Урок № 1                                         Інформатика                                             9 клас

Тема:   Поняття про інформацію та способи її подання. Інформаційні процеси: отримання, збирання, зберігання, пошук, обробка і передавання інформації.

Мета уроку:

Навчальна. Ознайомити учнів з поняттями інформація, інформатика, інформаційні процеси.

Розвиваюча. Розвивати увагу та пам’ять. Логічне мислення, технічний лексикон.

Виховна. Виховувати цікавість, допитливість. Орієнтувати у виборі майбутньої професії.

Тип уроку: урок засвоєння та закріплення нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми і мети уроку.

Евристична бесіда

1. Як ви думаєте, що таке інформація ?

2. Як ви думаєте, в якому вигляді людина може сприйняти інформацію?

3. Чи може інформація бути не корисною?

ІІІ. Пояснення та вивчення нового матеріалу:

Порядок виконання інтерактивної вправи “Керована лекція”.

Запис на дошці плану лекції:

1. Поняття інформації
2. Поняття про науку інформатика
3. Інформаційні процеси

ІV. Інтерактивна технологія.   Керована лекція

1. Поняття інформації

З раннього дитинства всі ми беремо участь у процесах обміну інформацією. Запитання, відповіді, прохання і навіть посмішки - все це передавання інформації Ми одержуємо інформацію, коли читаємо книжки, газети і журнали, слухаємо радіо або дивимось телевізор, слухаємо вчителя, батьків або товаришів.

Спілкування людей між собою вдома і в школі, на роботі і на вулиці - це передавання інформації: відомостей і суджень, даних і повідомлень. Будь-яка спільна діяльність людей - робота, навчання і навіть гра - неможлива без обміну інформацією. Інформація, що передається, стосується якихось предметів або нас самих і пов'язана з подіями, які відбуваються в навколишньому світі.

З виникненням писемності інформація стала передаватися не тільки усно або жестами. Вміння читати і виражати свої думки в письмовій формі стало ознакою грамотності людей. Вираження думок у письмовій формі відкрило можливість не тільки передавання відомості та повідомлення, а й нагромаджувати знання людей у формі рукописів і рукописних книг і тим самим передавати скарби людської думки від покоління до покоління.

Винахід книгодрукування в XV ст. відкрив можливість видання книжок і широкого розповсюдження шедеврів людської думки. Масове видання книжок і підручників, відкриття публічних бібліотек створили умови для досягнення загальної грамотності і розвитку культури.

Винахід у XIX - на початку XX ст. телеграфу, телефону і радіо відкрив перед людьми можливість передавання інформації на будь-яку відстань з швидкістю світла. А винахід телебачення дав нам усім можливість стежити за подіями у світі та дивитися у себе вдома спектаклі, кінофільми та навчальні програми.

  Цілком нові можливості для пошуку та опрацювання інформації відкрив людям винахід у середині ХХ ст. електронних обчислювальних машин - ЕОМ (за кордоном ці машини отримали назву комп'ютерів).

Спочатку ЕОМ створювались для автоматизації обчислень. Потім їх навчили записувати та зберігати інформацію на магнітних стрічках, друкувати її на папері і виводити на екран ЕОМ

У 70-х роках розвиток електроніки став поштовхом до створення і масового виробництва нового виду комп’ютерів - персональних ЕОМ, які можна встановити вдома, в школі, на роботі, використовувати для навчання, роботи, гри та інших цілей Застосування таких ЕОМ на виробництві і в проектуванні, в наукових дослідженнях і в освіті може докорінно змінити зміст діяльності й умови праці багатьох мільйонів людей.

Застосування ЕОМ у багатьох видах діяльності вже зараз дає змогу істотно спростити працю людей з підготовки, нагромадження і переробки інформації, виконання проектних робіт і наукових досліджень Електронно-обчислювальні машини використовують у школах під час вивчення фізики й математики, хімії й біології та інших навчальних предметів

Уміння поводитися з ЕОМ і використовувати їх у своїй роботі, як і вміння користуватися ручкою є необхідними практично для всіх дорослих і дітей і складають основу комп'ютерної грамотності.

Комп'ютерна грамотність - це вміння читати і писати, рахувати і малювати, а також відшукувати інформацію, застосовуючи для цього ЕОМ.

Уміння ефективно використовувати ЕОМ у роботі передбачає певну культуру Вона включає в себе знання основних можливостей ЕОМ; вміння чітко ставити завдання, складати плани їх розв'язувати і записувати у формі, зрозумілій ЕОМ; вміння виділяти дані для розв'язування задач і аналізувати здобуті результати. Ця культура спирається на знання законів логіки та інформатики

Самостійний запис учнями конспекту викладеної частини

Продовження викладу нового матеріалу.

2. Поняття про науку інформатика.

Інформатика - це нова наукова дисципліна, яка вивчає закони і методи нагромадження, обробки та подання інформації. Важливість вивчення інформатики пов’язана з тим, що ця наука не тільки дає можливість зрозуміти принципи роботи  і можливі застосування ЕОМ, а й дає уявлення про закони і методи подання інформації у спілкуванні людей і в житті суспільства.

Складність вивчення сучасної інформатики пов'язана з безперервним прогресом у створенні нових ЕОМ Одночасно розвиваються і методи обробки, нагромадження і подання і інформації 3 цієї причини інформатика є науковою дисципліною, що  розвивається.

Термін інформація походить від латинського слова information, що означає роз'яснення, висловлювання, обізнання. Інформацію ми передаємо один одному в усній і письмовій формі, а також у формі жестів і знаків Будь-яку потрібну інформацію ми усвідомлюємо, передаємо іншим і на її основі робимо певні висновки.

Інформацію ми добуваємо з підручників і книжок, газет і журналів, телепередач і кінофільмів. Записуємо її в зошитах ф конспектах. У виробничій діяльності інформація передається у вигляді текстів і креслень, довідок і звітів, таблиць та інших документів. Такого ґатунку інформація може подаватися і за допомогою ЕОМ.

У будь-якому вигляді інформація для нас дає відомості про когось або про щось. Вона відображає те, що діється зараз або відбувалося раніше в нашому світі, наприклад: що ми робили вчора або будемо робити завтра, як виглядає випускна сукня або місце майбутньої роботи. Але при цьому інформація повинна мати деяку форму - форму оповідання, малюнка, статті і т.д. Креслення та музичні твори, книжки та картини, вистави та кінофільми - все це форми подання інформації.

Тому інформація у найзагальнішому визначенні - це відображення предметного світу за допомогою знаків і сигналів. Одержання інформації - це одержання в кінцевому рахунку фактів, відомостей і даних про властивості, структуру або взаємодію об'єктів і явищ навколишнього світу: Предметний зміст інформації дає змогу усвідомити її основні властивості - вірогідність і повноту, цінність і актуальність, ясність і доступність

Інформація вірогідна, якщо вона не спотворює істинний стан справ. Невірогідна інформація може призвести до неправильного розуміння або прийняття неправильних рішень. Інформація повна, якщо її достатньо для розуміння і прийняття рішення. Неповнота інформації затримує прийняття рішень або може викликати помилки.

Цінність інформації залежить від того, які завдання ми будемо розв'язувати за її допомогою Актуальну інформацію важливо мати під час роботи в умовах, що змінюються

Якщо цінна й актуальна інформація виражається незрозумілими словами, то вона може стати непотрібною. Інформація стає зрозумілою, якщо вона виражається мовою, якою говорять ті, кому призначається ця інформація.

У процесі розвитку людського суспільства сформулювалася і розвинулася
велика кількість мов. Серед них мова жестів і міміки, мова малюнків і креслень, мова музики і розмовні мови тощо.             

Самостійний запис учнями конспекту викладеної частини

Продовження викладу нового матеріалу

3. Інформаційні процеси

Особливе місце у вивченні поняття інформація відіграють питання про інформаційні процеси. Основними інформаційними процесами є: пошук - збирання - збереження – передавання, опрацювання - використання - захист інформації.

Приймаючи повідомлення, людина фіксує його в свідомості, не обов'язково заглиблюючись його зміст, і таким чином не обов'язково отримуючи інформацію, яку несе повідомлення. При цьому повідомлення поступають у вигляді деяких сигналів чи послідовностей сигналів, які сприймає органами чуття людини (зір, слух, на дотик).

Сигнали - це умовні знаки, за допомогою яких звертають на щось увагу, оповіщають, передають розпорядження або проводять переговори, тобто передають повідомлення. Для подачі сигналів (в тому числі і на далекі відстані) використовують найрізноманітніші сигнальні засоби світлові та звукові джерела (дорожні знаки, петарди, прожектори, радіомаяки, світлофори, димові шашки, прапорці, гудки, дзвінки, сирени, дзвони, ракети, сигнальні лампи, повідомлення голосом, по радіо, написи, тексти, плакати і ін.).

Слід зауважити, що повідомлення не вважається прийнятим, якщо воно нанесене на деякий носій повідомлень, але відповідні сигнали не сприйняті органами чуття людини. Наприклад, якщо телеграфний апарат видрукував телеграму, але ніхто не звернув уваги на факт існування телеграми, то телеграму не можна вважати прийнятою.

Для передавання повідомлень люди з давніх часів використовують різноманітні способи і засоби - сторожові вишки, сигнальні вогні, через гінців, сплавляння носіїв повідомлень за течією рік.

Сьогодні повідомлення письмові, звукові, зображувальні передають за допомогою сучасних засобів телекомунікацій (віддаленого зв'язку) - телеграфних апаратів, телефонного, радіо та супутникового зв'язку на будь-які віддалі.

Для зберігання великих масивів повідомлень їх наносять на довго існуючі носії (папір, дерев'яні, металеві і інші поверхні, кінострічки, магнітні стрічки і диски, лазерні диски). При цьому повідомлення відповідним чином впорядковують - за галузями знань (математика, історія, література, мистецтвознавство і ін.), за мовами подання (англійська, іспанська, російська, українська), за алфавітом стосовно ключових слів (довідники, словники, енциклопедії), за типами повідомлень і носіїв (для книг - бібліотеки, для документів - архіви, для кінострічок - фільмотеки, для картин картинні галереї, для історичних пам'яток - музеї, для відеофільмів - відеотеки, для рідкісних чи особливо цінних документів і речей - спеціальні сховища).

Збирання повідомлень не є самоціллю. Для того, щоб інформацію, яку несуть повідомлення, можна було використовувати, причому багатократно, їх необхідно зберігати.

Спосіб збереження повідомлень залежить від їх носіїв. Сховища повідомлень можуть бути різноманітні:

- бібліотеки, відеотеки, фонотеки, архіви, патенти, бюро, музеї, картинні галереї;

- комп'ютерні сховища - бази і банки даних, інформаційно-пошукові системи, електронні енциклопедії, медіа теки.

Самостійний запис учнями конспекту викладеної частини.

V. Підведення підсумків уроку.

Сучасний світ взаємозалежний, взаємозв'язаний. Неправильне чи зловмисне використання інформації в системах управління, зв'язку, виробничих та суспільних процесах може привести до великих аварій, військових конфліктів, дезорганізації діяльності наукових центрів і лабораторій, краху банків і комерційних організацій, виробничих підприємств, соціальних криз і т.д. Тому інформацію необхідно захищати від спотворення, втрати, несанкціонованого доступу, зловмисного використання.

Розвиток промислового виробництва призвів до появи великої кількості нових знань. Разом з тим виникла необхідність частину таких знань приховувати від конкурентів, захищати їх. Інформація сьогодні стала продуктом і товаром, який можна купувати, продавати, обмінювати на щось інше.

Захистом інформації називають забезпечення неможливості:

- доступу до інформації сторонніх осіб (несанкціонований, нелегальний доступ);

• не зумисного або недозволеного використання, зміни чи руйнування інформації.   

VІ. Оголошення домашнього завдання: Вивчити §1.1 підручника, виконати вправи 1-5.