Урок "Цитогістологічна характеристика крові при лейкозах у дітей різного віку"

Тема: Цитогістологічна характеристика крові при лейкозах у дітей різного віку.

Мета уроку: сформувати знання про захворювання крові – лейкози, розглянути особливості складу крові; ознайомити учнів із видами лейкозів; формувати навички поведінки із хворими; розвивати вміння спостерігати, робити висновки; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров′я.

Обладнання та матеріали: фотографії, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати тему уроку.

Базові поняття: лейкоцити, лейкоз, хронічний лейкоз, гострий лейкоз.

Тип уроку: формування нових знань, умінь та навичок.

Хід уроку

1. Організаційний етап

Привітання, налаштування на робочий лад.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Перевірка домашнього завдання у вигляді біологічного диктанту:

•                   З чого складається кров?
•                   З кількох камер складається серце людини?
•                   Скільки кіл кровообігу є в організмі людини?
•                   Що таке лейкоцити?
•                   Який вміст крові в організмі людини?

В сучасному світі широко поширені хвороби серця та крові. На жаль дуже чисто ними хворіють діти. Ці хвороби призводять до появи висипки на шкірі, болі в кістках, кровотеч, загальної слабкості, збільшення внутрішніх органів  та навіть до летальних випадків.

Як правило, батьки при перших проявах захворювання звертаються до лікаря, що дозволяє виявити проблему на ранній стадії. Чим раніше поставлений діагноз, тим ефективніше лікування.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

•                   Пояснення учителя

Лейкоз (від грец. λευκός — білий) — злоякісне захворювання системи крові, яке характеризується переважанням процесів розмноження клітин кісткового мозку, а іноді появою патологічних вогнищ кровотворення у інших органах. Лейкози за своїм походженням близькі до пухлин.

Причини лейкозів:

•                   фізичні фактори (іонізуюча радіація), хімічні (хімічні канцерогени), біологічні фактори (онкогенні віруси: вірус Епштейна-Барр);
•                   генетичні чинники (спадкова схильність, хромосомні хвороби, наприклад трисомія по 21-й парі хромосом), тривала імунологічна стимуляція внаслідок хронічного запалення, імунологічна недостатність.

Лейкози поділяються на:

•                   гострі, які перебігають менше року.
•                   хронічні, що існують довгий час (однак необхідно відмітити, що гострий лейкоз ніколи не переходить у хронічний, а хронічний ніколи не загострюється — таким чином, терміни «гострий» та «хронічний» використовуються тільки для зручності; значення цих термінів у гематології відрізняється від значення в інших медичних дисциплінах).

Основна відмінність між ними полягає у тому, що при гострих лейкозах пухлинні клітини, набувши здатності до безмежного неконтрольованого росту, повністю втрачають здатність дозрівати, тобто диференціюватися в інші форми. У той же час при хронічних лейкозах лейкозні клітини поряд зі здатністю до безмежного росту зберігають властивість дозрівати і переходити у зрілі форми. З урахуванням цієї обставини гострі лейкози варто вважати більш злоякісними.

Лейкоз (рак крові) – саме часте онкологічне захворювання у дітей, при якому попередники кров’яних клітин (еритроцитів, лейкоцитів, лімфоцитів) перероджуються в злоякісні. Розростаючись в кістковому мозку, пухлинні клітини поступово витісняють нормальну кровотворну тканину. У результаті в крові з’являються пухлинні (бластні) клітини, знижується вміст нормальних клітин крові, що призводить до анемії, підвищеної кровоточивості, пригнічення імунітету і розвитку інфекційних ускладнень.

На щастя лейкози у дітей та підлітків досить добре піддаються лікуванню.

При лейкозі вихід патологічних клітин у кровотік призводить до витіснення нормальних клітин крові і появі основних проявів хвороби. Серед них:

•                  слабкість, підвищена стомлюваність
•                  блідість шкіри і слизових оболонок
•                  підвищення температури тіла та інші ознаки інфекції
•                  кровотечі і поява синців без видимих ​​причин
•                  задишка
•                  кашель.

Схема лікування захворювання визначається типом лейкозу і деякими іншими чинниками. Пацієнти з лейкозами лікуються в спеціальних онкогематологічних відділеннях або центрах.

У дитячому віці хвороба краще піддається терапії, а організм краще переносить курс лікування.

Нерідко перед початком лікування лейкозу доводиться лікувати ускладнення захворювання, наприклад, використовувати антибіотики, переливання крові та інші методи лікування для боротьби з інфекціями.

Головним методом лікування лейкозу є хіміотерапія.

5.             Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах

Учні класу діляться на 3 групи: «лікарі-теоретики», «лікарі-практики», «лікарі-дослідники». Відповідно кожна з груп має пояснити іншим про лейкоз та його види, діагностику та лікування, причини виникнення лейкозів.

6. Домашнє завдання

Вивчити законспектований матеріал.

7. Підбиття підсумків

Вправа «Закінчи речення»:

Сьогодні на уроці я вивчив…

Сьогодні на уроці я зрозуміла…

Сьогодні на уроці я запам’ятав…

Сьогодні на уроці я ознайомилася…