Господарське життя та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України

Тема: Господарське життя та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України

Мета: визначати адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини і Слобожанщини; характеризувати господарський розвиток і розвиток землеволодіння на цих землях; розповідати про підпорядкування Української Православної церкви Московському патріарху; продовжити формування навичок критичного мислення учнів; виховувати учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.

Актуалізація знань учнів: Коли і як утворилася Лівобережна Гетьманщина?Яким був адміністративно – територіальний устрій Української козацької держави за гетьмана Б. Хмельницького?

Адміністративно – політичний устрій Гетьманщини. Гетьманщина поділялась на 10 полків: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Полтавський. Полками керували полковники. Полки поділялися на сотні. Сотнями керували сотники. Столицею Гетьманщини були в різні часи міста: Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів.

Гетьманщина не була політично самостійною. Вона мала автономію у внутрішніх справах. Очолював Гетьманщину гетьман, який у другій половині ХVІІ ст. обирався на вузькій Старшинській раді, потім це рішення схвалювалося на Генеральній військовій раді, а потім затверджувалось царем. Велику роль в управлінні державою відігравала Старшинська рада, до складу якої входили гетьман, генеральна старшина і полковники.

Територія Слобідської України (ХVІІ століття).

Слобідська Україна у 1764 г.

Схема 1. Передумови колонізації Слобідської України

Схема 2. Система органів влади Слобідської України

Схема 3. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України

Адміністративно – політичний устрій Слобідської України. Територія Слобідської України поділялась на полки: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувались бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Кожен полк отримував царську жалувану грамоту. Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода і затверджувалося царем. Кількісний склад козацьких полків не був постійним.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Адміністративно – політичний устрій Гетьманщини. Адміністративно – політичний устрій Слобідської України. Гетьманщина поділялась на 10 полків: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Полтавський. Полками керували полковники. Територія Слобідської України поділялась на полки: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувались бєлгородському воєводі. Полки поділялися на сотні. Сотнями керували сотники. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Столицею Гетьманщини були в різні часи міста: Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів. Кожен полк отримував царську жалувану грамоту. Гетьманщина не була політично самостійною. Вона мала автономію у внутрішніх справах. Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода і затверджувалося царем. Очолював Гетьманщину гетьман, який у другій половині ХVІІ ст. обирався на вузькій Старшинській раді, потім це рішення схвалювалося на Генеральній військовій раді, а потім затверджувалось царем. Кількісний склад козацьких полків не був постійним.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Велику роль в управлінні державою відігравала Старшинська рада, до складу якої входили гетьман, генеральна старшина і полковники.

Підсумок уроку. Відбулися зміни у ролі деяких органів, обмежувалася влада гетьмана. У Лівобережній Гетьманщині та на Слобожанщині суспільство зберігало становий характер. Активно формувався панівний прошарок суспільства з козацької старшини, шляхти і вищого духівництва. Швидко зростало велике землеволодіння.

Протягом другої половини ХVІІ ст. відбувається швидкий розвиток сільського господарства, що був зумовлений зростанням попиту на сільськогосподарську продукцію, зростанням кількості населення й освоєнням нових земель.

Масова колонізація Слобожанщини українським населенням була зумовлена воєнними лихоліттями другої половини ХVІІ ст. Завдяки переселенню відбулося господарське освоєння колишнього так званого Дикого Поля, урятовано тисячі людей від фізичного знищення.

Наприкінці ХVІІ ст. Слобожанщині існували десятки міст і містечок, де успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля.

Підпорядкування Київської православної митрополії Московському патріархату (яке відбулося з порушенням церковних канонів) послабило політичні позиції гетьманського уряду і мало далекосяжні наслідки для Української держави, культури,церковного життя.

Домашнє завдання: Опрацювати §23 підручника