22 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити урок цікавим: перевірені лайфхаки

Урок Драма-феєрія «Лісова пісня». Оригінальність жанру. Фольклорно-міфологічна і філософська основа твору. Авторська рецепція українських міфів.

Про матеріал

Урок української літератури .10 клас ( за новою програмою) на тему "Драма-феєрія «Лісова пісня». Оригінальність жанру. Фольклорно-міфологічна і філософська основа твору. Авторська рецепція українських міфів."

Перегляд файлу

ТЕМА: Драма-феєрія «Лісова пісня». Оригінальність жанру. Фольклорно-міфологічна і філософська  основа твору. Авторська рецепція українських міфів.

 

 

Мета: познайомити учнів з історією написання та із змістом твору, розкрити тему, ідею,

            проблематику твору, його джерела, багатоплановість художнього змісту;

            закріпити вивчене  про драматичний твір, дати уявлення про драму-феєрію;

            розвивати в учнів твору уяву, навики аналізу твору, вміння вивчати його

            підтекст, образи-символи, дослідити фольклорно- міфологічну основу драми;

            розвивати творчі   здібності учнів; прищеплювати любов до  звичаїв і вірувань

           свого народу; утвердити думку про те, що рідний край для людини-це її

            життя, рідна земля-мати.

 

Обладнання:  епіграф, текст твору, ілюстрації до твору, ілюстрації Волині, таблиця,  

                         фонозапис твору, роздатковий  матеріал,  презентація «Демонологічний

                         світ», таблиця самооцінювання.


Тип уроку: інтегрований.


Міжпредметні зв’язки: світова  література, живопис, музика, етнографія.

                                            Це незвичайна драма, це не тільки драма-поема, драма-

                                       пісня   волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра.
                                                                                                                            Л.І. Міщенко
                                                               

                                                                     Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку, мотивація опрацювання теми

 

Леся Українка здійснила справжній творчий подвиг: за 13 років, будучи важко-хворою, створила близько 20 драматичних творів, серед яких першочергово треба назвати «Одержиму», «Кассандру», «У пущі», «Бояриню», «Камінного господаря», «Лісову пісню». За ідейно- художніми якостями, за рівнем мистецької досконалості «Лісова пісня» є одним з найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії.

Метою уроку є дослідити драматичну спадщину поетеси, розкрити неповторну індивідуальність митця. На уроці спробуємо дати відповідь на питання: для чого Леся Українка використала  в творі «Лісова пісня» образи демонологічного  світу і що єднає Лесю з цими персонажами?

 

ІІІ. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь та навичок.

 

1. Інтерактивна вправа «Ти – мені,  я - тобі»( учні, що сидять поруч, одне одному задають  тільки одне питання за вивченими творами Л. Українки)

 

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.


 1. Слово вчителя.
 

- Які твори Лесі Українки вам запам’ятались? Чому?
- Що вразило вас у творчості письменниці?

         Літературна діяльність Лесі Українки була різнобічною. Вона володіла  всіма  трьома  родами літератури: лірикою, епосом, драмою. Леся  майстерно володіла віршованою і прозовою мовою. Починаючи з другої половини 90-х років XІX століття, драматургія займає все більше місця в літературно-творчій діяльності Лесі Українки, а під кінець її життя стає домінуючою.

«Лісова пісня» вражає красою мрії, самоцвітами думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, у гомоні весняної ночі, у буйних. Це «пісня пісень» не лише Лесі Українки, а й усієї української драматургії.

- Нагадайте основні риси драматичної літератури.(Драматична література характеризується пристосованістю для сценічних інтерпретацій. Основна ознака - призначення її для театрального спектаклю.)

 

2. Теорія літератури

  За жанром «Лісова пісня» - це драматична поема. Це жанр, що поєднує прикмети драматургії і поезії, це віршована п’єса. Це драма -феєрія.

Феєрія – театральна чи циркова вистава, побудована на фантастично-казковому сюжеті, в якій з метою вразити глядача використовуються різноманітні сценічні ефекти.

Драма –феєрія - п’єса  з казково- фантастичним сюжетом і персонажами.

            Особливі ознаки драматичної поеми:

- в основі її переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей та поглядів;

- тяжіння до філософської узагальненості, символіки, міфологічності;

- ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгортання певної думки часто підсумовується афоризмом;

- присутні ліричність, емоційність, навіяні посвятами, ремарками, монологами, поетичними прологами.

 

3. Історія створення твору( повідомлення учня)

Леся Українка написала цю драму за 10-12 днів. Після лікування в Єгипті, Леся поїхала до Києва, а потім до чоловіка в Кутаїсі. Там вона почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорновий варіант твору. В листі до своєї сестри вона написала, що п’єса у неї «лилася музикою», дуже легко, але після неї вона була хвора і досить довго не могла прийти до пам’яті.  Спогади про дитинство,  розповіді про міфічних істот, які не могли залишити пам'ять її, саме образ Мавки, які Леся виношувала роками, її виховання на фольклорі, як англієць на Біблії, примусили письменницю створити цей геніальний шедевр.

 

4. Робота над змістом твору

      4.1. Повідомлення учня-аналітика твору «Лісова пісня»

(Учні мають розкрити такі аспекти аналізу драми: 1) тема, ідея, конфлікт, особливості композиції та сюжету; 2) світ природи і людей; 3) образ Мавки)

- У "Лісовій пісні" виступають два світи: світ природи з її фантастичними істотами і реальний світ з постаттями людей.

- Основний конфлікт підпорядкований головній ідеї - боротьбі за гармонійне вільне життя, за високу мрію, за вірність і красу, боротьбі проти сірості й буденщини, проти обмеженості й бездуховності.

- Пролог, яким відкривається "Лісова пісня", має значення заспіву, який вводить нас у світ казки.  

  Створюючи відповідний настрій, пролог є водночас і проекцією майбутніх конфліктів. Уже тут сили  

   природи, що уособлюють рух, волю, протиставлено силам застою.

-  Сюжет твору- історія кохання Мавки та Лукаша.У першій дії починається конфлікт людини з природою. У ліс приходять люди. Лісові сили їм сприяють, а водяні намагаються шкодити. Ця «весняна» дія є дією зародження і цвітіння кохання «лісової царівни» Мавки і сільського хлопця Лукаша.

- Кульмінація твору . Особливістю сюжету «Лісової пісні» є те, що в ній ніби дві кульмінаційні вершини. Після першої кульмінації події не йдуть на спад.

Перша кульмінаційна вершина драми. У другій дії, яку можна назвати дією «пізнього літа», розвивається конфлікт: в душі Лукаша в'януть поезія і кохання до Мавки, і він зраджує ту, що є втіленням мрії й краси, а вибирає Килину — втілення буденщини, заземленості й банальності. Коли Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля «Того, що в скалі сидить»…

      У третій дії, дії «пізньої осені», відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут людина стає звіром і знову людиною, тут Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини.

- Розв'язка «Лісової пісні» оптимістична — прекрасне не вмирає: воно є символом вічності.

 

   4.2. Повідомлення учня - дослідника

      Фольклорно- міфологічний світ «Лісової пісні»

Формально всіх персонажів твору можна поділити на фантастичні і правдиві. Між світом природи і людьми існують певні протиріччя. Водночас кожен з цих світів не є однорідним, тут також є свої суперечки, змагання.

У зображенні світу міфологічних істот Леся Українка переборює стереотип. Основний конфлікт драми підпорядкований одній ідеї — змаганню за щасливе, вільне життя, за високу мрію, красу, любов і вірність проти одноманітності і тупості, упертої міщанської обмеженості. Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і приватновласницькі інстинкти зіткнулися у цій драмі-казці, яка розказує про високі почуття, про неминучість гармонії людини з природою.

 

 

4.3. Презентація міні - проекту «Демонологічний світ»

Щоб зрозуміти світ природи та її міфічних істот (так званої нечистої сили) звернемося до етнографічної довідки.

Драма-феєрія починається з прологу. І ось ми в пролозі потрапляємо в царство фольклорних образів, витворених фантазією мешканців волинського Полісся і своєрідно трансформованих письменницею: Той, що греблі рве, Потерчата, Русалка, Водяник.

 

1 слайд                         Той, що греблі рве- міфологічна істота , має вигляд

                              розхристаного  хлопця з розкуйовдженим волоссям, міцними

                                        руками, що спроможні  руйнувати скелі та здіймати бурю в
                                        лісі та на річці.

 

            2 слайд                            Потерчата- це загублені діти, які не мають доступу в

                                          царство вічного  спокою, а тому постійно перебувають на

                                          межі двох світів: цього і того.  Такими межами вважалися

                                         «лихі місця»: цвинтарі,  перехрестя доріг,   болота. У народі

                                          вірили, що на Троїцькі святки  потерчата літали у вигляді

                                          птаха і просили собі хрещення криками: «Христу, Христу!»

                                                   Вважалося, що в таких випадках треба кинути якусь

                                          хустину і назвати ім’я, промовивши: «Хрещу тебе». Після

                                          цього душа немовляти потрапляє в рай. Якщо ж цей обряд

                                          не здійснити до семи років, то немовля перетворюється на

                                           русалку або  нявку, стає нечистим духом і завдає людині

                                           шкоди.

 

 

           3 слайд                 Русалки - це переважно духи померлих дівчат, які пішли з

                                   життя  передчасно.  Русалка — один із найколоритніших

                                   персонажів  української демонології, уособлення небезпечної

                                   водяної стихії. Це молоді вродливі дівчата, котрі живуть на дні

                                   річок у чудових  кришталевих палацах. Уночі, коли сходить

                                   місяць, Русалки виходять на берег, чешуть своє довге зеленее

                                    волосся і водять хороводи. Чудовим співом вони заманюють

                                    юнаків чи дівчат, затягують їх у воду і залоскочують. Подекуди

                                    побутувала думка, що Русалкою ставали люди, що помирали

                                    на так званий Русалчин великдень.

                                           Оберегом від них слугували хрест та полин.  Русалки

                                    могли житии  також у полях та лісах, де полюбляли гойдатися

                                    на гілках дерев. У різних місцевостях вони мали різні назви

                                   (нявки, лісні, повітрулі та ін.).

 

      4 слайд                       Водяник- втілення водяної стихії в образі водяного царя.

                                 Уявлявся в образі старого довгобородого діда, який панує над

                                 русалками.

                                        Водяник— різновид нечистої сили. Як і всі духи, що є на

                                 землі, Водяник,  згідно з українськими легендами про створення

                                 світу, походить від чорта. Отож, Бог скинув чорта та злих духів з

                                 неба і кожен із них летів до землі 40 діб; коли ж Господь сказав

                                «Амінь», то хто де був, там і залишився: у воді - водяник, у

                                 болоті - болотяник, у лісі — лісовик тощо. Проте коріння

                                 вірувань у Водяника  значно глибше — воно випливає з давнього

                                 язичницького поклоніння слов’ян божествам, пов’язаним із

                                 водяною стихією. Водяник  мав вигляд старезного діда,

                                 покритого водоростями, з  довгою бородою і хвостом. Міг

                                 перевтілюватися у різні істоти — дитину, козла, собаку, качура,

                                 рибу тощо. Цей володар річок, ставків та водоймищ головував

                                 над русалками та опікувався рибами. Жив здебільшого у вирах

                                 річок, коло млинів. Розгнівавшись, міг руйнувати греблі, млини,

                                 розливати ріки, топити людей.

 

У першій дії з’являються нові фольклорні образи-Лісовик, Мавка, Куць, Перелесник. З’являються і образи людей - дядько Лев та його небіж Лукаш.


          

           5 слайд                Лісовик - дух лісу, дикий чоловік, пастух, який випасає

                                лісову худобу (чугайстер, Леший, Пан).

 

          6 слайд                    Мавка — казкова постать, витвір народної фантазії.

                                 Поетеса взяла її зі слов'янської міфології. Лісова дівчина красива

                                 як ззовні, так і всередині, тобто її зовнішня краса перебуває у

                                 гармонії з внутрішнім світом і  змінюється відповідно до

                                 переживань дівчини. Мавки (нявки, бісиці) — істоти, що

                                 уособлюють душі дітей, котрі народилися мертвими або

                                 померли нехрещеними. Мають вигляд гарних молодих

                                 дівчат, що співом та привабливим виглядом заманюють хлопців

                                  і залоскочують їх до смерті. На відміну від русалок, різновидом

                                 яких є Мавки, останні мали довге лляне волосся.

                                             Оберегом від Мавки  слугували  часник, цибуля, полин.

 

 

          7 слайд                  Перелесник - літаючий дух, який заманює жінок і дівчат,

                                кохається з ними вночі й забирає силу та вроду. Уявлявся в

                                образі гарного, палкого юнака з «буйно розвіяним, як вітер,

                                волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима», як писала

                               Леся Українка.

                                         Перелесник (летавиць) — різновид злого духу, що, як зірка,

                                падає з неба та відвідує людей, прибираючи вигляд рідних,

                                близьких, коханих. Вірили, що його можна «дістати» з великої

                                туги за покійною людиною. Втілившись в її образ, Перелесник міг

                                вступати у подружнє життя з живими людьми. Діти, що

                                народжувалися від Перелесника, зовні нагадували одмінків.

                               Вигнати його з хати, де він оселився, дуже важко.

 


        8 слайд                  Куць- ( «куций»- чорт) - істота, вкрита чорною шерстю, з

                              рогами, хвостом і  копитами. Він міг насилати хворобу, викрадати

                              і зводити дівчат, підміняти  нехрещених людських дітей. Обереги

                              від чорта: хрест, молитва, «священні» речі, «магічне» коло.

 

       9 слайд                     Дух - безтілесна «нематеріальна» сила, яка творить або

                               певним чином  впливає на матеріальне тілесне життя людей. У

                               міфології це переважно  невидимі істоти, які іноді можуть

                               показуватись людині, оскільки вони перебувають у повній

                               взаємодії з людиною і визначають її душевний і

                               психологічний стан.

 

 

 

 

 10 слайд                  Чорт (біс, диявол, дідько, люципер, сатана, осинавець,

                         щезник, злий) - один із найпопулярніших персонажів української

                         демонології, що уособлював ворожі людині сили. Його звірину

                         природу видають хвіст, баранячі або козлячі  роги, кігті, собача

                         морда чи свиняче рило, іноді курячі ноги або крила кажана.

                                Характерні прикмети — довгий ніс, палаючі очі, густе чорне

                         волосся. Іноді   Чорта уявляли у вигляді іноземця, вбраного у

                          коротеньку куртку або фрак, вузенькі панталони, з кумедним

                          капелюхом на голові та люлькою в зубах.

                               Звичайне помешкання Чорта — млини, глибокі провалля,

                         напівзруйновані будівлі, зарості бузини тощо. Функції Чорта досить

                         широкі: він усіляко шкодить  людям, насилає хвороби, зводить

                         жінок, полює на людські душі, штовхає на злочини й прикрі вчинки.

                                 Особливо страшний він для похрещених дітей, яких

                         може підмінити. Чорт часто вдається до перевтілень, причому

                         прибирає подобу не лише людей і тварин, а й неживих предметів. В

                         українських апокрифічних легендах Чорт виступає суперником і

                         антиподом Бога і вносить свій вклад у творення світу: саме він

                         навчив людей ковальства, винайшов вогонь, млин, скрипку, дуду,

                         тартак, горілку й тютюн. Йому навіть приписували такі плоди

                         технічного прогресу, як фабрики, залізниці, телефон, велосипед

                         тощо. За повір’ями, він боїться хреста, громових стріл святого Іллі та

                         взагалі всього свяченого; захиститися від нього можна за допомогою

                         спеціальної молитви і магічного кола.

 

          11 слайд                   Злидні (нещастя)- міфічні істоти української демонології,

                                   що є уособленням  недолі, біди.

 

         12 слайд                    Мара- міфічна богиня зла, хвороб і смерті. Мара —

                                   міфічна богиня зла. Пізніше образ Мари  уособлював

                                   хворобливий, тривожний, неспокійний  сон.  Мислилася

                                   страшною істотою жіночої статі, нічним привидом, що

                                   насідав на сонну людину, а коли та прокидалася, то Мара

                                   миттю зникала.

 

13 слайд             Вовкулакав українській міфології це людина-перевертень,

                   що має надприродну здатність перевтілюватися у вовка. Це

                   напівфантастична істота, людина у вовчому вигляді. Вважалося,

                   що вовкулаки можуть бути вродженими та оберненими.

                           Образ  вовкулаки символізував безсилля людини перед  

                  темними  надприродними силами, тугу за справжнім людським

                  життям. Це також один із багатьох образів, через який народ

                  застерігав людину  від біди, що може на неї чекати. Цей образ

                  нагадував про  необхідність мати в своїй душі Бога, ніколи про

                  нього не забувати,  не грішити, щоб не бути тяжко покараним за

                            зроблене зло. Вовкулака в людському образі має понурий вигляд,

                            великі брови, зрослі на переніссі, та червоні очі, по яких його й

                            можна ніби пізнати. Подекуди вовкулаків ототожнювали з упирями

                             і приписували їм однакові властивості.

 

 


4.3. Етнографічна довідка.


- Яка місцевість описана в творі «Лісова пісня»?(Волинсько- Поліська місцевість)

 

   Село Колодяжне лежить у перехідній зоні між Волинню і Поліссям, де вже починаються поліські кущі.
                     Ой, чи так красно в якій країні,
                     Як тут на нашій рідній Волині!
       Волинсько-Поліський фольклор, міфологію якого Леся Українка знала досконало.
Своїх героїв-поліщуків Леся Українка не мислила в якомусь іншому, а тільки в поліському вбранні. Вона хотіла дати докладні вказівки режисерам, які збиралися ставити «Лісову пісню», щодо костюмів, бо виписувати все це в ремарках не відповідало стилю драми.
                                (Перегляд ілюстрацій українського костюма Волині.)
      З метою типізації письменниця використала також багато приказок, примовок, прислів’їв, характерних для мови селян Волині: «В голову зайшов», «Такої матері такий і син», «Якщо й було, то в стовпець пішло», «Бийся по губі», «Відьомське кодло» та інші.

Як засіб індивідуалізації мови та для надання драмі поліського колориту, письменниця вводить в текст мови матері, Килини, Лукаша та дядька Левка діалектизми: гладишка, упадоньку, нехтолице, ряхтіти, умаїти, дробина, нехай-но та інші.
           Мовні народні скарби окремого краю використовували також Василь Стефаник, Марко Черемшина, Михайло Коцюбинський.
 

4.4. Характеристика образу Мавки.

 

Усю силу чуття, весь свій поетичний дар перелила Леся Українка в лісову міфологічну істоту — Мавку. Її образ є особливим. Героїня Лісової пісні» має в серці «те, що не вмирає». Це невмируще — незгасимий вогонь кохання, яке в змозі перемогти все, навіть смерть. У першій дії, в ніч, коли розцвітало кохання, Мавка «наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах». З розгортанням сюжету, з розвитком дії змінюється і її зовнішній вигляд.

У другій дії Мавка за намовою матері Лукаша вбирається у буденний одяг сільської дівчини і виглядає в ньому убого, принижено. З вільної лісовички вона перетворюється на покірну служницю, що жне на чужій ниві. Та все це терпить заради великого кохання до Лукаша, з яким вирішила назавжди поєднати свою долю.

Але її мрії не здійснилися: Лукаш зрадив коханню. Тоді зовнішня краса Мавки в'яне, їй не допомагає навіть пишний одяг. І хоча в кінці дії Мавка одягнена в багряні осінні шати і з срібним серпанком на голові, ніщо вже не може приховати смертельної блідості її лиця. «Конаюча надія розширила її великі темні очі, рухи в неї поривчасті і зникаючі, наче щось в ній обривається,» — зустрівши Мавку такою, Лукаш жахається: «Яка страшна!». Так за допомогою портретної характеристики письменниця розкриває важкий внутрішній стан героїні.

Незвичайне змалювання образу Мавки починається зі своєрідного освітлення. Леся Українка опромінює свою героїню полум'яним зоряним ореолом, який супроводить Мавку протягом усієї п'єси. Це огнисте сяйво то розгоряється, то пригасає, залежно від розвитку дії, настрою і стану Мавки. В ніч першого кохання Лукаш одягає на голову дівчині зоряний вінок, і поцілунок коханого вона сприймає як зірку, що впала в серце. В ту ніч вона хотіла б умерти від щастя, як падаюча зірка. Коли коханий зрадив, то «всі зорі погасли і в вінку і в серці» Мавки. В останньому монолозі героїні безсмертя асоціюється з ясним вогнем, вільними іскрами

І, нарешті, фінал: Мавка ще раз з'являється у дивній своїй красі, «спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці». Ця ремарка дає ключ до сценічного трактування, сприяє глибшому розкриттю ідейно-художнього змісту всього твору, його філософського узагальнення: все високе, благородне, величне — вічне. І ніякі дрібні думки і тлінні життєві негаразди не здатні знищити його.

              Конкретизація образу Мавки здійснюється через її взаємини з Лукашем, Лісовиком, дядьком Левом. Килиною. Але головну вагу має тут мова самої героїні. Мова Мавки алегорична, як і сам її образ; мову буденної прози ця незвичайна чарівна дівчина не може збагнути. Вона бачить навколо себе красу і досконалість, то чому вона повинна описувати і характеризувати їх такою спрощеною і дещо навіть згрубілою мовою селян? Переступивши поріг буденного життя, в якому існують розрахунок, взаємна плата, користолюбство, фізично, Мавка не може переступити цього порога духовно. Незважаючи ні на що, вона до кінця залишається ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.

Дехто вважає, що Мавка — це художній прототип Лесі Українки, але це не зовсім так.

 

4.5. Декламування монологу( уривку) Мавки вчителем  

                   « 0, не журися за тіло!»
 

5. Бесіда з учнями.


- Яку роль відіграє природа та  її жителів  в драмі-феєрії?
             Неповторною є композиція високопоетичної драми-мрії, драми-пісні, в якій природа виступає повноправною дійовою особою. Зародженню почуттів Лукаша і Мавки відповідає весняне пробудження природи, зраду Лукаша і душевні муки Мавки супроводжують пейзажі пізнього літа, фінал твору відбувається пізньої осені.

 

- Якою ви уявляєте зовнішність Мавки? (Після відповідей учнів вчитель показує ілюстрації до твору.)
  
- Які риси характеру героїні проявляються в сценах її перших  зустрічей з Лукашем?
- Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з  лісом? Як це показано в творі?
- Перекажіть першу зустріч Мавки з Лукашем?
- Як впливає музика Лукаша на природу?

 

6. Цитатна характеристика міфологічних істот


- Які цінності для міфічних персонажів найголовніші? (воля, краса, порядок у лісі й на озері).
       «Той, що греблі рве»   :   «… бо весняна вода,   як воля молода.»
         Русалка:    « Я - вільна!  Я - вільна, як вода!»
        Лісовик:   «Я звик волю шанувати.»
 

- Як до несподіваної появи людей поставилися лісові мешканці?
            Водяник:    «Ой, ті люди… Я їх не зношу! Я їх топлю.»
            Русалка:  «Дідусю! Лісовий! Біда! Рятуйте!»
                             «Там хлопець на дудки ріже очерет.»



- Хто з героїв світу людей є найбільш природолюбом у драмі? (дядько Лев)
- В чому полягає його любов до лісу?
- Хто так сказав про Дядька Лева?   (Лісовик)
    «Люблю старого. Та ж якби не він
      Давно б уже не стало сього дуба,
      Що стільки бачив наших ряд і танців
       І лісових великих таємниць…»


(Дядько Лев у творі-типовий образ мудрого знахаря, який своєю розважливою поведінкою урівноважує співвідношення добрих і злих сил у навколишньому світі. )
 

7. Переглід відеопрезентації «Світ природи»

8. Етнохарактеристика світу природи і світу людей.
        

Світ людей та світ природи поєднуються коханням Лукаша та Мавки.

Чи любив Лукаш Мавку? Чи справжнім було це почуття? Чому ж тоді хлопець так швидко завагався, охолов, почав шукати шляхів до відступу? Чи ідеалізувала Мавка людську любов?
         Мавка вимріяла кохання з людським сином, але зустріла не сокола і не голуба, а безхарактерного горобця, який не вміє і не міг захистити своє щастя. Правда, образ Лукаша поданий в еволюції. В кінці твору він усвідомлює і свій талант, і Мавчину любов.
     

       ЛУКАШ        Етнографічна довідка

   Українське ім’я Лукаш запозичено з польської мови, яке в свою чергу, походить з латинської, що перекладається як «світло», а первісне його значення - «народжений при сході сонця». Тому, почувши сопілкове награвання, вся природа пробуджується ніби при сході сонця.


     Другим таким епізодом є переростання лісовичка в людину.

      ЛІСОВИК      Етнографічна довідка
     За народними віруваннями вважалося, що лісовичка, якщо її повінчають з хлопцем у церкві, стане людиною. Про це говорить і дядько Лев.


- Чи хотів би він бачити Мавку і Лукаша в парі? Чи були достойними одне одного закохані?
- Чи можна сказати, що Мавка не боролася за своє щастя з Лукашем? Чому дала йому право вибору?
- Чому Мавка прийшла під Лукашеву хату? Невже вона думала відібрати Лукаша в Килини? Чому Килина саме так прийняла її появу?


       ВОВКУЛАКА  Етнографічна довідка.

 
       Лукаш став вовкулакою. Але в народному уявленні вовкулака-перевертень-це те, що могли обертатися у вовків і повертатися знову до людської подоби. Іноді в казках чаклун перетворює на вовкулаку чоловіка, що має якийсь гріх. Постать Лукаша - вовкулаки-це образ, сповнений внутрішнього протиборства людини з собою.


- Чому Лукаш виє? Яка причина його відчаю і розпачу? Чому йому зле в звірячій шкурі? Чи відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці?
- Чому Мавка, після слів Килини, перетворюється саме у вербу?


    

          ВЕРБА    Етнографічна довідка
        В народі верба-символ надзвичайної життєздатності: вона росте без особливих на те умов, гілка без коріння приживається в будь-якому грунті. В народі кажуть: «Верба, що лугова трава, її викосиш - а вона знову росте». Коли Мавка стає вербою, вона очищується від напасті (Килини). У народнопісенній творчості цей мотив найповніше вилився в баладу про невістку-тополю. Особливість верби - воскресати.


- Чи гине любов Мавки і Лукаша разом з їхньою фізичною смертю?
- Чи виведено в драмі людей, які щасливі в любові й сім’ї? Чи багато таких людей є взагалі?
- Як ви розцінюєте той факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі?

- Чому він це робить? Чи вважає себе в цей час частиною природи?
Коли Лукаш пішов проти природи, то зрештою втратив радість, любов, навіть людську подобу…


     ДОЛЯ   Етнографічна довідка
       За народними повір’ями, Доля опікує людину впродовж усього її життя, але на очі показується лише тоді, коли та перебуває на дорозі в небуття.
- Як ви розумієте слова Долі?
                «Ой тепер я плачу, бо вже чую й бачу,
                 Що загинути мушу.»
                

9. Проблемне питання.
          Лукаш:
«…Я, жінко, бачу те, що ти не бачиш…
      Тепер я мудрий став…
        …………………
      А треба жити?»


-Що хотів сказати Лукаш цими словами? ( зрозумів та осмислив свою провину перед природою та Мавкою, і тепер не бачить сенс свого грішного  життя)

 

- Отже, які проблеми піднімає Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”?
                        (-  проблема людини і природи;
                          - проблема сімейного щастя і любові. )

-Чи міфічна істота Мавка? Адже вона кохає, сумує, плаче, з руки тече кров.
(Висновок: Мавка - міфічний образ - символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона «має в серці те, що не вмирає». Отже, Мавка є втіленням всього доброго, світлого, є втіленням вимріяного щастя.)
 

V. Закріплення знань, умінь та навичків учнів

 

  1. Літературна вікторина.
    (Учні  записують свої прізвища,  нумерують питання, не записуючи їх.)

 

  1. Жанр твору «Лісова пісня» ( драма- феєрія)
  2. Появу якого міфічного персонажа супроводжують слова: « …струмок зашумував, забринів, і в купі з його водами з лісу вибіг…» («Той, що греблі рве»)
  3. Хто, за сюжетом, є батьком Русалки?  ( Водяник)
  4. Хто з міфічних героїв був палко закоханийу Мавку? ( Перелесник)
  5. Хто прагнук шлюбу Лукаша та Килини?  ( мати Лукаша)
  6. Кому адресовані  ці слова: «Бери мене! Я хочу забуття!»?  ( «Тому, що в скелі

                                                                                                                    сидить»)

  1. Яка пора року описана в ІІІ дії?  ( літо)
  2. Кому з персонажів належать ці слова?

      «Нас матуся положила

        І м’якенька постелила…

        І тихенько заспівала:

        «Люлі-люлі-люлята,

        Засніть, мої малята…»          (Потерчатам)

 

  9) Від чого прокинулася Мавка?     ( від гри сопілки )

 10) Визначте місце дії, що відбуваються в пролозі?   ( старий предковічний ліс)

 11) Хто до Лукаша промовив ці слова?

                    «Завела мене в дебрі нерозумна сваволя.

А тепер я блукаю,

 Наче морок по гаю,

Низько припадаю,

Стежечки шукаю

До минулого раю…»                    (Доля)

12) На якому грунті виник твір «Лісова пісня»Лесі Українки?   ( українського

                                                                                                                        фольклору)

 

 2. Слово вчителя.
         «Лісова пісня» - це діамантовий вінець Лесі Ураїнки,»- писав М. Рильський.

Драма – феєрія була справжнім тріумфом її творчого генія. Створена на фольклорному матеріалі, вона стала гімном людини з її природним і невід’ємним прагненням до волі, до щастя, до змістовного життя. Герої зливаються з природою в єдине ціле, в єдину симфонію.

         У філософському тоні й змісті пейзажів теж криється хвала всьому живому, криється авторове захоплення багатством і щедрістю самого життя. «Своєю «Лісовою піснею» Леся Українка в нових умовах ще раз підтвердила стару істину, що народна творчість завжди  залишається щедрим джерелом розвитку справді демократичної, справді передової літератури»,- відзначав О.Ф. Ставицький.
 

 

 

VІ. Самооцінювання знань учнів.

 

( якщо повне розуміння даного матеріалу за відповідним запитанням, то оцінюється відповідь в 2 бали, якщо часткове розуміння – 1 бал, якщо взагалі присутнє нерозуміння матеріалу – 0 балів.)

 

 

з/п

                    Питання

Бал

1.

Я знав(ла) повністю зміст твору

 

2.

Я пам’ятаю всіх персонажів твору

 

3.

Вмію визначати сюжетні елементи твору

 

4.

Знаю міфологічний світ твору «Лісова пісня»

 

5.

Вмію робити характеристику персонажів.

 

6.

Знаю, що таке драма- феєрія.

 

 

                               Загальна  сума  балів

 


VІІ. Домашнє завдання

 

 Написати твір-роздум  на тему «Якби я був Лукашем…»

 

VІІІ. Підсумок уроку

 

  1. Інтерактивна вправа

Продовжіть фразу : « Мені здається, що цей світ…
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                Розробка відкритого уроку

          з  української літератури в 10 класі

 

 

 

 

Фольклорно - міфологічна основа сюжету драми-феєрії Лесі Українки

«Лісова пісня»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

з/п

                    Питання

Бал

1.

Я знав(ла) повністю зміст твору

 

2.

Я пам’ятаю всіх персонажів твору

 

3.

Вмію визначати сюжетні елементи твору

 

4.

Знаю міфологічний світ твору «Лісова пісня»

 

5.

Вмію робити характеристику персонажів.

 

6.

Знаю, що таке драма- феєрія.

 

 

                               Загальна  сума  балів

 

 

 

 

з/п

                    Питання

Бал

1.

Я знав(ла) повністю зміст твору

 

2.

Я пам’ятаю всіх персонажів твору

 

3.

Вмію визначати сюжетні елементи твору

 

4.

Знаю міфологічний світ твору «Лісова пісня»

 

5.

Вмію робити характеристику персонажів.

 

6.

Знаю, що таке драма- феєрія.

 

 

                               Загальна  сума  балів

 

 

 

 

з/п

                    Питання

Бал

1.

Я знав(ла) повністю зміст твору

 

2.

Я пам’ятаю всіх персонажів твору

 

3.

Вмію визначати сюжетні елементи твору

 

4.

Знаю міфологічний світ твору «Лісова пісня»

 

5.

Вмію робити характеристику персонажів.

 

6.

Знаю, що таке драма- феєрія.

 

 

                               Загальна  сума  балів

 

 

 

 

з/п

                    Питання

Бал

1.

Я знав(ла) повністю зміст твору

 

2.

Я пам’ятаю всіх персонажів твору

 

3.

Вмію визначати сюжетні елементи твору

 

4.

Знаю міфологічний світ твору «Лісова пісня»

 

5.

Вмію робити характеристику персонажів.

 

6.

Знаю, що таке драма- феєрія.

 

 

                               Загальна  сума  балів

 

 

doc
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
988
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку