Продовжити знайомити учнів з одноклітинними організмами, розкривши особливості надзвичайно цікавих представників царства Грибів – дріжджів; звернути увагу на будову клітини дріжджових грибів, їхнє поширення у природі та значення.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати одноклітинні організми між собою, порівнявши дріжджі та хламідомонаду, евглену, інфузорію; розвивати увагу, пам'ять, уяву, уміння виділяти суттєве у матеріалі, що вивчається, уміння робити відповідні висновки.
Клас 6 Дата проведення_______________
Тема. Дріжджі – одноклітинні гриби.
Мета.Продовжити знайомити учнів з одноклітинними організмами, розкривши особливості надзвичайно цікавих представників царства Грибів – дріжджів; звернути увагу на будову клітини дріжджових грибів, їхнє поширення у природі та значення . Розвивати уміння порівнювати одноклітинні організми між собою, порівнявши дріжджі та хламідомонаду, евглену, інфузорію; розвивати увагу, пам'ять, уяву, уміння виділяти суттєве у матеріалі, що вивчається, уміння робити відповідні висновки. Виховувати бережливе ставлення до органічного світу та поняття єдності живих організмів між собою на основі клітинної будови.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Міжпредметні зв язки: медицина, історія, кулінарія.
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиця «Дріжджі».
Основні поняття та терміни: грибниця, хітин, гіфи, брунькування.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
Гра “Конкурс одноклітинних тварин”.
До дошки виходять учні і кожен трьома реченнями розповідає про якусь тварину. Всі інші повинні визначити, про кого мова. Наприклад,
№1.
-розмножуюся в клітинах крові, викликаючи їх розмноження;
-за це людина мене недолюблює;
-вона усіляко бореться з комарами.
(це малярійний плазмодій)
№ 2.
-маю небагато коротких, широких псевдоніжок;
-живу у товстому кишечнику людини;
-можу викликати у людини тяжке захворювання.
(це амеба дизентерійна)
№ 3.
-маю клітинний рот і навколоротову заглибину;
-наявні два ядра;
-тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.
(інфузорія туфелька).
ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Сьогодні ми повинні з’ясувати:
-Чим подібні гриби до рослин?
-Де і як можуть існувати дріжджі?
-Що особливого в будові клітин дріжджів та процесах їхньої життєдіяльності.
ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Починаємо із повідомлення учнів про історію дріжджів.
Ще з найдавніших часів людина навчилася використовувати дріжджі в своїх цілях: пекти хліб, виготовляти вино і пиво. Люди користовувалися ними, не знаючи їх природи і походження, і навіть, не знаючи, що це - живі істоти. І лише кілька століть тому великий вчений Левенгук за допомогою мікроскопу побачив їх. Почалося вивчення дріжджів, постійно повідомлялося про нові відкриття і дослідження, які тривають і донині.
Всю історію тісного спілкування людини зі своїми постійними одноклітинними мікроскопічними супутниками - дріжджами можна умовно розділити на окремі періоди.
Вже в ХХ столітті до нашої ери людина зуміла «приручити» дріжджі, навіть не знаючи про їх існування. Дріжджі працювали на людину, проводячи різні підбадьорливі напої, що містять етиловий спирт. Напій, що нагадує сучасне пиво («буза»), був відомий вже в Давньому Єгипті. Там же виник спосіб приготування хліба з кислого дріжджового тіста. Це стало ясно після того, як у розкопках храму і гробниць фараона Ехнатона і його дружини - легендарної Нефертіті, що жили в другій половині XIV століття до нашої ери, археологи натрапили на скупчення форм для випічки хліба та глечиків для пивоваріння.
У Китаї вже в Х столітті до нашої ери вміли відганяти спирт з дріжджової бражки для отримання міцних спиртних напоїв. Європейці звикли до спиртного дещо пізніше: виробництво віскі почалося в Ірландії в ХI столітті, а в ХIII столітті в Європі широко поширилося пивоваріння. Вінцем цього періоду можна вважати перший опис дріжджів, які в 1680 р. побачив у краплі бродячого пива під мікроскопом голландець Антонії Ван Левенгук. Хоча він і не пов'язав процесс утворення пива з життям цих дрібних «анімалькулей», але його малюнки до цих пір вражають точністю зображення дріжджової клітини. Після цього нічого нового про дріжджах не з'являлося цілих 150 років.
Другий період займає весь ХIХ століття, починаючи з 30-х років. Це період зародження наукових знань про дріжджі, коли були зроблені перші наукові описи дріжджів (Каньяр де Латур у Франції, Теодор Шванн і Фрідріх Кютцінг у Німеччині), способів їх розмноження, спороутворення, життєвих циклів. Саме в цей період дріжджі були названі цукровими грибами. Найважливішою подією цього періоду було дослідження Луї Пастером в 1860-1876 рр.. спиртового бродіння і доказ його біохімічної природи. У 1881 р. Емілем Хансеном у Данії були вперше отримані чисті культури дріжджів. Використання чистих культур перетворило виноробство і пивоваріння, перетворивши їх з виду мистецтва у велику галузь промисловості. У самому кінці ХІХ ст. Хансеном і Клекером в Данії була створена перша класифікація дріжджів.
Третій період охоплює XX століття. Він характеризується диференціацією наукових напрямів у галузі вивчення дріжджів. У першій чверті минулого століття створюється еволюційний напрям в систематиці дріжджів, організовується перша колекція дріжджових культур. Таким чином, наука про дріжджі, виконавши більш ніж півторастолітній шлях, продовжує інтенсивно розвиватися і в XXI столітті.
Робота з підручником, таблицями, слайдами із зображенням дріжджів. Вивчення їх будови та особливостей життєдіяльності.
ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
1.Знайти відео про розмноження дріжджів. Охарактеризувати цей процес, беручи до уваги життєвий досвід по випіканню хлібних виробів.
2.Розкрити значення дріжджів у природі та житті людини.
3.Цікаво знати, що пивні дріжджі багаті на вітаміни. Як ви знаєте, вітаміни необхідні для нормального росту й розвитку нашого організму. Препарати із сухих пивних дріжджів можна придбати в аптеках. Такі самі вітамінні препарати на основі дріжджів використовують і для свійських тварин.
V. Узагальнення та систематизація знань.
Виписати значення дріжджів окремими пунктами (згідно тексту підручника).
VІ. Підведення підсумків уроку.
Дріжджі – це одноклітинні гриби. Їхні клітини мають овальну або кулясту форму. Вони не утворюють грибних ниток.
Дріжджі надають перевагу середовищам з високим умістом цукру: поверхні плодів і листків, нектару квіток тощо.
Розмножуються дріжджі брунькуванням.
Цукрові дріжджі широко застосовують у хлібопекарській промисловості.
VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.
Попереднє навчання: приготувати повідомлення про відкриття і вивчення бактерій.