Клас Ракоподібні. Різноманітність ракоподібних. Роль ракоподібних у екосистемах, їх значення у природі і житті людини.
7 клас
Л.А.Грушова, учитель біології Лисянського НВК “ЗОШ I-III ступенів №1-гімназія”.
Я знаю!
Я вмію!
Я творю!
Я хочу більше знати!
Мета: продовжити формувати знання учнів по підтипу Ракоподібні, ознайомити з їх різноманітністю, показати їхню роль в екосистемах та їх значення для людини; розвивати вміння самостійно працювати з додатковою літературою та презентувати класу свої відповіді та підготовлені раніше матеріали по даній темі; розвивати логічне мислення; виховувати екологічне мислення та бережне ставлення до природи.
Обладнання: плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати різноманітність ракоподібних, їх роль в екосистемах, таблиці, препаровані тварини, комп’ютери, електронні носії.
Зміст уроку
1. Організаційний момент.
Психологічний настрій.
Кожний день ви приходите школу, щоб дізнатись щось нове і поповнювати свій багаж знаннями. Коли ви закінчите школу, я сподіваюсь, що ці знання вам знадобляться у житті. Я бажаю вам, щоб ваш багаж був великим і різноманітним і його вам вистачило на все ваше життя та ще й, щоб було, що передати наступним поколінням. Ви вже отримали немало знань і ми зараз їх перевіримо.
3.Актуалізація опорних знань.
3.1 Термінологічна естафета.
Учні по черзі продовжують речення, які зачитує учитель
а) пульсуючий орган, який забезпечує рух гемолімфи по кровоносним судинам…(серце);
б) органи, які забезпечують поглинання кисню, розчиненого у воді… (зябра);
в) кров змішана з порожнинною рідиною утворює рідку тканину внутрішнього середовища, яка називається… (гемолімфа);
г) тіло ракоподібних вкрите міцним зовнішнім скелетом... (кутикулою);
д) до складу кутикули входить речовина… (хітин);
е) мускулатура ракоподібних складається з окремих… (посмугованих м’язів);
є) подібні за будовою групи сегментів формують…(відділи тіла);
ж) пара залоз, які через своє забарвлення дістали назву…(зелені);
з) органи утворені на першій парі ходильних ніг…(клешні);
3.2 ”Так” чи “Ні”
Учитель зачитує твердження, а учні піднімають картки,
якщо” Так” – червоні, якщо “Ні” – чорні.
а) органи дихання ракоподібних – зябра (так)
б) кровоносна система незамкнутого типу (так)
в) черевце не членисте (ні)
г) мають черевні ніжки (так)
д) у більшості по два складні фасетні ока (так)
е) на голові є одна пара вусиків (ні)
є) органи виділення – нирки (ні)
ж) періодично у рака річкового відбувається линька(так)
з) мають павутинні залози(ні)
3.3 “Запитай у мене”.
В половини класу лежать листочки із запитаннями, а у половини з відповідями на них. Перша половина читає запитання, а інші повинні знайти правильну відповідь, швидко підняти руку і зачитати відповідь.
Запитання:
а) яке значення черевних ніжок самки рака?
б) чим представлені органи дихання ракоподібних?
в) що розташовується у передній частині тла на рухомих стебельцях?
г) з яких відділів складається тіло річкового рака?
д) як називається речовина, яка складає основу зовнішнього скелета ракоподібних?
е) як називається передня частина органів травлення?
є) з чого складається нервова система ракоподібних?
ж) де раки зимують?
з) чому раки червоніють при варінні?
и) чим заповнені проміжки між внутрішніми органами ракоподібних?
Відповіді:
а) запліднені яйця ікринки самка відкладає на черевних ніжках; маленькі рачки перебувають деякий час на черевці;
б) зябрами;
в) очі (складні);
г) голово грудей і черевця;
д) хітин;
е) рот;
є) головний мозок і черевний нервовий ланцюжок;
ж) у порах;
з) тому, що руйнуються всі пігменти, які є у живих раків і переважають над червоними. Не руйнуються лише червоні;
и) жировим тілом.
4. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Якщо у вас є акваріум, то ви звісно ж, купували для рибок корм, який складається здебільшого із сушених ракоподібних. Якими ж тваринами в цьому випадку ви годували риб? На це та ряд інших запитань ми отримаємо відповідь, розглянувши різноманітність ракоподібних.
5. Вивчення нового матеріалу.
Ми знайомі з багатьма представниками ракоподібних. А щоб ще краще з ними познайомитись пропоную вам попрацювати в групах. До вашої уваги на екранах комп’ютерів представлено додаткову інформацію про представників ракоподібних та представлена їх класифікація. Тож пропоную об’єднатися в групи і попрацювати з електронними підручниками. А за 7 хв визначити виступаючого з групи і познайомити всіх з матеріалом, який вашій групі був запропонований.
6. Узагальнення, систематизація та закріплення знань учнів.
6.1 Які ракоподібні і яку користь приносять людям?
6.2 Яку роль відіграють ракоподібні у природі?
6.3 Якими тваринами ми годуємо рибок у акваріумі?
6.4 Метод ”Бісер”.
Сиділи на дні водойми різні представники ракоподібних, потім вони полаялися і розповзлися в різні сторони. Але старий краб подумав і вирішив знову зібрати своїх родичів. Допоможіть крабу зібрати родичів, як бісер на ниточку. На дошці написані різні представники тваринного світу. Серед всіх тварин потрібно знайти і підкреслити представників ракоподібних.
Нереїс, піскожил, краб,ехінокок, циклоп, дафнія, актинія, гідра, водяний віслюк, омар, ціанея, план арія, лангуст, аскарида, бокоплави, ціп’як.
7.Підсумки уроку.
Чи сподобався вам урок і чи дізналися ви щось нового на уроці? Якщо так, то підніміть – червону карточку. Якщо так-собі і не все зрозуміли – зелену. Якщо не сподобався і не запам’ятали нічого – чорну.
8. Домашнє завдання стор.93 – 99 підручника. скласти тести по даній темі, та твір мініатюру ” На морському дні”.
Додаткові матеріали на екранах комп’ютерів.
|
||||||||
|
Веслоногі рачки
|
|
|
Cyclops |
Diaptomus |
Calanus |
Веслоногі рачки (Copepoda), об'єднують кілька родин нижчих ракоподібних нараховують близько 1 800 видів. За розміром дрібні 0,5-2 мм планктонні рачки, живуть як у прісних водах, так і в морях. У морських водах найбільш часто зустрічається каланус (Calanus). Він становить значну частину планктону, слугує їжею для багатьох риб у морях і океанах. Мешканці прісних вод циклоп (Cyclops) і діаптомус (Diaptomus). Зазвичай всіх веслоногих рачків із-за зовнішньої схожості в побуті акваріумісти називають циклопом.
Загальна характеристика
Тіло рачка розчленоване на сегменти. Складна голова несе одне око, дві пари антен, ротовий апарат плюс пару ніжок-щелеп. Одна пара антен набагато довша іншої. Ця пара антен сильно розвинена, їх головна функція - рух. Також нерідко вони служать для утримання самки самцем при паруванні. Груди з 5 сегментів, грудні ноги з плавальними щетинками. Черевце з 4 сегментів, на кінці - вилочка. В основі черевця самки 1 або 2 яйцевих мішка, в яких розвиваються яйця. З яєць виходять личинки науплії. Науплії, які виплюнулися, своїм виглядом зовсім не схожі на дорослих рачків. Веслоногі рачки харчуються органічними залишками, дрібними водяними організмами: водоростями, інфузоріями і т.д.. Живуть у водоймах цілий рік.
Циклоп
Циклопи воліють знаходиться в прибережній смузі водойм. Вони пересуваються характерними короткими стрибками за допомогою антен і грудних ніжок. Циклопи мають більш короткі антени, ніж діаптомуси. Забарвлення циклопів залежить від виду та кольору їжі, якою вони харчуються (сіра, зелена, жовта, червона, коричнева). Розмір їх досягає 1-5,5 мм. У розмноженні беруть участь обидві статі. Запліднені яйця самка виношує в яйцевих мішках (у циклопів їх два), прикріплених біля основи черевця.
Діаптомус
Діаптомуси мешкають у відкритій частині водойм. Розмір рачка до 5мм. Так само як і у циклопів, їх колір залежить від живильної бази водойми. Тіло покрито досить твердим панциром у зв'язку, з чим він менш охоче, ніж циклоп поїдається рибами. Diaptomus має пару коротких і пару дуже довгих передніх антен, завдяки яким він робить короткий поштовх, після якого довго парить в товщі води. Цю їх властивість використовують для вигодовування риб не здатних харчуватися дуже рухливими водними організмами. У діаптомусів, так само як і у циклопів в розмноженні беруть участь обидві статі. У самок діаптомуса на відміну від самок циклопа є тільки один яйцевий мішок. За своїм біохімічним складом веслоногі рачки стоять в першій десятці високобілкових кормів. У акваріумістів «циклоп» найчастіше використовується для вигодовування підрослої молоді і дрібних за розмірами видів риб.
Дафнія
Раки часто бувають дуже малі. До таких дрібних водних тварин відноситься дафнія. Ці рачки великими зграйками плавають у воді ставків та інших прісних водойм з повільною течією, зарослих водяними рослинами. Різнобарвними крапками вони миготять у воді. Спробуємо виловити дафнії густим водяним сачком і помістити їх у великі скляні банки або акваріуми. Звідти їх легко взяти піпеткою і розглянути під мікроскопом з малим збільшенням або під штативною лупою.
Тіло дафнії (довжиною до 5 мм) поміщається в двостулковій хітиновій раковинці. Ззаду раковина витягнута у вигляді шпильки. Голова дафнії не вкрита раковиною, на ній знаходиться велике чорне складне око, а біля нього крихітне просте вічко. Злегка опуклі стулки раковини прозорі. Крізь них можна побачити скорочення серця, рух крові і коливання листоподібних ніжок. Точно так само на живій дафнії добре видно весь кишечник з їжею. Будова дафнії пов'язана з умовами її існування. Прозоре тіло робить її мало помітною у воді. На відміну від річкового рака, легке прозоре тіло дафнії зважено у воді. Тому її ніжки недорозвинені. Ними дафнія переважно оновлює воду біля зябер, крім того, коливаннями, ніжок дафнія підганяє до рота дрібні харчові частинки.
Основним органом руху дафнії є довгі гіллясті вусики другої пари. Вони підтримують тіло дафнії у воді. Змахуючи вусиками, тварина різкими рухами, немов стрибками пересувається у воді. Тому дафнії називають ще водяний блохою.
Ротові частини у дафнії дуже слабкі. Це пояснюється її способом харчування: дафнія харчується дрібними, мікроскопічних розмірів, організмами та найдрібнішими органічними частинками.
Дафнії і споріднені їм мікроскопічні і напівмікроскопічні рачки є основною їжею більшості риб. Тому вони мають важливе практичне значення для рибного господарства. Дафнію знають, і любителі кімнатних акваріумів. Акваріумних рибок здебільшого годують дафніями.
Вчені розробили способи швидкого розмноження дафнії для підгодівлі риб в ставкових господарствах наших колгоспів і радгоспів. Для цього на сонячному березі ставка, в якому вирощуються мальки коропа, на відстані 0,5 м від берега викопують квадратну яму. У цю яму закладають суміш з подрібненого сіна та кінського або коров'ячого гною. Яму заливають водою із ставка з деякою кількістю дафній. При температурі від +18 до +20 ° в ямі розвивається велика кількість джгутикових, інфузорій туфельок, звичайних амеб, євглен зелених та інших мікроорганізмів. Харчуючись ними, дафнії швидко ростуть і розмножуються. Коли дафній та інших рачків розведеться багато, від ями до ставка роблять канавку і спускають в нього всю масу рачків. Канавку потім можна закрити і знову заповнити яму водою. За літо в ній можна кілька разів вивести живий корм для риб.
Бокоплави
|
Бокоплави (різноногі, амфіподи) (лат. Amphipoda) - один із рядів вищих раків. Відомо близько 9000 видів бокоплавів. Поширені по всьому світу.
Будова бокоплава.
В основному це дрібні рачки, для яких характерна відсутність карапакса, голова, злита з першим грудним сегментом, сидячі очі, 7 пар грудних і 6 пар черевних ніг. Зябра розташовуються на грудних ніжках. Тіло більшості видів бокоплавів сплющене з боків.
Грудні ноги бокоплавів неоднакові за будовою. Перші дві пари ніг вільних грудних сегментів - хапальні і закінчуються помилковими клешнями, що слугують для захоплення їжі. Наступні дві пари ніг закінчуються кігтиками, спрямованими назад, а три останні пари довші і спрямовані кігтиками вперед. Лише ніжки, позбавлені клешнів, використовуються бокоплавами для пересування по субстрату. Черевце ділиться на два відділи - плеосому і уросому, кожен з яких складається з трьох сегментів. Сегменти плеосоми несуть плавальні двох гіллясті кінцівки (плеоподи). На сегментах уросоми розташовані також двох гіллясті скакальні ноги (уроподи). У багатьох видів (наприклад, морських кізочок тощо) черевце майже повністю редуковано, число грудних ніг скорочено.
Живуть здебільшого на дні в морях і прісних водоймах. Зустрічаються також амфібіонтні види, що живуть у смузі припливів або в заболочених ґрунтах в субтропіках. Є невелика група паразитичних форм. Представники підряду Hyperiidea і один байкальський вид Гаммарід (Macrohectopus branickii) - планктонні організми.
Водяний віслюк
Довжина тіла водяного ослика - від 10 до 20 мм. Самці більші за самок. На голові розташовані 2 сидячих фасеточних ока і дві пари антен. Одна пара довжиною майже з тіло, друга дуже коротка.
Розмноження. Самки відкладають до 100 яєць, які носять із собою в виводковій сумці. Молоді рачки покидають сумку через 3-6 тижнів; до цього моменту вони стають схожі на дорослих тварин.
Місцепроживання.
Водяной ослик населяє стоячі або слабко проточні внутрішні водойми. Він живиться частинами рослин, невибагливий до якості води і дуже витривалий. Він може прожити деякий час у воді при високому споживанні кисню і при дуже незначних концентраціях кисню або навіть в анаеробних умовах. Водяний віслючок є індикатором сильно забруднених водойм. При висиханні водойм він заривається в мул. Водяного ослика можна виявити цілий рік, у тому числі на дні замерзлих водойм.
Спосіб життя.
Водяні ослики використовують свої кінцівки не для плавання, а для пересування по дну. Вони живуть на дні або лазять по водоростях. Тварини виглядають ледачими, але при небезпеці вони можуть бути дуже моторні. Вони можуть чинити опір сильній течії і подорожувати проти течії. У водоймах зі швидкістю течії більше ніж 5 см в секунду вони надовго не поселяються. Справа в тому, що при такій швидкості течії не вистачає відкладень мертвих частин рослин як джерела живлення для водяних осликів.
Тривалість життя близько 1 року. Як і інші види макробентоса, вони часто служать в харчовому ланцюзі кормом для риб. При цьому вони можуть бути переносниками акантоцефалеза риб, що заражені скребнем (Acanthocephala).
Краб камчатський
Камчатський краб - один з найбільших видів крабів Далекого Сходу. Статевої зрілості самці досягають на 8-10 році. На 9 - 10 році життя панцир досягає ширини 11-13 см, а до 16-17 років 19 - 20 см.
Камчатський краб може жити до 20 років, причому до цього часу ширина панцира досягає 20-25 cм. На обробку, за існуючими правилами, направляється при ширині панцира не менше 15 см. Середній розмір панцира самців 15-16 см, при розмаху ніг 1 м. Середня вага самців 1,5-2,5 кг. Забарвлення панцира камчатського краба - коричнева з фіолетовими плямами з боків, знизу - жовто-біла. Черевце у самців має форму симетричного трикутника. У самок воно більш широке, напівкруглої форми. Під черевцем самки майже протягом усього року йде розвиток ікри.
Ареал проживання камчатського краба великий. Він зустрічається в Японському, Охотському і Беринговому морях. Проте найбільші скупчення камчатський краб утворює біля західного узбережжя Камчатки, де і зосереджено основний крабовий промисел.
Зимує камчатський краб на глибинах 200-270 м. Навесні на початку квітня починається міграція краба на мілководді. Температурний режим придонних вод в період весняного ходу 0 + 2 ° С. Краб рухається до берега косяками, причому самки і самці тримаються окремо. Наприкінці квітня - травня самки крабів, досягнувши глибин 25-30 м, починають виметку личинок, нерест протікає при температурі води у дна +2 +4 ° С і закінчується в кінці травня - початку червня. Самці, які трималися до цього окремо від самок, змішуються з ними. Відразу ж після спарювання проводять зміну панцира, при цьому вони відходять з промислових полів в місця з кам'янистими ґрунтами, де легше сховатися від ворогів. Основними робочими глибинами є ізобати 30-85 метрів.
У другій половині вересня - жовтні, з похолоданням вод на мілководді, камчатський краб починає відходити на великі глибини до місць зимівлі. Переміщається краб зі швидкістю 1,5-2 милі на добу.
Промисел камчатського краба дозволений в Охотському морі, в менших обсягах його видобувають у острова Сахалін, Південних Курил, Східної Камчатки і в Примор'ї. У прибережній зоні Примор'я промислові скупчення камчатського краба відзначаються на звалили глибин 250-350 м. У затоці Петра Великого промисел камчатського краба заборонений.
Гігантські раки.
Американський омар мешкає біля берегів Північної Америки.
Омари мають здатність до аутотоміі (самокалічення) і до регенерації. У великих омарів повна регенерація клешень відбувається тільки через два роки після їх втрати. Омарів розводять у спеціальних водоймах.
Лангусти за величиною менше омарів (іноді бувають завдовжки до 75 см). Ці раки живуть на невеликих глибинах вздовж берегів Європи і Африки в Середземному морі, а також у Тихому, Індійському і Атлантичному океанах. У лангустів помітні довгі вусики, а груди їх покриті численними шипиками. На відміну від омарів лангусти не мають на передніх ногах клешнею. Цікаво, що за допомогою розмахування вусиків-антен, які труться своєю основою об передній край панцира, лангусти видають гучний звук.
Лангустів і омарів вважають харчовим делікатесом і ловлять у великій кількості. Тільки біля берегів Європи і Америки щорічно видобувають цих раків близько 1000 т, а біля берегів Куби - близько 8000