Урок "Дизайн предметів інтер`єру. Засоби художнього конструювання (композиція, пропорції, ритм, єдність, баланс, акцент, гармонія). Методи складання композиції. Орнамент"

Тема уроку: Дизайн предметів інтер`єру. Засоби художнього конструювання (композиція, пропорції, ритм, єдність, баланс, акцент, гармонія). Методи складання композиції. Орнамент. Види симетрії. Створення форм засобами конструювання.

Мета уроку:

навчальна: формувати в учнів знання про основні засоби конструювання, які застосовуються в процесі проектування; формувати уміння побудови композиції з  відповідним  використанням засобів художнього конструювання; навчити учнів використовувати засоби художнього конструювання в процесі аналізу та створення власних виробів;  

розвивальна: розвивати образне мислення та творчу уяву; виховувати основи естетичної культури, інтерес до професії дизайнера;

виховна: виховувати почуття творця нових прекрасних виробів.

Обладнання: ПК, робочі зошити, деталі виробу, рашпілі, надфілі, шліфувальна шкурка.

О`єкт проектної діяльності: поличка.

Тип уроку: Комбінований.

 

Структура уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності.
5. Вивчення нового матеріалу.
6. Закріплення нового матеріалу.
7. Інструктаж до практичної роботи.
8. Практична робота.
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.

Хід уроку

 

1. Організаційна частина

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці. Призначення чергових. Перевірка наявності спецодягу.

 

2. Актуалізація опорних знань

«Мікрофон»

1. Що таке дизайн?  (Дизайн — це творчий метод, процес і результат художньо-технічного проектування промислових виробів, їхніх комплексів і систем, орієнтований на досягнення відповідності створюваних об’єктів до потреб людини)
2. Хто такий дизайнер? (фахівець, що відповідає за функціональний та естетичний рівень предметів та компонентів, створюючи певне середовище)
3. Далеко кинутий  задум?  (проект)
4. Головна думка при створені нового виробу? (ідея)
5. Зображення виробу, створене від руки з приблизним дотриманням розмірів?  (ескіз)
6. Що таке композиція? (творчий процес, який передбачає  поєднання, розміщення, зіставлення)

 

3. Повідомлення теми і мети уроку

Темою нашого заняття є: «Дизайн предметів інтер`єру. Засоби художнього конструювання (композиція, пропорції, ритм, єдність, баланс, акцент, гармонія). Методи складання композиції. Орнамент. Види симетрії. Створення форм засобами конструювання». Мета нашого уроку - з'ясувати суть поняття про композицію та комбінаторику; визначити основні засоби художнього конструювання: симетрію, асиметрію, ритм, статику, динаміку; сформувати практичні компетентності із застосування цих засобів під час проектування зразків виробів.

 

Учні записують у робочий зошит тему уроку.

 

4. Мотивація навчальної діяльності

 

Як ви вважаєте-наскільки сучасне поняття «дизайн». Чи актуальна така професійна діяльність? Відповідь учнів.

 Безумовно - дизайн це сучасне поняття, яке широко вживається у всіх сферах нашого життя. Досить модною і потрібною стала професія  «дизайнер». Щоб вироби були естетично досконалі, приваблювали нас своєю формою і вишуканістю, дизайнер має докласти чимало знань і зусиль. Кожному, хто хоче опанувати суть дизайнерської діяльності, необхідно володіти загальними поняттями про художнє конструювання. Як практику дизайну та уміти будувати своє життя за законами краси і зручності. Тому важливо    не тільки знати основні засоби художнього конструювання, а й вміти виготовляти вироби з їх допомогою. Цим ми і будемо займатися на сьогоднішньому уроці.

 

5. Вивчення нового матеріалу

 

Дизайн предметів інтер’єру

Предметний дизайн — це ще один спосіб наповнити комфортом ваш особистий простір, додати йому краси й індивідуальності. Зручність користування та естетична виразність — ось основні характеристики, яким мають відповідати об’єкти, що нас оточують. Предмети інтер’єру допоможуть надати будь-якому простору неповторної атмосфери. Уся сила — у дрібницях, і найважливіше правильно підібрати їх. Під час оформлення кімнати предметами інтер’єру дуже важливо одразу визначитися зі стилем інтер’єру, щоб усе відповідало єдиній концепції.

 Критерії оцінювання предмета інтер’єру

• Зовнішній вигляд.

Форма, пропорції, кольори мають поєднуватися та створювати єдиний гармонійний образ об’єкта.

• Стильове рішення.

Предмет має відповідати загальній інтер’єрній або екстер’єрній концепції.

• Практичність використання.

Використання об’єкта має бути простим, безпечним та інтуїтивно зрозумілим.

• Зручність обслуговування.

Виріб має бути технологічним у збірці і подальшому обслуговуванні.

• Мінімізація витрат на виготовлення.

Продумати форму та конструктив так, щоб вони були виправдані функцією предмета і не вели до здорожчання виробу.

 

Дизайнерські предмети інтер’єру допоможуть надати завершеного вигляду будь-якому приміщенню. І зовсім необов’язково, щоб вироби були дорогими й новими.

Предмети інтер'єру: настінні полички, світильники, настінні годинники, декоративні подушки, вази, панно, інсталяції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Художнє конструювання

 

Художнє конструювання  представляє невід'ємну складову процесу проектування виробів, призначених для безпосереднього використання людиною.

Метою художнього конструювання є вдосконалення предметного середовища. Воно перебуває на перетині двох напрямків людської діяльності — технічного й естетичного.

 

Художнє конструювання як метод дизайну передбачає:

• висунення нової ідеї;

• розробку її структури;

• раціональне втілення цієї ідеї;

• гармонійне, виразне стилістичне оформлення виробу.

 

Вироби, які є результатом діяльності дизайнера, мають бути не лише естетично виразними, а й функціональними, а саме:

•максимально відповідати своєму практичному призначенню;

•бути зручними та безпечними під час експлуатації, тобто відповідати вимогам ергономіки.

Художнє конструювання - творчий процес, метою якого є створення естетичних властивостей, здатних забезпечити  задоволення естетичних смаків людей, для яких і призначені ці вироби  та погодження зовнішньої форми виробу з його  внутрішньою структурою.

 При цьому художнє  конструювання використовує  поряд з поняттями естетичних властивостей і апарат понять: композиції, засоби композиції, комбінаторики.

 

Основою художньо-конструкторської діяльності є композиція.

Композиція (від латин. compositio — складання, поєднання) — це творчий процес компонування різних частин у єдине ціле відповідно до визначеної ідеї.

Саме композиція надає творові цілісності, підпорядковує його елементи один одному, організовує простір. Композицією також називають будь-який витвір мистецтва, тобто кінцевий результат діяльності автора незалежно від його виду: архітектура, музика, література, живопис тощо.

Композиція в дизайні — це застосування загальних законів побудови художніх форм за допомогою конкретних засобів для досягнення цілісності та єдності форми предмета з його змістом. Метою композиції в дизайні є утилітарно виправдана форма речей.

 

  Існують такі основні види композиції:

 

1. Площинна - композиція, що складається з елементів, які не виступають над площиною (малюнок, аплікація, інкрустація, рисунок тканини тощо). Елементи розташовуються в одній площині у двох напрямках: вертикальному й горизонтальному.
2. Об’ємно-фронтальна - композиція, що передбачає компонування рельєфних деталей на одній площині (різьба на поверхні меблів, декоративні вироби з пластичних матеріалів). Композиція розвивається в трьох напрямках.
3. Об’ємно-просторова - композиція із взаємозалежних об’єктів, розміщених на різних рівнях і площинах. Розрахована на сприйняття з одного, двох або трьох боків. Виразність об’ємної композиції залежить від кута зору.
4. Глибинно-просторова - композиція, пов’язана з простором, у якому вона розміщена (інтер’єри, парки, глибокі вітрини). Може розглядатися з усіх боків, елементи розташовуються в різних площинах.

     

   Метод сполучення, поєднання, розташування різних предметів, зображень називають комбінаторикою.  При комбінуванні предмети розміщуються за певними правилами, які називають засобами художнього конструювання, до яких відносять композиційний центр, симетрію, асиметрію, ритм, статика, динаміка, контраст, нюанс, пропорції тощо.  Вони по суті є категоріями і відіграють важливу роль у посилені виразності виробу. 

 

Композиційний центр — це місце фокусування уваги глядача на деталях композиції. Не варто плутати його з геометричним центром. Геометричний центр утворюється перетином діагоналей площини. Предмет інтер’єру в геометричному центрі виглядає як такий, що знаходиться «на своєму місці». Композиційний центр може бути зміщеним відносно геометричного. З нього має розпочинатися розгляд композиції.

 

 

 

 

 

Мал. Геометричний центр (а), композиційний центр (б)

Конструктивні елементи виробу або орнаменту можуть бути також по-різному розміщені відносно певної точки, лінії. Найпоширенішими розміщеннями є симетрія та асиметрія.

Пропорційне розміщення частин виробу (орнаменту) відносно його центра називають симетрією. Принцип симетрії спостерігаємо в природі (наприклад, кристали, листочки, квіти, метелики, птахи, тіло людини тощо). Таке розміщення надає об’єктам художнього конструювання порядку, закінченості, цілісності. Симетрично розміщені фігури за певних змін свого положення в разі накладання однієї частини на другу суміщаються.

Існують три види симетрії: дзеркальна, осьова та гвинтова.

 

 

 

 

 

                         Мал. Види симетрії: а – дзеркальна, б – осьова, в - гвинтова

Дзеркальна симетрія. Фігури або зображення, розміщені в одній площині, діляться центральною лінією на одинакові частини, аналогічно відображенню в дзеркалі.  Цим типом симетрії наділені більшість предметів рослинного (листки, квіти, плоди) і тваринного (метелики, птахи) світу, а також людина.

Осьова симетрія -  це перенесення частини форми предмета відносно осі. Симетричні фігури, що суміщаються на площині, можуть переноситися вздовж  однієї або двох осей.

Гвинтова симетрія застосовується для відображення тіл обертання. Вона утворюється в результаті гвинтового руху точки або лінії навколо нерухомої осі. Зазвичай вона застосовується в елементах різного роду машин, верстатів, літаків, архітектурних спорудах за аналогією з природними об’єктами. 

Щодо симетричної об’ємної композиції, то зазвичай вона має вертикальну вісь. Усі сторони (чотири або більше) відносно неї однакові. Симетричність композиції інтер’єру надає відчуття урівноваженості й статики.

 

 

 

 

 

 

              Мал. Симетрія в інтер'єрі

 

Порушення симетрії може застосовуватися з метою посилення виразності форми та її гострішого емоціонального впливу на людину.

Асиметрія - порушення рівномірної організації засобів виразності (елементів) відносно осі на площині, в об’ємі чи у просторовому середовищі. Асиметрія - відсутність будь якої  симетрії. Асиметрія виражає невпорядкованість та незавершеність. Вона за своєю суттю як правило індивідуальна. Цей засіб важче використовувати, тому бажано  використовувати її з набуттям певного досвіду.

 

 

 

 

Мал. Асиметрія в інтер’єрі

Композиція може викликати у глядача відчуття її більшої або меншої динамічності, тобто рухомості.

Динаміка - організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, де відображено цілеспрямований рух, емоційне чи фізичне напруження, силу. Наприклад, довгий і вузький прямокутник з орнаментом здається динамічнішим, ніж квадрат. Динамічнішими видаються також предмети, що мають гострокінцеві та гострокутні форми.

Динамікою в композиції можна яскраво передати свій настрій, вибухи емоцій і почуттів, радість, виокремити красу форми й декору дизайнерських пропозицій, пошукових макетів, моделей, виробничих зразків. Предмети в динамічній композиції найчастіше розташовуються по діагоналі, асиметрично. Крім прийому асиметрії, використовується контраст форм і розмірів, кольорів і плям, тонів і фактур.

 

 

 

 

 

                             Мал. Динаміка як цілеспрямований рух кольорових плям і фігур

 

Статика - організація площини, об’єму чи простору та інших засобів виразності, за якої відображено нерухомість, відчуття спокою.

 

 

 

 

 

Мал. Статика як фіксація в композиціях нерухомості та спокою

 

Ритм є властивістю, характерною для багатьох явищ природи, життя людини: серцебиття, дихання, ритмічні цикли року, відпливи й припливи моря. Як відображення закономірностей реального світу, ритм увійшов у всі види мистецтва, став одним із необхідних засобів організації художньої форми. У дизайні, образотворчому й декоративному мистецтві відчуття ритму створюється чергуванням матеріальних елементів у просторі.

Повторюваність елементів, форми та інтервалів між ними і наявність чітко вираженої закономірності називають ритмом. 

Найпростіше  природу ритму відображають у народній творчості через орнаменти.

Орнамент - це узор, який складається з упорядкованих елементів, що повторюються. Власне орнамент є найпоширенішим видом оздоблення, що включає поєднання розмаїття ліній, дуг, крапок, кіл, трикутників, інших фігур.

Ритм задається багаторазовим повторенням.

 

Ритм буває простий і складний. 

Простий ритм(він же метричний)  - передбачає повторення без змін, коли розміри елементів і розміри відстані між ними однакові. Метр – це одноманітний повтор у композиційній побудові чи у будові окремих засобів виразності.

 Складний ритм ґрунтується на поєднанні або накладанні простих елементів. Кількість комбінацій елементів безмежна, але протяжність ритмічних фігур має кількісні межі.

Засоби виразності композиції: контрасти, нюанси та пропорції.

Контраст - протиставлення в композиції, переважно у співвідношенні протилежних пар (за кольором, фактурою, формою, розміром).

У природі закон контрасту діє постійно, як одночасна боротьба протилежностей і їх діалектична єдність, а в мистецтві художник вільний у виборі нюансу чи контрасту. Контраст світлого й темного, блискучого й матового, м’якого й твердого досить часто використовують дизайнери у своїх композиціях. В об’ємно-просторовій формі композиційні контрасти можуть бути виражені через розмір, форму, матеріал, колір тощо.

 

 

 

 

 

 

 

Мал. Контраст фактур матеріалів, кольорів, ліній, форм

 

Нюанс - тонка різниця, ледь помітний перехід. Розрізняють нюанси за формою, розміром, кольором, фактурою тощо. На малюнку зображений нюанс за кольором (кольори з однієї колірної гами) і за формою (використовується кругла і округла форми).

 

 

 

 

 

 

При нюансному кольоровому  вирішенні переважають м'які, близькі по тону кольору. Причому, більш світлий колір рекомендується для великих площин, на яких виділяються темні предмети.

Найбільш вдало контрасти та нюанси проявляються у фактурах, протиставлені один одному: дзеркало на тлі матової стіни, гладка оббивка дивана у поєднанні з хутряним покривалом, візерунок на однотонному тлі, використання більш насиченого кольору в малій кількості.

Акцент - засіб для створення композиційної впорядкованості та розкриття змісту за допомогою зосередження уваги, зупинки, вирізнення з-поміж оточення. Це засіб регулювання емоційного сприйняття. Акцентом з другорядного вирізня­ється більш суттєве та емоційне, важливе.

Відомо, що навіть невелике вкраплення яскравого кольору здатне пожвавити картину, зробивши загальний вигляд цікавішим, ефектнішим. Колірними акцентами в інтер'єрі називають предмети, що мають колір, відмінний від основних кольорів, що переважають у приміщенні.

Якщо хочеться ввести яскраві акценти, потрібно вибирати не інший відтінок, а інший колір.

Дуже часто в дизайні інтер'єру використовують різні кольорові акценти, причому в ролі таких акцентів може виступати практично будь-який елемент кімнати або предмет обстановки.

Головне завдання будь-якого акценту в інтер'єрі - це привернення уваги, а також урівноваження всієї композиції, а непряме його завдання може бути навпаки - відволікання уваги від непотрібного предмета обстановки.

 

Пропорції

 

Пропорції - гармонійне співвідношення частин форми між собою і з цілим. Від вдало знайденого співвідношення конструктивних частин виробу значною мірою залежить його композиційна цілісність.

Багато архітекторів, художників за основу гармонійних пропорцій беруть так званий золотий перетин.

Це такий пропорційний поділ відрізка на нерівні частини, при якому весь відрізок так відноситься до його більшої частини, як більша частина відноситься до меншої, або, іншими словами, менша частина так відноситься до більшої, як більша - до всього відрізка 

(a : b = b : c або c : b = b : a). У числовому вигляді це 0,618.

    В проектуванні предметів інтер’єру ми майже скрізь  маємо керуватися засобами художнього конструювання, які ми щойно осягнули, тобто симетрію і асиметрію, ритм, статику та динаміку, контраст, нюанс, акцент. пропорції.  Особливої ваги вони набувають у прикладному мистецтві, ткацтві, вишивці, ковальстві, тощо.

 

6. Закріплення нового матеріалу

Перед тим, як перейти до практичної частини нашого уроку, хочу поставити вам кілька питань:

1. Що таке композиція?
2. Що спільного та в чому відмінність між симетрією та асиметрією?
3. Установіть відповідність між зображеннями композицій та їхніми назвами.

           А асиметричні Б симетричні

 

 

 

 

4. Визначте ритми в композиціях. Які елементи повторюються?

 

 

 

5. Розгляньте зображення: контраст між чим і чим ви помітили?

 

 

 

7. Інструктаж до практичної роботи

 

Хочу звернути увагу на правила безпечної праці під час обпилювання

 

1. Користуватися лише справним інструментом (ручка рашпіля має бути міцно насаджена на його хвостовик, вона не повинна мати тріщин, сколів, кільце має міцно триматися на ручці.
2. Підчас обпилювання стежити, щоб пальці рук не потрапляли у проміжок між інструментом та оброблювальною деталлю.
3. Застосовувати інструмент тільки за його призначенням.
4. Передавати інструмент з гострими кінцями можна лише ручкою від себе.
5. Заборонено класти інструменти з гострими кінцями на край стола.
6. Заборонено передавати інструменти, кидаючи їх один одному.
7. Будь уважним, не відволікайся під час роботи.
8. Тирсу та інші відходи прибирати щіткою, забороняється здмухувати їх або змітати рукою.

 

8. Практична робота

 

Об’єкт проектної діяльності: поличка

 

Завдання на практичну роботу: обробити крайки деталей виробу, зашліфувати виріб.

 

Учні виконують завдання. Учитель проводить обхід з метою виявлення типових помилок і контролю за організацію робочого процесу: перевірка дотримання санітарно-гігієнічних вимог, наявність необхідного оснащення, правильність організації робочого місця; перевірка тримання інструментів, пристосувань, виконання трудових дій, прийомів; перевірка дотримання технологічної послідовності виконання завдання, технологічних вимог до виконання кожної операції, проведення самоконтролю кожним учнем. У разі потреби проводиться груповий або індивідуальний інструктаж.

 

9.   Підсумок уроку

Рефлексія (техніка «Запитальний ряд»)

 

1. Чи досягли поставленої мети?
2. Чи виникали труднощі у вас під час уроку?
3. Що нового для себе ви дізналися на уроці?
4. Чи можна скористатися отриманими знаннями у повсякденному житті?

 

Оцінювання результатів роботи на уроці. Аналіз робіт учнів (учитель виділяє кращі роботи, вказує на недоліки в гірших роботах та коментує їх). Мотивація оцінок. Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці, користуючись такими критеріями: самостійність виконання роботи, виріб, активність на уроці, поведінка, перевірка домашнього завдання.

 

10.   Домашнє завдання

– Дякую всім за співпрацю!

 

Повідомлення домашнього завдання. Учні приводять у порядок робоче місце  та одяг, з дозволу вчителя виходять з майстерні.