18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Урок " Діяльність українських військових формувань під час Першої світової війни. ЗС Української Народної Республіки у боротьбі за національну державність у 1917-1921 рр."

Про матеріал

Розробка поурочного плану,метою якого є довести до учнів історичну роль для Укра­їни діяльності українських вій­ськових формувань під час Першої сві­тової війни; розповісти про Збройні сили Української Народної Республіки та їх роль у боротьбі за національну державність у 1917 – 1921 рр.

Перегляд файлу

 

“___”_____________”20 _р.

 

 

ПЛАН-КОНСПЕКТ

УРОКУ З  ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ

З УЧНЯМИ  10  КЛАСІВ

 

 

РОЗДІЛ I:    Військово – історичні, правові та політичні основи захисту                  Вітчизни.

 

ТЕМА УРОКУ: Діяльність українських військових формувань під час Першої світової війни. Збройні сили Української Народної Республіки та їх роль у боротьбі за національну державність у 1917 – 1921 рр.

 

Мета:   - довести до учнів історичну роль для Укра­їни діяльності  українських вій­ськових формувань під час Першої сві­тової війни;

                      -  розповісти про Збройні сили Української Народної Республіки та їх роль у боротьбі за національну державність у 1917 – 1921 рр.

                    -   виховувати в учнів патріотизм, гордість за минуле України.

Навчальні питання:

               1)  Пластунський та Січовий стрілецький рух в Україні;

                2)  Збройні Сили УНР та їх роль у боротьбі за національну державність.

Учні мають знати:

                   -  діяльність українських військових формувань під час Першої світової війни та їх історичну роль для України;

                   -  видатних історичних та військових особистостей України УГА і УНР.

Місце заняття: клас предмету «Захист  Вітчизни».

Час:       45 хв.

Метод проведення уроку: теоретичний, розповідь – бесіда.

Матеріальне забезпечення і навчальний матеріал:

карта України, плакати

Міжпредметні зв’язки: історія України.

 

                                                Хід уроку:

 

I. Вступна частина - 8 хв.

1. Шикування.  Рапорт командиру взводу. Привітання .

2. Перевірка наявності учнів, їх зовнішнього вигляду.

3. Виконання гімну України

4. Оголошення теми, мети уроку, навчальних питань.

5. Стройове тренування.

 6. Опитування:

      - структура козацького війська та особливості ведення бою;

      - розвиток бойового мистецтва у війні 1648-1654 рр.

 

  1. Основна частина – 35 хв.

 

1).  Пластунський та Січовий стрілецький рух в Україні.

Політико-економічна та вій­ськова криза Російської імперії, суперечності між державами Єв­ропи призвели до нового підне­сення національно-визвольної боротьби українського народу. Центром стала Західна Україна (Галичина), де 1911 року Іван Чмола створив з учнів шкіл та гімназій Львова дитячий таємний гурток «Пласт». Гуртків ста­вало все більше, і вони утвори­ли відповідний рух. Старша мо­лодь об'єдналась у Стрілецькі товариства «Січ», «Сокіл» та ін. Січовий стрілецький рух сфор­мувався з радикально настроє­них селян, інтелігенції, студент­ської та учнівської молоді.

Створювалася література, ви­пускалися підручники з військової справи (наприклад «Правильник піхотинця»), видавалися газети і журнали.

Діяльності цих товариств пе­решкоджали політика Австрії та Росії. З початком І світової війни Головна Українська Рада Стрі­лецтва проголосила «Звернення до Українського народу», в яко­му об'єднала Українське Січове Стрілецтво (УСС) для збройної боротьби за визволення України. Був створений Легіон УСС

Теодор Рожанковський — пер­ший командир легіону, пізніше — Михайло Галущинський.

Вересень 1914 р. — 2500 до­бровольців прийнято до легіону з дозволу австрійської влади, яка направляла їх у найнебезпечніші ділянки фронту.

Для підготовки поповнення в легіоні УСС було організовано військову школу (вишкільна гру­па), що склалась із кількох сотень і мала власне господарство. Школа ділилась на 2—3 курені по 8— 10 сотень.

Навчання проводили спочатку австрійські, а потім і українські інструктори. Наприкінці навчан­ня — іспити, для командирів — додатково.

Визначні українські військо­ві, які пройшли Легіон: Кирило Трильовський, Костя Левицький, Михайло Волошин, Дмитро Вітовський. Українських січо­вих стрільців поважала австрійська влада, та боялась російська. Метою УСС було звільнення та об'єднання українського наро­ду, створення незалежної собор­ної України. Легіон проіснував 4 роки.

2). Збройні Сили УНР та їх роль у боротьбі за національну державність

З метою створення національ­ної армії з початком революції 1917 р. в Україні розпочинається військовий рух. Спочатку створе­но військові клуби, які стихійно перетворилися на військові під­розділи. Цьому процесу активно заважало революційне команду­вання та уряд.

Тільки-но Центральною Радою було проголошено УНР, як 16 січ­ня 1918 р. — ухвалено закон про утворення народної армії на мілі­ційній основі за територіальним принципом (округа):

  • сформовано окремі кадрові частини;
  • організовано навчання, яке здійснювали військові інструк­тори;
  • схвалено введення тимчасо­вої форми одягу (т.зв. однострій)
    війська;
  • введено відзнаки роду військ та номери військової частини (ви­шивались на петлицях коміра), за­проваджено тільки військові поса­ди (без рангів), які закріплювали­ся на правому рукаві.
  • прийнято рішення про реор­ганізацію народної міліції в регу­лярну українську армію з 8—10 військовик територіальних кор­пусів (проте уряд УНР це не встиг зробити).

Квітень 1918 р. — державний переворот — генерал Павло Ско­ропадський, який більше опирався на проросійські прошарки влади, які гальмували створення україн­ської армії.

Липень 1918 р.—закон про за­гальний військовий обов'язок — прийнято план організації україн­ської армії (строк служби в піхо­ті — 2 роки; кінноті та артилерії - 3; на флоті—4; в запасі—до 38; а в ополченні — до 45 років).

Передбачалося: 16 корпусів, 7 дивізій, 3 важко гарматні ба­тальйони, Ескадрилья бомбарду­вальних літаків, 2 понтонні і 4 за­лізничні курені. Для підготовки кадрів існува­ла система навчальних закладів, в тому числі військова академія, повітряна школа, чотири кадет­ські та старшинська школи, шко­ли для кінноти, артилерії, техніч­ної служби.

 У складі Української армії за­лишалися: Запорізький корпус, Запорізький і Чорноморський ко­ші (по 400 козаків), дивізії Сердю­ків (сини заможних селян—опора влади) і Сірожупанників (з україн­ців, які були у полоні в Австрії), загін січових стрільців. Чисель­ність у 1918 р. — 60 тис. чол.

 Флот. Бригади — 3-лінійних кораблів (всього 9 шт.), крейсерів (2 шт.), гідро крейсерів (6 шт.); дивізії міноносців (27 шт.); 27 підводних човнів, кілька дивізіо­нів сторожових кораблів; морська піхота і військово-морська авіація (20 гідропланів).

     Листопад 1918 р. — Дирек­торія УНР (В.Винниченко) при­ходить до влади після повстання січових стрільців і 14.12.1918 р. УНР відновлено. Військові си­ли — 300 тис. чол., але їх бойо­ва здатність низька (не вистачає кадрів, регулярних бойових частин мало, повстанці не організовані).

  ЗС Директорії: 6 дивізій, 2 корпуси (Запорізьке і Січових стрільців). Після 5 місяців боїв Червоні Армія одержала перемогу і витіснила Українську армію у Західну Україну.

Січень 1919 р. — утворе­на Українська Галицька Армія (УГА), яка налічувала 45 куренів. 40 артилерійських батарей, кілька сотень кін­ноти (100 тис. чол.). Виникли но­ві способи ведення бойових дій: окремими напрямками і не на широкому фронті, а також висо­ко мобільно, маневрено, невели­кими підрозділами у чисельних місцях фронту. Одним з головних засобів оборони чи наступу були броньовані поїзди, бронемашини, під прикриттям яких діяли піхота та кіннота Основна тактична одиниця — курінь та бригада з 3—5 куренів. Зброя в основному трофейна (ав­стрійська, німецька, російська). У кінноти — шаблі, кортики, гвинтівки. Кожна сотня мала та­кож відділення легких кулеметів. УГА мала єдину військову форму одягу подібну до австрійської.

  Трагедія українського народу полягала в тому, що в боротьбі за національну державність не вдалося досягти консолідації ні наявних сил, ні політичних партий, ні громадських ріхів. Тому проголошена у листопаді 1917р. Українська Народна Республіка не змогла захистити свою незалежність.

 

  1. Заключна частина – 2 хв.

 

Підбиття підсумків заняття. Відповіді на питання. Завдання до дому.

 

 

 

 

docx
Додано
21 жовтня 2018
Переглядів
430
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку