Урок для 9 класу НУШ на тему Складання рівнянь електролітичної дисоціації

Маринич Ганна Андріївна 12 листопада 128 Відгуки відсутні

Про матеріал

Урок містить пояснення матеріалу, тренувальні вправи та вправи на закріплення. Складено на основі модельної програми Олексія Григоровича за підручником Хімія 9 клас автори Олексій Григорович, Олександр Недоруб
Перегляд файлу

9 клас Урок 20

Тема: Складання рівнянь електролітичної дисоціації кислот, основ і солей

Мета уроку:сформувати та поглибити знання про процес електролітичної дисоціації; навчити складати рівняння електролітичної дисоціації та визначати йони, що утворюються під час цього процесу; визначати заряди катіонів та аніонів за допомогою періодичної системи та таблиці розчинності; встановити зв’язок між будовою речовини, її дисоціацією та електропровідністю водних розчинів; формувати вміння аналізувати хімічні формули, визначати заряди йонів, розставляти коефіцієнти в рівняннях дисоціації, працювати в групах, аргументувати власні висновки та застосовувати набуті знання під час розв’язування навчальних завдань; розвивати логічне мислення, навички роботи з таблицями розчинності, уміння визначати заряди катіонів та аніонів уміння аналізувати та узагальнювати; виховувати інтерес до вивчення хімії, культуру оформлення хімічних записів.

Формування ключових компетентностей: спілкування рідною мовою, математична, в галузі природничих наук, техніки і технологій, навчання впродовж життя, соціально-економічна компетентність, культурна компетентність, екологічна компетентність й здорове життя

Очікувані результати.

Після цього заняття учні зможуть:

  1. Чітко формулювати визначення основ, кислот, солей з погляду теорії електролітичної дисоціації;

  2. Уміти складати рівняння електролітичної дисоціації основ, кислот, солей;

  3. Визначати причинно-наслідкову залежність властивостей розчинів елек­тролітів від властивостей йонів;

  4. Визначати йони, що утворюються під час дисоціації кислот, основ і солей;

  5. Складати рівняння електролітичної дисоціації простих і складніших електролітів;

  6. Пояснювати ступінчасту дисоціацію багатоосновних кислот;

  7. Визначати заряди йонів і перевіряти електронейтральність рівнянь;

  8. Пояснюватити, що електропровідність розчинів електролітів зумовлена наявністю рухомих йонів;

Тип уроку: комбінований/ урок формування практичних умінь
Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, Таблиця розчинності кислот, основ, амфотерних гідроксидів і солей у воді, картки із завданнями.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1-2 хв.)

Привітання прийом « Я вітаю.. ( тих хто вже проснувся, хто поснідав, випив каву чи чай, хто в синій ( червоній, сірій…) сорочці, готовий до уроку. Учні сідають за парту, якщо відповідає їх статусу), перевірка присутніх, налаштування на роботу.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування:

    1. Які речовини називаються електролітами, а які — неелектролітами?

    2. Що таке електролітична дисоціація?

    3. Які частинки утворюються під час розчинення електроліту у воді (катіони та аніони)?

    4. Що таке катіон і аніон?

    5. Якими є головні ознаки дисоціації кислот, основ та солей?

Завдання 1. Оберіть правильну відповідь

1. Які частинки забезпечують електропровідність розчинів електролітів?

А)Молекули води, Б)Рухливі йони, В)Лише нейтральні атоми

2. Яка речовина є неелектролітом?

А)Натрій хлорид. Б)Калій гідроксид, В)Цукор

3. Який заряд має катіон?

А)Позитивний. Б)Негативний, В)Завжди нульовий

4. Що називають електролітичною дисоціацією?

А)Випаровування води, Б)Розпад електроліту на йони, В) Утворення осаду

Повторивши вивчений матеріал зіграємо у гру «Вірю не вірю»

1.Процес розпаду речовини під дією струму називається електролітичною дисоціацією; (вірю)

2.Речовини. розчини яких дисоціюють на йони Гідрогену і кислотного залишку називаються солями; (не вірю)

3.Позитивно заряджені йони називають катіонами; ( вірю )

4.Негативно заряджені йони називають аніонами; ( вірю )

5.Речовини, розчини яких дисоціюють на катіони металу та аніони кислотного залишку називають основами; ( не вірю )

6.До електролітів відносяться всі класи неорганічних речовин; ( не вірю )

7.Речовини, розчини яких не проводять електричний струм називають неелектролітами; ( вірю )

8.Речовини, розчини яких проводять електричний струм називають електролітами;

( вірю )

9.Речовини, розчини яких дисоціюють на катіон металу та гідроксид іон називаються основами; ( вірю )

10.Індикатори – це речовини, які пришвидшують хімічну реакцію. ( не вірю)

ІІІ. Основна частина

Вправа «Мозковий штурм»

На попередньому уроці ми почали розглядати дисоціацію кислот, основ і солей у водних розчинах. Чи є щось спільне під час дисоціації кислот, основ чи солей?

( При дисоціації кислот утворюється йон Гідрогену Н+, основ- йон ОН-, а при дисоціації солей спільних ознак не має)

1.Алгоритм складання рівнянь дисоціації

Загальне правило: дисоціюють лише розчинні у воді електроліти (сильні або слабкі). Нерозчинні у воді речовини практично не дисоціюють (або дисоціюють у мізерній кількості, якою в рівняннях зазвичай нехтують).

Щоб правильно скласти рівняння дисоціації, слід дотримуватися універсального алгоритму:

  1. Записати формулу речовини зліва від знака рівності (або стрілки).

  2. Визначити, до якого класу належить сполука (кислота, основа, сіль).

  3. Розкласти речовину на катіон (металу або йон водню (H+) та аніон (кислотний залишок або гідроксид-іон (OH-), записавши їх у правій частині, після знака рівності чи стрілки, (катіон завжди першим із зарядом «+», аніон — другим із зарядом «–»).

  4. Розставити індекси та коефіцієнти так, щоб сума позитивних і негативних зарядів дорівнювала нулю (електронейтральність розчину

2. Дисоціація кислот

Кислоти — це електроліти, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням катіонів Гідрогену (H+) та аніонів кислотного залишку.

Приклади одноосновних кислот:

Хлоридна кислота: HCl =H++Cl-

Нітратна кислота: HNO3 = H++NO3-

Приклади багатоосновних кислот (дисоціюють ступінчасто, але в базовому курсі найчастіше записують загальний сумарний розпад):

Сульфатна кислота: H2SO4 = 2Н++SO42-

Ортофосфатна кислота : Н3РО4 = Н+ +Н2РО4-

Н2РО4- = Н+ + НРО4 2-

НРО4 2- = Н+ +РО4 3-

Сумарне рівняння: Н3РО4 = 3 Н+ +РО4 3-

3. Дисоціація основ (лугів)

Основи (луги) — це електроліти, які у водних розчинах дисоціюють з утворенням катіонів металу та гідроксид-іонів OН-.

Приклади:

Натрій гідроксид: NaOH =Na++OH-

Барій гідроксид: Ba(OH)2 =Ba2++2OH-

(Примітка : нерозчинні у воді основи практично не дисоціюють).

4. Дисоціація середніх солей

Солі — це електроліти, які у водних розчинах дисоціюють на катіони металу (або іон аммонію NH4 +та аніони кислотного залишку.

Приклади:

Натрій хлорид: NaCl =Na++Cl-

Купрум(ІІ) сульфат: CuSО4 = Cu2++SO42-

Алюміній хлорид: AlCl3 = Al3++3Cl-

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу (Тренувальні вправи)

Колективна робота.

Завдання для учнів: Складіть рівняння дисоціації таких речовин (1 учень біля дошки)

  1. HBr (бромідна кислота)

  2. LiOH (літій гідроксид)

  3. Mg(NO3)2 (магній нітрат)

  4. K3PO4 (калій ортофосфат)

  5. Ca(OH)2 (кальцій гідроксид)

Робота в групах

Давайте тепер попрацюємо в групах. Учні в класі розподіляються на групи: «кислоти», «основи», «солі». Кожна група отримує конверти з завданнями (дидактичні картки з різними йонами). Завдання учнів полягає в тому, щоб знайти потрібні йони, на які розпадаються електроліти відповідно до назви команди.

Команда «кислоти» отримала дидактичні картки з йонами: OH− K+ NO3− Mg2+ H+ SO42− H+ Ba2+ Cl- H+ Ag+ H+ PO43–.

При правильному виконанні завдання, учні мають вибрати і скласти рівняння дисоціації таких кислот:

HCl ⇄ H+ + Cl–

HNO3 ⇄ H+ + NO3–

H2SO4 ⇄ 2H+ + SO42–

H3PO4 ⇄ 3H+ + PO43–

Команда «основи» отримали дидактичні картки з йонами: OH− H+ SO42− OH− Na+ Ba2+ Cl- NO3− К+ OH− Li+ OH−

При правильному виконанні завдання, учні мають вибрати і скласти рівняння дисоціації таких основ:

NaOH ⇄ Na+ + OH–

Ba(OH)2 ⇄ Ba2+ + 2OH–

КOH ⇄ К+ + OH–

LiOH ⇄ Li+ + OH–

Команда «солі» отримали дидактичні картки з йонами: OH− Na+ H+ SO42− Ca2+ Cl- NO3− OH− К+ H+ Mg2+ CO32

При правильному виконанні завдання, учасники команд повинні вибрати і скласти рівняння дисоціації таких середніх солей:

CaCl2⇄  Ba2+ + 2Cl–

Mg(NO3)2 ⇄  Cu2+ + 2NO3

К 2SO4 ⇄  2К+ + SO42−

Na2CO3 ⇄ 2Na + + CO32

Після виконання групами завдання , учні по черзі йдуть до дошки і записують відповідні рівняння дисоціацій.

IV. Підсумок уроку

Коротке опитування:

-Що спільне у рівняннях дисоціації всіх кислот?

-Чим характеризується дисоціація лугів?

- Як правильно порахувати заряди іонів?

Метод «Незакінчене речення»:

«Сьогодні на уроці я зрозумів(ла),

Я навчився….

У мене виникли труднощі…

Виставлення оцінок найактивнішим учням.

V. Домашнє завдання

  1. Опрацювати параграф 10

  2. Вивчити визначення понять: «кислоти», «основи», «солі» у світлі теорії електролітичної дисоціації.

  3. Письмово виконати вправу 111

Список використаної літератури:

  1. Олексій Григорович, Олександр Недоруб Підручник «Хімія» 9 клас, Київ * Харків «Ранок», 2026.

  2. Данильченко В.Є., Халімон Є.В. «Хімія. Навчальний посібник 8 – 9 класи», Харків, 2008.

  3. Старовойтова І.Ю., Люсай О.В. «Уроки хімії», Харків «Основа», 2009.

  4. Котляр З.В., Котляр В.М. «Хімія», бібліотека журналу «Хімія» №3, 2003

  5. Використано ШІ для створення структури уроку.


В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів