Урок "Депортації українців. Національно-визвольний рух"

Урок     Тема: Депортації українців. Національно-визвольний рух

Мета уроку: ознайомити учнів з метою та перебігом депортації; проаналізувати політику Польщі та СРСР щодо переселеного населення; дослідити діяльність українського визвольного руху в західноукраїнських областях; формувати в учнів уміння всебічно оцінювати історичні події і явища; виховувати учнів у дусі толерантності.

Тип  уроку: урок вивчення нових знань

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, таблиця. 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

• Які територіальні зміни відбулися в перші повоєнні території з УРСР?
• Які наслідки мали територіальні зміни УРСР?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Робота з підручником (с. 20)

У листі до Й. Сталіна від 15 листопада 1945 р. М. Хрущов писав, що розгром Німеччини та Японії, зміцнення воєнно-економічної могутності й зростання міжнародного авторитету СРСР викликають розгубленість і почуття приреченості серед «залишків банд українсько-німецьких націоналістів». Життя показало, однак, що велетенська наддержава не змогла придушити підпільно-партизанську активність у західних областях УРСР упродовж десятка років - до середини 1950-х рр.

Пропагандисти не могли знайти раціонального пояснення поведінці людей, які під час «великої блокади» були ізольовані від сіл і сиділи в неопалюваних схронах без руху, бо сніг видавав сліди спостерігачам з літаків, що баражували над зимовим лісом. Чим вони керувалися, не здаючись владі? Адже влада не раз оголошувала амністію для тих, хто з’явиться з повинною. Інформуючи ЦК КП(б)У про ситуацію в західних областях, міністр внутрішніх справ УРСР Т. Строкач 28 травня 1946 р. вкотре заявив, що націоналістам завдано «вирішальної поразки». Однак він змушений був додати, що повстанці й підпільники є фанатиками, які боротимуться з радянською владою до кінця.

Антикомуністичний опір ОУН і УПА в Україні мав чималий резонанс як в українському суспільстві, так і за кордоном.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Обмін населенням між Польщею й УРСР. Масові депортації (1944-1946)

9 вересня 1944 р. в Любліні між прорадянським Польським комітетом національного визволення та урядом УРСР було підписано угоду про обмін населенням - українців з території Польщі й поляків з території УРСР. В урядових договорах проголошувалося, що це добровільне переселення.

• Опрацювавши матеріал підручника (с. 20-22), за допомогою конкретних фактів підтвердьте або спростуйте дане твердження.

Відповіді:

• Спочатку переселення здійснювалося й справді на добровільних засадах. Обидві держави сприяли переселенцям і надавали їм матеріальну допомогу
•  Поляки переселялися охоче, щоб уникнути колгоспного рабства. Однак далеко не всі українці прагнули переселитися в Радянський Союз.
• український народ не має жодних національно-політичних, релігійних, ні соціальних людських прав, терпить у рамках СРСР не чуваний національно-політичний і соціальний гніт.

Небажання українців переселятися підважувало плани влади обох країн. Тому незабаром розпочалися силові акції, що мали на меті примусове виселення.

Спеціальні загони, сформовані з поляків, які походили з колишніх східних воєводств, нападали на українські села й руйнували їх, убивали людей, щоб посіяти страх і змусити до виїзду. Озброєним польським загонам допомагала й державна міліція, служба безпеки, а також частини радянських прикордонних військ НКВС, які в різних місцях переходили польсько-радянський кордон. Проте терор не давав бажаних результатів.

У вересні 1945 р. польський уряд спрямував проти мирного населення три піхотні дивізії. Розпочалася нова хвиля терору (прочісування лісів, масові облави, зухвалі напади на українські села). У всіх цих акціях польське військо й спецзагони підтримували підрозділи НКВС.

2. Акція «Вісла»

Перегляд відео   «Операція «Вісла»

Робота з історичним джерелом (с. 23-24)

• З’ясуйте, як польська влада офіційно визначила мету акції «Вісла» 
• Яке місце в операції належало діям проти УПА?
• Поміркуйте, чому Варшава прагнула виправдатися перед Заходом за акцію депортації, характеризуючи її як прояв гуманізму й пояснюючи бажанням припинити українсько-польські міжусобиці.

Робота з підручником

• Визначте (с. 22) причини та привід для проведення операції «Вісла».
• Чим завершився (с. 23) процес «переселення» для українців?

3. Український визвольний рух у західних областях

Після закінчення радянсько-німецької війни діяльність збройного підпілля ОУН та УПА за активної підтримки населення була спрямована на те, щоб не допустити встановлення в західних областях України сталінського тоталітарного режиму. Боротьба українських націоналістів тривала близько десяти років.

Робота над хронологічною таблицею «Український визвольний рух» (с. 25-28)

V. Узагальнення нового матеріалу

Завдання

• Установіть хронологічну послідовність подій повоєнних років: 

А) Акція «Вісла»

Б) Останній обмін територіями УРСР з Польщею

В) Заснування ООН, державою-засновницею якої була й Україна

Г) Операція «Захід».

• Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела.

«28 квітня із самого ранку жовніри польського війська оточили наше село і дали людям лишень дві години на пакування господарського реманенту, своїх речей та худоби. Це стосувалося українців, що проживали в селі. У цьому хаосі, наповненому криками та плачем, люди не могли одразу збагнути, що ж насправді відбувається, та й, зрештою, і не знали, куди і для чого їх будуть вивозити.

У перший день, як тільки ми прибули з Терки до Лукавиці, - всіх, кого підозрювали у співпраці з УПА, в тому числі нашого батька, відокремили від інших і забрали до концтабору в Явожні».

• Як, на вашу думку, українське населення сприймало ідею змінити місця проживання у 1945-1951 рр.? Чому «обмін ділянками державних територій» 1951 р. називають «останньою депортацією» українців?

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати §2