Урок "До дня Української писемності та мови"

Урок: «До Дня української писемності  та мови»

 

 Ведучий 1:  

 Ми українці – велика родина,

       Мова і пісня її солов’їна,

       Квітне в садочках червона калина,

       Рідна земля для всіх нас – Україна.

 

       (Звучить пісня про Україну)

 

  Ведучий 1:

Юначе, хто ти?

  Хлопець:

Я – українець. Добрий господар землі своєї, вірний заповітам дідів і батьків наших.

  Ведучий 2:

Дівчино, хто ти?

  Дівчина:

Я – українка. Понад усе на світі люблю рідний край, де я виросла, лагідну і щиру мову.

  Ведучий 1:

В Конституції України записано, що державною мовою в Україні є українська мова.

9 листопада – День української писемності та мови.

  Ведучий 2:

Чи знаємо ми українську настільки, щоб нас правильно зрозуміли, коли ми висловлюємо свою думку? Чи не бували ви в такій ситуації, як оці дівчатка?

 

  СЦЕНКА

- У мене завтра день народження. Мені пошили плаття з атласу.

- З атласу? Та ти що?

- З атласу! Він такої рідкісної білизни!

- Білизни? Так з чого тобі плаття пошили: з білизни чи з атласу?

- Та з атласу ж!

- Не розумію, як можна плаття пошити з паперу?

- З якого паперу? Якої білизни?

- Ти ж сама кажеш.

- Я кажу з шовку, а ти - з паперу.

 

  Ведучий 2:

Інколи незрозумілою робить нашу мову надмірне використання іншомовних слів.

 

  СЦЕНКА

Гукаю якось у кафе офіціанта:

- Борщ український. Будь ласка, подайте, склянку узвару й вареники з м’ясом.

- Пане, ну що Ви, кафе в нас сучасне! Стек є в нас, гамбургер, чизбургер, піца…

- ( Що вона каже? І як воно їсться? )

- «Фанта», є «Спрайт», «Кока-кола». Ще є солодощі – тільки для Вас: «Снікерс» та «Марс»…

- Прошу, сідайте.

- Ой, щось погано. Водички подайте. (Хто його знає, чим тут нагодують). Дякую. Вибачте. Завтра зайду я.

 

  Ведучий 1:

А інколи, буває,що,живучи в Україні, люди соромляться української мови, не розмовляють нею, тому потрапляють у такі ситуації, як герої гуморесок Павла Глазового.

( Гумореска П. Глазового « Кухлик » або « Турок » )

  Ведучий1:

Знати рідну мову  - це не стільки обов’язок, скільки усвідомлення того, що ти – українець.

  Ведучий 2:

Тож знай свою мову, люби її, поважай.

Ось кілька порад щодо вивчення української мови.

 

  ПОРАДИ

 

  Учень 1:

Якщо з українською мовою

В тебе, друже, не все гаразд,

Не вважай її примусовою,

Полюби, як весною ряст.

  Учень 2:

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить.

Все, як пишеться, в ній вимовляється,

Все, як пісня, в ній звучить.

  Учень 3:

Просим учнів до зубріння звичних,

Ви не бійтесь правил граматичних.

Є у кожного до мови хист,-

Не зубріть, а зрозумійте їх.

  Учень 4:

Як зумієм правила ми з вами

Виражати власними словами,

Знань одразу збільшиться за час,-

Вчитель просто не впізнає вас.

  Ведучий 1:

Як парость виноградної лози,  плекайте мову,

Пильно й ненастанно політь бур’ян.

Чистіше від сльози вона хай буде…

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник, 

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядати сад.

 

  ( Пісня про мову )

 

  Ведучий 2:

Хай щастить вам у вивченні мови. Хай служить вона вам вірою і правдою.

Дякуємо за увагу.