Урок "Доба героїчних походів українських козаків. Гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний."

Розробка уроку з історії України 8 клас

Тема І. Українські землі у XVIІ столітті

Тема.Доба героїчних походів українських козаків. Гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний.

Мета.Визначити роль українського козацтва в першій чверті ХVІІ ст. в боротьбі з іноземними загарбниками на початку ХVІІ ст.;охарактеризувати історичний портрет та діяльність гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного; розповісти про морські походи козаків у першій половині ХVІІ ст..; вчити аналізувати історичні події; розкрити наслідки участі козаків у Хотинській війні; сприяти формуванню навичок самостійної роботи учнів; розвивати навички роботи з історичною картою та історичними джерелами; розвивати вміння аналізувати, узагальнювати та виділяти головне серед історичних фактів, стисло характеризувати історичну особу та визначати її роль у історичному процесі; виховувати патріотизм, наполегливість у роботі, повагу до історичного минулого українського народу.

Основні поняття:яничари, каторга, доба героїчних походів, Кафа, Хотинська війна.

Обладнання:підручник для загальноосвітніх навчальних закладів, історична карта, роздатковий матеріал, відеоматеріали.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

І.Організаційний  момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Українське козацтво у першій половині XVII ст.

2.«Доба героїчних походів».

3.Гетьман П.Конашевич – Сагайдачний та його значення в історії .

V. Закріплення новихзнаньучнів.

VІ. Підсумки уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

- Добрий день, мої любі учні! Я рада вітати вас на уроці історії.

Перевірка стану емоційної готовності учнів до уроку

Настанова учителя на роботу.

Щоб не просто слухали, а чули.

Щоб не просто дивилися, а бачили.

Щоб не просто відповідали, а міркували.

Дружно і плідно працювали.

Бажаю вам на уроці бути:

К - кмітливість

О - організованість

З - завзятість (Завзятість як якість особистості - здатність не пасувати перед невдачею, зберігати вірність конкретної, близькою, оперативної мети, неослабний підтримувати дію незалежно від труднощів, настрою і почуттів.)

А - активність

К - креативність

ІІ. Актуалізація опорних знань

Гра «Знайдіть помилки»

1. Основна частина українських земель на початку 17 ст.входила до складу Великого князівства Литовського.

2. Українське козацтво виникло для заселення кордонів держави

,якістраждаливідтурецько-татарськихнабігів.

3. Слово «козак» означає кріпосний, залежний.

4. Першим гетьманом українського козацтва був Северин Наливайко.

5. Перші козацькі повстання 1591-1600 року очолили – ДмитроВишневецький та СамійлоКішка.

Висновок: Отже, в кінці ХVІ ст. козаки остаточно утвердилися, як основні захисники українських земель від турецько-татарських набігів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

- Ми продовжимо вивчати історію «Українських земель в першій половині XVIIст.».

І тема сьогоднішнього  уроку:

Доба героїчних походів українських козаків. Гетьман Петро Конашевич - Сагайдачний.

Проблемне питання. Чому морські походи козаків ХVІІ ст.  назвали добою героїчних походів? ( Проблемне питання учні записують з екрану мультимедійного проектора).

Протягом уроку ви будете шукати факти з почутого, побаченого чи прочитаного стосовно даного питання, а в кінці уроку ви презентуєте  нам свої здобутки, сподіваюсь, що матеріал, який я підготувала, буде для вас корисним.

Метод «Прогнозування».

- Які питання у вас виникають, коли ви читаєте тему нашого уроку?

На уроці ви повинні запам’ятати:

Передумови морських поход1в   козаків у першій половині  ХVІІ ст.;

Значення українського козацтва в боротьбі з іноземними загарбниками

Історичного діяча Петра Кононовича-Сагайдачного .

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Українське козацтво у першійполовині XVII ст.

Розповідь учителя.

На початку XVII ст. українське козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в РечіПосполитій, а й на міжнародній арені. Козацтво стає основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи  походи до татарських і турецьких володінь у відповідь. Це створює чимало ускладнень у стосунках Речі Посполитої з Кримським ханством та Османською імперією, але водночас сприяє тому, що козацтво стає відомим у Європі. У ньому вбачають захисника європейської християнської цивілізації від наступу ісламського світу.

На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з’являлися на українських землях, «умиваючись,— за свідченням сучасника,— по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем». На українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на невільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до військових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала виснажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік прикутими до весел гребцями на турецьких   каторгах.

Які незнайомі вам слова зустрілися у тексті?

Робота з термінами і поняттями

Ясир (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на українські, російські й польські землі.

Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утримувалися жінки й наложниці господаря.

Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором  хлопчиків  підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

  Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

Запис визначень у словничок.

Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозькій Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь Османської імперії.

Робота з відеоматеріалами (перегляд уривку з проекту 1+1 «Країна.1стор1я   українських земель» (Морські походи козаків " 4 серія)

https://www.youtube.com/watch?v=LMsj4ccxqeE

Обговорення фільму. Запитання до учнів

1. Яким роком датується перший наступ козаків на володіння турків?

2. В який період наступ козаків сягнув найбільшого розмаху?

3. Які факти вас найбільше вразили із переглянутого матеріалу?

Робота з контурною картою

Робота з відеоматеріалом

Ми пліднопо працювали, а зараз пропоную вам прослухати українську народну пісню, в якій мова піде про ватажка козаків під час морських походів.

Запитання до відеоматеріалу

1. Про кого йшла мова в пісні?

2. Як народ змальовує героя? Процитуйте.

Робота з підпучником( ст. 85 "Постать в історії")

Розповідь вчителя

Річ у тім, що батька Петра звали Конан (правильніше – Конон), за тодішньою вимовою – Конаш. Тож Конашевич (або Кононович) означає по батькові, а не подвійне прізвище, як вважали, коли писали: гетьман Конашевич-Сагайдачний. А він – гетьман Петро Конашевич (Кононович) Сагайдачний. Себто Петро Сагайдачний.

Але на думку деяких істориків – хоча б Б. Барвінського, – прізвище Конашевич узяте не від імені батька, а від імені одного з предків гетьмана.

 «Конашевич, – цю думку поділяв і Д. І. Яворницький, – родове прізвище, яке носили шляхтичі з Підгір'я, Конашевичі-Попелі». Що ж до другого прізвища – Сагайдачний, – то на думку згадуваних істориків, воно було дане Петрові Конашевичу козаками – як вправному лучнику. Сагайдак – шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл. «Сагайдачний» – прикметник від слова «сагайдак».

Отож, вершник прив'язував з одного боку до пояса лук з налучником, а з другого – сагайдак для стріл. Вправний лучник міг за хвилину випустити 8—12 стріл на відстань до 500 кроків.

Очевидно, Петро Конашевич замолоду був хвацьким і цілким лучником, тож його й прозвали Сагайдачним. Між іншим, прізвисько Сагайдачний було поширеним у ті часи на Брацлавщині, а також серед козаків на Подніпров'ї.

V. Закріплення нових знань учнів.

Пропоную повернутися до початку уроку, де перед нами стояло проблемне запитання.

Метод «Історичний дуель»

Скористаємося дуже цікавим методом, будемо по черзі викликати на дуель один одного, щоб заслухати, як ви справилися із завданням.

Презентація творчих доробок учнів стосовно проблемного запитання

VІ. Підсумки уроку.

Складання сенкану: "Морські походи козаків"

Алгоритм складання сенкану:

• У першому рядку записується тема сенкану.
• У другому рядку – 2 слова, прикметники, які є означеннями теми.
• У третьому рядку учні записують 3 слова, дієслова, яківказують на активність, дієвість, пов’язану з темою.
• У четвертому – записується фраза, якою висловлюється розуміння( чи ставлення до теми ). Фраза складається з чотирьох слів.
• У п’ятому – записуєтьсяодне слово, іменник, синонім( висновок, асоціація ) до теми.

Заключне слово вчителя.

У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу, яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі набіги на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та Османської імперії.

Петро Сагайдачний сприяв піднесенню національно-патріотичних почуттів козаків.Був відважним воїном, розумним політиком та покровителем української культури.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Читати параграф 11 підручника.

2. Вивчити основні дати та поняття.

3. Уявіть себе запорізьким козаком, який служив у:

а) козацькій піхоті;

б) козацькій розвідці;

в) козацькому флоті;

 (на вибір), та складіть оповідання за темою «Один день мого життя»