Урок "Чарльз Дікенс «Різдвяна пісня у прозі». Подорож Скруджа у часі й просторі"

Тема. Чарльз Дікенс «Різдвяна пісня у прозі». Подорож Скруджа у часі й просторі

Мета: ознайомити учнів зі світом дитинства Чарлза Діккенса та історією створення твору; підготувати до глибокого сприйняття художнього тексту; розвивати вміння аналізувати літературний твір як частину англійської та світової культури; сприяти умінню учнів усвідомлено висловлювати власні думки щодо переживань героя; формувати навички уважного слухання, діалогу, роботи в парах і групах;  формувати розуміння важливості взаємодопомоги, добрих учинків, людяності; розвивати здатність співпереживати літературним героям та людям у реальному житті; формувати вміння працювати з різними видами інформації (текст, ілюстрації, відео, електронні ресурси); використовувати ІКТ для пошуку, систематизації та представлення інформації про автора й епоху.

Обладнання: презентація до уроку,  виставка творів письменника,   ілюстрації до твору Ч.Дікенса «Різдвяна пісня в прозі».

Милосердя, співчуття – ось на що мав би я спрямувати свою діяльність.

         Ч.Дікенс

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. (на фоні тихої різдвяної мелодії) Уявіть собі, що зараз у класі згасло світло…

Десь за вікном кружляє сніг, немов білі пір’їнки, які небо дарує землі.
І ось у цю мить між нами народжується особлива тиша — тиша перед дивом.

Бо Різдво завжди приходить так: нечутно, м’яко, як подих ангела,
і торкається кожного — навіть того, хто вже давно перестав у нього вірити.

А тепер закрийте очі й уявіть старовинне місто, де на засніжених вулицях чутно дзвінкі голоси колядників, пахне прянощами та гарячим пирогом…

Але серед цього тепла є людина, чия душа замерзла сильніше, ніж зимове повітря.

Це Скрудж — людина, яка забула, що таке радість, добро і тепло людського серця.

Та сьогодні саме ми станемо свідками його неймовірної подорожі —
подорожі в часі і просторі, яка здатна змінити долю, розтопити кригу байдужості і повернути людину до самої себе.

Тож запрошую вас у казкову мандрівку,  де кожен із нас знайде щось важливе — можливо, маленьке світло, яке освітить наш власний шлях.

Та перш ніж вирушити в цю чарівну мандрівку разом зі Скруджем, варто познайомитися з тим,  хто подарував світові цю неймовірну історію.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель. Будь-який твір починається з людини — з її серця, досвіду, болю й мрій. Сьогодні ми познайомимося з видатним, надзвичайно цікавим англійським письменником ХІХ століття Чарлзом Дікенсом, побуваємо в Англії часів Дікенса, зазирнемо до контори Скруджа та відсвяткуємо Різдво разом з родиною Кретчитів. Ця мандрівка триватиме кілька уроків поспіль.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. «Усі дорослі були спочатку дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає», - писав відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері.

Чарльз Дікенс не просто вигадав «Різдвяну пісню у прозі» — він пропустив її крізь власне життя.

Його дитинство зовсім не було святковим чи безтурботним. Поки інші діти бігали засніженими вулицями й чекали подарунків, маленький Чарльз працював на фабриці, щоб допомогти родині. Йому було лише дванадцять, а він уже знав, що таке самотність, холод і несправедливість.

Але, попри всі труднощі, Чарльз зберіг у собі найважливіше — віру в добро і в те, що кожна людина здатна змінитися. Саме тому в його творах так яскраво світить різдвяне чудо, яке здатне розтопити навіть найтвердіше серце.

І сьогодні ми разом з вами спробуємо зрозуміти: як досвід маленького хлопчика з важким дитинством народив ту саму історію, що дарує світло вже майже два століття.

  Готові відчинити двері в життя Дікенса та його «Різдвяної пісні»?

1. Віртуальна екскурсія «У пошуках Різдвяного дива: мандрівка життєвим шляхом Дікенса»

(Учні- біографи  знайомлять з життям і творчістю Ч.Дікенса)

1 біограф.

Чарльз-Джон-Гаффем Дікенс народився 7 лютого 1812 року  в передмісті Портсмута Лендпорті. Батька Чарлі,  Джон Дікенс,  був чиновником морської скарбниці, тож не міг похвалитися ні багатством, ні знатним родом. Спочатку родина жила в достатку. Чоловік мав веселу вдачу, любив театр, але був легковажний. Він позичав гроші, однак не повертав їх. Мама, Елізабет Дікенс була домогосподаркою і намагалася дати раду всім дітям. А їх у родині було восьмеро. Тож материнської ласки й уваги не завжди вистачало на всіх.

  Навчання майбутнього письменника почалося у приватній школі Вільяма Джайлса в Четемі. Саме там, у Чатемській школі, юний Чарлі поринув у світ книжок: він жадібно читав, мріяв і створював у своїй уяві нові світи, у яких міг бути то Робінзоном Крузо, то сміливим Томом Джонсом.

«Ці книги перешкодили згаснути моїй фантазії і моїм надіям… Ці книги були єдиною і незмінною моєю утіхою…  Я читав їх так, ніби від цього залежало моє життя», - згадував Діккенс.

2 біограф

У1823 році родина переїхала до Лондона. Батько через борги потрапив до боргової в’язниці, куди згодом перебралася вся родина. Про навчання годі було й думати, і 12-тирічний Чарльз пішов працювати на фабрику вакси. Працюючи по 10-12 годин на фабриці, хлопець дав собі слово «вибитися в люди». Тому тема важкого дитинства стала провідною в таких його творах: «Пригоди Олівера Твіста» (1838), «Домбі і  син» (1848), «Девід Коперфільд» (1850) та ін.

3 біограф

Та перед тим, як Чарльз Дікенс став  відомим, йому довелося працювати на різних посадах.

Знайомство з життям   почав у конторі юриста і, треба сказати, що служба його не приваблювала.. Через два роки залишив це місце й протягом деякого часу продовжував здобувати освіту самотужки у Бібліотеці Британського музею, де посилено читав. Потім став вивчати стенографію, бажаючи випробувати свої сили на ниві репортерства. Вивчивши систему скоропису, Чарльз став вільнонайманим репортером. Згодом його  запросили працювати до часопису «Дзеркало парламенту». Потім   став співробітником «Ранкової хроніки», де його вважали одним з найкращих завдяки легкості пера.

4 біограф

Слава прийшла до Чарльза Дікенса відразу після опублікування першого роману «Посмертні записки Піквікського клубу», які видавалися частинами з 1836 по 1837 рік, наступний «Пригоди Олівера Твіста» (1837-1838).

Діккенс «вибився в люди», став відомим, популярним, улюбленим письменником усієї Англії. Він купив собі будинок у Лондоні на Дауті – стріт. Саме тут Діккенс створив багато чудових творів. Слава та популярність не змінили письменника. Він залишився добрим і чуйним, уважним і щедрим. Як у дитинстві, вірив у дива. Саме через це його твори мають щасливий кінець.

2. Вікторина « Уважний слухач»

•          Хто такий Чарльз Дікенс?
•          Де народився Чарльз?
•          Хто були його батьки?
•          Чому родина Дікенсів переїхала до Лондона?
•          З якого віку Чарлі почав працювати?
•          Назвіть перше місце роботи Ч.Дікенса.
•          Пригадайте, які твори напмсав Дікенс.
•          Чому його вважають особливим письменником?

3. Презентація виставка творів Ч. Діккенса.

Учитель. У своїй творчості письменник чимало уваги приділяв проблемам бідняків і особливо багато писав про дітей, які щодня відчували холод і голод та найбільше страждали через свою беззахисність перед світом дорослих проблем.

Його твори відкриють очі байдужим багатіям на справжнє життя, перевиховають їх, як це сталося, наприклад, з героєм повісті «Різдвяна пісня в прозі, або різдвяне оповідання з привидами» паном Ебенезером Скру́джем, «людиною, що втратила душу» в гонитві за багатством. Це перший твір із серії «Різдвяні книги».  До серії «Різдвяні книги»  входять п'ять повістей, які він опублікував між 1843 і 1848 роками. Ці твори поєднують різдвяну тематику із соціальною критикою та моральними настановами.

До цієї серії увійшли:

«Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання з привидами», 1843 рік.

«Дзвони: Різдвяна історія про дзвони, які віддзвонили Старий рік і задзвонили Новий»,  1844 рік.

«Цвіркун на вогнищі: Домашня казка-пісня», 1845 рік.

«Битва життя: Історія кохання», 1846 рік.

«Оповита привидами людина, або Угода привида», 1848 рік.

Найвідомішим і найпопулярнішим твором із цієї серії є перша повість – «Різдвяна пісня в прозі».

 «Пригоди Олівера Твіста» - розповідь про бідного хлопчика – сироту і його життя у великому місті.

 «Домбі і син» - роман про те, як слід розуміти батьківський обов’язок і як по-справжньому любити своїх дітей.

4. Повідомлення учня про історію задуму та створення повісті Ч. Дікенса «Різдвяна пісня у прозі» (випереджувальне завдання) .

Якось у 1843 році Дікенс отримав лист від економіста Сміта, який був членом урядової комісії з питань дитячої праці. Він розкрив Дікенсу страшні факти про жахливі умови праці робітників і, зокрема, факти про експлуатацію дітей на промислових підприємствах. Чарльз Діккенс знав про це з власного досвіду. Діккенс хотів написати памфлет, проте передумав і пояснив це так: «Не лякайтеся, якщо я скажу, що з того часу, коли я Вам писав востаннє, виникли такі обставини, котрі змушують мене відкласти до кінця року появу обіцяної Вам брошури. Я не можу пояснити, що це за обставини, але будьте певні, що коли Ви дізнаєтеся, у чому річ, чим я був зайнятий, де і як, - Ви погодитеся з тим, що молот опустився з силою в двадцять разів, - та що там у двадцять, у двадцять тисяч разів більшою, ніж той, який я міг застосувати, коли б виконав свій перший задум».

 Цим молотом стала повість «Різдвяна пісня у прозі».

Нотатки для вчителя. Дікенса вразила велика кількість бідних дітей у середині XIX століття. На початку 1843 року письменник відвідав шахти в Корнволлі та Девоні, де на власні очі побачив дітей, що працюють у жахливих умовах. Страждання, свідком яких він став, тільки зміцнились під час його візиту до Філд-Лейнської школи для бідних, однієї з декількох лондонських шкіл для напівголодних неписьменних дітей вулиці.

У лютому 1843 року опубліковано «Другий рапорт про комісію дитячого працевлаштування». Жахнувшись від прочитаного, Дікенс вирішив опублікувати політичний памфлет із робочою назвою «Звернення до людей Англії, від імені дитини бідняка», але передумав та відклав вихід памфлету у світ. У березні письменник написав листа доктору Саутвуду Сміту, одному із членів комісії, відповідальному за «Другий рапорт», про свою зміну у планах: «Без сумніву, ви відчуєте удар молота з силою, у двадцять разів сильнішою, або ж у двадцять тисяч разів сильнішою, яку я можу викликати, реалізувавши свою ідею».

У своїй промові зі збору грошей 5 жовтня 1843 року в Манчестер Атенеум, Дікенс переконував працівників та робітників поєднати сили, щоб, завдяки шкільній реформі, побороти безграмотність. Згодом письменник зрозумів, що найефективнішим способом привернути увагу великого прошарку суспільства до теми бідності та суспільної несправедливості може стати твір на різдвяну тематику, а не полемічні памфлети та есе.

5. Словникова робота.

Памфлет – твір публіцистичного характеру, що викриває чи засуджує

певні суспільні вади, закликає до вирішення їх.

Повість –  середній за обсягом прозовий твір про важливий період у житті  героя.

Пісня –    це віршований ліричний твір, що складається зі строф

(ритмічно завершених частин твору).

6. Осмислення назви твору  “Різдвяна пісня у прозі”

 а) складання асоціативного грона «Різдво»

- запишіть асоціації до слова «Різдво»;

- запишіть асоціації до словосполучення “різдвяна пісня”;

- запишіть слова-емоції до свята Різдва.

      (При виконанні роботи учні використовують кольорові олівці).

 б) дива назви твору “Різдвяна пісня у прозі”

- Чи викликала у вас здивування  назва твору “Різдвяна пісня у прозі”?

- Поясніть поєднання «пісня – проза»

- Чому події, описані у творі, відбуваються саме у Різдвяну ніч?

7.  Композиція твору

•          У чому ж полягає особливість композиції «Різдвяної пісні у прозі»?
•   Як ви вважаєте, чому автор називає розділи куплетами? Як це  пов’язано   з  назвою твору?

8. Робота з текстом твору.

1. Виразне вибіркове читання першого куплета повісті «Різдвяна пісня в прозі» «Привид Марлі»

1. Яким словом автор порівнює Скруджа, підкреслюючи його безжальність і холодність? (Кременем).

2. Чому з серця Скруджа «не вдавалося висікти іскру жалю»?
(Бо його серце було холодним, твердішим за камінь, він був безсердечний і скупий.)

3. Які риси обличчя та поведінки Скруджа відображають  його «душевний холод»?
( Загострив ніс, зморщив щоки, зробив ходу скутою, губи синіми, голос скрипучим.)

4. Чому його названо потайним і замкнутим?
( Бо він уникав людей, жив самітно та ховався у свій «панцир», як устриця).

5. Чому жоден мороз не міг дошкулити Скруджу?
( Бо він був холоднішим і жорстокішим за найбільший мороз.)

6. Як описується ставлення до Скруджа  людей, тварин?

(Ніхто ніколи не звертався до Скруджа привітно на вулиці — ні знайомі, ні жебраки, ні діти. Навіть собаки поводирі тягнули господарів убік, уникаючи його.)

7. Чи турбувала Скруджа така реакція людей і тварин?
( Ні, він зовсім не переймався.)

8. У якому будинку жив Скрудж?
( У старому похмурому будинку, де колись мешкав його компаньйон Марлі.)

9. Яка незвична подія сталася біля дверей Скруджа?
( Він побачив замість молотка обличчя Марлі.)

10. Яким було обличчя Марлі, коли з’явилося Скруджу?
( Блідим, нерухомим, примарно світним, із волоссям, що ворушилося.)

11. З якою метою Привид Марлі прийшов до Скруджа?
( Попередити його і сказати, що ще не все втрачено, що він може уникнути долі Марлі.)

12. Які відомі вам художні засоби використав автор у цьому уривку? (Порівняння: кліщ, слимак, кремінь; метафори: голос скрипів, холодний іней лежав на голові…)

 13. У першому куплеті є багато часток, що мають значення заперечення — не, ані, ні. Знайдіть і прочитайте речення з ними.

Речення з часткою/частками НЕ, НІ, АНІ

«Наче був не людиною, а кременем — таким холодним і твердим, що нікому жодного разу в житті не вдалося висікти з його кам’яного серця бодай іскру жалю».

«…і він не дозволяв їй розмерзатися ні на дещицю навіть на Різдво».

«Спека чи холоднеча надворі — Скруджа це не переймало».

«Жодне тепло не могло його обігріти, і жоден мороз його не пробирав».

«Найлютий вітер не міг бути злішим від Скруджа…»

«Негода нічим не могла йому дошкулити».

«…а Скруджеві щедрість була невідома».

«Ніхто ніколи не зупиняв його на вулиці радісним вигуком…»

«Жоден жебрак не насмілювався простягнути до нього руку…»

«Жодна дитина не зважувалася запитати в нього, котра година…»

«…жоден перехожий не попросив його вказати дорогу».

«І ви гадаєте, Скрудж цим переймався? Аніскілечки».

«…він… залишився, не знайшовши шляху назад».

«…який, до речі кажучи, за цей час жодним чином не змінився…»

«Воно не тонуло в непроникному мороку…»

«Воно не виражало ні люті, ні гніву…»

«…очі дивилися зовсім нерухомо…»

«…для тебе ще не все втрачено».

«…і в цьому моя надія? — тремтячим голосом запитав він. — У цьому».

(у наступній репліці) «Не можуть вони прийти всі одразу?»

«…зі мною тобі вже більше не доведеться зустрітися».

IV Підсумок уроку.

Учитель. Марлеєва тінь не тільки налякала Скруджа, але дала йому можливість стати на шлях змін. У нього є ще шанс урятувати душу від вічних страждань, повернутися до християнських цінностей.

Вправа «Чого Скрудж НЕ робив, а мусив»

Учитель. Ми сьогодні детально проаналізували  частину І куплету повісті Чарльза Дікенса «Різдвяна пісня в прозі». Дікенс із ранніх років бачив і світле, і темне в житті. Різдво для нього завжди було особливим святом — символом надії, тепла й родинності. Водночас він гостро відчував несправедливість і злиденність. Усе це згодом ожило у його творчості, зокрема й у цій повісті.

А тепер повернімося до епіграфа уроку.

Подумайте: чи справді вся творчість Чарльза Дікенса пройнята прагненням пробудити в людях милосердя та співчуття?

На завершення хочу побажати вам ніколи не втрачати здатності творити добро. Пам’ятайте: добрі вчинки не потребують особливого приводу — вони потрібні щодня. І коли добро стане частиною вашої щоденної поведінки, ваші серця і душі завжди будуть світлими й прекрасними.

V. Домашнє завдання.

1. Прочитати 2,3,4 куплети «Різдвяної пісні у прозі» (підручник с.87-95).

2. Прослідкувати, які зміни відбуваються з головним персонажем повісті під час подорожі з Привидами, заповнивши таблицю   «Сходинки до переродження Скруджа»

Сходинки до переродження Скруджа