Урок "Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність. Значення процесів дихання"

Урок № ___

Біологія

7 клас

Тема: Дихання та газообмін у тварин. Органи дихання, їх різноманітність. Значення процесів дихання

Мета: розширити, поглибити знання учнів про будову органів дихання тварин, установити їх зв’язок з функціями, показати значення газообміну в легенях і тканинах, звернути увагу на значення дихання для підтримання життєдіяльності, показати, як відбувається ускладнення дихальної системи у тваринному світі — від найпростіших до вищих тварин; розвивати вміння порівнювати, установлювати причинно-наслідкові зв’язки; формувати вміння працювати в групах; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Обладнання й матеріали:  підручник, робочий зошит

 Тип уроку. Засвоєння нових знань.

ХІД  УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності учнів.

1. «Термінологічне лото».

На дошці прикріплені аркуші з номерами, на зворотному боці яких записані терміни. Учні виходять до дошки, вибирають аркуш і дають визначення терміну.

2. «Вірю — не вірю».

Учням необхідно позначити пропоновані твердження познач­ками «+» — вірю, «–» — не вірю.

Чи вірите ви, що…

1) тварини належать до гетеротрофних організмів?

2) наскрізна травна система закінчується анальним отвором?

3) довжина кишечника рослиноїдної та хижої тварини однакова?

4) їжа рослинного походження перетравлюється швидше?

5) неперетравлені рештки у тварин з ненаскрізною травною системою виділяються через рот?

6) до переднього відділу травного каналу належать: ротова порожнина, стравохід, глотка?

7) травна система складається з травної трубки і травних залоз?

8) дощовий черв’як має наскрізну травну систему?

9) для одноклітинних тварин характерне внутрішньоклітинне травлення?

10) для гідри характерне порожнинне і внутрішньоклітинне травлення?

11) до фільтраторів належать черевоногі молюски?

12) зовнішнє травлення властиве павукам?

Відповіді:

3. «Мозковий штурм».

— Які переваги має наскрізна травна система перед ненаскрізною?

Постановка проблемного питання

Ученими було встановлено, що ссавці споживають різну кількість кисню, наприклад землерийка при масі тіла 3,5 г споживає 7–10 мл кисню на 1 г маси тіла за 1 год; заєць масою 1,6 кг — 0,96 мл, тюлень масою 26 кг — 0,22–0,34 мл, верблюд масою 170–330 кг — 0,03–0,04 мл. Так само неоднаковою є й кількість дихальних рухів за хвилину: у коня вона дорівнює 8–16, у щура — 100–150, у миші — близько 200.

Із цих показників випливає, що споживання кисню залежить від розмірів тварин: чим більшою є тварина, тим менше вона споживає кисню. Чому так відбувається? На це питання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

ІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Розповідь учителя

В основі дивовижної, збалансованої діяльності всіх систем тваринного організму лежить використання тієї енергії, яка виділяється при окисненні поглинутої та засвоєної їжі. Для цього необхідна постійна наявність кисню у клітинах і тканинах. Кінцевими продуктами окиснення речовин в організмі тварин є вода та вуглекислий газ. Вода потім використовується організмом для його потреб. А от вуглекислий газ необхідно постійно видаляти з організму.

Запитання до учнів:

— Як називається складний безперервний біологічний процес, унаслідок якого живий організм із зовнішнього середовища споживає кисень, а виділяє вуглекислий газ та воду? (Дихання.)

Дихання як біологічний процес являє собою розщеплення органічних речовин (за допомогою кисню — аеробне; у безкисневому середовищі — анаеробне) з метою отримання енергії, необхідної для життєдіяльності.

Складання опорної схеми

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, який тип дихання був першим з погляду еволюції?

— Коли виникло аеробне дихання?

Очікувана відповідь учнів:

Аеробне дихання виникло, коли в атмосфері в результаті життєдіяльності фотосинтезуючих організмів з’явився вільний кисень. До цього живі істоти використовували анаеробні, безкисневі джерела енергії.

Розповідь учителя

Дихання не можливе без газообміну.

— Що таке газообмін?

— За допомогою якого фізичного явища відбувається газообмін? (Дифузії.)

2. Органи дихання, їх різноманітність та функції

Розповідь учителя

У процесі еволюції різні групи тварин, як тих, що живуть у воді, так і тих, що живуть на суходолі, виробили декілька типів органів і систем дихання, у кожному випадку пристосованих до певних умов.

Запитання до учнів:

— Які органи дихання характерні для мешканців водойм?

Очікувана відповідь учнів:

Органи дихання у мешканців водойм (ракоподібних, молюсків, риб тощо) — це зябра — тонкостінні вирости, які омиваються водою.

— Що є умовою газообміну через зябра?

Очікувана відповідь учнів:

Умовою газообміну через зябра є їхня зволоженість, тому на суходолі ці органи дихання функціонувати не можуть.

— Які органи дихання характерні для мешканців суходолу?

Очікувана відповідь учнів:

Органи дихання мешканців суходолу представлені:

1) трахеями (комахи, павукоподібні),

2) легеневими мішками (деякі павукоподібні),

3) легенями (наземні хребетні тварини).

Запитання до учнів:

— Як транспортується кисень, що надходить в організм?

Очікувана відповідь учнів:

Кисень, який надходить в організм, транспортується по ньому за участю кровоносної системи, рідини порожнини тіла тощо.

— Пригадайте, у яких тварин кровоносна система не бере участі в транспортуванні кисню. Як у цих тварин відбувається транспорт кисню?

Очікувана відповідь учнів:

Лише в комах, які мають трахеї, кисень безпосередньо надходить до органів і тканин по їхніх розгалуженнях.

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань.

«Закінчи речення».

1. Дихання, під час якого використовується кисень,— … (аеробне).

2. Дихання, під час якого не використовується кисень,— … (анаеробне).

3. Дихання одноклітинних тварин здійснюється через … (поверхню клітини).

4. Багатоклітинні організми, які не мають органів дихання,— це … (дощові черви).

5. Органи дихання комах — … (трахеї).

6. До повітроносних шляхів ссавців належать … (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи).

7. Для птахів характерне … (подвійне) дихання.

ІV. Підведення підсумків уроку.

Обговорення та виставлення оцінок

V. Надання та пояснення домашнього завдання.