Урок "Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу"

Одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу.

Цільова група: учні 6 класу

Дата           Урок №20

Тема: Евглена зелена, Хламідомонада, хлорела – одноклітинні організми, здатні до фотосинтезу.

Мета:

дидактична: вивчити будову одноклітинних організмів, здатних до фотосинтезу (на прикладі Евглени зеленої, Хламідомонади, Хлорели); прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух); пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя; роль одноклітинних організмів в екосистемах; використання людиною хламідомонади, хлорели, зробити висновок: клітини можуть бути самостійними організмами.

виховна: виховувати акуратність, наполегливість, інтерес до навчання; навчити застосовувати знання для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

розвиваюча: розвивати увагу, спостережливість, уміння порівнювати і робити логічні висновки: порівняти за вказаними ознаками: будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин;

Основні поняття і терміни: Евглена зелена, Хламідомонада, Хлорела, нестатеве розмноження, спора, зигота, статеве розмноження, автотрофне живлення, змішане живлення, статеві клітини, запліднення.

Методи та методичні прийоми: бесіда, показ, дослідження, спостереження, порівняння, складання таблиць і діаграм, рольова гра(сторітелінг), колаж-реклама.

Обладнання: підручники, дидактичні картки, таблиці, презентації, фліп-чарт.

Тип уроку: урок формування знань і умінь.

В результаті вивчення цієї теми учні мають:

наводити приклади:

- одноклітинних організмів;

- використання людиною хламідомонади, хлорели,

описувати:

- будову одноклітинних організмів (на прикладі Евглени зеленої, Хламідомонади, хлорела);

характеризувати:

- прояви життєдіяльності в одноклітинних організмів (живлення, дихання, подразливість, розмноження, рух);

- пристосування одноклітинних рослин і тварин до середовищ життя;

- роль одноклітинних організмів в екосистемах;

розпізнавати: одноклітинні організми (із числа вивчених) на малюнках та фотографіях;

застосовувати знання для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань;

робити висновок: - клітини можуть бути самостійними організмами.

Хід і зміст уроку

І. Організація уроку:

Привітання; перевірка присутності, готовності до уроку; створення сприятливого психологічного настрою:

Діти! У пошуках скарбів – знань ви знаходитесь на шляху до успіху. Запрошую вас до співпраці.

ІІ. Актуалізація опорних знань ( бесіда за питаннями)

1. Яка будова клітини амеби протея?
2. Які органели є в інфузорії-туфельки?
3. Що таке фагоцитоз?
4. Що таке гетеротрофний тип живлення?
5. Які організми називаються паразитами?
6. Яке захворювання людини спричиняє дизентерійна амеба?
7. Як можна уникнути зараження дизентерійною амебою та малярійним плазмодієм?
8. Яка хвороба, що спричинюється одноклітинними твариноподібними організмами, є "хворобою брудних рук"?
9. Які паразитичні одноклітинні твариноподібні організми розповсюджуються кровосисними комахами, зокрема, комарами?
10. Поміркуйте, чому в клітині дизентерійної амеби немає мітохондрій.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Діти, ми з вами щойно ознайомились із будовою одноклітинних твариноподібних організмів і знаємо, що клітина еукаріотів може бути самостійним організмом. Ми знаємо, що таке тваринний спосіб живлення.

Пригадайте, а чим відрізняється рослинна клітина від тваринної? Чи бувають одноклітинні рослини? Як вони живляться? Що таке автотрофи? Яку роль вони відіграють у природі? На ці питання ми маємо знайти відповіді на сьогоднішньому уроці. (Пісня про фотосинтез)

Жила була клітина

Була вона рослинна

А зовсім не тваринна й не грибна

Вона була щаслива

Зелена і вродлива

Вона така у світі лиш одна

Бо хлоропласти мала

І сонце зустрічала

І їжу готувала всім вона

Про фотосинтез дбала

І кисень позичала

Усім, хто потребує, лиш вона

Завдячує клітині,

Тій, що живе в рослині,

Життям своїм уся наша Земля.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Вчитель: Пригадайте будову та функції хлоропластів. Із чого складається клітинна оболонка рослинних клітин?

Діти, до нас в гості завітали одноклітинні організми, що здатні до фотосинтезу. Отже, вони мають хлорофіл. А про все інше вони нам розкажуть самі. Знайомтесь, Евглена зелена. Красуня!

1. Які особливості будови та процесів життєдіяльності евглени зеленої? (Рольова гра: евглена зелена розповідає свою історію)

«Привіт! Я Евглена зелена. Мешкаємо ми, евглени зелені в неглибоких прісних водоймах, зазвичай з високим вмістом органічної речовини. Форма клітини у нас веретеноподібна, під клітинною мембраною - ущільненому шарі цитоплазми є структури, які підтримують форму нашої клітини. Разом вони становлять пелікулу.

Одноклітинні організми, як і багатоклітинні, здатні сприймати різні подразники довкілля та реагувати на зміну освітленості завдяки потовщенню поблизу джгутика. (Показує на малюнку вічко червоного кольору). Воно регулює кількість світла, що потрапляє на це потовщення і ми будемо плисти в той бік водойми, який краще освітлений. Це явище подразливості, яке нам властиве. Ми, евглени, такі чутливі.

Рух нам забезпечує довгий джгутик. Учені остаточно не визначилися, відносити нас до одноклітинних твариноподібних організмів, чи до рослин. Живимось ми, - евглени зелені на світлі так, як рослини – здійснюємо фотосинтез. Такий тип живлення називається автотрофним. Здатність до фотосинтезу зумовлена наявністю у нас хлоропластів з хлорофілом. У цитоплазмі відкладається запасна поживна речовина, що нагадує крохмаль у рослинних клітинах.

Але в темряві ми не голодуємо, а починаємо живитися як тварини: вбираємо крізь поверхню клітини розчини органічних речовин. Такий тип живлення, як ви мабуть, знаєте, називають гетеротрофним. Отож, нам властиве змішане живлення (міксотрофне).

Надлишок води з клітини виводить скоротлива вакуоля, розташована біля основи джгутика. Так регулюється тиск усередині нашої клітини.

Газообмін в нас відбувається через поверхню клітини.

У задній частині клітини розташоване ядро, яке забезпечує спадковість. Розмножуємося ми поділом клітини навпіл.»

(демонстрація малюнків і таблиць)

Вчитель: Два представники одноклітинних рослин – хламідомонада та хлорела – належать до зелених водоростей. Чому до водоростей? Чим вони відрізняються від евглени зеленої? Які особливості будови та процесів життєдіяльності хламідомонади? Отож, слухайте уважно!

«Привіт! Я - Хламідомонада – мікроскопічна одноклітинна водорість. Мешкаємо ми здебільшого в прісних водоймах. Форму клітини маємо грушоподібну, на передньому краї розташовані два джгутики однакової довжини. За їхньою допомогою ми плаваємо у товщі води. Як і в усіх інших рослин, клітина наша оточена щільною клітинною оболонкою. Під нею є клітинна мембрана. У цитоплазмі окрім великої вакуолі із клітинним соком є дві маленькі скоротливі вакуолі

У центрі клітини розташоване ядро.

Хлоропласт у нас один – великий, чашоподібної форми. До його складу входить пляма червоного пігменту – вічко. Воно бере участь у сприйманні світла. За допомогою джгутиків ми рухаємося в бік кращого освітлення, так само як і евглена зелена.

Газообмін, як і в інших одноклітинних, відбувається через поверхню клітини.

Більшу частину цитоплазми в нашій клітині займає зелений хлоропласт, на дні якого навколо великого округлого тільця відкладається запасний вуглевод – крохмаль. Він утворюється з глюкози, яку виробляє хлоропласт в процесі фотосинтезу.

Але нам, так само як і пані Евглені зеленій, притаманний змішаний тип живлення. На світлі ми живимося за допомогою фотосинтезу, а в умовах недостатнього освітлення вбираємо розчинені органічні речовини поверхнею клітини.

Ромножуватись ми здатні як нестатево, так і статевим шляхом.»

Вчитель (міні-лекція)

Нестатеве розмноження – це форма розмноження за допомогою нестатевих клітин, наприклад, спор. Спора – це клітина, вкрита щільною оболонкою, яка забезпечує нестатеве розмноження. Нестатеве розмноження хламідомонади відбувається так: під клітинною оболонкою цитоплазма і ядро кілька разів діляться. Виникають невеликі спори з двома джгутиками. Вони залишають оболонку материнської клітини та виходять у воду. Там вони швидко виростають до певних розмірів, після чого їхня клітинна оболонка стає твердою та нерозтяжною.

Статеве розмноження відбувається внаслідок злиття двох статевих клітин.

Коли настають несприятливі умови (зниження температури води, пересихання водойм тощо), материнська клітина ділиться на кілька десятків статевих клітин. Вони зовні подібні до спор, однак значно менші за розмірами. Виходячи у воду, статеві клітини попарно зливаються. Процес злиття статевих клітин називається заплідненням, внаслідок запліднення утворюється зигота. А чи ви вже знаєте, що таке зигота?

Зигота – це клітина, яка утворилась в результаті злиття цитоплазм і ядер чоловічої та жіночої статевих клітин.

Фізкультхвилинка: учні розбирають картки з визначеннями і шикуються за порядковими номерами, утворюючи «Термінологічну хвилю»

Зигота	–	це	клітина	,	яка
Утворилась	в	результаті	злиття	цитоплазми	і
ядер	чоловічої	та	жіночої	статевих	клітин

Утворена зигота вкривається товстою оболонкою.

У такому стані вона добре витримує замерзання та висихання. За настання сприятливих умов цитоплазма і ядро заплідненої клітини діляться. Так утворюються 4 спори, які виходять у воду та перетворюються на зрілих хламідомонад(демонстрація схеми на таблиці)

За масового розмноження хламідомонади може відбуватися так зване «цвітіння води». Вода стає каламутною і зеленкуватою.

А чим характеризується водорість хлорела?

Учні: Різні види хлорели поширені в прісних і солоних водоймах, на зволожених ділянках суходолу (вологий грунт, кора дерев), а також як симбіонт у тілі водних організмів.

Учитель: Давайте розглянемо хлорелу під мікроскопом.

Клітини хлорели поодинокі, кулястої форми. А ось і вона!

Хлорела: «О, пробачте за запізнення! Я отримала запрошення на ваш урок і так зраділа, так зраділа, але не знала, як мені дістатись.

Добре, що ви самі мене знайшли. Адже на відміну від хламідомонади, клітина у мене нерухома, вона не має джгутиків. У неї немає також вічка. Клітину оточує тонка, але щільна і дуже міцна клітинна оболонка. Моя клітина має одне ядро, і хлоропласт, зазвичай чашоподібної форми. Живимося ми, хлорели, лише завдяки фотосинтезу. Газообмін відбувається через усю поверхню клітини.

Розмножуємося ми нестатевим способом нерухомими спорами, які утворюється внаслідок поділу вмісту материнської клітини.

За несприятливих умов оболонка клітини може потовщуватися, у цитоплазмі накопичується багато олії і запасного крохмалю. У такому неактивному стані ми можемо перебувати тривалий час, доки не настануть сприятливі умови.

Друзі, а що ви знаєте про мене?»

Учні (Вправа: Уявний мікрофон)

• Із середини ХХ сторіччя хлорелу використовують для очищення води та поновлення складу повітря на космічних станціях і підводних човнах.
• Ця водорість багата на різні вітаміни та необхідні для організму людини хімічні елементи(Фосфор, Кальцій, Калій, Магній, Ферум, Купрум, Сульфур,

Йод). За вмістом цих елементів вона перевищує всі відомі культурні рослини.

• Клітини хлорели містять хлорофілу більше, ніж клітини будь-яких інших рослин. Хлорофіл не тільки здійснює фотосинтез і забезпечує автотрофне живлення хлорели, він добре відомий своїми антибактеріальними властивостями, стимулює процеси кровотворення, роботу серцево-судинної, травної системи
• Речовини, які входять до складу клітинної стінки хлорели, сприяють виведенню з нашого організму отруйних речовин, захищають від шкідливого впливу радіації.
• Хлорела стимулює імунну систему людини та ріст організму. Тому з клітин хлорели виготовляють різноманітні препарати, які вживає людина, наприклад вітаміни.
• Хлорела – чудове зелене добриво. Якщо у відро з водою для поливу рослин додати кілька гранул нітратно-фосфатного добрива(2-3 г на 10 літрів води), то вже через добу там розмножиться хлорела. Застосовуючи таку «зелену » воду для поливу рослин, можна зменшити витрати мінеральних та органічних добрив.

Учитель: крім зелених водоростей до фотосинтезу здатні і представники діатомових водоростей.

(Повідомлення «Діатомові водорості»)

Діатомові водорості – це велика група одноклітинних прісноводних та морських водоростей, хлоропласти яких мають коричневе забарвлення. Клітини діатомових водоростей усе своє життя проводять у «скляному будинку» - кремнеземовому панцирі. Панцир нагадує коробку, накриту кришкою. Через його численні правильно розташовані отвори здійснюються всі процеси обміну із зовнішнім середовищем.

Розмножуються діатомові водорості поздовжнім поділом клітини навпіл, а також їм притаманний статевий процес.

У прісних водоймах найпоширенішою діатомовою водоростю є навікула. Її клітини нагадують човник, вздовж бортів якого лежать дві коричневі трубки – хлоропласти. В центрі знаходиться ядро. Клітини навікули здатні активно ковзати по підводних поверхнях, виділяючи через спеціальну структуру панцира – шов – особливі слизові ніжки.

IV. Закріплення

Підсумки (Записати в зошит)

1. Одноклітинні еукаріоти, які здатні до фотосинтезу, належать до водоростей.

2. Одноклітинні водорості відрізняються забарвленням, будовою клітин, рухливістю, способами розмноження.

Тести

Виберіть одну правильну відповідь

1. Хламідомонада й хлорела на світлі живляться:

• а) готовими органічними речовинами, які вони вбирають з води;
• б) за допомогою фотосинтезу.

2.Нерухомий спосіб життя веде:

• а) хламідомонада;
• б) хлорела;
• в) евглена зелена;
• г) амеба протей.

3. Хлорела розмножується за допомогою спор:

• а) рухомих;
• б) нерухомих.

 

Вправа (Бліц-інтервью)

1. Який спосіб живлення характерний для евглени, хламідомонади та хлорели?

2. Які функції виконують скоротливі вакуолі?

3. Які способи розмноження зустрічаються у одноклітинних водоростей?

4. Які одноклітинні водорості є рухливими, а які самостійно рухатись не можуть?

Діяльність:

Група 1 Розгляньте малюнок одноклітинної зеленої водорості хламідомонади і знайдіть складові частини.

1. Ядро; 2.Хлоропласт; 3. Цитоплазма; 4. Два джгутики; 5. Червоне вічко;

6. Дві скоротливі вакуолі; 7. Клітинна оболонка.

Група 2 Складіть колаж-рекламу зелених одноклітинних водоростей:

• Евглена зелена – одноклітинний організм, якому притаманні ознаки як тваринних, так і рослинних організмів.
• Хламідомонада та хлорела – одноклітинні зелені водорості. Забарвлення їхнім клітинам надає зелений пігмент хлорофіл, який міститься в хлоропластах, завдяки якому вони є автотрофами, а в природі виконують роль продуцентів: утворюють органічну речовину і кисень під час фотосинтезу.
• Хлорелу широко використовують як вітамінний та стимулюючий препарати, як джерело кисню в космічних кораблях та на підводних човнах.
• Діатомові водорості використовуються природо охоронцями та геологами для оцінки ступеня забруднення вод та визначення віку осадових порід.
• У виробничій діяльності широке застосування мають породи діатоміти, що утворені панцирами викопних діатомових водоростей.
• (Додаток 1)

 

V. Рефлексія:

1. Що ми пізнали на уроці ?

2. Що залишилось неясним?

3. Що було відомо раніше?

4. Які питання про життя рослин цікавлять?

ІV. Домашнє завдання §15

Дайте відповідь на запитання:

1. Які особливості будови клітини евглени зеленої?

2. Які відмінності в розмноженні хламідомонади й хлорели?

3. Яке значення хламідомонади в природі?

4. З якою метою людина застосовує хлорелу у своєму господарстві?

Завдання на порівняння. Уважно розгляньте малюнок, на якому зображено клітини евглени зеленої та хламідомонади. Відзначте риси подібності та відмінності цих одноклітинних організмів, порівнявши такі ознаки:

клітинна оболонка, клітинна мембрана, органели руху, ядро, хлоропласти, вічко, скоротливі вакуолі, вакуолі з клітинним соком, спосіб живлення, способи розмноження.

 

Завдання для допитливих:

Складіть Діаграму Венна, зазначивши на перетині кіл спільні ознаки.

Поміркуйте, чим можна пояснити відсутність вічок у хлорели? Чи може це бути пов’язаним з відсутністю в неї джгутиків?

 

Джерела інформації:

1. Л.І.Остапченко, П.Г.Балан, Н.Ю.Матяш, М.М.Мусієнко, П.С.Славний, В.В.Серебряков, В.П.Поліщук Біологія: підручник для загальноосвітніх навчальних закладів: клас/– К.: Генеза, 2014

 

2. (І.Ю.Костіков, С.О.Волгін, В.В.Додь, А.В.Сиволоб, І.В.Довгаль, О.В.Жолос, Н.В.Скрипник, Г.В.Ягенська, Г.М.Толстанова, О.Є.Ходосовцев.

"Біологія "підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Київ, Видавничий дім "Освіта")

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

1. Малюнки та тексти для колажа-реклами

	1. Фото евглени зеленої.
	2. Схема будови та процесів життєдіяльності евглени зеленої: 1 клітинна мембрана; 2 цитоплазма; 3 ядро; 4 джгутик; 5 скоротлива вакуоля; 6 хлоропласт; 7 вічко.
	3. Розмноження евглени зеленої поділом клітини навпіл
	4. Одноклітинна зелена водорість хламідомонада і її складові частини. 1 Ядро; 2 Хлоропласт; 3 Цитоплазма; 4 Два джгутики; 5 Червоне вічко; 6 Дві скоротливі вакуолі; 7 Клітинна оболонка.
	5. Будова клітини хламідомонади під мікроскопом.
	6. А – нестатеве розмноження хламідомонади.
	7. Б – статеве розмноження хламідомонади.
	8. Схема нестатевого (червоні стрілки) і статевого (сині стрілки) розмноження хламідомонади.
	9. А – Будова клітини хлорели: 1 клітинна оболонка; 2 ядро; 3 чашоподібний хлоропласт; Б – розмноження хлорели спорами.
	10. Діатомова водорість навікула: а – схема будови: 1 вакуоля; 2 ядро; 3 хлоропласт; 4 кремнеземовий панцир; 5 система, що забезпечує рух; б – зображення під оптичним мікроскопом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

Завдання на порівняння. Уважно розгляньте малюнок, на якому зображено клітини евглени зеленої та хламідомонади. Відзначте риси подібності та відмінності цих одноклітинних організмів, порівнявши такі ознаки: клітинна оболонка, клітинна мембрана, органели руху, ядро, хлоропласти, вічко, скоротливі вакуолі, вакуолі з клітинним соком, спосіб живлення, способи розмноження. (Діаграма Вена

Ознаки для порівняння	Евглена зелена	Хламідомонада
Клітинна оболонка
Клітинна мембрана
Органели руху
Ядро
Хлоропласти
Вічко
Скоротливі вакуолі
Вакуолі з клітинним соком
Спосіб живлення
Спосіб розмноження

 

Додаток 3.Діаграма Венна. Спільне – на перетині кіл, відмінне – у різних колах