Урок для 5 класу з музичного мистецтва

Про матеріал
«Пісня – душа народу. Історичні пісні.»Урок проведено з метою реалізації завдань Концепції національно- патріотичного виховання учнів і молоді та Концепції розвитку громадсько-активної школи «Підвищення якості освіти громадсько-активної школи в умовах нових освітніх державних стандартів».
Перегляд файлу

 

Урок № 9

Автор: Падалка Лариса Семенівна

Клас: 5-А

Тема уроку:  «Пісня – душа народу.  Історичні пісні.»

Навчальна мета: навчати учнів  висловлювати думки про художньо-образний зміст української народної пісні «За світ встали козаченьки», на прикладі цієї пісні визначити особливості історичних пісень, ознайомити учнів з поняттям «увертюра», її образним змістом, з піснею М. Балеми «Козацькому роду нема переводу».

Розвиваюча мета: розвивати вміння учнів висловлювати свої думки щодо прослуханих творів: пісні «За світ встали козаченьки», увертюри до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» і пісні М.Балеми «Козацькому роду нема переводу».

Виховна мета: на прикладах музичних творів: народної пісні «За світ встали козаченьки», увертюри до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба», пісні М. Балеми «Козацькому роду нема переводу» виховувати патріотичні почуття, любові до Батьківщини, національної гідності, інтерес до народних історичних пісень.

Обладнання: телевізор, ноутбук, дошка, фортепіано.

Наглядні засоби: музичний словник, картки з літературним текстом, ілюстрації до опери «Тарас Бульба», інструменти симфонічного оркестру, картки із засобами музичної виразності, інтернет-засоби.

Тип уроку: комбінований урок.

Форми навчання: індивідуальні, групові, фронтальні.

Урок проведено з метою реалізації завдань Концепції національно- патріотичного виховання учнів і молоді та Концепції розвитку громадсько-активної школи  «Підвищення якості освіти громадсько-активної школи в умовах нових освітніх державних стандартів».


Структура уроку:

І. Організаційний етап (2 хвилини)

ІІ. Актуалізація опорних знань.(5 хвилин)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.(2 хвилини)

ІV. Вивчення нового матеріалу. (25 хвилин )

V. Закріплення навчального матеріалу. (5 хвилин )

VІ. Підсумки. Рефлексія.(3 хвилини )

VІІ. Домашнє завдання.( 3 хвилини )

 

Хід уроку

Учні входять до класу під музику народної історичної пісні «За світ встали козаченьки».

 

І.Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку. Музичне вітання («Добрий день вам, добрий день…»)

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Як називаються народні пісні, у яких розповідається про народних героїв, історичних подіях, минуле нашої країни?

2. Які історичні пісні ви чули?

3. Про що розповідається у цих піснях?

 

III. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Демонструючи герб Запорізької області, вчитель під час бесіди з учнями пропонує поглибити свої знання та зробити екскурс в історію козацтва засобами музичного мистецтва.

 

ІV. Основна частина.

Бесіда.

Розповідь вчителя з елементами бесіди:

Учитель: На початку уроку ви почули популярну народну пісню «За світ встали козаченьки». Авторство її приписують легендарній піснярці з Полтави Марусі Чурай (Додаток № 1). У ній говориться про те, що козак, вірний своєму обов'язку, вирушає в дорогу - захищати рідну землю. Він змушений покинути матір, кохану дівчину. І просить свою неньку, коли з ним щось трапиться, прийняти його дівчину Марусю як за свою дитину. Відомий письменник Валентин Чемерис написав історичну повість «За світ встали козаченьки…», вважаючи, що ця пісня— одна із «найславетніших» пісень Марусі Чураївни, адже її «мине лише небагато часу, підхопить і заспіває вся Україна — від сходу до заходу, від півдня до півночі Бо козакам без пісні що без шаблі. Навіть гірше…»  (Додаток №1)

- Як, на вашу думку, потрібно заспівати пісню, щоб найкраще відобразити її життєвий зміст?

-  Які засоби музичної виразності ви помітили, прослуховуючи пісню?

(Під час бесіди учні намагаються відобразити зміст пісні та назвати засоби музичної виразності, які вони почули у пісні, наприклад, чітко, радісно, енергійно за характером, у ритмі маршу, темп - помірний)

Учитель: Українські народні історичні пісні — могутнє духовне джерело нашого народу. У народній пісні живе образ нашої славної України, її героїчна і водночас трагічна історія. Героями історичних пісень є видатні діячі народу, а також пересічні козаки й селяни, які «шаблею, списом і серцем боронили рідну землю» від ворогів. Згадайте, про яких героїв ви дізналися з пісень на попередніх уроках?

(Учні називають героїв української історії, наприклад, Богдан Хмельницький, Іван Богун, Морозенко, Сагайдачний та інші)

Учитель: Образи народних героїв оспівувалися не тільки у народних піснях, видатні діячі професійної музики багато своїх творів присвятили історії України, безсмертним подвигам українців, красі української природи. З Миколою Лисенком ми вже знайомилися у попередніх класах. Давайте пригадаємо деякі  факти його життя і творчості.

(Учням пропонується згадати факти з життя Миколи Лисенка. Всі ідеї генеруються в єдиний банк, складений за допомогою учнів)

Учитель: Як жив композитор, які думки його хвилювали, що надихало на творчість ми дізнаємося про все це відвідавши Дім-музей Миколи Лисенка у Києві. Зйомки цього фільму зроблені учнем нашої школи Антоном Войтенком.

Перегляд відео.

(Під час перегляду відео учні поринають у часи життя видатного композитора та відчувають зв'язок давнини та сьогодення)

Учитель: Ми з вами нібито пересувалися у часі і завітали у гості до великої людини. Все тут нагадує про нього: одяг, рушники, рояль і диригентська паличка. І, звичайно, в атмосфері кімнат ніби лунає музика великого маестро. Я пропоную вам поринути у бурхливий потік звуків одного з творів Миколи Лисенка.

Слухання музики.

(Учні вперше чують увертюру, знайомляться з художньо-образним змістом увертюри і отримують перші враження від почутого)

Учитель:

- Яке враження від цього твору?

- Що ви відчували під час прослуховування  цього твору?

- Які картини малювали в уяві?

- Якими словами ми можемо охарактеризувати музику, яку прослухали?

При бажанні ви можете користуватися музичним словником (Додаток № 2).

(Учні висловлюють думки щодо сприйняття твору, наприклад: великий за розміром твір, хвилювання, напругу, багато різних образів…

Музика різна за характером…)

Робота у групах.

  1. Учитель: Перед вами лежать картки з літературним текстом. (Додаток № 3). Вам необхідно ознайомитися з ним, прочитати, відповісти на запитання і виконати завдання.

(Учні працюють індивідуально або у групах, читають літературний текст та виконують завдання, наведені нижче)

Учитель:

  • Які літературні образи створені у ваших уривках?

(Учні характеризують сцени з життя козаків, похід, перемога тощо)

Учитель:

  • Хто з вас догадався про які події у житті українського народу йде мова?
  • Хто головні герої цього твору?

(Учні відповідають, наприклад: Тарас Бульба і його сини, козаки)

Учитель:

  • Хто з вас чув ім′я автора літературного твору «Тарас Бульба»?

(Учні: можливо, М. В. Гоголь )

  1. Учитель: Складіть пазл за даним зображенням. Що ви отримали?

(Перед учнями зображення, за яким вони складають пазл до свого прослуханого та відповідно прочитаного уривку: картина степу, Тарас Бульба з синами, похід козаків)

Учитель: Зараз я пропоную вам послухати уривки цього ж твору тільки у виконанні на фортепіано.

Прослуховування фрагментів увертюри (виконання на фортепіано).

Бесіда. Порівняйте літературні і музичні уривки і дайте відповідь:

- Вкажіть послідовність зображень на пазлах до фрагментів у музиці?

- Знайдіть відповідність музичного і літературного уривків.

(Уривки увертюри виконуються наживо, учні отримують знання про темброві якості музики і порівнюють їх з оркестровими якостями)


Учитель: Послухаємо твір ще раз. Я прошу вас уточнити :

1.Кількість епізодів у творі М. В. Лисенка.

2.Музичний образ кожної частини.

3.Музичний образ, створений композитором у цілому.

Повторне слухання.

Учитель: Щоб створити велике музичне полотно композитор, безумовно, використовує багатий арсенал засобів музичної виразності. Згадайте, які засоби виразності ви знаєте? (Додаток № 4)

(Учні користуються наглядними засобами, працюють у групах)

V. Закріплення  навчального матеріалу.

Учитель: 1. Які засоби музичної виразності існують у музиці?

(Учні:  темп, тембр…)

2. Дайте визначення тембру.

(Учні: забарвлення  звуку)

3. Знайдіть музичні інструменти, які є головними у кожному епізоді.

(Учні працюють з малюнками і визначають головні інструменти у різних уривках музики) (Додаток № 4 , 5, 6, 7, 8)

4. Яким складом виконується увертюра в цілому?

(Учні: симфонічним оркестром) (Додаток № 9)

Учитель: Я прошу по одному учаснику з групи вивісити на дошці:

  1.               Художнє зображення з трьох малюнків епізодів.
  2.               Складіть з окремих груп інструментів оркестр.

Учитель: Автор повісті «Тарас Бульба» - Микола Гоголь. Музичний митець Микола Лисенко розповів цю повість у великій музичній картині – опері «Тарас Бульба». Опера завжди починається великим інструментальним вступом. Як в опері називається вступ?

(Учні: увертюра)

Учитель: Отже, на уроці ви дізнались про твір Миколи Лисенка – це увертюра до опери  «Тарас Бульба», написана за повістю Миколи Гоголя. Дві великі людини Микола Гоголь і Микола Лисенко засобами мови і музики відтворили героїчну боротьбу українського народу за свободу і незалежність вітчизни, народний подвиг, любов до життя і готовність самопожертви  на процвітання майбутніх поколінь.

Тема козацтва, боротьби за незалежність рідної землі відображена і в пісні Миколи  Балеми «Козацькому роду нема переводу». Щоб виконати її пропоную настроїтися. За фортепіано я запрошую ученицю.

Поспівки.

Виконання пісні.

Учитель: Наш урок ми завершуємо піснею «Козацькому роду нема переводу».

(Учні виконують фрагмент пісні)

 

VI. Підсумки. Рефлексія.

Учитель: Підведемо підсумки уроку.

Бесіда

- Що нового дізналися на уроці?

-  Який твір Миколи Лисенка присвячений подвигу запорізьких козаків?

- Які риси характеру притаманні козакам?

- Що вас приваблює в образах козаків?

Вправа «Мікрофон». Одному учню з кожної групи надається можливість висловитися щодо активності учнів і оцінити працю на уроці учасників своєї  підгрупи.

(Учні отримують оціночний лист і виставляють оцінки)

(Поспівка: «Звонкий звонок, окончен урок…»)

 

VII. Домашнє завдання: Підготувати інформацію про українські народні інструменти.

1

 

docx
Додано
21 січня 2019
Переглядів
714
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку