8 липня о 18:00Вебінар: Проєктне навчання: розвиваємо логічне, критичне та креативне мислення школярів

Урок. "Чисте синівське почуття Андрія Малишка до матері в "Пісні про рушник"

Про матеріал
Тема. "Чисте синівське почуття Андрія Малишка до матері в «Пісні про рушник". Мета: ознайомити учнів з основними відомостями про життя поета та його піснями; виразно і вдумливо читати поезії; вміти визначати і коментувати основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів; набувати навички аргументовано висловлювати власні роздуми; виховувати повагу до жінки-матері, до материнства; формувати морально-естетичні цінності школярів, розвивати естетичний смак.
Перегляд файлу

Тема. Чисте синівське почуття Андрія Малишка до матері в «Пісні про рушник».
Мета: ознайомити учнів з  основними відомостями про життя поета та його піснями; виразно і вдумливо читати поезії; вміти визначати і коментувати основні мотиви, роль художніх засобів, символічність образів; набувати навички аргументовано висловлювати власні роздуми; виховувати повагу до жінки-матері, до материнства; формувати морально-естетичні цінності школярів, розвивати естетичний смак.

Обладнання: портрет Андрія Малишка,  підручник.

Хід уроку

  1. Перевірка домашнього завдання.
    1. Складання лото групою учнів:

 


Сиплють ночі у лимани

 

Зорі сургучеві

 

Ой біжи, біжи, досадо

 

Материнська добра ласка

 

Лебеді, як мрії

 

Хлопців чорночубих

 

Очі материнські

 

Прийдуть з України верби і тополі

 

Усмішка твоя – єдина

Мука твоя - єдина

 

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди.

 

Епітети

 

Інверсія

 

Метафора

 

Порівняння

 

Анафора

 

Епіфора

 

Звертання

 

Символи

 

 

 

 


 

  1. Виразне читання й аналіз поезії В. Симоненка «Перехожий». Характеристика ліричного героя поезії «Перехожий».
  1. Актуалізація опорних знань учнів.

1) бесіда з учнями:

     - чи знаєте ви, що це у мене в руках? (вчитель тримає у руках вишитий рушник)

     - що ви знаєте про український вишитий рушник?.

     - а де ви бачили ці рушники?

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 

 

  1. Повідомлення про рушник (відео).

       а)  Рушники вишивають не лише у нас, а й у, Росії, Білорусі, Польщі, Словенії. Але вони різняться кольорами, візерунками. В Україні було організовано акцію "Рушник Національної Єдності" яка почалася у лютому 2007 року, а вишивати його почали в червні 2007 року в Запоріжжі на острові Хортиця. Для рушника використали полотно, виткане власноруч з українського льону  ще 55 років тому селянкою з Хмельниччини Катериною Андрощук.

         Отже, Рушник національної єдності є символом і оберегом української нації, запорукою гарної долі своїм нащадкам, подякою своїм славним предкам.

        б)  Національні традиції, пов’язані з вишитим рушником бережуть українці не лише на рідній землі, а й далеко за її межами. Свідченням цього є свято української вишивки, котре відбулось минулого року у місті Торонто, що в Канаді. Організувала це чудове свято Ліга Українок Канади. Пропоную вашій увазі його фрагмент.

     Вчитель. У багатьох українських родинах і досі шанують традиції, пов’язані з рушниками, ось Оленка принесла нам показати рушник, який вишили у її родині, а я хочу вам показати свої. У моїй сімї традиції вишивання передаються з покоління в покоління.

ІV.  Повідомлення теми і мети уроку.

  Вчитель. Чи впізнали ви пісню, яку щойно почули у відеофрагменті? А чи знаєте її назву і автора? Його звати Андрій Самійлович Малишко, з творчістю якого ми починаємо знайомитись на сьогоднішньому уроці.

 V. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

               а) повідомлення учнів про життя А. Малишка.

     «Рідна мати моя, ти ночей не доспала...» — кожному українцеві відомі ці слова з «Пісні про рушник» Андрія Малишка. Хто ж цей поет, який написав пісню, що стала народною і передається з покоління в покоління не лише друкованим рядком, а й з уст в уста?

Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада 1912 р. в с. Обухові, що на Київщині. «Сім'я наша, — напише пізніше митець в "Автобіографії", — була велика — одинадцятеро дітей, та батько з матір'ю, та старенька бабуся». Закінчивши семирічну школу, майбутній поет поїхав до Києва і вступив до медичного училища, але його все сильніше приваблювала література, тому згодом він перейшов на літературний факультет Інституту народної освіти. Після закінчення інституту вчителював, працював у редакціях газет і журналів.

Протягом життя Андрій Малишко видав близько сорока збірок. У літературу ввійшов як поет-пісняр, бо пісні на його вірші стали народними. Андрій любив пісні з дитинства, і в цьому велика заслуга його матері Ївги Остапівни, яку по-вуличному називали Базилихою. Ще зовсім малим від старшого брата навчився грати на гармонії, а коли починав з братом співати, то не можна було не заслухатися. Ось звідки пісенні витоки Андрія Малишка.

Під час Великої Вітчизняної війни Андрій Самійлович був військовим кореспондентом і свято вірив у те, що в буремні роки війни він вижив після важкого поранення тільки завдяки вишитому рушникові, з яким провела його мати на фронт.

 У творчому доробку поета понад сто пісень. Андрій Малишко співпрацював із багатьма композиторами, але найбільше — з Платоном Майбородою. Найвідоміші з них: «Пісня про рушник»,  «Стежина»,  «Вчителько  моя»,  «Київський  вальс». 

Пісенній спадщині поета притаманні глибокий ліризм в оспівуванні найсвітліших почуттів — кохання, краси рідного краю, його природи.

Вчитель. Я хочу додати, що Андрій Малишко став у  1964 році Лауреатом Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. А зараз ми почуємо невеличкі повідомлення, які познайомлять нас із батьками поета.

б) повідомлення учнів про батьків А. Малишка.

1) Батько Андрія Малишка — справдешній швець-віртуоз Самійло Микитович. Йому доводилося косити в рідній стороні молоді трави й осінню отаву, а то й пішки прямувати з товаром на баржу, щоб спродатись на базарі. Виготовлені ним «чорнобривці» — дівочі чобітки з фарбованої шкіри, швидко розкуповували люди, цінуючи майстерність їх виготовлення.

Мати  -  Ївга Базилиха, часто ходила босоніж саджати, полоти та збирати врожай. Вона так звикла до землі, що й гостюючи у столиці, в сина, носила взуття за плечима, роззутою ходила київськими тротуарами.

2)  «Як живу бачу я свою матір Ївгу Базилиху, — згадував поет, — сині, задумливі й повні живого народного розуму очі. Вечорами, сидячи біля куделі, вона співала тихенько і протяжно... Співала мати про ту журавку, що залишилася з малими дітьми, про вдовину ниву, незасіяну, незорану, і про чаєчку небогу «при битій дорозі», про зелений явір, що у воду нахилився, — і в цьому широкому світі пісень і дум, в картинах людського буття, героїчних і печальних, як сльоза; гарячих і буйних, як огонь пастушого багаття, — оживало, билось, щеміло й тішилось моє маленьке дитяче серце».

Бувало мати, Ївга Базилиха —
До неї й досі спогадом лечу, —
В зимовий вечір заспіває стиха
І доведе малого до плачу.
Сама розкриє душу материнську,
І щиру пісню переллє сама,
І перемріє, погойда колиску
І до вервечок руку підійма.
«Материнська»

Вчитель. Материнське серце. Чи є у світі щось ніжніше за нього? Завжди лагідне і добре і завжди стривожене за долю своїх дітей. Воно відчуває щастя і біду, радість і печаль, і кожної миті ладне летіти за тисячі кілометрів до своєї дитини.

Материнська любов дарує людині крила. Не раз вона оспівана в піснях, віршах, легендах. Та кожен митець знаходить свої слова, щоб подякувати матері за життя і за любов. Знайшов їх і Андрій Малишко. Його «Пісня про рушник» стала народним гімном усім матерям, які чекають своїх дітей з далеких і близьких доріг.

Звучить «Пісня про рушник».

 Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Дитинство минає швидко, але дитяча любов до матері завжди гріє наше серце, роблячи його чутливішим, а життя — насиченішим. Не важливо, чи далеко ви від батьківської хати, чи близько, чи жива мама, чи її вже нема...

Ви вже чули на початку уроку, що чудова поезія А. Малишка покладена на музику. А чи знаєте ви хто це зробив? Так, це Платон Майборода. А сам поет так згадуватиме історію написання цієї пісні:

«Спершу Платон Майборода відчув музику й намугикав мені її; та мелодія чомусь озвалася голосом моєї матері, Коли вона наспівувала, то, здавалося, «бриніли» й ці ноти. І в моїй уяві раптом вималювалася моя рідна мати, її постать край шляху за Обуховим... Не знаю, чи, може, то була і Платонова ненька; принаймні так переконував колись він мене... А то, було, хтось надіслав мені листа з освідченням, що й до нього прийшла з цієї пісні його мати...»

Вчитель. Незважаючи на те, що ця пісня була написана у 1959 році, вона й досі часто лунає у виконанні багатьох співаків, таких як Дмитро Гнатюк, Ірина Сказіна, Таїсія Повалій, Йосип Кобзон, Олександр Малінін, Квітка Цісик, Філіп Кіркоров. Тішить душу і те, що  її виконують і молоді виконавці, адже саме її обрав для свого виступу фіналіст Міжнародного конкурсу молодих виконавців «Нова хвиля» в Юрмалі Денис Болдишев з Білгород – Дністровського. Давайте поглянемо, як це було.

          Перегляд відеофрагменту із конкурсу.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

  1. робота над текстом

А тепер давайте побачимо, красу Малишкового слова, які художні засоби зустрінуться тут у цій поезії.

а) робота в малих групах.

   Завдання для 1 групи.

             Чи можемо ми цей твір вважати автобіографічним? Чому?

             Які настрої переважають у творі?

   Завдання для 2 групи.

              Що, на вашу думку, відчуває автор поезії?

              Над чим замислились ви?

   Завдання для 3 групи.

Якими словами поет говорить про матір?

(Рідна, незрадлива, ласкава, засмучена, хороша, очі блакитні, вірна, любляча.)
               Як поет згадує своє дитинство?

    Завдання для 4 групи.

               Які символи ви помітили у поезії? Що, на вашу думку вони означають?

(росяниста доріжка – життєвий шлях, ласкава усмішка – радості за успіхи сина, засмучені очі – тривога за невдачі)

              Які образи постають перед нами?

(Зелені луги, солов'їні гаї, росяниста доріжка, шелест трав, щебетання дібров.)

         б) бесіда з учнями:

  Чий образ є найголовнішим у цій поезії? Так, образ матері — він став одним із центральних образів усієї творчості поета, та «Пісня про рушник» стала гідним пам'ятником Матері вкраїнській, який вдячний син звів на віки вічні. Ця пісня глибоконаціональна, і хоча вона й перекладена на 35 мов, але найкраще вона звучить українською

• Чи можна рушник вважати символом? Доведіть свою думку.

• Чи можемо ми створити кольорову гаму вірша?

( Колір ранкової зорі, цвіт росянистої доріжки, зелені луги, блакить очей.)

  • А звукову?

(Спів солов'їв, тихий шелест трав, щебетання дібров)

  • Які почуття виникають у вас після прослуховування пісні?

(почуття любові до матері, ніжності, любові до українського слова, спокою, бо знаєш, що про твою долю турбується матір)

   • Чи вдалося авторові музики, на вашу думку, створити мелодію, співзвучну тексту поезії?

      ( коли слухаєш цю пісню і вдумаєшся в слова, то здається, що ніхто б ніколи краще не поклав на музику ці слова, вони стали ніби одним цілим)

                 в) робота в парах.

Які художні засоби виразності ви помітили в тексті пісні?

Звертання: «рідна мати моя».

 Епітети: «далека дорога», «рушник вишиваний», «росяниста доріжка», «зелені луги», «солов’їні гаї», «незрадлива, материнська ласкава усмішка», «засмучені, хороші блакитні очі», «тихий шелест», «вірна материнська любов».

 Метафори: « цвіте доріжка, гаї, луги, усмішка, очі», «оживе дитинство, розлука, любов».

Порівняння: «рушник простелю, наче долю».

                г) робота в малих групах.

Вчитель. Подумайте над темою та ідеєю цієї прекрасної поезії.

Тема: розповідь про український рушник як символ материнської любові.

Ідея: уславлення материнської любові, найсильнішої, найвірнішої у світі.

 Вчитель. Ми повинні відповідати своїм матерям такою ж вірною материнською любовю.

  1. Підсумок уроку.

      Бесіда з учнями.

  1. Чому такою популярною стала ця пісня, чому перекладена на 35 мов?
  2. Чого вона нас навчає?
  3. Які враження ви винесли з сьогоднішнього уроку?

VII. Домашнє завдання. Вивчити напам'ять «Пісню про рушник»

 

doc
Додано
19 березня 2019
Переглядів
1285
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку