Урок для учнів ПТНЗ "Моделювання та розкрій нижніх спідниць різного призначення й фасонів"

                                                                                                       «Затверджую»

Старший майстер

                 В. А. Власенко

                                                                                                               

 

 

 

П Л А Н   У Р О К У

з виробничого навчання

    

ТЕМА:  «Конструювання, розкрій жіночих нічних та чоловічих нижніх сорочок. Розкрій нижніх спідниць»

 

ТЕМА УРОКУ: Моделювання та розкрій нижніх спідниць різного призначення й фасонів: прямих, годе, кльош. Розкрій оздоблювальних деталей: воланів, рюш, бейок. Проектування виробів з оздобленням різноманітною тасьмою та мереживом.

 

МЕТА УРОКУ:

а) пізнавальна      формування вмінь застосувати отримані знання для вирішування навчально-виробничих завдань;

б) виховна     виховання трудової дисципліни;

в) розвиваюча     формування та розвиток творчого мислення в процесі продуктивності праці.

Матеріально-технічне забезпечення уроку згідно з інструкційно-технологічною картою

Інструменти та пристрої, швейної машини 22кл. ПМЗ, 97кл. ПМЗ, спец. машина 51кл. ПМЗ, спец. машина 25кл. ПМЗ, лекала, плакати, технологічно-інструкційні карти, зразки виробів.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційна частина: перевірка присутніх на уроці, готовність робочих місць, дотримання правил техніки безпеки.

ІІ. Вступний інструктаж.

1. Повідомлення теми та мети уроку.
2. Перевірка знань попереднього матеріалу та правил техніки безпеки.
   1. Які правила техніки безпеки при виконанні ручних робіт?

Перед початком роботи одягнути робочу форму.

Перевірити присутність і налагодженість інструментів та приладів(стіл повинен бути гладким щоб не пошкодити тканину).

Інструменти та прилади необхідно зберігати в відведеному місці.

Булавки та голки повинні знаходитися в спеціальній подушечці.

Ножиці треба передавати ручками вперед, лежати закритими.

Довжина нитки до 40 см, щоб не поранити тих, хто сидить поряд.

 

2.Які правила техніки безпеки при виконанні машинних робіт?

Перевірити закріплення і налагодженість огорожі та пристосувань.

Добре оглянути машину і робочі місця, перевірити налагодженість голки, правильність її установки і закріплення.

Держати руки в правильному положенні ,щоб запобігти проколу пальців голкою.

При виконанні робіт на крає  обметувальній машині пальці рук необхідно тримати на краю платформи машини.

Не торкатися руками електроприладів, які знаходяться під напругою, не торкатися оголених проводів, не знімати огорожу.

Не класти ножиці біля робочих частин машини.

Забороняється  працювати без гумового килимка на металевій педалі

При з’явленні запаху горілого, диму або іскри негайно зупинити машину та повідомити майстра.

 

3.Які правила техніки безпеки при виконанні волого-теплових робіт?

Перевірити справність праски, підставки під праски.

Перевірити справність рубильника, розетки, заземлення.

Перевірити стан і наявність резинового килимка.

Не перевіряти нагрів праски пальцями.

Включаючи і виключаючи електроприлади, захвачувати пальцями корпус вилки, а не електрошнур.

При роботі з праскою, необхідно мати під ногами резиновий килимок, не залишати включену праску .

При виявленні поломок виключити рубильник і повідомити електрика.

3. Закріплення матеріалу вступного інструктажу та правил техніки безпеки:

Моделювання конічної спідниці

 

1. Триколірна конічна спідниця

 

На готовий кресленик конічної спідниці нанеси лінії розрізів, які поділять спідницю на три смуги різної ширини й конфігурації.

      Розріж викрійку по намічених лініях і отримані частини використовуй як викрійки для розкрою

      з  трьох різних відрізів тканини, підібраних за колірною гамою і малюнком.

 

 

 

2. Конічна спідниця з оборкою

 

 

 

Спочатку проведи лінію, яка визначить ширину оборки, а потім збільш довжину нижньої частини спідниці (оборки) в 1.5 2 рази. Для отримання оборки тканину збери в дрібні складочки або в збірку.

 

3. Конічна спідниця, виконана в клаптиковій техніці

 

Побудуй кресленик двошовиої конічної спідниці та нанеси на нього лінії розрізу таким чином, щоб вони сумістилися на бічних швах переднього і заднього полотнищ.

 

Розріж викрійку но намічених лініях і отримані частини використовуй як викрійки для вставок, виконаних у клаптиковій техніці.

 

Моделювання клинової спідниці здійснюється, як правило, зміною форми клина. При цьому необхідно пам’ятати, що розмір клина по лінії стегон повинен залишатися постійним. Розширення по лінії низу може змінюватись від мінімального до максимального.

 

Розширення клина по лінії низу

 

 

1. На кресленику клина проведи лінію А^, з якої починається розширення. Продовж лінію низу вправо та вліво, відклади на ній симетрично в обидва боки необхідну величину розширення (точки Н3 і Н4) (рис. а). Поєднавши прямими лініями точки А) і Н3, а також А2 і Н4, отримаємо новий кресленик клина з розширеною нижньою частиною (рис. 6). При цьому А1Н3 = А,Н1 і А^Н^ = А2Н2.

 

2. Розширення клинової спідниці по лінії низу при малій кількості тканини можеш отримати, вставивши між основними клинами додаткові клини, величина яких залежить від бажаної ширини спідниці.

 

3. Форму клина можеш ускладнити. Наприклад, для щільнішого облягання спідниці но стегнах допускається невелике зменшення клина нижче лінії стегон при незмінній (рис. а) або збільшеній (рис. 6) ширині по лінії низу.

 

      Моделювання прямої спідниці

 

На основі кресленика прямої спідниці можна отримати велику кількість різних моделей: вузьких і широких, довгих і коротких, з кокетками ззаду і спереду, з розрізами та складками різної форми.

 

Кресленик прямої спідниці складається з двох частин: переднього і заднього полотнищ. Для моделювання ці частини потрібно розділити (розрізати), оскільки моделюють кожне полотнище окремо.

 

На креслениках переднього й заднього полотнищ з боку лінії бічного зрізу відклади по лінії низу потрібне розширення (не більше 7 см). Потім з’єднай отримані точки Н3 і Н4 з лініями бічного зрізу, провівши дотичні прямі до ліній бічних виточок (рис. а). Обведи контур кресленика по намічених лініях (рис. б).

 

2. Звуження спідниці по лінії низу

 

На креслениках переднього й заднього полотнищ з боку бічного зрізу зменш ширину спідниці по лінії низу на бажану величину (точки Н3 і Н4). Потім з’єднай точки Н3 і Н4 з точками С2 і С'2 па лінії стегон (рис. в). Зайві частини викрійки відріж (рис. /,). Для забезпечення свободи руху можеш зробити розрізи.

 

3. Зміна довжини спідниці

 

Для того, щоб змінити довжину спідниці, лінію низу на кресленику або опускають на бажану величину, або піднімають. Для свободи руху дуже вузькі довгі спідниці виконують із розрізами, шліцами, застібками.

 

4. Способи розширення прямої спідниці

 

Метод закриття ниточок

 

1. По осьових лініях виточок переднього й заднього полотнищ проведи вертикальні прямі лінії до їхнього перетину з лінією низу та розріж викрійки по цих лініях.

 

 

2. Розсунь викрійки в нижній частині до повного закриття виточок.

3. Оформи лінію низу плавною кривою.

 

Метод часткового закриття виточки і додаткового розрізу

 

1. По осьових лініях виточок переднього й заднього полотнині, а також через середини відрізків С3С2 і С2С4 проведи вертикальні прямі лінії до їхнього перетину з лінією низу.

 

 

2. Розріж викрійки по намічених лініях і розсунь отримані частини на потрібну ширину по лінії низу.

3. Оформи лінію низу плавною кривою.

 

Моделювання спідниці з кокеткою

 

Лінія кокетки може бути прямою, кривою, напівовальною; вона зазвичай проходить через кінець виточки.

Модель розширеної донизу спідниці з кокеткою, подовженою спереду по центру; ззаду кокетка відсутня

 

1. Збільш ширину заднього полотнища но лінії низу від бічної лінії на 3 см. Проведи нову бічну лінію.

2. Збільш ширину переднього полотнища так само, як і заднього.

3. Проведи на передньому полотнищі лінію кокетки через кінець виточки.

4. Відріж кокетку, закрий виточку. Оформи верхню й нижню лінії кокетки плавними лініями.

 

 

Модель прямої спідниці з кокеткою, подовженою спереду по центру; ззаду кокетка відсутня. На передньому полотнищі посередині закладена зустрічна складка.

 

1. Проведи лінію кокетки через кінець виточки.

2. Відріж кокетку, закрий виточку. Верхній і нижній зрізи кокетки оформи плавними лініями.

3. Паралельно до лінії середини переднього полотнища проведи прямі лінії, які позначають припуск на зустрічну складку. Добудуй лекало у верхній частині складки, як показано на малюнку.

Якщо ти шиєш спідницю зі складками, то необхідно передбачити кількість тканини на кожну складку. Складки можуть бути однобічними та двобічними. Двосторонні складки закладають ребром назустріч одна одній (зустрічні) або в різні сторони (бантові). Якщо спідниця має одну складку посередині переднього

 

 

 

або заднього полотнища, то при моделюванні викрійки до середини додай глибину складки (якщо складка зустрічна) або половину глибини складки (якщо складка одностороння) і розташуй до згину тканини.

Якщо складки розташовані по осьовій лінії виточок (або в іншому місці), розріж викрійку на частини по лінії розташування складок і розсунь на величину глибини складки.

 

 

 

Спідниця з воланами

 

Волани розташовують у різних місцях спідниці: по лінії низу, з нахилом, вертикально. по бічній лінії тощо; їх може бути різна кількість, ще й різної ширини.

Від лінії низу переднього й заднього полотнищ відклади довжину волана (наприклад, 10 см, аА1 = вВ, = 10 см). Відріж отриману деталь і розміть на ній лінії волана. Розріж деталі по намічених лініях і розсунь на необхідну величину. Для побудови другого волана на відрізній деталі відклади 5- 6 см від лінії низу та проведи паралельну лінію.

 

 

1. Розповісти техніку безпеки при:

а) ручних робіт;

б) машинних;

в) ВТО.

 

ІІІ. Розподіл завдання учням:

1. Організація робочого місця.
2. Заправка швейних машин 97кл., та 22кл.
3. Заправка обметувальних машин.
4. Регулювання швейних машин.

 

IV. Поточний інструктаж.

1. Цільові обходи майстром робочих місць.
2. Перевірка правильності організації учнями робочих місць та правильності виконання трудових прийомів.
3. Послідовність та правильність виконання технологічного процесу.
4. Перевірка умінь використання інструкційно-технологічних карт.
5. Перевірка умінь використання інструментів, пристосувань та обладнання.
6. Приймання та оцінка якості робіт в ході виконання завдання.
7. Виявлення прогалин у їх знаннях, своєчасне ліквідування їх.
8. Застосування набутих знань на практиці.

 

V. Заключний інструктаж.

           Підведення підсумку роботи учнів на уроці:

          а) Аналіз правильності виконання завдання;

          б) Дотримання інструкційно-технологічних карт;

          в) Розбір типових помилок;

          г) Виконання норм виробітку, раціональне використання робочого часу;

          д) Якість робіт кожного учня, та заходи усунення помилок;

          е) Виставлення оцінок кожному учню;

          ж) Підсумки уроку.

 

  VI. Домашнє завдання.      Повторити правила техніки безпеки та тему уроку.

 

 Майстер виробничого навчання                     Бахнєва Т.В. 

                                                                                                 (підпис)