Урок "Основи колористики. Поняття про кольорові гармонії, кольорове коло. Основні закони кольорознавства. Психофізіологічні фактори впливу кольорів на людину"

Тема уроку: Основи колористики. Поняття про кольорові гармонії, кольорове коло. Основні закони кольорознавства. Психофізіологічні фактори впливу кольорів на людину. Принципи функціонального застосування кольорів. Виконання схем кольорових гармоній. Виконання кольорового ескізу придуманого предмета інтер`єру в певному стилі.

Мета уроку:

навчальна: формувати в учнів знання про основи колористики; формувати вміння та навички використання знань з колористики в дизайні предметів інтер’єру;

розвивальна: розвивати образне мислення та творчу уяву; виховувати основи естетичної культури, інтерес до професії дизайнера;

виховна: виховувати почуття творця нових прекрасних виробів.

Обладнання: ПК, робочі зошити, креслярські приналежності, колірні круги.

О`єкт проектної діяльності: поличка.

Тип уроку: Комбінований.

 

Структура уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.
3. Повідомлення теми і мети уроку.
4. Мотивація навчальної діяльності.
5. Вивчення нового матеріалу.
6. Закріплення нового матеріалу.
7. Інструктаж до практичної роботи.
8. Практична робота.
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.

Хід уроку

 

1. Організаційна частина

Привітання. Перевірка присутності учнів на уроці. Призначення чергових. Перевірка наявності спецодягу.

 

2. Актуалізація опорних знань

«Мікрофон»

1. Як впливають кольори на людину?
2. Чи повинна людина мати власні колірні вподобання?
3. Які кольори мають заспокійливу дію?
4. Які кольори основні, а які - похідні?
5. Скільки відтінків можете  назвати?
6. Якими кольорами чи відтінками можна передати почуття радості, а якими -смуток?

 

3. Повідомлення теми і мети уроку

Темою нашого заняття є: «Основи колористики. Поняття про кольорові гармонії, кольорове коло. Основні закони кольорознавства. Психофізіологічні фактори впливу кольорів на людину. Принципи функціонального застосування кольорів. Виконання схем кольорових гармоній. Виконання кольорового ескізу придуманого предмета інтер`єру в певному стилі.». Мета нашого уроку – ознайомитися з основами колористики, з’ясувати як кольори впливають на людину.

 

Учні записують у робочий зошит тему уроку.

 

4. Мотивація навчальної діяльності

 

У нашому житті й діяльності велику роль відіграє колір, що оточує й супроводжує нас усюди. У природі немає нічого безколірного. Одні кольори дуже яскраві й чисті, інші - бліді й такі невизначені, що деколи важко дібрати їм назву. Художники, архітектори, дизайнери досить часто розв’язують композиційні задачі, пов’язані з кольоровим тлом виробничого, суспільного й житлового інтер’єрі.

 

5. Вивчення нового матеріалу

Іноді ми сприймаємо предмет як кольорову пляму, а вже потім як об'єм. Кожен із нас має прихильність до певних кольорів, улюблену кольорову гаму. Однак у більшості людей сприйняття кольорів подібне, оскільки кольори мають об’єктивні якості; їх потрібно знати для створення гармонійного предметного середовища.

Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття відповідно до спектрального складу відбитого або випромінюваного ними світла.

У 1676 році Ісаак Ньютон в одному зі своїх експериментів з трьохгранною призмою зумів розкласти біле сонячне світло на спектральні кольори. В отриманому спектрі він побачив усі основні кольори за винятком пурпурового.

Ньютон провів цей експеримент так: крізь маленьку шпаринку проникало сонячне світло, яке перетинало трьохгранну призму. В результаті промінь розкладався на смужку спектральних кольорів, які можна було побачити на екрані за призмою: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний,  синій та фіолетовий. Якщо спектральні кольори зібрати в лінзу, то на іншому екрані знову отримаємо біле світло.

 

 

 

 

 

 

                                                                                   Мал. Експеримент Ньютона                 

 

 

 

 

Мал. Кольоровий круг Ньютона

Перша ґрунтовна наукова праця про колір з’явилася 1810 р. і належала відомому мислителю та природознавцю Й. В. Ґете. Він уважав дослідження кольору одним з найбільших досягнень у житті. Саме він першим подав колірний спектр у кольоровому колі. Різко контрастні кольори, що розташовуються один навпроти одного (наприклад, фіолетовий і жовтий), він назвав додатковими.

Ґете звернув увагу на таку особливість: якщо тривалий час дивитися на якийсь колір, а потім заплющити очі, у темряві з’явиться пляма протилежного — додаткового — кольору. Так, після розглядання червоного ліхтаря пляма буде зеленого кольору.

 

При розвинутому кольоробаченні око людини здатне розрізняти більше 13 000 кольорів.

Кольори поділяють на такі види:

• хроматичні;
• ахроматичні.

 

Ахроматичний - безколірний (від грецьк. а - заперечення і хрсор« - колір). Це білий, сірий і чорний кольори.

 

 

 

Ахроматичні кольори відмінні один від одного тільки за яскравістю, тобто вони відбивають різну кількість світла, що падає на тіло. Між найяскравішими - білими і найтемнішими - чорними кольорами є різні відтінки сірого кольору: світло-сірі, темно-сірі. Людське око розрізняє в гамі ахроматичних кольорів близько 3000 відтінків.

 

 

Хроматичні кольори — це ті кольори і їх відтінки, які ми розрізняємо в спектрі (червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий). Хроматичний колір визначається трьома фізичними поняттями: кольоровий тон, насиченість і яскравість.

 

 

«Чисті» (хроматичні) кольори спектра можна розділити на теплі (червоний, жовтогарячий, жовтий) і холодні (фіолетовий, синій, блакитний), а також на легкі та важкі.

Легкі кольори - прозорі, холодні, світлі, асоціюються з небом та простором.

Важкі кольори - темні, насичені, густі, до таких відносять: чорний, темно-сірий, фіолетовий, темно-червоний.

Проміжне положення займають жовто-зелені. Чистими кольорами майже не користуються, до них додають так звані ахроматичні тони (білий, сірий, чорний).

 

Швейцарський художник, викладач «Баухауза» Йоганнес Іттен пов’язував ставлення до кольорів із психічним станом людини. На основі вивчення того, яким кольорам віддають перевагу його учні, він навіть зміг передбачити їхні майбутні професії. Книжка Іттена «Мистецтво кольору» до сьогодні є настільною для художників, дизайнерів, стилістів - усіх, чия діяльність так чи так пов’язана з використанням різних поєднань кольорів.

 

                          Мал. Колірне коло за Йоганнесом Іттеном

 

 

                                     Шість схем поєднання кольорів

 

1. Аналогічне (аналогова тріада) - поєднання кольорів із трьох сусідніх по колу секторів. М’яке і приємне поєднання кольорів, часто трапляється в природі.

2. Додаткове (комплементарне) - поєднання кольорів із двох протилежних секторів.

Комплементарні кольори - контрастні кольори, які розташовані на протилежних кінцях кола. Дуже вдало використовувати контрастні поєднання можна для виділення деталей.

3. Контрастна тріада - додаткове поєднання, в якому до одного з кольорів додають два сусідніх сектори. Спокійніша альтернатива комплементарному поєднанню кольорів.

4. Рівновіддалене (класична тріада) - використовуються кольори з трьох секторів, рівновіддалених на колі. У такій схемі часто рекомендується вибирати один головний колір, а два інших - для акцентування.

5. Прямокутна схема - тут використовуються дві пари контрастних кольорів. Щоб схема виглядала гармонійно, головним має бути тільки один колір, інші три - допоміжні.

6. Квадратна схема - варіація прямокутної схеми, колір в ній знаходяться на однаковій відстані в колі.

 

Основні закони кольорознавства.

 

У дизайні широко використовують змішування локальних (чистих) кольорів. Основні чинники змішування кольорів сформульовані у вигляді трьох законів.

1-й закон: для кожного хроматичного кольору можна знайти інший хроматичний колір, який у результаті змішування в певній пропорції з першим дає ахроматичний колір (сірий). Така пара хроматичних кольорів називається додатковими кольорами. Наприклад: до червоних кольорів такими кольорами будуть блакитно-зелені; до помаранчевих - блакитні; до жовтих - сипі; до зелених - пурпурові; до жовто-зелених - фіолетові.

2-й закон: змішування двох не додаткових кольорів різних хроматичних кольорових тонів завжди дає новий тон, який лежить у кольоровому колі між кольоровими тонами змішуваних кольорів. Наприклад: змішуючи червоний і жовтий кольори отримаємо оранжевий колір, змішуючи червоний і синій - фіолетовий або пурпуровий. З другого закону випливає, що із будь-яких трьох кольорів (наприклад, червоний, зелений, синій) розміщених на кольоровому крузі приблизно на однаковій відстані один від одного, можна одержати, змішуючи у визначених пропорціях, усі можливі кольорові тони.

3-й закон: результат змішування залежить від змішуваних кольорів, а не від спектрального складу світлових потоків, які викликають ці кольори. Завжди можна замінити спектральний оранжевий сумішшю червоного з жовтим і колір суміші від цього не зміниться.

 

Кольори впливають на наше сприйняття реального простору. Площини, пофарбовані в кольори «теплого» спектра, здаються нам ближчими, ніж рівновіддалені площини блакитних кольорів. Темні кольори роблять предмети вагомішими, масивнішими, ніж світлі. Водночас теплі кольори пов’язуються з більшою вагою, ніж холодні. Колір впливає і на сприйняття величини: світла пляма на темному тлі здається більшою, ніж така сама темна на світлому.

У дизайні інтер’єру враховують особливості психофізіологічного впливу кольору на людину. Раціональне використання кольору сприяє кращій організації праці та відпочинку людини, зменшує втомлюваність, знижує травматизм, підвищує працездатність.

Червоний колір - збуджує, додає енергії. Стимулює роботу мозку, м’язову напругу, підвищує тиск крові та ритм дихання. Сильно впливає на настрій людей.

Жовтогарячий - яскравий, викликає радість, може і заспокоювати, і подразнювати. Сприяє покращенню травлення, прискоренню руху крові.

Жовтий - стимулює зір, мозок, створює веселий настрій, заспокоює нервове збудження.

Зелений - колір природи, спокою, свіжості, рівноваги. Заспокоює нервову систему, сприяє зниженню тиску крові, гармонізує життєву енергію.

Блакитний — створює відчуття легкості, свіжості. Виливає так само, як і зелений колір, полегшує хворобливий стан.

Фіолетовий - має позитивний вплив на серце і легені. Колір задуми.

Коричневий - створює враження тепла, спокійний настрій, упевненість.

Сірий - холодний, діловий, навіює апатію та смуток.

Білий - легкий, холодний, благородний. Символ чистоти.

Чорний - у великій кількості важкий, різко знижує настрій; у невеликій кількості - красивий, гарно поєднується із яскравими кольорами.

У кожного з нас є свій улюблений колір. Але не завжди варто саме цим керуватися, добираючи та поєднуючи кольори. Адже саме гармонізація кольорів є основною властивістю виробу. Вдало їх поєднати досить важко. Тому краще в процесі художнього конструювання користуватися відповідними положеннями про гармонію кольорів.

 

Колір	Гармонійні кольори
Червоний	Зелений, сірий
Темно-червоний (бордо)	Перлинно-сірий, рожево-білий
Рожевий	Чорний, бежевий, блакитний
Насичено-рожевий	Світло-блакитний, зелений
Коричнево-рожевий	Блакитний, кремовий
Блідо-рожевий	Салатовий, блідо-бузковий, блакитний
Жовтогарячий	Фіолетовий, блідо-блакитний, світло-синій
Солом’яно-жовтий	Блідо-рожевий, сірувато-блакитний, зелений, фіолетовий, блакитний
Жовтий	Світло-пурпуровий, зелений
Блідо-жовтий	Сірувато-рожевий, блідо-зелений
Золотистий	Світло-сірий, зелений, темно-червоний
Блідо-зелений	Коричневий, бежевий, волошковий, рожевий
Сіро-зелений (колір морської хвилі)	Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий
Темно-зелений	Темно-зелений, пурпурово-рожевий
Сіро-блакитний	Зелений, сірий, рожево-пурпуровий
Синій	Жовтий, пісочний, оранжевий, рожевий
Фіолетовий	Блідо-бузковий, рожево-пурпуровий

Знаючи об’єктивні закономірності сприйняття кольорів, закони та принципи композиції, можна створити цілісний довершений виріб, а загалом - гармонійне предметне середовище.

 

6. Закріплення нового матеріалу

Перед тим, як перейти до практичної частини нашого уроку, хочу поставити вам кілька питань:

1. Назвіть кольори в їхній спектральній послідовності. Скільки відтінків кольорів ви можете назвати?
2. Що таке хроматичні та ахроматичні кольори?
3. Які кольори гармонійно поєднуються в композиції інтер’єрів?

 

7. Інструктаж до практичної роботи

 

Хочу звернути увагу на правила безпечної праці

 

1. Під час роботи учні використовувати тільки справний, добре налагоджений і заточений інструмент. Використовувати для роботи інструмент необхідно тільки за його прямим призначенням.
2. Такі технологічні операції, як пиляння, обтісування, довбання, свердління, з'єднання деталей слід виконувати на верстаку в суворо встановлених місцях, використовуючи для цього спеціальні пристрої, упори та підкладні дошки.
3. Не допускається будь-яке відволікання школяра під час виконання роботи з ручної обробки дерева, необхідно уважно стежити за правильними прийомами роботи.
4. Приготування та розігрівання клею слід проводити тільки під наглядом викладача предмета технології в приміщенні, яке ізольоване від майстерні та добре вентилюється.
5. Категорично заборонено використання в майстерні з деревообробки відкритого вогню та різних електрообігрівачів.
6. У разі поломки робочого інструменту під час виконання роботи, необхідно повідомити про це вчителя технології і негайно замінити інструмент, що вийшов з ладу.
7. В кінці  роботи необхідно зняти спецодяг, засоби індивідуального захисту, привести себе в порядок та ретельно вимити руки з милом. Вихід із шкільної майстерні допускається тільки з дозволу вчителя технології.

 

8. Практична робота

 

Об’єкт проектної діяльності: поличка

 

Завдання на практичну роботу: з’єднати деталі виробу, оздобити виріб.

 

Учні виконують завдання. Учитель проводить обхід з метою виявлення типових помилок і контролю за організацію робочого процесу: перевірка дотримання санітарно-гігієнічних вимог, наявність необхідного оснащення, правильність організації робочого місця; перевірка тримання інструментів, пристосувань, виконання трудових дій, прийомів; перевірка дотримання технологічної послідовності виконання завдання, технологічних вимог до виконання кожної операції, проведення самоконтролю кожним учнем. У разі потреби проводиться груповий або індивідуальний інструктаж.

 

 

 

9.   Підсумок уроку

Рефлексія (техніка «Запитальний ряд»)

 

1. Чи досягли поставленої мети?
2. Чи виникали труднощі у вас під час уроку?
3. Що нового для себе ви дізналися на уроці?
4. Чи можна скористатися отриманими знаннями у повсякденному житті?

 

Оцінювання результатів роботи на уроці. Аналіз робіт учнів (учитель виділяє кращі роботи, вказує на недоліки в гірших роботах та коментує їх). Мотивація оцінок. Учитель виставляє оцінки за роботу на уроці, користуючись такими критеріями: самостійність виконання роботи, виріб, активність на уроці, поведінка, перевірка домашнього завдання.

 

10.   Домашнє завдання

– Дякую всім за співпрацю!

 

 

Повідомлення домашнього завдання.

 

Учні приводять у порядок робоче місце  та одяг, з дозволу вчителя виходять з майстерні.