Мета:
Освітня.Розширити знання учнів про клітинну будову організмів, зосередивши увагу на будові рослинної клітин; ознайомитися із видами тканин рослин
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти суттєве у матеріалі, що вивчається та робити відповідні висновки і узагальнення.
Виховна.Виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у вивченні клітинної будови організмів та мікроскопічних досягнень.
Урок 6 клас
Життя рослин
Тема: Будова рослинної клітини. Тканини рослин та їх функції.
Мета:
Освітня. Розширити знання учнів про клітинну будову організмів, зосередивши увагу на будові рослинної клітин; ознайомитися із видами тканин рослин
Розвиваюча. Розвивати уміння виділяти суттєве у матеріалі, що вивчається та робити відповідні висновки і узагальнення.
Виховна. Виховувати почуття гордості за наукові досягнення вчених у вивченні клітинної будови організмів та мікроскопічних досягнень.
Обладнання й матеріали: підручник, робочий зошит
Тип уроку: комбінований
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Повідомлення теми і мети уроку
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Рослинна клітина: будова оболонки
Наявність твердої клітинної стінки – це одна з особливостей рослинних клітин. Тому розглядати будову рослинної клітини потрібно з цього компонента. Саме ця структура створює механічну захист навколо протопласта. Крім того, стінка є певним джерелом іонів, а також антибактеріальним бар’єром. У молодих клітин можна спостерігати лише утворення первинної оболонки. Основними компонентами структури є волокна целюлози, геміцелюлози і пектину. Що ж до товщини, то у різних видів цей показник буде змінюватись.
У процесі життєдіяльності клітинна стінка може потовщуватись. Освіта вторинної та третинної стінки відбувається шляхом накладення наступних шарів на первинну оболонку. Досить часто спостерігається відкладення лігніну або суберіна в порожнинах між целюлозними волокнами – така клітина вже не може рости або розтягуватися.
Будова рослинної клітини: основні елементи протопласта
Протопласт клітини складається з ядра, цитоплазми і інших органел. Варто відзначити, що органели клітини можна розділити на мембранні і немембранні.
Цитоплазма являє собою багатокомпонентну систему, в якій відбуваються основні етапи обміну і транспорту речовин. У речовині цитоплазми міститься мережа микрофиламентов – тонких фібрилярних білків, які зумовлюють рух структур. Тут же є і мікротрубочки, а також центріолі, які беруть участь в мітотичного поділу клітини.
Ще одна група важливих органел – це рибосоми, які уявляю собою немембранні структуру. Кожна рибосома складається з малої і великої субодиниці. За великим рахунком ці органели являють собою не що інше, як комплекс білкових елементів і специфічної рибосомальної РНК. Подібні структури беруть участь у процесах синтезу білка.
Будова рослинної клітини: характеристика мембранних органел
Більша частина компонентів рослинної клітини складається з мембран.
Ядро – невелике сферичне або подовжене освіту, яка складається з ядерця, нуклеоплазми, хроматину та ядерної оболонки.
Основна функція ядра – передача спадкової інформації, а також синтез РНК.
Ендоплазматическая мережа являє собою систему каналів і цистерн. Є гранулярна ЕРС (поверхня її вкрита рибосомами) і гладка ЕРС. Функції цієї органели вельми різноманітні. На рибосомах відбувається синтез білкових компонентів, які потім проходять модифікацію вже всередині цистерн ЕПС. Крім того, структура відповідає за транспорт речовин.
Вакуоля – мембранна структура, яка містить клітинний сік. Ця органела підтримує осмотичний рівновагу і забезпечує клітці тургор. Крім того, всередині вакуолі збираються непотрібні речовини, які потім за допомогою утворення бульбашок викидаються назовні. Іноді в клітинному соку розчиняються корисні запасні речовини.
Пластида – невід’ємна частина рослинної клітини. У більшості випадків вони представлені хлоропластами. Пластида складаються з двох оболонок, причому внутрішня формує випинання – тилакоїди. Тут міститься світлочутливі пігменти. Саме в хлоропластах здійснюються настільки важливі процеси фотосинтезу.
Рослинна клітина має й інші органели – це мітохондрії (відповідають за клітинне дихання), апарат Гольджі (забезпечує перерозподіл і транспорт речовин всередині клітини).
Проте, головні особливості будови рослинної клітини видно – вона має міцну клітинну стінку, систему пластид і вакуоль.
До рослинних тканин належать:
1. Твірна тканина. Твірною тканиною у рослин є камбій. Твірна тканина розташована на верхівці стебла та кінчику кореня. Це група живих клітин веретеноподібної форми, які мають велике ядро, тоненьку оболонку і щільно прилягають одна до одною.
Функцією твірних тканин є утворення нових клітин шляхом поділу, завдяки чому кількість клітин у рослини постійно збільшується. Із клітин твірної тканини формуються всі інші типи тканин.
2. Покривна тканина представлена шкіркою, яка покриває всі органи рослини і корком. Вона захищає рослину від дії несприятливих умов навколишнього середовища, забезпечують газообмін. Покривну тканину утворюють живі (покривна тканина шкірки листка і стебла) або мертві (тканина кори дерева і кореня) клітини, які щільно прилягають одна до одної.
3. Основна тканина знаходиться під покривною. Вона вистилає проміжки між різними тканинами. Клітини цієї тканини можуть бути великими та дрібними, з тонкими або потовщеними оболонками.
Розрізняють:
- Фотосинтезуючу.
Фотосинтезуючі тканини забезпечують фотосинтез. Їх клітини мають тонку оболонку, хлоропласти та велику вакуолю. Це основна тканина листків рослини.
- Механічну.
Механічна тканина надає рослині міцності. Ця тканина складається з видовжених мертвих клітин з потовщеними оболонками.
- Запасаючу.
У запасаючих тканинах накопичуються про запас поживні речовини (зерна крохмалю, краплі олії, цукри).
4. Провідна тканина забезпечує транспортування речовин у рослині, зв’язує її наземну і підземну частини. Рослини мають два типи провідних рослин. Одна з них представлена судинами, а другий тип складається з ситоподібних трубок. Судини забезпечують висхідний рух речовин у рослині, а ситоподібні трубки – низхідний.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Дати відповіді на запитання у кінці параграфа
V. Підведення підсумків уроку