цитоплазма відіграє важливу роль у клітині, слугуючи середовищем, у якому розташовані органели і яке забезпечує протікання багатьох хімічних реакцій та постачання необхідних речовин до різних частин клітини. Цитоплазма оточена клітинною мембраною (або цитоплазматичною мембраною для більшості прокаріотів) і оточує ядро та мембрани органел.

Ядро

В 1831 році англійський природознавець Роберт Браун вивчав різні види рослин, зразки яких він зібрав під час подорожі до Австралії. Браун був дуже уважним до деталей, а клітини рослин особливо цікавили його. Розглядаючи їх під мікроскопом, він побачив дещо цікаве: кожна клітина містила круглий і непрозорий елемент. Він назвав його ядром.

Ядро (лат. nucleus) — клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріотів і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу. Ядро має дві первинні функції: керування хімічними реакціями в межах цитоплазми і збереження інформації, потрібної для поділу клітини

Рибосоми

Рибосома (ribosome) є немембранною органелою клітини, що складається з рРНК та рибосомних білків.  Рибосоми прокаріотів та еукаріотів є дуже подібними за будовою та функцією, але відрізняються розміром. Вони складаються з двох субодиниць: однієї великої та однієї малої. Рибосома здійснює біосинтез білків. Таким чином, рибосому можна вважати фабрикою, що виготовляє білки, базуючись на наявній генетичній інформації.

Мітохондрія

Мітохондрія — двомембранна органела. Мітохондрії іноді називають «клітинними електростанціями», тому що вони перетворюють молекули поживних речовин на енергію у формі АТФ . Мітохондрія оточена внутрішньою і зовнішньою мембранами, складеними з подвійного шару фосфоліпідів і білків. Ці дві мембрани схожі, проте, мають різні властивості. Зовнішня мембрана гладенька, вона не утворює ніяких складок і виростів, товщиною 7 нм. Внутрішня мембрана утворює численні складки, спрямовані в порожнину мітохондрії, товщиною 7 нм. Через цю двомембранну організацію мітохондрія фізично розділена на 5 відділів. Це зовнішня мембрана, міжмембранний простір (простір між зовнішньою і внутрішньою мембранами, 10 нм), внутрішня мембрана, криста (сформована складками внутрішньої мембрани) і матрикс (простір в межах внутрішньої мембрани). Мітохондрія має від 1 до 10 мікрон (μм) за розміром.

Ендоплазматична сітка

Ендоплазматична сітка виконує функцію синтезу та транспортування органічних речовин у цитоплазмі клітини, являє собою систему порожнин, канальців та трубочок, що сполучаються між собою і оточені мембраною. Продукти синтезу спочатку накопичуються в канальцях та порожнинах, а потім транспортуються до різних органел клітини. Ендоплазматична сітка зв’язує між собою основні органели клітини. Вона буває гладенькою та гранулярною (шорсткою). На мембранах гранулярної ендоплазматичної сітки розташовані рибосоми, а мембрани гладенької ендоплазматичної сітки вільні від рибосом. Гранулярна ендоплазматична сітка бере участь у синтезі білка. На мембранах гладенької ендоплазматичної сітки відбувається синтез ліпідів та вуглеводів.

Комплекс Гольджі

Комплекс Гольджі— це купка плоских цистерн (мішечків), оточених мембраною. Від цистерн в усі боки відходять мембранні переплетення у вигляді трубочок і пухирців, які формуються на трубочках та відгалужуються від них. Головна функція комплексу Гольджі — пакування та транспортування з клітини речовин, які синтезуються в клітині, у певних випадках — синтез різних речовин. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні клітинної стінки рослинних клітин. У процесі клітинного поділу пухирці, які відгалужуються від комплексу Гольджі, переміщуються в область, де буде формуватися клітинна стінка, і зливаються між собою. У результаті утворюються два шари мембран, які перетворюються на плазматичні мембрани, а вміст пухирців бере участь у формуванні клітинної стінки. Комплекс Гольджі бере участь в утворенні борозни дроблення, постачаючи необхідні матеріали для формування плазматичної мембрани. Таким чином, комплекс Гольджі бере участь в оновленні й рості плазматичної мембрани. Завдяки діяльності комплексу Гольджі утворюються лізосоми.

ІV. Узагальнення і систематизація знань учнів

Вправа «Знайди пару»

Завдання: знайти відповідність між назвами органел та їх функціями

1.                     Рибосома
2.                     Ядро
3.                     Мітохондрія
4.                     Цитоплазма
5.                     Клітинна мембрана
6.                     Ендоплазматична сітка

А) Синтез та транспортування органічних речовин

Б) Збереження спадкової інформації

В) Забезпечує взаємозв’язок між органелами

Г) синтез білків

Д) відокремлює одну клітину від іншої

Е) забезпечення енергією

Відповіді: 1-Г, 2 –Б,  3 – Е,  4-В,  5-Д,  6 - А

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 8, скласти таблицю