Урок для 4 класу з музичного мистецтва на тему "Українські мотиви симфоній М.Калачевський «Українська симфонія» (друга частина). "

МУЗИЧНЕ    МИСТЕЦТВО

Урок  № ________                                                                        Дата ______________

Тема. Українські мотиви симфоній М.Калачевський «Українська симфонія» (друга частина). «Симфонія невідомого автора початку XІХ століття» (фінал). Муз.Д.Січинського, сл.В.Лебедевої «Чом,чом,чом,  земле моя»

Мета (формувати компетентності):

• ключові: уміння вчитися (приймати мету, поставлену вчителем, і відповідно до неї виконувати необхідні дії, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати чуття краси, естетичне ставлення до навколишньої дійсності, духовно-моральні якості); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками та вчителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища; дбайливо ставитися до природи); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

• предметні: розширювати уявлення про особливості української симфонічної му-зики; навчати вдумливо сприймати музичні твори; опанувати поняття «симфонія», «рондо»; розвивати вміння логічно мислити; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, виконавські навички; прищеплювати шанобливе ставлення до вітчизняної музичної скарбниці.

Музичний матеріал:

• М. Калачевський «Українська симфонія» (II частина);
• фінал Симфонії невідомого композитора початку XIX ст.;
• українська народна пісня «Дівка в сінях стояла»;
• український народний танець «Козачок»;
• Д. Січинський «Чом, чом, чом, земле моя».

Наочні посібники: нотний матеріал, підручник; портрет М. Калачевського; паперова квітка з пелюстками, на яких — визначення музичних понять і термінів.

Обладнання: ІКТ; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Гра «Музична квітка»

Учні об’єднуються у команди. Учитель розташовує на дошці паперову квітку, на пелюстках якої — визначення понять і термінів без їхніх назв («До групи дерев’яних музичних інструментів належать...», «До ударних музичних інструментів належать...», «До струнних музичних інструментів належать...», «Оркестр, у складі якого є всі групи музичних інструментів, називається...»). Спікер кожної команди обирає пелюстку, і всі учасники під час обговорення доходять спільної думки щодо відповіді, яку висловлюють учителеві.

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Усю палітру людських почуттів ми можемо відчути у музичному фольклорі: у ліричних, жартівливих, історичних, обрядових піснях, у запальних, мужніх, задерикуватих і граційних танцях.

Музична скарбниця нашого народу різнобарвна, тому й надихає багатьох композиторів на створення музики, де народні наспіви перетворюються на п’єси, концерти, симфонії.

Симфонія крапле за решту видів музики здатна передати картину людських почуттів. Ось чому майже всі композитори звертаються до цього великого музичного жанру. Слово симфонія — грецького походження.

Симфонія — це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин. Кожна частина звучить у різному темпі: швидкому, повільному, помірному і знов у швидкому.

До симфонічного жанру звертався український композитор Михайло Миколайович Калачевський. Його «Українська симфонія* побудована на мелодіях українських пісень: наприклад, музика другої частини виросла з першої фрази жартівливої народної пісні «Дівка в сінях стояла».

Послухайте мелодію цієї пісні та опишіть її характер.

Слухання української народної пісні «Дівка в сінях стояла»

Слухаючи другу частину симфонії, ми можемо уявити жартівливу народну сцену.

• Послухайте другу частину симфонії М. Калачевського та скажіть: як розвивається мелодія пісні у симфонічному творі?

Слухання «Української симфонії» (іі частина) М. Калачевського

Отже, у цій частині ми відчуваємо різні інтонації: крайні частини написані у мажорі, а середня — у мінорі. Використавши народні мелодії, композитор зберіг їхні жанрові особливості — створив своєрідні народні образи. М’яка лірика, дотепний жарт — ось стисла характеристика цього твору.

Музична скарбниця українського фольклору містить чимало чудових пісень і танців, які ми можемо почути або виконати будь-якої миті. Одним із таких творів є український народний танець козачок. За характером він жвавий, веселий. Виконують його парами.

• Послухайте його та поміркуйте: чому цей танець має саме таку назву?

Слухання українського народного танцю «Козачок»

Мелодію саме цього танцю використав невідомий композитор у четвертій частині симфонії. Слово симфонія означає співзвучність. І справді, прислухайтесь, як досконало звучать музичні інструменти, передаючи запальний характер народного танцю!

• Послухайте та скажіть: звучання яких інструментів ви почули?

Слухання фіналу Симфонії невідомого композитора початку ХІХ ст.

• Чи змінилася музика народного танцю у виконанні симфонічного оркестру?

Назва форми, у якій створено цю частину, вам, можливо, відома. Це — рондо. Рондо означає коло, хоровод. Виникла ця форма у Франції. Вона цікава тим, що головна тема повторюється не менш ніж тричі, немов приспів, а між повтореннями звучать різні за характером, контрастні епізоди.

У формі рондо написано багато інструментальних творів, побудованих за основним принципом: повторення однієї частини та контрастність інших.

У цій частині симфонії невідомий композитор створив яскраву картину народного побуту. Головна тема — веселий танець «Козачок» — ніби йде по колу, чергуючись із мелодією ліричного дівочого танцю, мужньою козацькою темою та пісенними мотивами.

Вокально-хорова робота

• Послухайте пісню «Чом, чом, чом, земле моя» Д. Січинського та поміркуйте: чому митці оспівують у своїй творчості Батьківщину?

Слухання пісні «Чом, чом, чом, земле моя» Д. Січинського

Розспівування, розучування пісні

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ