Урок "Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів".

Тема. Дихальні рухи. Нейрогуморальна регуляція дихальних рухів.

Мета. Сформувати в учнів знання про механізм вдиху й видиху;  ознайомити з нервовою та гуморальною регуляціями дихання;  розвивати вміння висловлювати свої думки, аналізувати, робити висновки;  виховувати бережливе ставлення до свого здоров’я та оточуючих людей.

Обладнання. Проектор,  мультимедійна дошка, ноутбук, флеш – носії із слайд – презентацією, картки із завданнями.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

1. Вітання з класом.

2. Психологічне налаштування класу.

- Розпочнемо наш урок із простого способу, який використовується для покращення настрою – це посмішка. Отож посміхнемося одне одному, побажаємо успіху і розпочнемо урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа «Хто швидше?»

- На попередніх уроках ми розпочали вивчати дихальну систему. Отож давайте пригадаємо її будову, виконавши вправу «Хто швидше?»

2. Робота з індивідуальними картками біля дошки.

Записати склад вдихуваного й видихуваного повітря

3. Бесіда

- Як відбувається газообмін у легенях?

- Як відбувається газообмін у тканинах?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя

- Учні посперечалися: як під час вдиху повітря входить в легені?

І висунули кілька гіпотез:
1. Повітря саме входить в легені, силою роздуває їх і розширює грудну клітку.
2. Повітря входить в легені тому, що вони в грудній порожнині розширюються, втягують атмосферне повітря, а стискаючись, із силою виштовхують його.
3. Людина свідомо, за своїм бажанням, вдихає повітря.

-         З якою гіпотезою ви погоджуєтеся? («Мікрофон»).

-         А чи правильну гіпотезу ви вибрали дізнаєтеся сьогодні на уроці.

2. Повідомлення теми уроку

Визначення мети й завдань уроку спільно з учнями:

-         Вивчити механізм вдиху й видиху;

-         Вміти характеризувати нервову й гуморальну регуляцію дихальних рухів;

-         Бережливо ставитися до свого здоров’я.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

    Дихальні рухи

-         У спокійному стані людина робить 16 – 20 дихальних рухів за хвилину.

Дихальні рухи – вдих і видих – можливі завдяки ритмічному чергуванню узгоджених скорочень і розслаблень дихальних м’язів: міжреберних і діафрагми. Діафрагма – тонкий куполоподібний м’яз, що прикріплений до нижніх ребер і хребта й відділяє грудну порожнину від черевної.

    Типи дихання

Типи дихання

Черевний у чоловіків ( в акті дихання переважає діафрагма)

Грудний у жінок ( переважають міжреберні м’язи)

Заповнення таблиці «Дихальні рухи» в РЗДО с.32

2. Самостійна робота учнів з підручником.

-                     Скільки ж повітря надходить у легені під час вдиху й видиху, ви дізнаєтесь опрацювавши с. 93 підручника  «Життєва й загальна ємність легень».

Дати визначення понять (РЗДО с.32,завдання 2).

3. Розповідь вчителя.

Нервова й гуморальна регуляція дихальних рухів.

Зазвичай ритмічне чергування вдиху й видиху відбувається мимоволі. Які регуляторні системи організму забезпечують цю ритмічність?

Спочатку з’ясуємо, як відбувається перший вдих людини. У головному мозку розташований нервовий дихальний центр, у якому є центр вдиху й центр видиху. Після народження в крові дитини накопичуються надлишки вуглекислого газу. На їх появу реагує центр вдиху: він надсилає нервові імпульси до дихальних м’язів, а їх скорочення забезпечує вдих. Так легені вперше наповнюються повітрям — об’єм альвеол і бронхіального дерева збільшується.

Що спричиняє видих? На розтягування стінок альвеол і бронхіального дерева реагують рецептори, які в них розміщуються.

Нервові імпульси по цим нейронам надходять до центру видиху. Центр видиху надсилає до центру вдиху сигнали, що гальмують його роботу. Скорочення м’язів діафрагми й грудної клітки припиняється. Вони розслаблюються, об’єм легенів зменшується — відбувається видих.

Що спричиняє вдих? Під час видиху об’єм альвеол і дрібних бронхів зменшується, їх стінки стискаються. Рецептори стінок повідомляють про це до центру видиху, Центр видиху припиняє гальмування центру вдиху. Під час видиху зростає вміст вуглекислого газу в крові й на це реагують клітини центру вдиху. Він стає до роботи, й дихальні м’язи скорочуються. Об’єм легенів збільшується — відбувається вдих. Так вдих вмикає механізм видиху, а видих — механізм вдиху.

Отже, дихання регулюється й нервовою системою, і гуморально. Гуморальний чинник є дуже важливою складовою цієї регуляції: частота дихальних рухів залежить від кількості вуглекислого газу в крові. Якщо його концентрація в крові, яка надходить до дихального центру, перебільшує норму, центр вдиху збільшує частоту імпульсів, що надсилаються до дихальних м’язів. Дихання стає частішим і глибшим, виникає задишка і кров насичується киснем.

Складання на дошці схеми «Регуляція дихання»

V. Хвилинка – цікавинка

- Щоденно через легені проходить  в середньому 10000 л повітря.

- Доросла  людина в середньому робить 2300 вдихів і видихів за день.

VІ. Хвилинка відпочинку

-                     Дихальна система – це корінь нашого життя. Ця система завжди має бути здоровою. З її допомогою можна розв’язати практично всі проблеми нашого організму.

Для стимуляції роботи дихальної системи потрібно зробити глибокий вдих і на видиху промовити звук -«же»;

 для зняття емоційних стресів - «ем»;

поліпшення пам’яті та уваги – «ер».

VІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Задача (РЗДО с. 33, завдання  4)(Відповідь-12600 л)
2. Відповіді на питання:

     Чи знаєте ви як правильно дихати?

     Що таке поверхневе дихання?

VІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого матеріалу.

1. Біологічний диктант.

1.                  Дихальні рухи - це вдих і … . 
2.                  Узгодженість і ритмічність дихальних рухів регулює …. .
3.                  Він розміщений у … мозку.
4.                  Під час скорочення міжреберних м’язів … піднімаються.
5.                  Під час видиху діафрагма розслаблюється, а ребра … .
6.                  Розрізняють черевний та … типи дихання.
7.                  Після спокійного вдиху можна вдихнути ще 1,5 л повітря – це … … .
8.                  ЖЄЛ визначають за допомогою приладу … .

2.Формулювання висновку.

ІХ. Підсумок уроку.

1. Рефлексія .

-         Чи досягли ми поставленої мети?

-         Чи правильну гіпотезу ви обрали?

2. Оголошення оцінок.

Х. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 27, відповісти на питання с. 94 підручника.